Кримська АНТАЛія-2 (далі буде?)

…«Кріпаки» нардепа Пригодського утворили комітет самоорганізації населення, щоб захистити свої будинки і городи від «зовнішньої загрози» — планів знести село у зв’язку з будівництвом елітного гольф-клубу ...Медсестра Любов Баранцева, тракторист Юрій Артеменко, офіціантка Валентина Лук’яненко, селекціонер-аматор Микола Тимуш обрані односельчанами до ініціативної групи... Заяви про утворення селищного комітету в Гурзуфській селищній раді не прийняли — книга реєстрації закінчилася... Прем’єр Янукович розповідає запрошеним «на чай» журналістам, що в гольф він зазвичай грає з народним депутатом Антоном Пригодським і сином, демонструє ключки: «Хочете, покажу, як треба бити?». «Не треба» — сміючись, відмовляються журналісти і про всяк випадок відходять убік... (За повідомленнями ЗМІ.)

А що, хай би і вдарив. Принаймні у членів кримського уряду не було б більше сумнівів: багато це чи мало — 120 гектарів біля Гурзуфа під поля для гольфа. Здається, це було єдиним спірним моментом на засіданні, де фірма «Антал-Крим» погоджувала місце розташування будівництва гольф-клубу. А не те, що землі ці мають статус сільгосппризначення, що ласий шматок південного узбережжя, який межує із заповідниками, віддають у довгострокову оренду (вважай — навіки) без будь-якого конкурсу, а до його території прирізали ціле селище Партизанське, іменоване в народі Гурзуфською лавандою — раніше на полях навколо села цей ефіронос і вирощували. Протест прокурора Криму В.Шемчука Рада міністрів автономії відхилила, парламент своїм рішенням погодження продублював, новий прокурор В.Гальцов, попри публічні протести місцевих жителів, мовчить. Причина дій кримської влади усім очевидна: фірма «Антал-Крим» — дочірня структура ТОВ «Антал-сервіс», що входить до «Міжрегіонального промислового союзу», співвласником якого є впливовий регіонал Антон Пригодський. Він же — партійний куратор (або «наглядач», як пише кримська преса) ПРУ в Криму.

Щоправда, кримський спікер А.Гриценко спочатку відверто брехав, що «Антал» і Антон Пригодський не мають нічого спільного. Але після того як сам нардеп визнав в інтерв’ю «УП», що це не так, і гольф-клуб будуватимуть, довелося шукати інші докази. На кшталт, яка різниця — хто, аби інвестиції пішли. І немає проблем із жителями Партизанського, вважає спікер: селище за межами ділянки. Правда, інвесторам не подобається таке сусід­ство — «хатини, бараки», тому, щоб «не псувати пейзажу», вони готові побудувати людям нове житло або купити на ПБК готове. Заступник голови парламенту Михайло Бахарєв висловився ще конкретніше: «Там є якесь селище, в якому живуть три каліки, і треба переселяти їх».

Проте виявилося: у Партизанському постійну реєстрацію мають 57 осіб, ще тринадцять живуть там у родичів або винаймають житло. Є навіть іноземні громадяни — двоє росіян і громадянин Молдови мають тут власність. І живуть у селі не лише кинуті напризволяще пенсіонери, як запевняють чиновники, — середній вік селян цілком іще дітородний. Як доказ — десять неповнолітніх партизанців, наймолодшому з яких — півроку.

Тому нескладно зрозуміти, яке обурення переповнило людей. «Над усіма нами грозовою хмарою нависла зовнішня загроза. Фірма «Антал-Крим», яка вирішила побудувати на місці унікальних лавандових полів елітний гольф-клуб, накинула оком і на наші будинки. Вже повним ходом обговорюють, чиї хати першими підуть під бульдозер. І ніхто не запитує ні бабу Олю, ні бабу Ніну, приміром, чи готові вони обміняти свої будинки з палісадниками на кімнату гуртожитку будівельників. Їхня особиста думка тих, хто заходився ділити великий пиріг із начинкою з лаванди, не цікавить, — ідеться в заяві селян, розісланій у ЗМІ. — «Потрібно відстоювати те, що в нас є, — наші будинки і наші садові ділянки. І поки нам кажуть: «не хвилюйтеся, вас не чіпатимуть», — механізм уже запущено. І ви самі щодня зустрічаєте незнайомців на джипах, які розмахують руками, або геодезистів, котрі ведуть зйомку. Вони вже й дерева обміряють, і виноградниками ходять цілком по-хазяйськи».

