Граблі політрепресій

Президент і правляча Партія регіонів не тільки постаралися зміцнити вертикаль виконавчої влади. Задля недопущення політичної хвороби, яка в медицині називається роздвоєнням особистості, поставлено суворе завдання — отримати більшість у радах усіх рівнів і мати своїх керівників хоча б у великих містах. Виконавча влада переконана, що досягти цього можна лише з перевіреними людьми.

Нинішній президент велосипеда не винаходив. Віктор Янукович, як на мене, виявився сумлінним учнем Віктора Ющенка. Після того, як той очолив країну в 2005 році, з органів виконавчої влади в Україні було звільнено понад 14 тисяч держслужбовців. Досвід, професійні навики, виконавську дисципліну — все це перекреслила приналежність до «кучмівського режиму». Нині маховик звільнень чиновників із міркувань політичної доцільності знову запрацював. І набирає обертів з наближенням місцевих виборів, що добре видно на Тернопіллі.

Регіональний парламент — Тернопільська облрада особлива тим, що продовжить здійснювати повноваження після 31 жовтня, оскільки була обрана на позачергових виборах у березні 2009 року. Отож, щоб не допустити утворення правої більшості у складі ВО «Свобода», УНП та «Нашої України», активно впроваджувати в області політику президента В.Януковича і уряду, обласне відділення ПР та облдержадміністрація задумали створити міжфракційне депутатське об’єднання «Реформи і стабільність».

Його тінь витала ще з листопада минулого року, коли в облраді було зареєстровано напіввіртуальне міжфракційне утворення «Янукович — Наш Президент». Але до президентських виборів туди входили тільки депутати-регіонали. Планувалося, що воно оформиться як депутатська більшість на сесії облради ще наприкінці серпня. Керівництво виконавчої влади в області та в районах почало «обробляти» депутатів. Однак бліцкриг не вдався. На сьогодні у «Реформи і стабільність» увійшло лише 14 депутатів від Партії регіонів, п’ять литвинівців, 12 із 20 єдиноцентристів та один нашоукраїнець. Але навернення депутатів на шлях праведний триває. Наприклад, інспектору інспекції архбудконтролю, депутату облради від ВО «Свобода» Русланові Беньку сміливість коштувала не дуже дешево. Під впливом перших осіб Гусятинської райдержадміністрації він був змушений звільнитися з роботи.

Місцеві адміністрації поступово перетворилися на неофіційні передвиборні штаби Партії регіонів та її союзників по коаліції. Найменше лихо — директорів шкіл примушують комплектувати учителями місцеві територіальні виборчі комісії від провладних партій, як це роблять у Кременецькій райдержадміністрації. Недавно обласне управління охорони здоров’я розіслало в лікувальні заклади бланки, у яких потрібно зазначити партійну приналежність медиків та вказати, до яких рад вони балотуються. «Схоже розпорядження спустили по лінії освіти, — стверджує голова Кременецької райради Світлана Федишена. — А райвідділ міліції письмово просить райраду надати інформацію про керівників установ та організацій, котрі підуть у депутати. Правоохоронці, мабуть, не знають, що представницький орган такою інформацією не володіє».

Однак поширюється практика, коли від керівників структурних підрозділів адміністрацій, бюджетних установ, відомих підприємців і аграріїв вимагають балотуватися до районних та міських рад від Партії регіонів — чи на прохідних місцях у виборчому списку, чи в мажоритарному окрузі. Щоб не втратити роботу або не мати серйозних проблем у бізнесі, більшість людей мовчки погоджуються змінити партійну приналежність.

Але, на щастя, трапляються випадки, коли «оброблюваний кадр» не зрікається своїх поглядів. Як розповів начальник Теребовлянського райвідділу освіти Дмитро Михайлюк, що очолює районну організацію «Нашої України», «голова райдержадміністрації Юрій Дзюбан, за погодженням з обласним керівництвом Партії регіонів, упродовж цілого тижня викликав мене у кабінет і примушував йти у першій п’ятірці виборчого списку ПР до районної ради. У протилежному випадку казав звільнити посаду». Освітянський керівник не погодився на такі умови. Не витримавши тиску, він у передінфарктному стані потрапив до лікарні. Але отримав достойну компенсацію у вигляді моральної підтримки: майже 40 педколективів шкіл і дитсадків звернулися до голови райдержадміністрації з вимогою залишити керівника освітянської галузі району на цій посаді.

Дійшло до абсурду: «політичними» стають іще нижчі посади, зокрема соціальні. Як стверджує директор територіального центру соціального обслуговування у Чортківському районі Тетяна Яхницька, «голова і заступник голови райдержадміністрації примушували мене добровільно піти з посади. Коли ж я відмовилася написати заяву на звільнення, то мені не надали чергову відпустку, анулювали лікарняний лист... Врешті, звільнили за прогул. У це крісло посадили людину без відповідного досвіду роботи, але близьку до Партії регіонів. І вона має проводити роботу з пенсіонерами та іншими непрацездатними громадянами перед виборами».

Облрада, в якій іще не встигли сформувати згадане об’єднання «Реформи і стабільність», — не змовчала. На недавній сесії депутати звернулися до президента, уряду, Верховної Ради, Генеральної прокуратури з приводу політичних переслідувань у Тернопільській області. Під час засідання Ради регіонів у місті Буча Київської області голова облради Олексій Кайда особисто вручив цю заяву Віктору Януковичу. «Керівництво обласної організації Партії регіонів та обласної адміністрації чинять тиск на авторитетних людей в усіх районах області, — читаємо у зверненні. — У такий спосіб хочуть по-бандитськи пов’язати людей, чиє слово має вагу для громадян, не дивлячись на їхню партійну приналежність». У цьому контексті було наголошено на особливих зусиллях голови обласної організації ПР народного депутата Ореста Муца. Виступаючи перед обласними депутатами, звинувачений заперечив факти тиску з його боку, але при цьому недвозначно сказав, що у багатьох керівників лікарень, освітніх установ «нечисті руки». Реакції перших осіб держави поки що немає.

Партії та їхні лідери, котрим нині випало кермувати державою, ніяк не можуть повірити в ефект стиснутої пружини, що боляче б’є... Ні для кого не секрет, що колишні провладні партії, до яких у різний час масово заганяли чиновників та керівників — НДП, СДПУ(о), Народний союз «Наша Україна», опинилися саме на маргінесах політичного життя. Невже політичний досвід нинішніх керманичів такий куций?