ЛЕТЯТЬ КАЧКИ, АБО НОВІ ПЕРЕВИБОРИ ШУРИКА

21-й

Серед 21 здобувача вакантного мандата на Вінниччині кого лишень немає. Свій Сталін і то є: Микола Пилипович, помічник-консультант Секретаріату Верховної Ради України, віце-президент народного телебачення України. Політики? Аякже! Вже згадуваний голова політичного об’єднання «Єдина родина»
О.Ржавський, глава екологічної партії України «Захист» М.Гуцол, один із лідерів УНА, помічник-консультант народного депутата України Е.Коваленко. Безробітні — є. Пенсіонери — теж. Є студент Міжрегіональної академії управління персоналом і його викладач теж є.

Останнім встиг до реєстраційного потягу екс-депутат ВР попереднього скликання, колишній вінницький мер і губернатор Дмитро Дворкіс. Причому вже рішенням Вінницького апеляційного суду.

Екс-мер-губернатор-нардеп чомусь думав до останнього дня, тому й зателефонував до Шаргорода, щоб повідомити, що відсилає свою заяву про реєстрацію поштою. Оперативність останньої відома, ось виборчком і вирішив було вилучити Дворкіса з «обойми».

Суд же, розглянувши факти (зокрема, що деяких кандидатів реєстрували взагалі за телеграмами), свідчення і поштову квитанцію про відправлення заяви в призначений термін, виніс рішення скасувати відмову в реєстрації та зареєструвати ДВД кандидатом у нардепи.

Своє рішення балотуватися в парламент в останній момент Дворкіс пояснив так:

— Не йшов на вибори до останнього тому, що в них брав участь Євген Сухін, людина, до якої я ставлюся з повагою і по-дружньому. В останній день реєстрації Євген Ілліч зателефонував мені та сказав, що знімає свою кандидатуру. Після цього я йду на вибори спокійно...

«У вас на будівництві нещасні випадки були? Будуть!»

Проте участь Дворкіса у виборах — це все одно, що присутність бразильців на чемпіонаті світу з футболу. Не завжди перемога, зате обов’язкові сплески «романтичної гри», іскрометні каскади фінтів, ефектні (нехай і не завжди ефективні) соло... А що ще потрібно народу, і особливо журналістам, до хліба, якщо не видовищ?

Жаль, але політичний футбол, як і звичайний, не обходиться без костоломів. Довибори по 18-му округу, вже, на жаль, досить наслідили брудом. Провокація номер один, звичайно, двійники.

Відносно повезло главі екологічної партії «Захист» М. Гуцолу, двійника якого «збили» ще на підході до реєстрації, і нардепу двох скликань ВР В.Коломойцеву-Рибалці. Друга частина прізвища з’явилося саме після недавніх виборів, коли його голоси грунтовно обскубав дует двійників. Тепер же однофамільців йому можна відшукати хіба що оголосивши всесоюзний розшук.

А ось Світлана Мельник, яка виграла «невизнані вибори» у цьому окрузі 31 березня, «втрапила» по повній програмі. У соціалістичного директора агрокорпорації «Липівка» у сусідньому Могилів-Подільському районі виявилося друге «я» — Світлана Мельник, і до того ж і Миколаївна. Відрізняється вона від Світлани Мельник-1 лише більш старшим віком і відсутністю як партійної приналежності, так і постійної роботи. Останнім часом ця бідна жінка перебивалася малярськими заробітками в Москві, поки її не знайшла бригада чиїхось політтехнологів.

Можливо, звичайно, що в жінки розігралися раптом власні амбіції, проте з’ясувати це в неї самої не вдалося. «Дочка лейтенанта Шмідта» невідомо де затаїлася і, схоже, навіть не дихає, немов на прийомі в рентгенолога. У виборчкомі вона з’явилася тільки раз, щоб залишити заяву з копією паспорта: мовляв, я Мельник по чоловіку ще з 1984 р. Запитання є?

Є! Та поставити їх нікому. СМ-2, за словами односільчан, останнім часом удома з’являється дуже рідко, немов ховається від когось.

Тим часом на села чотирьох районів, які входять в округ, ще до офіційного початку виборчої кампанії рушили небатослівні агітгрупи: «Голосуємо за Світлану Мельник!»

«Це ж за яку?» — «За нашу!»

Тобто виборчком уже може зняти з дистанції за порушення обох. За компанію.

Не дивно, що Світлана Мельник-1 (тобто липова) теж поспішила з заявами: як стосовно «порушниці конвенції», так і з приводу неправдивої агітації.

Ще з однією заявою Мельник-перша звернулася до міліції після того, як в округ приїжджав невідомий на іномарці з київськими номерами, який видавав себе за її... довірену особу. І, зокрема, вмовляв її колишнього чоловіка зустрітися з іншим кандидатом. Спогадами поділитися, чи що — для «Піару-2»?

До речі, беручи до уваги той факт, що екс-чоловік — підприємець, а зацікавлена сторона має відношення до фіскалів, така можливість зовсім не виключена. Чи даремно кожна людина, як жартують кавеенщики, містить, на думку податкової, 80% води і 20% ПДВ...