На зборах жителі Партизанського обирають ініціативну групу, щоб утворити селищний комітет самоорганізації населення. Благо по сусідству, у селі Краснокам’янська лаванда, є успішний приклад застосування відповідного закону. Об’єднавшись у комітет, селяни не дали згоди на забудову навколо двох озер. «І сьогодні селищна рада Малого Маяка кроку ступити не може без погодження з комітетом, якщо питання стосується життєдіяльності селища», — кажуть ініціативники з Партизанського. Але тут ситуація інша. Мало того, що книга реєстрації в селищній раді закінчилася і заяви партизанців не прийняли. Дізнатися, коли нову книгу заведуть — немає в кого. Селищний голова Гамаль — у відпуст­ці, причому саме з цього дня. І його перший заступник — теж, а виконувач обов’язків захворів. Довелося пакет документів листом надсилати. У надії, що листоноша все-таки ще працює.

На цьому сюрпризи не закінчилися. На зустріч із жителями приїхали представники влади і фірми «Антал-Крим». Голова рескомзему М.Голубєв показав селянам знімки з космосу, на яких видно, що селище не входить у територію майбутнього гольф-клубу, а лише з ним межує. Це, звичайно, вразило, але особливо активних не переконало: сказав же Гриценко, що вони «псують картину», отже, усе одно село знесуть. Крім того, селищна рада всіляко перешкоджає тому, щоб жителі Партизанського оформили своє право власності на ділянки — не інакше як умисно, щоб їх теж забрати під гольф-клуб, а людей виселити. Секретар Ялтинської міськради Олексій Боярчук (з якого дива він тут, на території Гурзуфської селищної ради, — трохи нижче) зобов’язався... узяти «на контроль процес оформлення ділянок жителів Партизанського».

Виступ директора фірми «Антал-Крим» Олександра Демури і поготів здивував селян: «Про виселення або розселення людей теж не йдеться — це дуже серйозна проблема і величезні гроші. Для реалізації інвестпроекту землі селища не потрібні». Мало того, тепер пан Демура навіть не впевнений, що гольф-клуб буде побудований, і каже, що насамперед передбачається будівництво десятка готелів, ресторанів та іншого, іменованого інфраструктурою клубу. Та й кожен би засумнівався, чи варто тут будувати гольф-клуб, з огляду на схил майже в 30 градусів. І теж, напевно, почав би будувати котеджі і невеликі готелі. На продаж. Дуже швидкі гроші. Особливо, якщо все тихенько організувати. Але не виходить — дуже люди помітні, до того ж на ПБК вже тісно. Тому зробити без скандалу будь-який сумнівний крок щодо розширення «АНТАЛії» не виходить.

Щоб оцінити апетити фірм, пов’язаних із А.Пригодським, треба знати, що у київського ТОВ «Антал-сервіс» є ціла родина в Криму. Фірма «Антал-Крим», про яку йшлося, зареєстрована 6 грудня 2006 року в селі Відрадне (Велика Ялта). У неї є кілька «братів» (чи «сестер») — «Антал-союз», «Антал-Південь», «Кальцеструм», «Навіум». Усі вони зареєстровані за однією адресою і в один час. Тут, як розслідували кримські журналісти (спростувань не було), зареєстровано ТОВ «Дельфін -2001», із яким пов’язують секретаря Ялтинської міськради, помітного кримського регіонала Олексія Боярчука. Один час його мітили в лідери кримської організації ПРУ, але нардеп Василь Кисельов посади не здав навіть після «підвищення» у фракції. Що ж до «Дельфіна-2001», то згадки про нього ви знайдете в розслідуваннях про «дачу Януковича» в околицях Нікітського ботанічного саду. Зведена вона на території, яка раніше належала пансіонату «Чорноморець», що був придбаний «Дельфіном-2001». І правомірність передачі частки держвласності в цій оборудці була предметом кримінальної справи, порушеної за результатами відомої земельної перевірки Генпрокуратури за часів Піскуна-2. Доля справи невідома, а «Чайний будиночок Януковича», як називають його місцеві жителі, у «Нікіті» можна побачити на фото на багатьох сайтах.

Плани в «Анталів» нині серйозні. Будувати збираються по всьому Криму — скрізь, кажуть, де є місця. «Ми хочемо вийти на ринок Криму як серйозна будівельна компанія» — цитує директора І.Демуру газета «События». У зв’язку з найближчими проектами називають і Ялту, і Феодосію, і західне узбережжя. І знову скандал.

