«ГРОМАДСЬКЕ РАДІО». У ЛАПКАХ І БЕЗ

У минулому номері «ДТ» відомий український медіа-діяч Олександр Кривенко розповів про проект за назвою «Громадське радіо». Йшлося про принципово новий для України формат «розмовного радіо» — без музики та реклами, зате з численними випусками новин, ток-шоу та різноманітними тематичними програмами. Головним донором проекту став фонд «Відродження», який виділив понад 180 тис. доларів гранту, до фінансування підключилася делегація Європейської комісії. «Громадське радіо» мало вийти в ефір із 1 березня на некомерційній частоті «Радіо Люкс» — 69,68 УКХ. А на останній день лютого було заплановано презентацію проекту — радіомарафон у прямому ефірі за участю українських та іноземних журналістів, громадських і культурних діячів.

Напередодні дня «Х» Олександр Кривенко публічно вибачився перед усіма запрошеними на презентацію. Керівництво «Радіо Люкс» не може надати «Громадському радіо» обіцяну частоту, оскільки матимеме серйозні проблеми з переліцензуванням частот, про що дав зрозуміти голова Національної ради зі справ телебачення та радіомовлення Борис Холод.

«Безумовно, це пов’язано з виборами, — коментує виконавчий директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький, — тому що у певних колах побоюються, що в ефір подаватиметься справді збалансована інформація. По-друге, думаю, це пов’язано з дискусією про громадянське суспільство, яку нещодавно розпочали деякі шановні представники влади. Як доктор філософських наук, можу вас запевнити, що принципи розгляду громадянського суспільства з боку влади не продумані. Мені здається, влада відчула, що за останні рік-півтора посилився тиск на неї з метою зробити її прозорішою та підзвітною громадськості. Тепер на будь-яку ініціативу, пов’язану з громадянським суспільством, влада реагує як на червону ганчірку. Крім того, ми можемо спостерігати системні дії, направлені на підрив авторитету організацій, які фінансуються західними або вітчизняними донорами — такими, як фонд «Відродження». Все це суперечить заявам про входження в Європу та й взагалі будь-яким розмовам про свободу слова».

Далі події розвивалися досить динамічно. Прес-служба Нацради відреагувала заявою, де спростувала всі обвинувачення на свою адресу і взагалі відмежувалася від справи «Громадського радіо»: «Оскільки «Громадське радіо» не є телерадіоорганізацією, а Національна рада України по справах телебачення і радіомовлення, відповідно до чинного законодавства, розглядає лише справи ТРО — юридичних осіб, що є ліцензіатами, або які офіційно беруть участь у конкурсі на ліцензування, — питання про «Громадське радіо» не виносили на порядок денний, а отже, не обговорювали і не розглядали».

Однак опісля чиновники за власною ініціативою пішли на контакт з Олександром Кривенком: його запросили до контрольно-аналітичного відділу Нацради, попросили детально викласти проект на папері й пообіцяли розглянути його на найближчому засіданні — 5 березня. Вже до вечора прес-служба повідомила, що «всі члени Національної ради погодилися з актуальністю створення громадського радіо в Україні і заявили про намір сприяти появі такого формату мовлення».

У розмові з кореспондентом «ДТ» Олександр Кривенко був налаштований оптимістично: «Я сподіваюся, що «Громадське радіо» з’явиться в ефірі ще до виборів, хоча проект не передвиборний, він розрахований на тривалий термін. Чим цікаве для нас співробітництво з «Радіо Люкс»? Ми отримуємо можливість зробити наш «пілот» у режимі живого ефіру. Щойно ми побачимо, що можемо працювати, що в нас є слухачі в Києві, а регіональні радіокомпанії беруть наш продукт, виникне сенс реєструвати окрему радіокомпанію і подавати на ліцензію в Нацраду. В усьому світі ліцензують не частоти, як у нас, а формати. Це раціональний підхід, хоч і незвичний для нас. Нам здавалося, що це крок уперед: не тільки сам формат чисто розмовного радіо, а й технологія виходу на аудиторію. І чимало людей у Нацраді, із якими я спілкувався, кажуть: так, це цікаво, це потрібно».