Ставки зроблені, добродії

Вибори без прогнозів, зрозуміла річ, немов олігарх без власної фракції. По 18-му округу поки що найпредметніше висловився народний депутат і директор Інституту політики Микола Томенко.

Він вважає, що найбільші шанси на перемогу 14 липня має Світлана Мельник. Котра соціалістка. Потім — ректор податкової академії Петро Мельник і лідер «Єдиної родини» Олександр Ржавський.

Чим займаються названі ним фаворити? Світлана Мельник — справами господарства-мільйонера, які повністю лягли на її плечі після того, як до парламенту пішов за списком Соцпартії батько — Микола Мельник. Петро Мельник, керівник кузні податкових кадрів, минулого тижня вже презентував відкриття у Вінниці філії Академії державної податкової служби.

Усі «мерси»
в гості до нас...

Дедалі голосніше звучить політична «дискотека» на окрузі, дедалі більше «ді-джеїв» готується заглянути на її вогники. Мав намір особисто брати участь у повторній виборчій кампанії Світлани Мельник лідер Соцпартії Олександр Мороз. «Наша Україна», у свою чергу, підтримує главу СТОВ «Яланець» Миколу Одайника. І щоб округ, за словами депутата Володимира Майстришина, який координує вибори від «НУ», «не провалився в комуністичну чи «заєдистську» яму», цілком можлива поява тут і самого Віктора Ющенка. Та й Дмитро Дворкіс їздив до президентської адміністрації після своєї реєстрації, здається, не задля «здрасті»...

Однозначно, не вдасться уникнути співучасті й перших осіб місцевої влади. Так, за словами того самого Миколи Томенка, ціна довиборів буде більшою за затверджений кошторис витрат із бюджету. На кону — крісло губернатора.

— Президент у нас радикальна людина. Він попередив наших губернаторів (Вінницької, Дніпропетровської і Черкаської областей, де проводяться перевибори), що кампанія — ще один тест на виживання. Якщо ці три депутати будуть із «Єдиної України», президент виявить добру волю і залишить губернаторів на своїх посадах. Якщо на цих довиборах переможе «Наша Україна» або Соцпартія, природно, вони шукатимуть іншу роботу, — сказав Томенко інтернет-виданню ForUм.

Отакої! Вінницький губернатор Віктор Коцемір лишень місяць, як прийшов на цю посаду, а тут як у тій дитячій лічилці: «У попа був собака, він його любив...»

Якщо такі умови відповідають дійсності та якщо насправді стоїть питання довіри губернатору, то можна не сумніватися, що на злощасний округ направлять не тільки весь адмінресурс, а й всі можливі сили обласної влади. Зрештою, досвід у Віктора Францевича є, чи даремно його Волочиський район 31 березня дав найвищий на Хмельниччині відсоток голосів «За ЄдУ!» — 18,8%.

З іншого боку, якщо й заворушилися вже по-новому апаратні знавці й солдати, які мріють стати генералами, то, швидше, даремно. Раптовою «рубкою голів» на догоду політичним інтересам можна домогтися зовсім зворотного результату. Тим паче, що на місці губернатора Вінниччини, яка й без того вважається вотчиною Петра Порошенка, «НУ» зовсім не проти побачити свою креатуру. А після комітетних компромісів у парламенті відмовити їй у випадку утворення вакансії буде надзвичайно складно. Чого з прицілом на 2004 рік простіше взагалі не припускати. І давно вже відомо як.

Тому бум, що створився на 18-м окрузі навколо «чорного піару» й компромату, може виявитися лише на користь влади, щоб привласнити потім результати виборів піарщикам. Хоча насправді все напевно вирішуватиметься зовсім в інших колах, яким закони піару, що Тузику газетка. Підтвердженням цьому може стати перемога абсолютно невідомого тут раніше кандидата, який зумів розкрутитися за три тижні (!?).

А в «каблучки» початку немає, і немає кінця

У Дмитра Дворкіса, найдосвідченішого політичного бійця в окрузі, є улюблена притча про каблучку Соломона. Мовляв, коли йому було непереливки, він завжди заспокоювався, прочитавши вигравіруваний на ній напис — «Усе мине». Та якось не стримався і, зірвавши каблучку, кинув її спересердя. Подивився, а на внутрішньому ободку теж щось написано. Придивився, а там — «І це теж мине»...

Проте — змінюються часи, а з ними й люди. І сучаснішим здається уже фольклор за мотивами «Володаря каблучок».

Гендальф: Візьми каблучку, Фродо. Що ти бачиш?

Фродо: На ній щось написано.

Гендальф: Що?

Фродо: Made in China.

Гендальф: Цього я і боявся...

Демократії в окремо взятому окрузі доводиться боятися насамперед фальшивок. Щоб виборець не впіймався на всі ці хитрощі, не замилив собі очі горезвісним «шоу двійників». Щоб, надивившись усього цього, взагалі не відмовився від повторного походу до скриньок для голосування. Тоді програє вже точно.

На виборах 31 березня
2002 р. Дмитро Дворкіс, за його ж словами, віддав перевагу місцевому самоврядуванню, а не мандату депутата Верховної Ради. Проте втретє ввійти в мерську «річку» Вінниці йому не вдалося: за нього проголосували 53 494 виборці, тоді як його головному супернику Домбровському свої голоси віддали 84097 чоловік.