МОЛДОВА ГОТОВА ВІДМОВИТИСЯ ВІД МАЙНОВИХ ПРЕТЕНЗІЙ...

З моменту ратифікації міждержавної угоди з питань власності між Україною і Республікою Молдова минуло більше року. Туго розв’язувана проблема, схоже, потихеньку почала зрушуватися з місця. Обидві сторони вже засукали рукави й готові розгрібати завали на цьому повному вибоїн шляху. Принаймні що робити далі, розуміння є. Молдавська сторона готова відмовитися від своїх претензій на бази відпочинку, санаторії та інші об’єкти, розміщені на території України, якщо вона не зможе ними розпоряджатися. Якщо не доведе, що має право на цю власність, або не зможе експлуатувати по-господарському зазначені об’єкти. Про це заявив президент Молдови Володимир Воронін під час робочого візиту на Одещину.

Президент Молдови побував у Сергіївці, де розміщено понад два десятки об’єктів, на які претендує його республіка. Колись квітуче курортне селище сьогодні ледве зводить кінці з кінцями. Частина баз відпочинку давно не експлуатується й занепала, частина працює тільки влітку. Тож панує безробіття, злидні. Мешкає тут близько 6 тис. чоловік, і майже половина з них — діти й пенсіонери. Що думає про проблеми селища місцева влада, президент Молдови почув із перших вуст. Саме неясність правового статусу більшості об’єктів відлякує інвесторів і стримує, в остаточному підсумку, розвиток курорту. Після побаченого й почутого в Сергіївці В.Воронін скаже: «Потрібно розібратися щодо кожного об’єкта зокрема і з’ясувати, чи потрібні вони власникам із Молдови. Коли так, то нехай стануть справжніми господарями, щоб бази й санаторії працювали і приносили користь обом сторонам».

Загалом Молдова претендує на 83 об’єкти, розміщені на території Одеської області. Два з них — санаторій «Вікторія» та дитячий оздоровчий табір «Тирас» — уже передано у власність Молдови. Стосовно ще трьох об’єктів — санаторію в Сергіївці «Сенетатя» та двох баз відпочинку в Затоці «Мрія» і «Тираспільчанка» — остаточне рішення було прийняте під час нинішнього візиту, у четвер, в Одесі.

Щодо інших об’єктів підтвердити право власності молдавська сторона поки що не змогла. Як повідомив кореспондентові «ДТ» директор департаменту приватизації Молдови Микола Гумений, у Фонд держмайна України подано 90% необхідних документів на всі 116 об’єктів, розміщених на території України. За даними ФДМ, немає актів на право користування землею, держактів прийому об’єктів в експлуатацію, частини установчих документів.

Є також низка інших нюансів, які стримують врегулювання цієї проблеми. Поки проблему обговорювали на найвищому рівні, місцева влада Сергіївки розв’язала її самостійно. Ще 2000 року виконком Сергіївської селради частину об’єктів зробив своєю комунальною власністю. І закріпив право на бази та санаторії сесією селищної ради. Згодом ці постанови в судовому порядку буде скасовано. Та, попри все, невдовзі сергіївські начальники знову приймуть аналогічні рішення, яких досі не оскаржено.

У рамках візиту обговорювалися і питання подальшого співробітництва між Молдовою та Одеською областю. Сьогодні торговий оборот між сусідніми територіями помітно зростає. За минулий рік він становив 78 млн. дол. Під час робочої зустрічі між молдавським президентом В.Вороніним та главою Одеської облдержадміністрації С.Гриневецьким було досягнуто низку домовленостей. Зокрема обговорювалася проблема охорони річки Дністер. Не тільки Одеса і низка населених пунктів області, а й більша частина Молдови бере питну воду з Дністра. Тож захист басейну річки — проблема номер один. Як повідомила молдовська сторона, вперше в бюджет республіки на наступний рік закладено кошти для проведення робіт у басейні Дністра. На це Молдова має намір залучити грантівські гроші. Закладається перший національний парк Нижній Дністер, заплановано й інші заходи. Говорилося також, що для вирішення питання охорони річки необхідно затвердити міждержавну програму.

Як і раніше, болючим предметом обговорення залишається кордон. Питання спрощеної процедури його перетину населенням прикордонних сіл так остаточно й не вирішено. На прес-конференції Володимир Воронін підкреслював, що молдавська сторона дозволила вільне перевезення 50 кг вантажу і тепер черга за Україною. За його словами, у пунктах, які не мають статусу міжнародних, люди повинні мати змогу проходити через кордон за посвідченнями особи й довідками сільради.

Було досягнуто певних домовленостей і у сферах економіки, охорони здоров’я, освіти та інформації.