До нас їде ментор

Поділитися
19—22 вересня Україну вперше відвідає патріарх світової політики, один із найхаризматичніших азійських лідерів і колишній прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю...

19—22 вересня Україну вперше відвідає патріарх світової політики, один із найхаризматичніших азійських лідерів і колишній прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Куан Ю. Саме у переддень свого 87-річчя — 16 вересня — він вирушив у десятиденне турне, під час якого відвідає Москву, Київ та Париж. Поїздка в українську столицю була запланована у нього ще кілька років тому, проте погіршення стану здоров’я дружини, з якою вони нерозлучні вже 61 рік, примусило його тоді змінити плани. Передбачається, що під час нинішнього візиту Лі Куана Ю прийматимуть у Києві на найвищому рівні, а в Дипломатичній академії МЗС він візьме участь у презентації виданого в Україні першого тому своїх мемуарів «Сінгапурська історія» (період його життя з дитинства до часу отримання Сінгапуром незалежності в 1965 році). Саме в цьому виданні Лі Куан Ю дає відповіді на фундаментальні питання: які складові процесу побудови успішної держави і які основні перешкоди, здатні загальмувати цей процес чи навіть повернути його назад. Прочитавши цю книжку, екс-президент США Джордж Буш-старший рекомендував її кожному лідерові держави як настільну, а Кіїті Міядзава — колишній японський прем’єр — назвав працю «першим у світі підручником з будівництва держави». Очевидно, на нинішньому етапі внутрішньополітичних трансформацій в Україні поради сінгапурського гостя будуть дуже актуальними.

Українцям ще належить по-справжньому відкрити цю людину, і, очевидно, шансу познайомитися з ним особисто в Києві не упустять найвпливовіші представники політичної і ділової еліти країни. Крім переговорів з керівниками держави — президентом та прем’єром, передбачається, що кілька неофіційних зустрічей в українській столиці Лі Куан Ю проведе у вузькому колі. Досі не багатьом із наших співвітчизників випала в житті нагода потиснути йому руку особисто. Так, нинішній очільник уряду Микола Азаров, коли був першим віце-прем’єром, у січні 2007 року відвідав Сінгапур і зустрічався з паном Лі, саме з часу того візиту в патріарха сінгапурських реформ лежало запрошення відвідати Київ. Тоді глава української делегації не приховував захоплення масштабами «тієї державної справи, яку здійснив Лі Куан Ю» і підтримав ідею видання його мемуарів українською. Трохи більше місяця тому, коли Сінгапур святкував чергову річницю незалежності, голова Кабміну знову повернувся до сінгапурської теми і заявив, що вважає дальше поглиблення відносин із цією країною одним з пріоритетів зовнішньоекономічної діяльності України у Південно-Східній Азії.

Колишній посол України в Сінгапурі, а нині — заступник глави зовнішньополітичного відомства України Олександр Горін також особисто знайомий з автором сінгапурського дива. Він вважає, що Лі Куан Ю по праву належить місце в десятці найяскравіших лідерів планети ХХ століття, а серед нині живих і здорових стовпів світової політики за впливом його можна порівняти з Генрі Кіссінджером, із яким, до речі, пан Лі підтримує дружні стосунки.

«Для сінгапурців він — батько нації, він — людина, котрій вони зобов’язані тим рівнем життя, який тепер мають, тими можливостями, які їм дані для самореалізації. Саме Лі Куан Ю зазначив, що ми не повинні копіювати те, що роблять інші, адже тоді ми не зможемо стати кращими за них. Тому багато що з побаченого мною в Сінгапурі, те, що вони там роблять, — найкраще у світі. Лі Куан Ю чудово знає світову політику, розбирається у процесах державного будівництва та економічних реформ. Він мислитель і теоретик, філософ, але, на відміну від багатьох інших, котрі дають рекомендації, — він ще й практик, який створив державу, націю, а потім вивів державу третього світу у перший», — каже український дипломат.

