Косово: незалежність із відстрочкою

Поділитися
Можна сміливо сказати, що серби повністю спокутували свою провину перед албанцями, які загинули в міжетнічних сутичках середини 90-х, двома місяцями бомбардувань Югославії 1999 року...

Можна сміливо сказати, що серби повністю спокутували свою провину перед албанцями, які загинули в міжетнічних сутичках середини 90-х, двома місяцями бомбардувань Югославії 1999 року. Загроза широкомасштабного етнічного протистояння в Косово знята з порядку денного виходом із краю більшої частини самих сербів. Резонно було б також припустити, що відставка, арешт, суд і нарешті смерть Слободана Мілошевича стали достатнім покаранням за все вчинене режимом колишньої СРЮ проти громадян власної країни. Але, схоже... все-таки, ні. У югославській драмі останнім акордом за задумом великого невидимого режисера має стати, зважаючи на все, саме «сепарація» Косово від Сербії, перетворення краю де-факто, а потім і де-юре в незалежну державу... з одночасним позбавленням сербів частини того, що робить їх, власне, нацією. Цей жорстокий, цинічний, при цьому цілком логічний, але такий, що абсолютно не вкладається в канони міжнародного права, фінал буде так само захоплюючим, як і всі події, котрі два останні десятиліття стрясають Балкани.

Десяте грудня вже не ввійде в історію як день початку фінальної фази балканського конфлікту. Цього дня Белград і Пріштіна вкотре за останні півтора року переговорів констатували: невідповідність їхніх позицій настільки серйозна, що шансів на компроміс немає. Кожен залишився при своєму, а, отже, тема визначення майбутнього політичного статусу сербської провінції Косово після піврічної перер­ви знову повертається в Раду Безпеки ООН і стає на най­ближчий тиждень основним головним болем для дипломатів, які там засідають, великих дер­жав — постійних членів і особисто генсека організації Пан Гі Муна. Засідання з цього питання вже внесено в плани Радбезу на ранок 19 грудня. Зауважимо, що минулого разу саме дебати в Радбезі дали змогу ще на півроку затягти загалом безрезультатний переговірний процес.

Утім, цей тайм-аут був не зовсім марним. ООН відрядила в край свою місію, аби на місці підготувати звіт про стан виконання умов резолюції РБ ООН №1244 1999 року і на цій основі виробити нову резолюцію про визначення статусу Косово, яка б відповідала нині чинним міжнародно-правовим актам з цього питання, а не спиралася б тільки на «план Ахтісаарі» — проект колишнього фінського президента, який використовував мандат ООН для створення плану поступового відділення Косово від Сербії.

Новий документ на початку грудня було підготовлено й передано генеральному секретареві ООН. У ньому йдеться про те, що жодна зі сторін не хоче йти на поступки в основному питанні. Влада Косово продовжує наполягати на незалежності краю, а Сербія відмовляється її надавати. Російська сторона виступає за продовження переговорів щодо статусу Косово, попри невдалі результати останнього раунду. Росія вважає, що проголошення незалежності сербського краю спричинить ланцюгову реакцію в сепаратистських регіонах у всьому світі. Підірве основи міжнародного права. Росія наполягає на тому, що розв’язання косовської проблеми має передбачати поступки з обох сторін. Представники США в ООН уже заявили, що їхні погляди діаметрально протилежні російським. Вони не підтримають резолюції про продовження діалогу, оскільки вважають його можливості вичерпаними, і оголосили себе прихильниками «плану Ахтісаарі» та «контрольованої незалежності Косово». Можливо, тут і проляже основна лінія конфлікту наступної середи в Радбезі ООН між Росією, Китаєм з одного боку та США і їхніми союзниками з Європи з іншого. При цьому Європейський Союз, схоже, змирився, що тягар розвалу Югославії в цілому і наслідки незалежності Косово зокрема ляжуть на плечі саме йому — у військово-політичному (в парі з НАТО) й, що важливо, соціально-економічному аспекті.

