Говард Дін: «Є ризик, що про Україну почнуть думати як про Білорусь»

Говард Дін, колишній кандидат від демократів у президенти Сполучених Штатів і нинішній член ради директорів Національного демократичного інституту, приїхав в Україну, аби на власні очі побачити, що відбувається в нашій країні та особисто оцінити перспективи проведення чесних і справедливих виборів. Побачене, як можна зробити висновок з його інтерв’ю нашому виданню, дало панові Діну підстави говорити про ризик «білорусизації» України.

- Пане Дін, наші західні партнери завважують відкіт демократії в Україні. Але українська влада каже: нічого подібного, з демократією все гаразд, ми боремося з корупцією і проводимо реформи. Ви приїхали до нашої країни, аби на місці скласти думку про те, що тут відбувається. Які ваші перші враження?

- Для України настав дуже важливий момент. Проект закону про вибори народних депутатів, внесений цього тижня на голосування у Верховній Раді, може істотно обмежити конкуренцію під час виборчої кампанії. Але ми хочемо вірити словам президента країни та спікера парламенту, які заявили, що законодавство має бути поліпшене, а недоліки виправлені. Гадаю, вони усвідомлюють важливість моменту і розуміють, наскільки критичним сигналом для ваших західних партнерів буде процес подальшого реформування виборчого законодавства. Ми розуміємо, що залишилося не так уже й багато часу внести виправлення та поліпшити якість цього закону. Але якщо його все-таки буде змінено, то Україна пош­ле своїм західним партнерам надзвичайно потужний сигнал про те, що вона таки є демократією.

- Якщо закон не буде змінено в кращий бік, якою буде реакція вашого інституту?

- Ми будемо продовжувати роботу над розвитком демократії в Україні з усіма партіями. Можливо, навіть не даватимемо жодних рекомендацій. Але що напевне відбудеться, то це різке падіння рівня інвестицій в Україну, оскільки рішення, які ухвалюватимуться за виборчим законодавством, насправді стосуються значно ширшого кола питань. А в західних країнах уже є негативний досвід інвестицій в економіку країн, які ігнорують верховенство права, у держави, де немає чесної політичної конкуренції.

Тому ми сподіваємося, що рішення, які ухвалять влада, президент щодо виборчого законодавства, дадуть Україні змогу в майбутньому посісти відповідне місце в європейському та євроатлантичному співтоваристві й виграти в економічному плані. Адже демократичні суспільства зуміли впоратися з фінансовою кризою набагато краще, ніж авторитарні. А Україна виграє набагато більше, якщо збереже демократичний напрям руху.

- Але для себе ви зробили висновок, у якому напрямі нині рухається Україна?

- Думаю, ваша країна стоїть на роздоріжжі. Після вироку Тимо­шенко імідж вашої країни на Заході сильно постраждав, і в довгостроковій перспективі це зашкодить їй економічно. Тепер погляди прикуті до виборчого законодавст­ва України. Не йдеться про те, що Україні хтось має диктувати, що їй узагалі робити зі своїми виборами. Закон про вибори покаже, яку дорогу обирає ваша країна. Реальна реформа виборчого законодавства, його поліпшення не на словах, а на ділі, дасть Заходу сигнал, що Украї­на все-таки на правильному шляху. Та якщо буде ухвалено закон, який обмежує політичну конкуренцію, то це стане посилом, що в Україні західних цінностей не вітають.

Якщо ж через два тижні виборче законодавство не буде істотно поліпшене, тоді ваша країна мусить повернутися до чинного закону, оскільки на підставі запропонованого законопроекту вибори не можуть бути проведені чесно і справедливо.

- Якщо українська влада не дослухається думки своїх західних партнерів і далі ігноруватиме принципи демократії, чи можуть Сполучені Штати запровадити точкові санкції щодо чиновників і суддів, помічених у переслідуванні опозиції?

- Не можу спрогнозувати щось конкретно. До того ж у Спо­лучених Штатах багато тих, хто до кінця не розуміє, що насправді відбувається в Україні. Але є ризик, що про Ук­раїну почнуть думати як про Бі­лорусь. Дуже важливо, щоб цього не сталося. Україна має велике значення для Сполучених Штатів, але ще більше - для Європейського Союзу. Тому ми - США і ЄС - у цій боротьбі разом і хотіли б залишатися разом з вами. Проте зараз здається, що Україна нас відштовхує.