Проте варто було б звернути увагу на один момент: якщо в першій заяві Нацради словосполучення «Громадське радіо» писалося з великої літери й у лапках, то в другому — з маленької і без них. Ця орфографічна зміна далеко не випадкова. Коментує голова Нацради Борис Холод:

«Насамперед хочу зауважити, що в пресі поняття «Громадське радіомовлення» і окремий проект «Громадське радіо» навмисно або через нерозуміння суті справи чомусь ототожнюють. Насправді, система громадського радіо та телебачення створена в більшості європейських країн, стала нормою демократичного розвитку суспільства. Діяльність громадського радіо, відповідно до міжнародного досвіду, здійснюється за рахунок абонплати населення.

У даному випадку «Громадське радіо», яке так скандально заявило про себе в Києві з перших же днів, виглядає не як система радіомовлення в країні, здійснювана на вищезгаданих принципах і після отримання ліцензії Нацради, а скоріше як бренд... Перед тим, як братися за таку серйозну справу, цим панам варто було хоча б ознайомити громадськість і Нацраду із суттю проекту, якщо він, звичайно, існує».

Саме це збирається зробити найближчим часом Олександр Кривенко. Він визнає, що міг би розгорнути ширшу діяльність після виходу на діалог із владою: «Може, якби я настирливіше слав листи й напрошувався на зустріч по телефону протягом трьох місяців, сьогодні ситуація була б іншою. Ескалація нерозуміння сталася за п’ять–шість днів перед датою «Х». Нацрада справді не розглядала цього питання. У мене не було зустрічі із паном Холодом. Він одноосібно виклав свою думку керівництву «Радіо Люкс». І це стало приводом нагадати чиновнику, що якщо в нас громадянське суспільство, треба використовувати інші важелі впливу».

Борис Холод категорично заперечує спроби тиску на РС «Радіо Люкс». Аргументація залізна: «Нехай покажуть документи, які це підтверджують й підписані мною особисто».

«У даному випадку ми не можемо говорити про верховенство писаного права, — констатує Євген Бистрицький. — Відроджується певне «телефонне право».

Директор РС «Радіо Люкс» Роман Андрейко повідомив «ДТ», що в голови Нацради все-таки були юридичні підстави заборонити мовлення «Громадського радіо» на частоті 69,68 УКХ. За умовами ліцензії, на цій частоті можуть транслюватися лише програми власного виробництва радіокомпанії. Р. Андрейко направляв відповідний лист у Нацраду і зробив це ще раз у світлі останніх подій. Він готовий надати частоту «Громадському радіо», щойно отримає офіційний дозвіл Нацради, але не раніше.

Втім, Олександр Кривенко та його команда теж не налаштовані йти в підпілля і вести звідти боротьбу проти влади взагалі та чиновників із Нацради зокрема. «Ми не вийдемо в ефір, поки не вирішимо всі непорозуміння. Вийдемо на «Люксі» або десь ще — ми зробимо це лише тоді, коли все узгодимо з Нацрадою, щоб ні в нас, ні в нашого партнера не виникало проблем. А поки не буде «добра» від Нацради, ми направимо зусилля на те, щоб стати першим в Україні інтернет-радіо. Щоб не втратити зібраний колектив, працюватимемо як студія-продакшн і якомога швидше вийдемо в Інтернет — думаю, уже наступного тижня».

Головний донор проекту не тривожиться про долю гранту. «Проект усе одно запустять, — стверджує Євген Бистрицький, — якщо не до виборів, то після них. Сформовано команду, є сильна, продумана концепція — інакше ні фонд «Відродження», ні Європейська комісія не підтримали б її. Ми вживатимемо заходи, доступні донорській організації: шукати інші радіостанції, які могли б надати частоти для виходу в ефір. А потім виходитимемо на Нацраду — можливо, вже іншого складу — із пропозицією виділити для «Громадського радіо» частоту на рівні держави».