За Косово заплатить Європа

За минулі місяці Європейський Союз несподівано активізував свою балканську політику, хоча ще на початку року його позиція була нечіткою. Зусиллями верховного представника ЄС Хав’єра Солани Брюссель поставив на порядок денний питання про можливе визнання Косово незалежною державою. І хоч кулуарна дискусія європейських дипломатів була часом дуже жорсткою (а кілька країн довго опиралися й не бажали приєднуватися до думки більшості), практично всі вже висловилися за те, щоб подарувати албанському краю перспективу стати незалежною державою навіть без відповідної резолюції ООН. І вже на цій основі вести розмову про євроінтеграцію Косово в Євросоюз разом з іншими колишніми югославськими республіками.

У Брюсселі повірили, що тільки так можна згладити наслідки багаторічної конфронтації між албанцями та сербами. Але тим часом саме Європа спровокувала новий виток напруженості навколо Косово, коли на своєму засіданні в понеділок міністри закордонних справ країн ЄС домовилися про відправку в Косово власної цивільно-поліцейської місії в складі 1800 поліціянтів і юристів. За словами Хав’єра Солани, ця група замінить ООНівську адміністрацію вже на початку 2008 року, якщо на те буде мандат Організації Об’єднаних Націй.

Белград протестує проти такого рішення, назвавши його несанкціонованим початком практичної імплементації плану Марті Ахтісаарі. Сербські представники дали чіткий сигнал, що прибуття цих людей на територію Сербії не вітатиметься. А Євросоюз повинен усвідомлювати всю відповідальність за можливе різке погіршення відносин між Белградом і Брюсселем у разі спроб утілити задумане без санкції ООН та погодження з сербською владою.

Тактичне маневрування Белграда

Напередодні засідання Радбезу ООН сербський прем’єр Воїслав Коштуніца запропонував, щоб Сербія самостійно продовжила переговори з косовськими албанцями на своїй території, а також заявив про готовність вести їх у самому Косово. Тобто перевести процес розв’язання косовської проблеми зі сфери великої зовнішньої політики у внутрішньополітичну. Апелюючи до міжнародного права, серби вже практично на цілий рік відстрочили остаточну розв’язку. Нагадаємо, що албанці Косово не хотіли чекати з незалежністю довше, ніж до кінця 2006 року, серби ж сподіваються, що їм удасться протриматися ще певний час.

Після тривалих дебатів 12 грудня в країні оголосили про президентські вибори 20 січня 2008 року з можливістю проведення другого туру 3 лютого. Як заявив спікер сербського парламенту Олівер Дуліч, дату вибрали спеціально, зважаючи на те, що до цього терміну албанці Косово не оголосять про незалежність. Інакше вони б у такий спосіб забезпечили прихід до влади в Сербії президента-реваншиста, для якого основним й найпершим завданням стало б саме повернення Косово до складу Сербії «будь-якими методами». Навіть у сербській правлячій коаліції таку прив’язку сприйняли неоднозначно (Коштуніца просив Скупщину дочекатися результатів обговорення косовського питання в РБ ООН 19 грудня), але загалом погодилися, що вибори потрібно провести якомога раніше. Нагадаємо, що торік, завдяки парламентським виборам у Сербії, Белград зумів відкласти дату винесення «плану Ахтісаарі» на обговорення в РБ ООН, на якій наполягав сам фінський дипломат.

Крім того, сербський парламент на початку місяця ухвалив нові закони про оборону, спеціальні служби та зовнішню політику, що разом із конституцією посилюють правове поле країни для проведення послідовної внутрішньої політики в питанні Косово. Про те, що таку політику Белград має намір вести, свідчить рішення сербського уряду відкрити в місті Мітровіца в північній частині Косово своє представництво для захисту інтересів громадян країни, які проживають у цьому районі. Таке рішення не на жарт схвилювало й розлютило владу Пріштіни. Вона найбільше боїться, що в разі проголошення незалежності краю сербські анклави оголосять про приєднання до Сербії й перетворять албанську державу на якусь подобу клаптевої ковдри. Провокаційним актом назвала відкриття представництва Сербії в Косово й місія ООН у краї (хоча нічого протизаконного в цьому немає). Проте там чомусь вважають, що посилення сербської присутності ускладнить ситуацію в регіоні напередодні майбутніх подій. Утім, за нині чинною резолюцією ООН щодо Косово, Сербія має можливість увести на територію краю свої поліцейські формування, а за погодженням з ООН і НАТО навіть війська, якщо вважатиме, що 16-тисячний миротворчий контингент, який перебуває там нині, не справляється зі своїм завданням забезпечувати мир і стабільність. Проте в переліку можливих контрзаходів Белграда це крайність, що може призвести до нової війни.