Два тижні тому міськрада Ялти дала дозвіл на розробку проекту із землевідведення ділянки площею 2,2 га в районі пляжу готелю «Ялта» для будівництва ТОВ «Антал-Південь» рекреаційно-розважального комплексу. Цього разу жертвою стали місцеві підприємці — фірма «Готія», яка ще вісім років тому викупила за податковою заставою човнову станцію готелю «Ялта», але оформлення земельної ділянки затяглося: документи і проект яхтової марини загубилися десь у надрах міськради. Але минулої осені містобудівна рада Ялти схвалила проект «Готії», і з грудня підприємці чекають рішення депутатів щодо поданих ними документів на землевідведення у два гектари. За інформацією депутата ВР Криму Олега Зубкова (БЮТ), дозвіл збирати попередні погодження «Антал» отримав іще наприкінці минулого року. Але погодження архітектора було отримано на ділянку в 1,1 га, а рішенням міськради фірма отримала удвічі більше.

«Готія» вже звернулася до прокуратури Ялти з проханням опротестувати рішення міськради про виділення ділянки підприємству «Антал-Південь» і перешкодити можливій підробці документів «з огляду на те, що в діях посадових осіб помітні ознаки кримінального злочину».

Наступним плацдармом, не виключено, стане знамените плато Ай-Петрі. Проводжаючи зиму, перші особи Ялти влаштували там народні гуляння «на підтримку створення на плато гірськолижного курорту». Ідея, повідомляла прес-служба мерії, народилася в секретаря Ялтинської міськради Олексія Боярчука. Канатна дорога працювала безплатно, на плато співали й танцювали художні колективи, а гості пили й закушували пловом і млинцями, теж безплатно. «Цигани ансамблю «Подворье» виводили на сцену ялтинських керівників і підносили чарочку, після чого чиновники зовсім непогано поціляли мішені сніжками. В інтерв’ю журналістам мер Ялти Сергій Брайко заявив, що для розвитку зимового відпочинку «потрібні розуміння і допомога керівництва Криму і України», а ще — «трохи змінити статус частини земель» («Новий Регіон—Крим»). Як заявляє сам Боярчук, «уже є охочі вкласти гроші», а заповідний статус плато не стане перешкодою для розвитку гірськолижного курорту. «Що ж до заповідника, то, наприклад, на плато є землі селища Охотниче, що не входять у заборонну територію. Поки керівники заповідника нам не перешкоджають, ми шукаємо консенсус, адже шкода глушити такі перспективи», — сказав Боярчук.

Наслідки реалізації планів перетворення Ай-Петрі в «Альпи» уже оцінили екологи. За інформацією кримських «зелених», комерційне освоєння плато Чатир-Даг, Гурзуфської і Ялтинської яйл із розвитком літніх і зимових видів спорту залишить Крим без води. Екологічно чистий ландшафт заповідного гірського Криму продукував якісну кристально чисту воду, але збільшення навантаження, пов’язане з будівництвом і розвитком туризму, уже сьогодні спричинило інтенсивне забруднення території, і це не могло не позначитися на якості питної води.

«Тисячі туристів, купи неприбраного сміття, відсутність централізованого водопостачання і каналізації, безконтрольне відвідування і витоптування прилеглої території Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Усе це впало на водогенеруючу екосистему. А в заповзятливих підприємців і бізнесменів, яких підтримують і чиї інтереси лобіюють урядові високопосадовці, — далекоглядні плани освоєння плато Чатир-Даг, Гурзуфської і Ялтинської яйл із розвитком літніх і зимових видів спорту, комерційною діяльністю за Ай-Петринською схемою».

Що ж до того, щоб «трохи» змінити статус земель, то, схоже, що поки спікер зустрічається з екологами та обіцяє всіляку участь громадськості у вирішенні долі плато Ай-Петрі, процес уже пішов. На засіданні Радміну автономії виноситься рішення про вилучення селища Охотничого (згадуваного Боярчуком) з переліку населених пунктів. Це означає, що його землею матиме можливість розпоряджатися влада автономії. За даними постійного представника президента, ідеться про тринадцять гектарів.

А кримський спікер продовжує планувати. В останніх інтерв’ю рахунок уже пішов на мільярди доларів. Міст через Керченську протоку, дорога на Ялту, експоцентр («Чому автовиставка в Детройті, а не в Ялті?»), передача в концесію дороги на Арабатській стрілці. Ні, розроблених проектів ще немає, усяких там обґрунтувань і обрахунків. Але переговори тривають. І землю, треба думати, під великі проекти виділятимуть. Тож далі буде.