Гілларі Клінтон: прагматична дипломатія замість силової

Поділитися
Виступ Гілларі Клінтон перед комітетом із міжнародних справ сенату, який повинен підтвердити її п...

Виступ Гілларі Клінтон перед комітетом із міжнародних справ сенату, який повинен підтвердити її призначення на посаду глави американської дипломатії, продемонстрував пріоритети майбутньої зовнішньої політики Сполучених Штатів. Команда президента Барака Обами має намір відмовитися від «силової дипломатії» адміністрації Джорджа Буша, яка на багатьох напрямах зовнішньої політики Америки виявила свою неефективність, і вдатися до методів «прагматичної дипломатії», що передбачає висунення дипломатії на передній план зовнішньої політики США і збалансування її з військовою могутністю способами, які спрацьовують у ХХІ столітті.

Майбутній державний секретар США Гілларі Клінтон пообіцяла нову еру в американській зовнішній політиці, коли сила застосовуватиметься — як останній аргумент. «Адміністрація Обами намагатиметься створити світ, в якому у США буде більше друзів і менше ворогів… — заявила Клінтон. — Я вважаю, що Америка зараз не є лідером у світі, але її лідерство, як і раніше, необхідне». Гілларі Клінтон висунула концепцію «розумної сили» в поєднанні з дипломатією та оборонною могутністю в міжнародних питаннях. «Ми повинні використовувати те, що називається розумною силою, повний спектр інструментів, які є в нашому розпорядженні, поєднуючи дипломатичні, економічні, військові, політичні, правові та культурні стратегії».

Пані Клінтон наголосила: «Наша зовнішня політика виявилася розбалансованою. Ми спробуємо повернути її до більшої рівноваги, яка піде на користь нашому уряду та іміджу нашої країни у світі». Під час прихильних і в основному неконфронтаційних слухань у сенатському комітеті із зовнішніх зв’язків Гілларі Клінтон пообіцяла широку взаємодію з американськими союзниками та противниками, зокрема — відхід від нинішньої американської політики у відносинах з Іраном. Гілларі Клінтон наголосила: «Ми робитимемо все, від нас залежне, щоб продовжувати з допомогою дипломатії, з допомогою санкцій, шляхом створення коаліцій з іншими країнами, які зможуть внести свою частку у спільну справу, утримувати владу Ірану від оволодіння ядерною зброєю... Ми застосовуватимемо нові, можливо різні підходи, які стануть наріжним каменем політики адміністрації Обами і які зможуть давати плоди».

«В Ізраїлі ви не можете вести переговори з ХАМАСом доти, доки він не відмовиться від насильства, визнає Ізраїль і погодиться дотримуватися попередніх угод, — підкреслила вона в унісон політиці адміністрації Буша. — Це для мене — незаперечно. Це має лише посилюватиме нашу рішучість добиватися справедливої й міцної мирної угоди, яка гарантуватиме Ізраїлю реальну безпеку та нормальні і конструктивні відносини з сусідами, а також економічний прогрес і безпеку для палестинців у їхній власній незалежній державі. Ми докладатимемо всіх зусиль, щоб підтримати ізраїльтян і палестинців, які прагнуть такого результату».

Стосовно інших питань зовнішньої політики Гілларі Клінтон пообіцяла наступність. Шестисторонні переговори з північно-корейської ядерної програми, а також двосторонні переговори триватимуть далі. Вона сказала, що Барак Обама зніме обмеження на поїздки до родичів на Кубу та на грошові перекази, як це і було обіцяно під час передвиборної кампанії. На її думку, «зовнішня політика повинна базуватися на тісному союзі принципів і прагматизмі, а не на жорсткій ідеології, на фактах і доказах, а не на емоціях та упередженні».

Можна сказати, що після тривалої «ковбойської» політики президента Джорджа Буша, який часто намагався заплющувати очі на реалії, член команди нового президента Сполучених Штатів, майбутній державний секретар Гілларі Клінтон проводитиме міжнародну політику своєї країни більш виважено і філігранно. З іншого боку, її виступ засвідчив, що вона заявила про дипломатичне примирення з рештою світу. У цьому сенсі ключовими словами її виступу стало твердження: «Америка не може вирішити найбільш насущних проблем світу, а світ не може їх вирішити без Америки».

Безумовно, виступ Гілларі Клінтон справляє сильне враження. Колишня перша леді ще раз продемонструвала, що вона — не лише професіонал, а й видатна особистість в американській політиці. Той факт, що Бараку Обамі вдалося залучити до своєї адміністрації Гілларі Клінтон, а з нею — і значний інтелектуальний потенціал всього політичного «клану Клінтонів», свідчить не лише про його правильний вибір, а й про непересічну політичну інтуїцію цього молодого американського президента. У новій для себе ролі недавній сенатор Клінтон відкриває для Обами нові перспективи, які з’являються перед Сполученими Штатами на міжнародній арені.