На думку президента Сербії Бориса Тадіча, найправильніше, що можуть 19 грудня зробити члени Ради Безпеки ООН, це — передати питання про правомірність незалежності Косово в Міжнародний суд. Белград дає зрозуміти, що таке рішення для нього було б важливішим, ніж результат нового перетягування каната в стінах ООН.

Загалом, якщо сербам і надалі вдаватиметься знаходити різноманітні шпарини й процедурні колізії в міжнародному праві, то, напевно, для Белграда це буде найвигідніша і, мабуть, єдино можлива на цей момент тактика поведінки, аби зберегти щодо Косово існуючий статус-кво. Проте загалом це проблеми не вирішує.

Позиція албанців

Албанці Косово вже вкотре виявляються заручниками всіх згаданих вище хитросплетінь як світової, так і місцевої балканської політики. Пообіцявши в день зриву останнього раунду переговорів із сербами проголосити незалежність 10 грудня, албанці тепер змушені знову взяти свої слова назад і чекати.

Схоже, вони вже навчилися зважувати, яку ціну їм довелося б заплатити у разі односторонніх і по суті незаконних дій із проголошення незалежності краю. За останні місяці (особливо з моменту останніх дебатів по Косово в Радбезі ООН у квітні-травні) слід віддати належне албанським політикам: вони повною мірою усвідомили згубність такого кроку, якщо він бодай мінімально не матиме видимості легітимного акту. Тепер у Пріштіні кажуть, що незалежність буде проголошено тільки за умови, що її підтримають США та ЄС (отже, це вже не могло бути зроблено до 14 грудня, доки свою позицію не визначив Євросоюз). Пріштіна вирішила почекати до засідання Радбезу ООН 19 грудня, і вже за підсумками висловлених у Нью-Йорку думок ухвалити рішення.

Певне, саме це мав на увазі президент косоварів Фатмір Седжіу, заявивши в середу 12 грудня, що «від дати проголошення незалежності нас відокремлюють кілька днів». Запалюючи новорічну ялинку в Пріштіні, він сказав, що «Косово незабаром зможе офіційно приєднатися до західноєвропейських ідеалів». Можливо, він таки дуже оптимістично оцінює імовірний фінал майбутніх дебатів щодо Косово в Раді Безпеки ООН і сподівається, що саме вони зроблять легітимним акт проголошення незалежності краю. Раніше, проте, представники косовських албанців зазначали, що всі їхні дії координуватимуться з Вашингтоном і Брюсселем, і незалежність не буде проголошено, доки Пріштіна не отримає чіткого сигналу світового співтовариства, або принаймні його частини, про готовність визнати незалежність краю. Отже, у цьому питанні не має бути несподіванок, тим більше ексцесів, включно із актами насильства тощо. У цих умовах вони б дуже не сподобалися міжнародним спонсорам косовської незалежності, а отже, все має пройти спокійно й без поспіху.

Отож, очевидно, більше праві ті, хто очікує формальної появи незалежного Косово в перші місяці 2008 року. Так, 27 листопада в Китаї було оприлюднено інформацію, яку там нібито отримали від МЗС Франції, про проголошення незалежності Косово в лютому. При цьому, за даними завідувача сектора Східної Європи Інституту Євразії при Держраді КНР Ма Сіпу, спочатку Косово визнають країни Європи, потім мусульманські держави і, зрештою, США, які до останнього моменту будуть удавати, що вони є начебто стороннім спостерігачем і їм не належить роль головного режисера косовської незалежності.

«Ми зробимо це не пізніше ніж у травні», — зазначають в албанському уряді в Пріштіні. Щоправда, там не уточнюють, чи на той час уже вдасться розв’язати всі наявні протиріччя навколо косовської проблеми, чи всі (албанці, серби, ООН, Росія, США та ЄС) настільки втомляться від безплідних мирних ініціатив, що вже будуть готові заплатити повну ціну косовської незалежності.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі