Ігри в тендерні наперстки

Проблема держзакупівель цього тижня стала центром запеклих політичних дискусій та обміну взаємними докорами між «НУ-НС», ПР, БЮТ, Блоком Литвина і президентським секретаріатом. Приводом до «війни всіх проти всіх» стало прийняття парламентом за основу законопроекту про держзакупівлі №1476-д. Він «пройшов» завдяки 282 голосам БЮТ, ПР і КПУ. При повному бойкоті з боку Блоку Литвина і «НУ-НС».

Чому ж після цього основні гравці стали перекладати один на одного відповідальність за його прийняття? Куди зрушив, за висловом спікера Арсенія Яценюка, «віз» тендерних проблем? Кого слід звинувачувати у вибраному напрямі? І що робити, якщо він помилковий?

Що сталося?

Злощасний законопроект комітет ВР на чолі з комуністом О.Ткаченком спішно схвалив тиждень тому. Після того, як президент відкликав свій «невідкладний» варіант. Саме того дня, коли В.Ющенко на зустрічі з губернаторами заявив про необхідність ліквідації Тендер­ної палати, повернення до 2004-2005 років і про «добре організоване лобі» корупційних тендерних схем (див. «ДТ», №5 за 9 лютого ц.р.).

12 лютого литвинівці та «НУ-НС» відмовилися підтримати комітетчиків, тому що ТПУ і Міжвідомча комісія з питань держзакупівель, а також інші елементи «тендерної схеми» залишилися в законопроекті неторканими. К.Ващук, М.Катеринчук, П.Жебрівський, К.Ляпіна, а також І.Богословська з ПР явили навдивовижу яскраві й переконливі виступи. Номінальні автори проекту О.Кожемякін (БЮТ) і Р.Зварич («НУ-НС») не відповідали. Тільки С.Осика (БЮТ) пообіцяв виграти суд у І.Богословської за те, що вона обвинуватила його і бютівського неофіта А.Яценка у причетності до «тендерних схем».

А з наступного дня Віктор Балога, «НУ-НС» і БЮТ зайнялися набридлими перепалками. В.Балога заявив про «корисливий тандем» БЮТ-ПР, Володимир Литвин - про переформатування парламентської більшості...

Аргументи їхніх опонентів були, на перший погляд, переконливі. БЮТ офіційно заявив, що перший заступник глави секретаріату О.Шлапак у своєму листі рекомендував підтримати цей законопроект. А заступник глави фракції «НУ-НС» Р.Зварич став ініціатором його внесення на розгляд у парламент. На цьому факті наголосив і заступник глави фракції ПР О.Єфремов.

Погляньмо на участь О.Шлапака у вирішенні проблем держзакупівель. Минулого літа саме він представляв указ президента, розроблений на основі рішення РНБОУ. Дивний указ. У вступі чітко зазначається, що ТПУ є частиною тендерної проблеми з держзакупівлями, але органам влади доручено провести перевірки разом... із самою палатою!

Місяць тому він-таки представив «невідкладний» законопроект В.Ющенку як «радикальне» рішення. На перевірку цей проект виявився лише імітацією (див. «ДТ», №1 за 12 січня ц.р.).

Нинішній лист-рекомендацію О.Шлапак відсилає 9 лютого, тобто через два дні після заяви
В.Ющен­ка про ліквідацію ТПУ! Кого ж слухають перші особи президентського секретаріату?!

Після початку скандалу О.Шлапак розкритикував «рекомендований» ним самим законопроект №1476-д, але причин такого крутого повороту не пояснив...

Викликає запитання і позиція Р.Зварича. Більшість фракції «НУ-НС» ще до президентської відмови від «невідкладного» варіанта дійшла висновку про необхідність його відкликання. Р.Зварич був одним із небагатьох, хто дотримувався протилежної точки зору. На засіданні перед самим голосуванням 12 лютого фракція вирішила, що Роман Михайлович повинен відкликати свій підпис під №1476-д. Він повідомив про це, але вже після голосування.

…Усе це дуже скидається на гру в наперстки. Або в телегру «Слабка лан­ка», де ключові ланки - «слабкі».

Гіпнотизуючий наперстковий речитатив вгадується в обгрунтуванні легітимності законопроекту. Представляючи його, О.Кожемякін заявив, що проект «підтриманий і завізований представниками місцевого самоврядування та Асоціа­ції міст України». Мовляв, основні публічні опоненти згодні. Через день асоціація офіційно заявила, що її позиція «перекручена». Її представники в робочій групі Асоціація міст - КМУ-ТПУ підписували остаточний варіант, але позиції своєї не змінювали: слід повернутися в законодавче поле 2004 року. З 37 членів правління проект №1476-д підтримали тільки три мери. Ще під одним наперстком не виявилося кульки...

Понад те, як стверджують в асоціації, варіант, що розглядався 12 лютого Радою, відрізняється від проекту, який «візували» їхні представники 6 лютого. І аж ніяк не комами...

Чому ж багато нардепів із БЮТ і ПР, які щиро прагнули корінних змін, проголосували за цей законопроект? Схоже, їх елементарно «розвели», запевнивши, що, мовляв, усе з усіма узгоджено й «завізовано». Про це нам повідомили джерела у фракціях. Про це свідчить і якась «інструкція-темник», підготовлена до погоджувальної ради для лобістів проекту (оприлюднена «Оглядачем»). Підозріло схожі мотиви звучать і в коментарях бютівців В.Писаренка й А.Семиноги...

А що ж Юлія Тимошенко? Прем’єр заспокоїла - мовляв, до другого читання все владнається.

«У нас усі ходи записані!»

БЮТ, «НУ-НС» і ПР активно звинувачували одне одного в тендерній корупції, забувши, що є більш-менш об’єктивне мірило залучення в побудову загальнонаціональної «тендерної схеми». Це - результати голосування за її «цеглинки»-законопроекти, починаючи з 2004 року (див. табл.). Та імена їх авторів.

Закон №2188-IV від 18 листопада 2004-го запровадив приватні веб-портали, наявність у них патентів на винаходи, обов’язковість електронної публікації документів, врегулювання відносин між учасниками і консультантами через тендерну документацію. Автори нововведень - С.Буряк, С.Осика, О.Лукашук (нині БЮТ), В.Цушко (СПУ), І.Кальниченко (ПР).

Закон №2664-IV (прийнятий 16 червня 2005 року) запровадив невиправдано жорсткі вимоги до веб-порталів і... Тендерну палату. Авторський колектив поповнився В.Хомутинником (ПР), А.Семиногою (БЮТ) і П.Буждиганом (КПУ). Країна має знати своїх «героїв»: саме останні два разом з
О.Лукашуком вставили весь розділ про палату.

«Монопольна пастка» запрацювала на повну силу після прийняття закону №3205-IV і наступного подолання вето. З’явилися нові автори, до числа яких увійшли «нашоукраїнці» М.Одайник і
В.Бондаренко.

Результати численних голосувань, узагальнені в наведеній нижче таблиці, дуже промовисті. Схоже, В.Ющенко до «комерційних політичних структур» може зарахувати практично будь-яку силу, представлену в парламенті. Записні партійні «фани» можуть, звісно, знайти тисячу виправдань для своїх улюбленців. Однак неупередженим спостерігачам зрозуміло: всі одним миром мазані. Не виключено, що зеленим.

К.Ващук, інші литвинівці, представники блоку «НУ-НС» спробували поставити жирну крапку в цьому ланцюжку. Дуже хочеться сподіватися, що це зроблено не з бажання «попіаритися».

