Криваві події під Радою загрожують політичним розколом в Україні – Rzeczpospolita

Табір президента Петра Порошенка вийшов з конфронтації майже неушкодженим, хоч і втратив конституційну більшість у Верховній Раді. Проте збереглася достатня кількість депутатів, щоб й надалі ухвалювати рішення.

Але конфлікт навколо змін до Конституції, які називають децентралізацією влади, похитнула єдність політичного табору, який вийшов з Майдану.

Про це на сторінках Rzeczpospolita пише оглядач Анджей Ломановський. З урядової коаліції в опозицію перейшла лише найменша і найслабша партія Олега Ляшка. Сам популіст не викликає симпатії, але без нього коаліція втрачає конституційну більшість. Однак, тріщини в таборі президента України ще більше поглиблює партія мера Львова Андрія Садового "Самопоміч", яка виключила зі складу п'ятьох депутатів за підтримку законопроекту президента. Більшість парламентарів від цієї політичної сили проголосували проти документу, попри задекларовану співпрацю з партією Порошенка. Таку ж проблему створює і колишній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко.

Оглядач уточнює, що політичний розкол виник через 18-й пункт законопроекту про децентралізацію, який може призвести до надання особливого статусу окупованим Донецьку і Луганську. Але значно гіршим наслідком стали події під Верховною Радою, під час яких пролилася кров. Проти Президента виступили націоналістичні партії, серед яких ті, які пройшли в парламент, і "Свобода", яка втратила свої місця в Раді. Порошенко і його прихильники опинилися таким чином між молотом і ковадлом.

З одного боку стоять західні партнери, які вимагають від України виконання мінських угод за всяк кошт, попри те, що російська сторона на них наплювала. В Києві вважають, що від цього залежатиме подальша підтримка України з боку заходу. А з іншого боку почала з'являтися внутрішня сила, яка голосно пручається імплементації домовленостей. Рішуча, готова повести за собою незадоволених і готовий піти на жертви людей.

Конфлікт навколо питання, як закінчити війну в Донбасі, охопив багато верств суспільства. Соціологічні дослідження свідчать про те, що більшість українців, хоч не дуже добре в тому орієнтуються, але підтримують зміни до Конституції, які називають "децентралізацією". Єдине, що їх може налякати – це новий вибух війни в Донбасі.

В цей же час, український письменник Андрій Курков писав на сторінках The Guardian, що теракт під Радою "влаштувала" війнав Донбасі.

Спочатку добровольці вирушили в Донбас заради захисту української цілісності. Серед них були і радикали з формувань на зразок "Правого сектору", який з'явився в часи Майдану. Були також і добровольці, які не мають відношення до жодної партії і вирушили на війну з особистих міркувань. Коли ЗСУ взяли на себе головну роль у протистоянні агресії, добровольці почали повертатися додому, прихопивши зброю з собою.

Російське телебачення використало події під парламентом, щоб стверджувати, що нібито в Україні панує хаос. Насильство в Києві – подарунок Кремлю. Однак, підозри на адресу російських спецслужб були б наївними.

31 серпня Рада попередньо схвалила законопроект щодо децентралізації в Україні, який, крім іншого, дає широке місцеве самоврядування в Донбасі. Схвалили президентський законопроект у першому читанні 265 народних депутатів: від "Блоку Петра Порошенко" - 115 депутатів, від "Народного фронту" - 69, "Опозиційний блок" - 38, "Самопоміч" - 5, від групи "Відродження" - 11 депутатів, від групи "Воля народу" - 14. Варто відзначити, що в другому читанні буде потрібно 300 голосів.

Після цього під Радою почалися заворушення, в ході яких в правоохоронців кинули бойову гранату.

У результаті було госпіталізовано понад 130 осіб , більшість з яких - силовики, троє нацгвардійців загинули.

У МВС звинуватили "свободівців" у вибух бойової гранати під Радою і провокаціях. У самій "Свободі" стверджують, що силовики "першими застосували силу до протестувальників", а влада провокує патріотів", тому вся відповідальність за "теракт" у Раді лежить на них.

2 вересня суд заарештував кілька підозрюваних у провокаціях під Радою, включаючи Гуменюка - одного з головних підозрюваних у вбивстві нацгвардійців в результаті вибуху гранати.