- Те, що відбувається в Україні, не розуміють у Вашингтоні через брак інформації?

- У Сполучених Штатах дуже багато власних внутрішніх проблем. І природно, що конгрес та його члени приділяють свій час переважно розв’язанню внутрішніх проблем. У цьому немає нічого дивного. Та й в Україні хтось не до кінця розуміє процеси, що відбуваються у Сполучених Штатах.

- Тим часом в американському конгресі зареєстровано проект резолюції, який стосується судових процесів над представниками української опозиції…

- У західних демократіях переслідування політичних опонентів - це та червона лінія, за яку не можна заходити. Наша власна історія каже, що коли Ніксон порушив закон, йому пробачив Форд, який зробив це задля блага всього американського суспільст­ва.

Ми не віримо в те, що однопартійна система може бути успішною. У довгостроковій перспективі такого не може бути ні в політичній сфері, ні в економічній. Тому ми справді досить чутливо ставимося до подій в Україні.

- Проте в Києві існує думка, що інтереси великих американських корпорацій переважили зацікавленість Вашингтона в розвитку України як демократичної країни.

- Позиція великих американських корпорацій така, що більш комфортно вести бізнес у тих країнах, де превалює сила закону, а конкуренція відбувається за чесними правилами. В американській історії є багато негативних прикладів того, як важко вести справу там, де є переважання влади однієї політичної сили. Я думаю, що американські корпорації вже навчилися не вкладати великі інвестиції в країни, де немає чесних правил.

Присутність великого бізнесу Заходу в українській економіці, звичайно ж, дуже важлива, бо вона закладає основи для економічного зростання. Але в довгостроковій перспективі український малий і середній бізнес допоможе зробити вашу країну процвітаючою. Проте для цього необхідно, щоб у країні було створено політичну систему, політичне середовище, яке забезпечує верховенство права та рівні умови для всіх.

Для України великим уроком має стати те, що малому та середньому бізнесу набагато важче стати процвітаючим у неправовій державі. А тим часом малий бізнес створює набагато більше робочих місць, ніж великий. Для авторитарних режимів важливо, хто керує, оскільки йому прислужує закон. У демократичних же суспільствах той, хто керує, служить закону, що робить бізнес-середовище прозорим і прогнозованим. Це багато важить для бізнесу. Тому демократичні суспільства є більш стабільними та процвітаючими з економічного погляду.

- Яких наслідків для двосторонніх українсько-американських відносин ви очікуєте, якщо ситуація з демократією, правами людини в Україні й надалі погіршуватиметься?

- Я не можу прогнозувати, як учинить у цьому разі уряд Сполу­чених Штатів, але вважаю, що від цієї ситуації залежить рівень інвестицій в Україну. І це рішення ухвалюватиметься не американським урядом, а власниками бізнесу. Кожен з них зробить це з огляду на ризики, які вони бачать інвестуючи в українську економіку.

- Юлія Тимошенко звернулася до країн ЄС із проханням не пов’язувати парафування угоди про асоціацію з її вироком. Які шанси, що угода про асоціацію між Україною і ЄС буде підписана в грудні і парафована всіма членами Євросоюзу, якщо Тимошенко й надалі перебуватиме у в’язниці?

- Думаю, що шанси невеликі. Але навіть якщо Євросоюз і підпише з Україною угоду про асоціацію, то доти, доки у вашій країні залишаються політичні в’язні, неможливо буде вести мову про лібералізацію візового режиму. При цьому обов’язково матиме місце зниження рівня західноєвропейсь­ких інвестицій в українську економіку.

Ви повинні розуміти: Європа хоче партнерства з Україною. Але вона ніколи не піде на це партнерство, поступаючись своїми демократичними принципами та стандартами. Тому якщо ситуацію із засудженням Тимошенко не буде виправлено, я сумніваюся, що всі 27 країн Європейського Союзу ратифікують угоду про асоціацію. У цих умовах поліпшення виборчого законодавства стало б тим позитивним сигналом, який Україна могла б послати Європі. Він би демонстрував, що ситуацію можна виправити і що у вашої країни щирі наміри йти демократичним шляхом розвитку.