До 12 лютого 2008 року жоден народний депутат не скористався кнопкою «проти» під час голосування із зазначених законів! Тепер такі з’явилися. Причому не тільки в «НУ-НС» і БЛ. «Проти» проголосували шість депутатів від Партії регіонів. Найвідоміший - колишній міністр юстиції О.Лавринович. А ось у «демократичному» БЮТ не було жодного голосу «проти».

Технології тендерного лобізму

Як відомо, арсенал технологій протягування «потрібних» законів дуже великий. І опонентам доведеться докладати максимум зусиль, аби їм протистояти.

По-перше, прийняття рішень заводиться у «свій» комітет. Блажен, хто вірує, ніби до другого читання вдасться вилучити з закону норми про Тендерну палату! Комітет «схоплений» ще восени. Масштабна й відверта соціальна демагогія («громадський контроль», «прозорість», «корупційні викриття»...). Стрімке вкидання потрібних змін в останній момент (закон №2664-IV) або в зовсім інший за змістом законопроект (закон №2188-IV стартував з... оподаткування операцій із культурними цінностями). Проштовхування проводиться в моменти політичної напруги. Отож опоненти й оком не моргнуть…

Важливі «грамоти» з питань держзакупівель регулярно «зникають» або виявляються «несправжніми». Найскандальніший випадок: текст чинного закону, підписаний президентом, відрізняється по суті від тексту, проголосованого Радою…

Нарешті, максимальна мобілізація всіх можливих ресурсів перед ривком. Яскрава деталь. Під час першого голосування закон №3205-IV підтримали тільки троє з 13 присутніх депутатів фракції «Реформи і порядок». Проте через два місяці переважна більшість - 12 із 14 - проголосували за подолання президентського вето!

А ставки дуже високі! Депута­ти-промовці говорили про мільярди гривень прибутків від тендерних схем. І наближаються вибори, для яких потрібні ці ж таки мільярди...

Що далі?

Замість теперішніх «розбірок» політичним лідерам країни слід було б погодитися на просте й ефективне рішення. Законодавче поле повертається у ситуацію до закону від 18 листопада 2004 року. Тематика держзакупівель передається з комітету з економічної політики в інший комітет ВР. Рік дають усім нормально попрацювати. За цей час напрацьовується новий законопроект, із залученням міжнародних експертів, представників місцевого самоврядування, реальних, а не мнимих представників бізнесу та громадян. Обговорення відкрите і прозоре. З міжнародними організаціями досягається угода про отримання гранта (позики) на створення єдиного державного веб-порталу, із безплатним і відкритим доступом для всіх. І - на гарматний постріл до прийняття рішень не допускаються фігуранти тендерних скандалів.

А як же боротьба проти корупції! - вигукнуть затяті борці за чистоту моралі. А вона й не починалася! Просто до розрізнених і безсистемних відкотів додали струнку систему відкотів централізованих. І - жодної відкритості та прозорості, без яких боротьба проти корупції - блеф.

Однак тій-таки Юлії Тимо­шенко не потрібно чекати змін до закону. Інакше вона ризикує отримати нове звання - «тендерної принцеси». У найближчу середу одним розчерком пера прем’єр може відкрити закупівлі хоча б органів виконавчої влади. Достатньо прийняти нову редакцію постанови Кабміну №3 від 4 січня 2002 року «Про Порядок оприлюднення в мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» і, таким чином, зробити ключову інформацію про тендери (оголошення про їх проведення та результати, тендерну документацію і т.п.) обов’язковою для публікації на офіційних сайтах органів влади. Ця загальносвітова практика вже два роки реалізується в Росії…

P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що секретаріат президента просить СБУ перевірити діяльність структур, задіяних у держзакупівлях, для виявлення можливих корупційних зв’язків, включно з народними депутатами.

У свою чергу БЮТ планує подати до Верховної Ради законопроект, що передбачає скасування всіх змін у тендерне законодавство, внесених протягом 2005-2007 років, зокрема ліквідацію Тендерної палати. Про це на прес-конференції в п’ятницю повідомив перший віце-прем’єр Олександр Турчинов.