Бездіяльність Молдови загрожує Україні екологічною катастрофою

Нечистоти, що скидаються Молдовою у Дністер на кордоні з Україною, можуть викликати бактеріологічне забруднення річки на території обох держав. Проте молдавська сторона затягує вирішення питання з очищенням української ділянки Дністра, посилаючись на брак коштів.

Наприкінці серпня цього року Всесвітній банк виділив Молдові 4,5 мільйони доларів США для реалізації проекту будівництва очисних споруд. Проект реалізується у рамках міжнародної угоди з Україною щодо ліквідації причин, що обумовлюють забруднення навколишнього середовища та річки Дністер.

З 1993 по 2001 рік, неочищені стоки з молдавського міста Сороки періодично розливалися зі старого несправного трубопроводу на вулиці українського села Цекинівка, забруднюючи ґрунти, підземні й наземні води, криниці, розміщені поблизу колектора, та річку Дністер. Через відсутність грошей на проведення поточних ремонтів з 2001 року використання комплексу було припинене. Стоки з Сорок після первинної обробки почали скидати прямо в Дністер.

Впродовж 2001–2006 років Україна та Молдова проводили переговори з питань ліквідації забруднення басейну річки Дністер та експлуатації очисних споруд, результатом яких стала домовленість про ремонт або будівництво в Сороках очисних споруд і вивезення молдавською стороною забрудненого мулу з території України.

Проте, вивіз мулу з України на територію Молдови або його утилізацію керівництво Сорок вважає неможливим, посилаючись на відсутність коштів. За підрахунками молдавських фахівців, для цього необхідно близько 3 мільйонів доларів США, а для вирішення всього комплексу проблем — 15–30 мільйонів доларів.

«Гроші, які Світовий банк виділяє під проект, мають іти не на вирішення проблем міста Сороки, а на комплексне управління водними ресурсами річки Дністер, — переконана начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Олена Яворськая. — Розв’язати цю проблему без України, на чиїй території міститься більша частина стоку, неможливо».

При цьому, відзначила вона, сучасні вітчизняні й закордонні технології дозволяють побудувати компактні очисні споруди на невеликій площі: «Це могло б коштувати близько 2 мільйонів євро. Або 2,5 мільйонів доларів, але аж ніяк не 15 і не 30 мільйонів доларів, як стверджують молдавські колеги».

Відповідно до закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року, Сорокські очисні споруди зараховані до об'єктів техногенного характеру, які можуть призвести до екологічної катастрофи.

Докладніше читайте у статті Тетяни Пархомчук «Україна–Молдова: поганий запах» у свіжому номері «ДТ».