Над Лівією розкрили парасольку ООН

Після тривалих дискусій і болісних сумнівів, члени Ради Безпеки ООН у четвер усе-таки ухвалили рішення про запровадження над Лівією зони, забороненої для польотів. Ніхто з «ради п’яти» не скористався правом вето, хоча Китай і Росія й утрималися при голосуванні. Так само як і Бразилія, Індія і Німеччина, які є нині непостійними членам РБ ООН. Нині міжнародне співтовариство має право збивати літаки, які атакують позиції лівійських повстанців: резолюція, підготовлена Францією та Великобританією, забороняє військово-повітряним силам Лівії виконувати польоти над територією країни й передбачає застосування всіх необхідних заходів для захисту громадян Лівії від ударів авіації Муамара Каддафі.

При цьому згідно з резолюцією не допускається відправка в Джамахірію іноземних наземних військ. У тексті документа також міститься вимога негайно припинити бойові дії у Лівії. Причому вона однаковою мірою стосується як військ режиму Каддафі, так і сил опозиції, які протистоять йому. Резолюція також передбачає і санкції проти режиму Каддафі: а саме замороження рахунків Центробанку Лівії та національної нафтової компанії. Свої авіабази для забезпечення забороненої для польотів зони над Лівією, за даними Reuters, погодилася надати Італія, а безпольотну зону можуть створити Сполучені Штати, Великобританія та Франція. Париж, до речі, має намір завдати удару по Лівії вже «в найближчі години». А от Берлін заявив, що жоден німецький солдат не братиме участі в операції в Лівії, оскільки, за словами глави МЗС, це «ризиковано і небезпечно».

Рішення РБ ООН стало реакцією на успіх лівійського лідера Муамара Каддафі з поновлення контролю над бунтівними територіями. У правлячого режиму виявився набагато більший запас міцності, ніж це припускали експерти. Племінні та кланові протиріччя, політичні та економічні проблеми, невдоволення розподілом коштів від продажу нафти - все це створювало передумови для швидкого падіння режиму ексцентричного полковника. Франція навіть поспішила визнати перехідну національну раду єдиним легітимним органом Лівії, розірвавши тим самим дипломатичні відносини з Лівійською Джамахірією. Але Каддафі продемонстрував, що його сімейний клан за наявності фінансових ресурсів та політичної волі може переломити середньовічні інститути цієї, здавалося б, племінної держави. І після нетривалої розгубленості лідер та його соратники перейшли в контрнаступ.

Проурядові війська одне за одним відвойовують у повстанців міста на сході та заході країни. Погано озброєні опозиціонери не можуть протистояти артилерії, танкам, літакам. Урядові війська просунулися до утримуваного повсталими Місурата. Жорстокі бої точаться за нафтоналивний порт Марса-аль-Брега. Можливо, що на момент опублікування статті ці міста контролюватимуться прибічниками режиму.

Нині головні сили Муамара Каддафі спрямовані на схід, до Адждабії. Хто зараз контролює місто, сказати складно. Інформація суперечлива, а сама Адждабія кілька разів переходила з рук у руки. Сили Каддафі мають перевагу в людях і озброєнні. Утім, за твердженнями опозиції, вона також почала використовувати авіацію, захоплену на самому початку повстання. Для учасників громадянської війни битва за це місто має стратегічне значення. Якщо Адждабія буде взята лівійською армією, то виявиться відкритим шлях на Бенгазі, де розташовані основні сили опозиції та національна рада. Ну а в те, що столиця повстанців може вистояти, мало хто вірить.

Міністр закордонних справ Франції Ален Жюппе вважає, що на державах Заходу лежить частина відповідальності за успіх військ Каддафі, які відбили за ці дні в повстанців міста на заході та сході країни. Тільки застосування сили міжнародним співтовариством може зупинити Каддафі. Однак провідні держави та міжнародні інститути продовжували шукати насамперед дипломатичні варіанти подолання лівійської кризи. Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кетрін Ештон віришила спрямувати дипломатичну місію до лівійських опозиціонерів. Завдання дипломатів - вирішити, які заходи можуть дати змогу подолати кризу в Лівії.

Однак Каддафі не хоче вести переговори з «пацюками», як він називає повстанців. І перемир’я, до якого закликає генсек ООН Пан Гі Мун, полковника не влаштовує. За день до ухвалення резолюції РБ ООН Каддафі заявив, звертаючись до повстанців, «ми знайдемо вас у ваших шафах. І вам не буде ні пощади, ні жалості». Та повстанці й не чекають від правлячого режиму поблажливості. Вони відчайдушно чинять опір і звертаються до міжнародного співтовариства. Представник національної ради, яка об’єднала опозицію, Джаляля Аль-Галяля заявив в ефірі Бі-бі-сі: «Якщо міжнародне співтовариство не втрутиться, то буде бійня. Каддафі вбиватиме мирних жителів. Каддафі вбиватиме мрії. Він розчавить нас».

Тому повстанці вимагали, щоб над Лівією було встановлено зону, заборонену для польотів: закриття повітряного простору має убезпечити лівійців від бомбардувань і позбавити режим одного з основних засобів у боротьбі з озброєною опозицією. Але попри те що у світі відмовили в легітимності лівійському лідеру, а Ліга арабських держав закликала запровадити безпольотний простір, і цю пропозицію активно підтримували Лондон і Париж (Ніколя Саркозі навіть запропонував завдати точкових авіаударів по контрольованих режимом аеродромах), міжнародне співтовариство все-таки не поспішало відгукуватися на заклики повсталих.

У Парижі, де минулого тижня проходила зустріч глав зовнішньополітичних відомств «групи восьми», міністри так і не дійшли згоди щодо військового втручання в ситуацію в Лівії. «Ми дуже скептично налаштовані щодо можливості воєнної інтервенції, а безпольотна зона над Лівією - це і є воєнна інтервенція», - заявив міністр закордонних справ Німеччини Гвідо Вестервелле. При цьому впливові політики та відомі експерти в один голос повторюють, що «будь-яка інтервенція має грунтуватися на міжнародному праві». От і в заяві міністрів країн «групи восьми» міститься заклик до РБ ООН нарощувати тиск на режим Каддафі, домагаючись від полковника відмови від влади.

Те, що необхідне схвалення Радою Безпеки ООН нових заходів проти Лівійської Джамахірії, не викликає сумнівів. Але попри жорстокість режиму в придушенні повстання, до останнього існували сумніви, що Москва, Вашингтон і Пекін готові до рішучих кроків: надто вже різні інтереси великих держав. Однак політика невтручання розв’язувала руки Каддафі в його боротьбі з повстанцями, надаючи впевненості режиму. І ось уже син лівійського лідера Саїф аль-Іслам за день до ухвалення резолюції самовпевнено заявляє, що ніяке рішення РБ ООН не вплине на ситуацію в Лівії: «Хоч би яке рішення було ухвалено, вже надто пізно».

При цьому всі розуміли, що залишати Каддафі не можна. «Муамар Каддафі, який зберіг владу ціною життя лівійців та міжнародної ізоляції Лівії, мститиметься. І сусіднім арабським країнам, і Заходу, - зазначає експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. - І якщо сьогодні араби готові підтримати воєнну операцію Заходу проти Каддафі, то завтра арабська вулиця з такою самою легкістю віддасть свої симпатії лівійському лідеру, який у гордій самотності протистоїть ненависній Америці». А те, як Каддафі розбирається зі своїми ворогами, на Заході добре пам’ятають: з його ім’ям пов’язують вибух американського пасажирського літака над шотландським містом Локкербі в 1988 році та французького літака над Нігером у
1989-му.

Тріполі вже завдало свого першого удару по Заходу: Саїф аль-Іслам заявив, що уряд Лівії фінансував передвиборну кампанію президента Франції Ніколя Саркозі 2007 року. За його словами, тепер лівійський уряд готовий опублікувати дані про грошові перекази, щоб покарати Саркозі за те, що той закликає до воєнного вторгнення в Лівію. «Саркозі повинен спочатку повернути гроші, які він отримав від Лівії для своєї передвиборної кампанії. Ми спонсорували її. У нас є всі дані, ми готові їх опублікувати. Перше, що ми вимагаємо від цього клоуна, це повернути гроші лівійському народу. Він одержав підтримку і міг допомогти йому, але він нас розчарував», - заявив син Каддафі в інтерв’ю телеканалу Euronews. Уряд Франції поки що ніяк не прокоментував цього обвинувачення.

Хоча режим перебуває в міжнародній ізоляції, лівійський лідер намагається вести активну дипломатичну гру, маючи намір вбити клин між членами РБ ООН, країнами Євросоюзу та знайти союзників у світі. Кілька днів тому Каддафі заявив, що нафтові контракти західних компаній залишаться в силі. Але він втратив довіру до країн Євросоюзу, крім Німеччини, і пообіцяв, що Лівія надалі інвестуватиме тільки в Росію, Індію і Китай. І це попри те, що Москва заборонила в’їзд у країну Каддафі, його родичам і ряду високопоставлених лівійських функціонерів! Можливо, у силу нафтових перспектив Москва, Делі, Пекін, Берлін і Ріо-де-Жанейро й утрималися при голосуванні.

Але що буде далі? Чи не виявиться, що міжнародне співтовариство спізнилося з рішенням про безпольотну зону? Чи зупиниться Каддафі, коли перемога така близька і взяття Бенгазі може відбутися будь-якого дня? Заступник міністра закордонних справ Джамахірії Халід Каїм заявив, що його країна «позитивно відреагує на резолюцію ООН» і готова до припинення вогню. «Ми готові до такого рішення, але нам потрібен той, з ким можна обговорити його здійснення», - уточнив він. Та наскільки щирі представники режиму? Якщо Каддафі зупиниться і почне виконувати рішення РБ ООН, Лівія буде фактично розділена на дві частини, а громадянська війна триватиме. Адже режим Каддафі, його сім’я бачить у повсталих у Бенгазі загрозу своєму становищу та існуванню. У тому числі й тому, що існування повстанців підживлюватиме опозиційні настрої на тій частині території країни, які контролюватимуться проурядовими військами.

Складається враження, що після резолюції РБ ООН майбутнє Лівії - це Ірак у дев’яності роки. Для Саддама Хусейна його протистояння з Заходом закінчилося погано. Але іракський лідер після поразки від військ коаліції в 1991 році зумів протриматися при владі ще з десяток років. Строк же Каддафі може виявитися набагато меншим. Низка європейських і арабських країн сильно зацікавлена в тому, щоб у Лівії якомога швидше встановилася стабільність. А при Каддафі, який перебуває при владі, мир у країні не настане.