Нове обличчя грузинського МЗС

Нещодавня відставка Саломе Зурабішвілі з посади міністра закордонних справ Грузії супроводжувалася гучним скандалом. Грузинський дипломат говорила про те, що ряд членів парламенту прагнуть до відновлення в країні тоталітаризму. У свою чергу опоненти пані Зурабішвілі обвинувачували її в тому, що на шкоду керівництву дипломатичною службою вона реалізовувала свої політичні амбіції. Втім, хай там які закиди звучать на адресу екс-міністра, саме їй належить чимала заслуга в тому, що Тбілісі вдалося домовитися з Москвою про виведення з Грузії російських баз. І тепер її наступнику Гелі Бежуашвілі доведеться докласти зусиль, щоб ця угода не залишилася на папері, а була виконана вчасно.

Втім, цим не обмежується список основних завдань, які сьогодні стоять перед новим міністром закордонних справ. Як видно з інтерв’ю Гели БЕЖУАШВІЛІ, даного ним «ДТ», грузинська дипломатія намагається розширити коло учасників переговорного процесу з врегулювання абхазької і південноосетинської проблем. І використати всі міжнародні організації для відновлення контролю Тбілісі над Абхазією і Південною Осетією. Очевидно, що в цих планах грузинської дипломатії є місце і для Співтовариства демократичного вибору, саміт якого відбудеться 1 —2 грудня в Києві.

— Грузія — одна з учасниць саміту Співтовариства демократичного вибору. Яку роль, на вашу думку, може відіграти цей форум у зміцненні демократії в Балто-чорноморсько-каспійському регіоні? З якими пропозиціями приїде до столиці України грузинська делегація?

— Співтовариство демократичного вибору відкрите для всіх держав, які поділяють демократичні цінності і прагнуть зміцнити європейську ідентичність Балто-чорноморсько-каспійського регіону. Всі наші зусилля мають спрямовуватися на перетворення цієї співдружності на потужний інструмент для звільнення нашого регіону від розділювальних ліній, порушень прав людини, від будь-яких проявів конфронтації, від заморожених конфліктів. Упевнений, що форум відіграє значну роль у зміцненні демократії.

Водночас очевидно, що Співтовариство закріпить лідерство двох країн у демократичних процесах у регіоні. Додам: ми очікуємо, що нова незалежна коаліція європейських демократій по черзі збиратиметься регулярно. Така конференція відбудеться в березні наступного року в Румунії, третя конференція — у травні в Литві, четверта — восени 2006-го в Грузії.

— Які, на ваш погляд, нинішні перспективи співробітництва в рамках ГУАМ?

— ГУАМ знаходиться в стадії трансформації в повноцінну регіональну організацію. Так, у кишинівській декларації глави держав ГУАМ заявили про намір створити на основі цього об’єднання повноцінну регіональну організацію. Розширення сфер її діяльності зумовлене сучасними політичними реаліями і новими викликами, які постають перед нашими країнами. Найважливішими пріоритетами нашої діяльності мають стати три взаємозалежні складові: економіка, безпека і демократія.

Економічна складова співробітництва в ГУАМ повинна бути спрямована на створення конкурентоспроможних енергетичних і транспортних коридорів, що, у свою чергу, сприятиме реалізації взаємовигідних економічних проектів і процвітанню регіону в цілому.

Водночас мені б хотілося особливо підкреслити роль міжнародних організацій у процесах розв’язання внутрішніх конфліктів, які у деяких країнах ГУАМ, на жаль, не урегульовані. Наші країни обрали цивілізований і загальновизнаний шлях вирішення цієї проблеми — шлях мирного врегулювання конфліктів. Ми розглядаємо ГУАМ як додатковий інструмент у справі врегулювання конфліктів.

При цьому для подальшого розвитку нашого об’єднання дуже важливим є, по-перше, вивчення досвіду регіонального співробітництва держав Балтійського регіону і Південно-Східної Європи. І, по-друге, поглиблення співробітництва зі Сполученими Штатами, Європейським Союзом, а також з іншими зацікавленими державами і міжнародними організаціями.

— Визначаючи пріоритети діяльності Міністерства закордонних справ Грузії, ви назвали основним завданням об’єднання країни. Яким чином Україна могла б посприяти у відновленні територіальної цілісності Грузії?

— Ми вважаємо, що Україна, як одна з найбільших держав Європи, могла б відіграти значну роль у підтримці інтересів Грузії на міжнародній арені. Настане момент, коли дислоковані на території конфліктних зон Грузії миротворчі сили, представлені сьогодні солдатами однієї держави, будуть інтернаціоналізовані. У цьому контексті участь України в контингенті міжнародних миротворчих сил важко переоцінити.

— Пане міністре, у контексті введення в експлуатацію нафтопроводу Баку—Тбілісі—Джейхан, як ви оцінюєте перспективи трубопроводу Одеса—Броди—Плоцьк—Гданськ?

— Реалізація проекту Баку—Тбілісі—Джейхан має велике економічне значення як для Грузії, так і для всього регіону загалом. Ми також зацікавлені в тому, щоб порти Грузії і надалі були задіяні в проектах з транспортування енергоресурсів каспійського і центральноазіатського регіонів на захід. У цьому зв’язку ми проводимо активні переговори з казахською стороною. Здійснення цих проектів дасть можливість задіяти і нафтопровід Одеса—Броди.