Очевидно, що Гілларі Клінтон привнесе нову тональність в американську дипломатію. Але, незважаючи на прагматичні й примирливі підходи, пані Клінтон, швидше за все, проводитиме жорстку, хоча й реалістичну дипломатію. Своїм виступом у Сенаті вона ніби дозволила крадькома зазирнути у плани президента Барака Обами. І сигналізує, що адміністрація президента Обами готова до нових ініціатив на Близькому Сході, але лише за умов припинення конфронтації між сторонами конфлікту.

Водночас на посаді дипломата номер один Гілларі Клінтон готова розірвати ізоляцію, в яку загнала Сполучені Штати адміністрація Джорджа Буша. А те, що для неї знайшлося найгарячіше місце в політичному проекті Обами, в якому пані Клінтон стала обличчям зовнішньої політики Америки, ще раз підтверджує її готовність, завдяки всьому своєму попередньому політичному досвіду, до цього складного державного іспиту.

На мій погляд, ключовими поняттями у виступі Гілларі Клінтон є узагальнена оцінка міжнародної політики попередньої адміністрації і політики, яку, на противагу їй, проводитиме нова команда: це, відповідно, розбалансованість і збалансованість. Оскільки, як із погляду стратегії, так і з погляду оперативних дій, розбалансованість означає неадекватність, що не лише Америка, а й весь світ бачили протягом двох президентських каденцій Джорджа Буша. Безперечно, правильно охарактеризувала Гілларі Клінтон і причину цього. Це — намагання вирішувати наскоком ті складні завдання, які стояли ці вісім років перед усім світом та США.

Відтак, перед новою адміністрацією постає надзвичайно складне завдання — у стислий термін перевести як зовнішню політику, так і весь інструментарій з інститутами, призначення яких — реалізовувати політику, у русло збалансованої адекватної роботи і, як результат, повернути США не лише статус найбільшої економічної потуги, а й статус світового лідера. Можливо, не в сенсі силовому, а в сенсі відповідності завданням, відповідальності, вміння поставити точний діагноз ситуаціям, які постають на порядку денному, що — головне.

У виступі Гілларі Клінтон одразу впадає в око постановка нею одного з найважливіших завдань — підвищення інтелектуальності політики і загалом діяльності президентської адміністрації на міжнародній арені. Адже, на превеликий жаль, під час президентства Буша дії часто випереджали обдуманість і планування цих дій. Що, власне, і призвело до тупикових ситуацій в Іраку, Ірані, Афганістані та й багатьох інших країнах.

Водночас зрозуміло: якщо такі держави, як Росія, Іран або Північна Корея розраховували на занадто велику м’якість і миролюбність політики нової адміністрації США, то вони помилялися. Адже відсутність лобової агресії не означає потурання їхній деструктивній, а інколи — і підривній діяльності щодо світового порядку. Інтелектуальна політика нової адміністрації США (з її можливостями) може завдати нищівного удару деструктивним силам цих і, не виключено, інших країн. Що це реально, можна бачити з мудрих кроків назустріч країнам, котрі заслуговують на пом’якшення ставлення до них із боку США, як, наприклад, сьогоднішня Куба.

Простягнута рука допомоги країнам, що вагаються або виходять із затяжної кризи, не лише буде на користь американо-кубинським чи іншим відносинам, а й створить атмосферу довіри та партнерства. Очевидно, таку роль і має відігравати сьогодні лідер у світі. У світі, який уже не той, що був 100 чи 50 років тому, коли всі конфлікти вирішувалися лише за рахунок дивізій або страху перед ядерною зброєю.

Україну зачепив глобальний економічний спад, сказала Гілларі Клінтон і пообіцяла вирішити питання співпраці з економікою, що формується. Нова міжнародна політика США — дуже перспективна і для України. Адже, з одного боку, США не будуть повністю зав’язані на силових конфліктах, їхня увага переміститься на несилові рішення на магістральних світових позиціях та ключових зломах. До таких, на жаль, сьогодні належить і Україна, що розташована в місці перетину інтересів Європи, Азії і Близького Сходу, зазнає тиску на всіх цих напрямах і водночас має великі внутрішні проблеми.

Розуміння непростого місця України було в Америці й за адміністрації Джорджа Буша, але реальної допомоги (особливо допомоги інтелектуальної та інструментальної) Україна фактично не отримувала. Тим часом вона може бути «витягнута» практично одним потужним ривком, із допомогою спільних великих міжнародних проектів та відповідних інвестицій. Це поставило б остаточну крапку в постійному хитанні й невизначеності, які маємо протягом останніх 18 років.

Зародження розуміння цього простежувалося впродовж приблизно останніх двох років, особливо в дослідженнях американських аналітиків. І виступ Гілларі Клінтон породжує сподівання, що це розуміння виллється у співпрацю, якої наразі так потребує Україна.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі