БЕЗ ПРИНЦИПІВ, АЛЕ З ПОСАДОЮ

Володимир ПРИТУЛА, Радіо «Свобода» (спеціально для «ДТ»)

Один розумний іноземець писав, що слід бути дуже мужньою людиною, аби не відчути відрази до найпрекрасніших принципів, коли бачиш, як застосовуються вони людьми. Смію припустити, що чисельні члени первинних осередків кримської парторганізації КПУ — люди не тільки принципові, але й надзвичайно мужні. Для того, щоб їм пережити останні події в кримському парламенті та роз’яснити їх співчуваючому електорату, потрібні не тільки мужність, але й чимала винахідливість.

Останнє, грудневе пленарне засідання VI сесії Верховної Ради Криму майже повторило за своїм сценарієм грудневі події минулого року. Але цього разу антиграчева опозиція була більш обережна і її активісти з-поміж новопризначених віце-прем’єрів на рожон не лізли, хоча вели першу скрипку. Нова парламентська проурядова більшість продемонструвала, що вона щось може, героїчно не включивши до порядку денного майже половину запропонованих президією Грача питань. А натомість досить акуратно спробувала внести питання про скасування чотирьох нормативно-правових актів ВР АРК, ще в липні призупинених президентом. Як і очікувалося, Л.Грач, пославшись на «залізний» аргумент — Регламент — відмовився це зробити. Опозиція розпочала хвилюватися, її солідні члени поналивалися кров’ю, деякі з них зажадали зміни головуючого. Ось-ось мала розпочатися чергова революція, але наспіла перерва.

Що було в перерві — точно невідомо. Але поінформовані джерела стверджують, що спікер не довго мудруючи зателефонував до Адміністрації та нажахав її керівників — мовляв, місцеві комуністи готові виставити намети, розпочати акції протесту, політичні голодування... Далі був дзвінок до кабінету проурядового віце-спікера з рекомендацією призупинити операцію, мовляв, і без вашої «війнушки» тут, у столиці, тоскно, проблем своїх вистачає.

Далі парламентське життя налагодилося, кворум знайшовся, порядок денний затвердився, як і два десятки його питань. Але, найголовніше, кримські депутати майже одноголосно (88 — «за» і 1 — «проти») ухвалили звернення до Верховної Ради України, у якому засудили «спроби деструктивних сил у центрі виплеснути політичний скандал, що вибухнув, на вулиці столиці, перевести його у площину вуличних зіткнень». У заяві йде мова про «деструктивні сили, реальну оцінку яким дала президентська передвиборна кампанія 1999 року». «Очевидною є спроба реваншу тих, хто не зацікавлений у політично стабільній державі, тому що це загрожує їм ідейним банкрутством. Ці сили свідомо розгойдують державний корабель, прагнучи змінити його курс». — мовиться у заяві, за яку голосували усі фракції кримського парламенту, в тому числі — майже у повному складі найчисельніша у парламенті автономії фракція «Комуністи і народовладдя». Депутати висловили впевненість, що більшість членів парламенту України «зуміє консолідувати свої сили, щоб не допустити політичного Чорнобиля.

Від сьогоднішнього політичного вибору залежить наше загальне майбутнє, у тому числі і майбутнє кримської автономії».

Слід сказати, що антиграчева опозиція не оцінила кроку кримських комуністів. Опозиційні депутати вважають, що Леонід Грач грає на межі правового фолу. Представник президента в Криму Анатолій Корнійчук каже, що спікер «домагається збереження своїх незаконних повноважень», протидіючи скасуванню опротестованих главою держави нормативно-правових актів АРК. На думку багатьох депутатів, Л.Грач зацікавлений у розпуску кримського парламенту, що вийшов з-під його контролю. А.Корнійчук теж не виключає такої можливості:

— Якщо Конституційний суд України ухвалить рішення про неодноразове порушення Верховною Радою Криму Конституції України, буде створено прецедент і парламент автономії у відповідності з Основним Законом України можна буде розпустити.

Оскільки до наступних виборів залишається менше 2 років, то позачергові проводитись не будуть, а функції представницької влади в автономній республіці виконуватиме за таких умов президія ВР Криму, повністю контрольована комуністами. Дехто з кримських парламентарів побоюється, якщо не прямої зацікавленості у такій «політичній нейтралізації» Л.Грача президентської адміністрації, то здатності кримського спікера переконати своїх співрозмовників з Печерських пагорбів у доцільності такого розвитку подій.

Поки що проти «пропрезидентськості» кримських комуністів пропрезидентські правоцентристські сили Криму не знайшли жодного дієвого аргументу. Можливо, тому, що у змаганні за право більше любити президента в Криму поки що перемагають Леонід Грач та його соратники, воно (змагання) вже набирає ознак комічності.

Тож, попри те, що звернення парламенту автономії до ВР України щиро ініціювалося і готувалося правоцентристською більшістю, воно виглядає як щира подяка кримських комуністів президенту за підтримку керівника республіканської парторганізації КПУ у його непростій боротьбі за збереження за собою спікерського крісла. Але з іншого боку це виглядає як розкол у й так не дуже щільних лавах української компартії, ба, навіть як зрада київських товаришів, які ведуть боротьбу проти «антинародного режиму». Втім, саме в цьому, напевно, і полягає суть кримського «експерименту з входження комуністів у владу». Ціль, тобто влада — понад усе! А з принципами нехай розбираються партійні низи. Недарма ж їхні лідери так часто бажають їм мужності...