Пророк у своїй вітчизні

Агностик і прагматик, Лі Куан Ю у своєму ставленні до життя у своєму похилому віці намагається встигати скрізь. Залишивши 1990 року посаду прем’єр-міністра, він зберіг за собою посаду старшого міністра, а з серпня 2004 року перейшов на нову — міністра-ментора (наставника) в уряді Лі Сьєн Лунга, свого старшого сина. Втім, пан Лі також залишається головою ради директорів Інвестиційної корпорації уряду Сінгапуру, обіймає ще кілька почесних посад і продовжує вести дуже активний спосіб життя, підтримує себе в тонусі. До звичайного розпорядку дня входять плавання, заняття на велотренажері, масаж, а також зустрічі, виступи і конференції в Сінгапурі й по всьому світу. В інтерв’ю минулого тижня він зізнався, що вже два роки практикує медитацію, яка сьогодні допомагає йому впоратися з труднощами життя на схилі літ, а інколи — просто краще засинати: «До безтурботності мені далеко, але тепер я можу досягти певного спокою». Оцінюючи пройдений шлях, він сказав, що завжди як етнічний китаєць прагнув досягти традиційного для цього народу ідеалу — мужа шляхетного (junzi) у конфуціанстві — людини, котра ніколи не втрачає самовладання й самоконтролю, наділеної високими моральними рисами. Хоча впродовж тривалої політичної кар’єри цього вдавалося досягати великою ціною, особливо в перші роки, коли стало очевидно, що на його плечі ляже відповідальність за весь народ. Проте тепер він спокійніше ставиться до критики на свою адресу, згадуючи китайську приказку, що судити про людину можна лише тоді, коли закриється кришка її труни. «Адже навіть у свої роки я ще можу вчинити дурницю», — каже політик, воліючи, щоб його заслуги оцінювали не в некрологах, а в наукових працях представники наступного покоління.

Сьогодні він обрав для себе шлях пророка і мислителя, який відкрито виступає з приводу багатьох насущних проблем, котрі стоять перед людством, — зміна клімату, війни й міжнародний порядок, дає рекомендації урядам окремих країн та транснаціональних корпорацій і досі вчиться, активно спостерігаючи за розвитком сусідніх із Сінгапуром країн, Азійсько-Тихоокеанського регіону, планети в цілому.

Менш ніж за півроку до 11 вересня 2001 року на запитання американського журналіста про те, що його турбує найбільше в найближче десятиліття, він заявив: ісламська бомба. Ні, він не мав на увазі атаки терористів на США, а говорив про Іран, який нинішнього року де-факто став ядерною державою, запустивши свою першу АЕС. Він бачить небезпеку ядерного протистояння на Близькому Сході. Він прибічник збереження стабілізуючої ролі США на світовій арені й водночас виступив із критикою війни в Іраку, оскільки, на його думку, ця війна відвернула увагу Вашингтона від процесів у Азійському регіоні, дозволивши Китаю впродовж останнього десятиліття значно зміцнитися й посилити позиції у Південно-Східній Азії. Не зараховуючи себе до прибічників якоїсь ідеології, Лі Куан Ю послідовно боровся з комуністичним впливом в Азії, вважаючи, що при комуністичному режимі інтенсивний розвиток неможливий. Саме тому сьогодні він пильно дивиться на Китай, відвідуючи цю країну, як мінімум, раз на рік, аби з перших вуст дізнатися, як ідуть реформи. А реформи ж Китаю — це в чомусь продовження того сінгапурського дива, яке створив Лі Куан Ю. Наприклад, сьогодні, коли в Китаї помпезно святкують тридцятиріччя Шеньчженя, першої китайської спеціальної економічної зони, від якої стартувала реалізація всіх китайських реформ, мало хто згадує, що моделлю для наслідування китайські лідери взяли саме Сінгапур. Та й можна стверджувати, що сама зона створювалася «на замовлення» закордонних партнерів. Це, по суті, сінгапурський проект, до нього доклав руку (як ключовий радник) Го Кен Си, один із соратників Лі Куан Ю. Суть проекту спочатку полягала в тому, щоб перенести в Китай частину виробництв із Південно-Східної Азії і створювати продукцію для Китаю — нову й складну, а потім — експортувати на зовнішні ринки. Проте він бачить, що Китаю, навіть із нинішніми темпами розвитку, не скоро вдасться відігравати таку саму роль, як і Сполученим Штатам в Азії, стримуючими чинниками для нього залишатимуться Японія і дедалі сильніша Індія. До того ж Пекін мусить більше зусиль витрачати на внутрішній розвиток, підтримку внутрішньої стабільності. Це створює для Сінгапуру сприятливу зовнішньополітичну ситуацію, перетворюючи його на своєрідну точку опори для підтримки стабільності і балансу сил на велетенському просторі в Азії та за її межами.

Лі Куан Ю також частий гість у Росії, останнє його пророцтво стосовно цієї країни полягає в тому, що після кризи Росія може серйозно змінитися і стати привабливою для азійських інвесторів, зокрема бути стартовим майданчиком для компаній, які намагатимуться вийти на ринки Європи. Москві він радив об’єднатися зі світом, оскільки, навіть володіючи величезними ресурсами, країна із-зовні може черпати ідеї, капітал, технології, досвід і так рухатися вперед, — у цьому цінність сінгапурського досвіду для Росії. Він прибічник експериментів, проте вони мають бути обережними.

З пророцтвами стосовно України сінгапурський міністр-ментор поки що не виступав, хоча, можливо, під час майбутнього візиту та особистого ознайомлення з ситуацією в нашій країні він дасть кілька корисних порад, передбачивши розвиток України на п’ять, а то й на десять років.

Будинок, який побудував Лі

Про сінгапурське диво написано десятки книжок і тисячі статей, і чим очевидніші минулі досягнення, тим актуальнішим стає запитання: як довго сінгапурська модель зможе давати плоди? Чи можуть нею скористатися інші країни, і якщо так, то якою мірою? Сам Лі Куан Ю каже, що переймати досвід його країни слід обережно, зважаючи на конкретні умови. Він стверджує, що в нього спочатку було дуже мало інструментів для створення нації, держави й успішної економіки. Відкритість до світу, створення максимально сприятливих умов для ведення бізнесу, приплив інвестицій і придатна для цих потреб інфраструктура стали складовими цього дива.

Розповідаючи про погляди на подальший розвиток самого Сінгапуру, Лі Куан Ю останнім часом найбільше уваги приділяє збереженню того міжетнічного консенсусу, соціальної солідарності між представниками найбільших етнічних груп — малайзійцями, китайцями й вихідцями з Індії — тамілами, з яких складається сьогодні сінгапурська нація. Днями було оголошено, що населення республіки перевалило за п’ять мільйонів осіб. Приріст також забезпечується за рахунок припливу іноземців, відсоток яких серед жителів Сінгапуру на порядок вищий, ніж у будь-якій іншій країні світу. Це, як правило, кваліфіковані фахівці, котрим робота в Сінгапурі відкриває нові обрії в кар’єрі і бізнесі. Приплив свіжих сил та ідей дозволить системі трансформуватися, одночасно зберігаючи свої конкурентні переваги. Якщо раніше Сінгапур зміг із найбільшою вигодою для себе використати своє транзитне положення в Азійсько-Тихоокеанському регіоні (і цей досвід може виявитися найціннішим для Києва), то сьогодні він вбачає своє майбутнє в розвитку медицини, високих технологій, постійному удосконаленні рівня системи освіти.

Лад, створений у Сінгапурі, складно віднести до якоїсь моделі — демократичної західної чи специфічно азійської. Найбільш вдале слово, що його, до речі, використовує сам пан Лі, — це мерітократія: при владі люди, котрі вирізняються своїми досягненнями, здібностями і фаховою компетентністю, а не соціальним походженням чи приписуваним статусом. За його словами, сінгапурська політика — не монумент у камені, вона — лише фундамент, на якому, з розумінням попередніх досягнень, слід будувати і розвивати економіку держави, а також обирати нових лідерів для країни, які готові відповідати за продовження такої політики, збереження її базових принципів. Це в цілому і є одне з основних досягнень «наставника» Лі — як успішно поєднати реформи й економічне зростання з політичною стабільністю та контролем, тобто своєрідна формула успіху, яку, взагалі-то, і хочуть від нього почути лідери в різних частинах світу. Її секрет тепер він, очевидно, готовий розкрити і в Києві.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі