«Какой-такой павлин-мавлин? Не видишь, мы кушаем?!»

Поділитися
Ця крилата фраза з мультфільму «Пригоди Мюнхгаузена» якнайточніше характеризує наше чиновництво і його основний рефлекс — хапальний, що загострюється у разі слабкості противника та якоїсь плутанини...

Ця крилата фраза з мультфільму «Пригоди Мюнхгаузена» якнайточніше характеризує наше чиновництво і його основний рефлекс — хапальний, що загострюється у разі слабкості противника та якоїсь плутанини. Адміністративної реформи, наприклад. Бо реформи в нашому розумінні і виконанні — це чудовий час для нарощування ресурсного сальця, перепідпорядкування структур і об’єктів, тіньової приватизації, а також зачистки неугодних кадрів та розстановки надійних. І в Криму, напевно, виздихали б усі мавліни, якби, скориставшись тривалою відсутністю прем’єра Василя Джарти і під гуркіт «євроремонту» центральних органів виконавчої влади хтось не спробував укотре проявити «турботу» про кримські палаци-музеї і заповідники.

Авантюра, про яку йтиметься далі, ще в розвитку, але зусиллями громадськості її поки що зупинено. На кримському рівні. Якою буде реакція найближчими днями з Києва — дуже цікаво, оскільки це прямо залежатиме від того, чиєю верховною підтримкою заручилися виконавці.

Спочатку про об’єкти інтересу. Їх шість, і це половина всіх історико-культурних і палацово-паркових заповідників Криму. Причому половина золота: Лівадійський палац-музей, Алупкінський палацово-парковий музей-заповідник, Бахчисарайський і Керченський історико-культурні заповідники, Коктебельський еколого-історико-культурний заповідник «Кіммерія М.Волошина» та історико-культурний заповідник «Калос-Лімен». Сьогодні, як і десятиліття тому, вони перебувають у віданні Міністерства культури і мистецтв Криму. Ідея про їх перепідпорядкування Республіканському комітетові з охорони культурної спадщини по ланцюжку прийшла з Києва, від Держслужби з питань охорони культурної спадщини, яка тепер уже була вписана у структуру Міністерства культури і туризму України. Події мали розвиватися стрімко. Вперше ідея про перепідпорядкування «візитних карток Криму» була публічно озвучена на спільній нараді Держслужби і рескомітету 24 листопада, а реалізується, судячи з підготовлених проектів відповідних розпоряджень, 25 грудня. Так гнати коней, здається, могли примусити три обставини: майбутня адмінреформа, верстка бюджетів і досі ще незрозуміла ситуація зі станом здоров’я прем’єра Криму.

Проти передачі музеїв-заповідників категорично виступають як адміністрації самих об’єктів, так і найбільші громадські організації — Асоціації музеїв і заповідників Криму, «Екологія і світ», Слоу Фуд Крим, профспілка працівників культури та інші об’єднання, які вже звернулися до президента і прем’єр-міністра з проханням негайно зупинити процес.

А в чому проблема? — може запитати читач. Рескомітет — ніби профільне відомство, хай і захищає нашу спадщину. Тим більше Київ у Криму нічого не забирає. Ці аргументи наводять і керівники Держслужби та Рескомітету з охорони культурної спадщини. Причому спираючись на недавні зміни у відповідному законі, які встановлюють, що до повноважень органів охорони культурної спадщини, «відповідно до їхньої компетенції, належить управління у порядку, встановленому законом, історико-культурними заповідниками державного або місцевого значення». Як повідомила «ДТ» віце-прем’єр АРК Катерина Юрченко, ініціатива виходить саме з Києва, і в зверненнях ішлося також, що «тепер по всій Україні вибудовуватиметься єдина вертикаль управління заповідниками, і саме по лінії Держслужби піде їх фінансування».

Контраргументи противників передачі містять інше тлумачення нової норми закону: так, таке право органи охорони культурної спадщини мають, але воно — не виключне. І, головне, усі вищезгадані заповідники — насамперед музеї, і насамперед на них поширюється Закон «Про музеї та музейну діяльність».

«Усі вони стали заповідниками навколо вже існуючих музеїв, — каже голова Асоціації музеїв і заповідників Криму В’ячеслав Пересунько. — Це — першооснова їхньої діяльності, і там зберігається основна частина всього музейного фонду Криму. А в органів охорони культурної спадщини немає повноважень на управління такими об’єктами, у них немає ні відповідних структур, ні кадрів, ні практики роботи в музейній справі».

Версія спроби перепідпорядкування найвідоміших туристичних об’єктів у музейників проста — гроші і входження на територію.

«Кримські музеї-заповідники самодостатні. Вони заробляють на рік 36 млн. грн., причому на частку тих, які раптом знадобилося перепідпорядкувати, припадає 28 мільйонів. Так, Крим може і повинен більше заробляти в цій сфері, але давайте створювати нові об’єкти. Створімо «Неаполь Скіфський», повернімо з Держуправсправами і відкриймо для відвідування Юсуповський палац! До речі, Василь Джарти це обіцяв. Але ні — всі хочуть управляти тим, що було тяжкою працею створене до них!» — каже В.Пересунько.

Друге побоювання, знову ж, майже традиційне для таких реорганізацій, пов’язане з неминучою зміною старого керівництва палаців-музеїв і заповідників та розставлянням своїх кадрів. Схема ідеальна. Нікого не треба примушувати звільнятися або шукати привід звільнити — усі напишуть заяви самі, адже реорганізація вимагає підписання контрактів з новим «управляючим». Чи можливо знайти заміну Костянтину Касперовичу, який відвоював Воронцовський і Массандрівський палаци та їхні парки у бандитів, президентів і товаришів у погонах? Музейники скажуть: ні. Чиновники розкажуть про ефективний менеджмент і потребу в людях з новими підходами. Гадаю, дуже багато таких менеджерів зараз саме залишаться без роботи. Держслужби з охорони культурної спадщини, внаслідок початку оптимізації, більше немає.

Після першого прочитання указу президента навіть здалося, що реформа цей орган загубила: Держслужба не згадувалася ні серед живих, ні серед реорганізованих, не було її і в переліку скасованих. Кілька годин ми намагалися встановити долю центрального органу, на який покладено колосальні повноваження і який наділено величезними можливостями для впливу на рівень корупції в країні (це вам кожен забудовник скаже). У Мін’юсті пояснили, що тепер це буде просто департамент у складі Міністерства культури. Міністр залишився той самий — Михайло Кулиняк. А голова кримського Рескомітету з охорони культурної спадщини Сергій Тур, під чиє крило мали перевести палаци-музеї та заповідники, — його давній бізнес-партнер.

Ні, декларацію про доходи, надану під час першого призначення Михайла Андрійовича на посаду міністра, опубліковану в «ДТ», я читала. І коментар — теж: «Якщо вірити текстам декларацій про доходи, поданих членами нового Кабінету міністрів, то як мінімум один із них, міністр культури та туризму Михайло Кулиняк, живе за межею бідності. Зокрема, в декларації, поданій Михайлом Кулиняком при вступі на посаду, зазначено, що його сукупний річний дохід становив 2 895 гривень і 45 копійок. При цьому в нього немає і банківських заощаджень. Площа квартири, в якій він жив, — 32 квадратних метри. Правда, при цьому новий міністр — власник автомобіля Mercedes ML 400 CDI». У декларації М.Кулиняка також стоять прочерки в рядку про розміри внесків у статутні фонди підприємств. А в його біографії, опублікованій на сайті міністерства, чомусь немає інформації про роботу в бізнес-структурах. Хоча у біографічній довідці, яка подавалася при призначенні, названо одну фірму — «У.П.К.-ресурс», в якій майбутній міністр культури трудився директором. При цьому керівництво ТОВ «Український промисловий комплекс», що його М.Кулиняк, як співзасновник, очолював з моменту реєстрації 2001 року, не згадується. Судячи зі скромних даних у декларації міністра, гроші, вкладені засновником М.Кулиняком у статутні фонди ТОВ «ВІП-енерго», ТОВ «Кримнафтогазпром», а також через участь уже згаданого «Українського промислового комплексу» у створенні ЗАТ «Кримнафтогаз», пішли на вітер. Хоча три з цих фірм мали дуже прибутковий в усьому світі вид діяльності — видобуток нафти.

По «Кримнафтогазпрому» і «Кримнафтогазу» шляхи-дороги Михайла Кулиняка та Сергія Тура й перетнулися. Останній — теж їх співзасновник, прямий і через ще одну структуру. Він же чи його брат Денис — керівники підприємств. Тому зовсім не дивно, що одна людина, яка займалася нафтою й газом, стала міністром культури, а друга (уряд Криму переформатувався з приходом В.Джарти) — раптом стала заступником голови Рескомітету з охорони культурної спадщини. А після місцевих виборів Сергій Тур цей орган і очолив. І відразу ж вирішив розширити рамки діяльності. Але це так, для заповнення прогалин суспільно значущої інформації про високопоставлених держслужбовців. Ми ж європейські стандарти впроваджуємо!

Що в результаті. Після бурхливого обговорення перспектив переселення палаців-музеїв і заповідників у зовсім не пристосоване для їхньої діяльності відомство на засіданні колегії Міністерства культури і мистецтв Криму, де виступили і представники громадських організацій, віце-прем’єр Катерина Юрченко вирішила взяти паузу й особисто вникнути в усі плюси та мінуси перепідпорядкування.

«Ми сьогодні не кажемо ні так, ні ні, — повідомила «ДТ» Катерина Юрченко. — Я впритул починаю вивчати доцільність і наслідки такої передачі. Тому що ми маємо розуміти: якщо це станеться, то лише коли ситуація в цій сфері буде змінена на краще. На краще — і в плані охорони пам’яток культурної спадщини, і в плані організаційному та управлінському. І краще має бути саме для музеїв-заповідників, результат повинен бути для них, а не для Мінкультури чи Держслужби і Рескомітету».

Швидкого й не прорахованого рішення не буде, переконує заступник голови РМ Криму. За її словами, питання відпрацьовують юристи та економісти, є дуже багато технічних моментів, пов’язаних з установчими документами, триває підготовка бюджету на наступний рік. «Я почула думку музейників і громадських організацій, і ми проведемо велику нараду з їхньою участю з цього приводу, — обіцяє Катерина Юрченко. — І головне: остаточне рішення прийматиметься лише після того, як до виконання обов’язків повернеться голова уряду Василь Джарти».

Що ж, схоже, далі буде...

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі