Багато галасу — і даремно

Поділитися
У попередньому номері «ДТ» писало про те, що мер Львова Буняк восьмого червня оголосив голодовку на знак протесту «проти свавілля судової системи»...

У попередньому номері «ДТ» писало про те, що мер Львова Буняк восьмого червня оголосив голодовку на знак протесту «проти свавілля судової системи». Ні восьмого, ні дев’ятого, ні десятого червня вище державне керівництво, до якого апелював Л.Буняк, ніяк не реагувало на сигнали SOS. З огляду на цю загальмованість центру й солідний вік голодуючого міського голови, його заступники 10 червня, слід думати, добровільно, оприлюднили відповідне звернення до громади міста. У ньому серед іншого слід зазначити два радикальних пункти. Відповідно до одного з них, заступники Буняка призупинили «відносини з виконавчими органами державної влади до відповідного реагування на вимоги міського голови». Якщо ж, як випливає з іншого пункту звернення, центральні органи влади не відреагують на вимоги Любомира Буняка, заступники залишать «за собою право звернутися до громади міста з проханням підтримати вимоги міського голови акцією непокори».

Важко сказати, чого більше з названих загроз злякалися (і чи злякалися?) у Києві. Та ризикувати в столиці не стали, тим більше напередодні «міні-Давоса».

Гаразд, нате вам комісію... Точніше, до Львова прислали не комісію, а робочу групу, вкомплектовану представниками секретаріату Президента України, секретаріату Кабміну, Верховного суду України, Вищого господарського суду України, Мін’юсту, Генпрокуратури. Члени робочої групи, виконуючи розпорядження держсекретаря Зінченка від 13 червня «Про вивчення ситуації, що склалася в м.Львів», провели низку непростих зустрічей із самим Буняком, юридичною службою міськради, представниками господарського та апеляційного судів і виконавчих служб.

Проаналізувавши ситуацію, робоча група дійшла попереднього висновку: рішення судів треба шанувати. 15 червня на прес-конференції член Ради суддів ВСУ Олександр Волков зокрема сказав: «Ми це й мерові пояснили: через те, чи хтось голодує, чи ні, ми не можемо скасувати рішення суду».

Щоправда, вочевидь, із метою попередити подальші протестні акції з боку виконавчої влади Львова високі перевіряючі особи все-таки якусь методичну допомогу мерові та юридичній службі міськради подали. Приміром, рекомендували тим, хто вважає рішення деяких судів несправедливими, використовувати чинний порядок оскарження аж до Європейського Суду. Що ж до особистих судових позовів мера: при потребі представники вищих інстанцій не виключили можливості переносу розгляду таких справ у суди, що знаходяться в інших регіонах країни. Перегляду деяких інших справ (на кшталт виплати майже семисоттисячного гонорару братам Сухорським за спорудження у Львові пам’ятника Тарасові Шевченку) київські фахівці радили домагатися, наполягаючи на виняткових обставинах. Остаточне рішення робоча група прийме після того, як продовжить вивчення львівської ситуації в Києві. Хоча, судячи з усього, навряд чи воно радикально відрізнятиметься від попередніх висновків.

Чи потрібно було легіону дорогих столичних чиновників зриватися з місця, щоб пояснити львівському мерові, як можна самостійно вибратися з судової ями, яку багато в чому вирив він сам? Невже юристи міськради не знали про правові механізми, привезені з Києва, і не говорили про них мерові? Не віриться, що не говорили. Біда в тому, що (це відзначає багато хто: і ті, хто не зміг працювати разом із мером, і кому це якось удається робити донині) шанси переконати Любомира Буняка в будь-чому практично рівні нулю. Якщо мера на чомусь перемкнуло, то це вже труба!

А потім, процедурний шлях не той вихід, який влаштовує імпульсивну натуру нинішнього львівського мера. Оскаржити рішення першої чи другої інстанції для нього надто довго й рутинно. (Утім, і оскарження часто не дає результату, на який розраховує міський голова.) Певне, й людського ресурсу, який має у своєму розпорядженні юридична служба міськради, не зовсім достатньо для ведення судової війни на численній кількості фронтів.

Багато львівських політиків, спираючись на трудову біографію Буняка, відзначали таку його властивість, як авторитарний стиль керівництва. Мовляв, він, був багато років керівником магістральних нафтопроводів при радах і звик до абсолютної влади. Він, як переконані його опоненти, неспроможний змиритися з тим, що хтось може мати альтернативний погляд, що з кимось іншим треба рахуватися. Буняк, який звик до радянського виробничого методу управління, схоже, до цього часу не змирився, що йому, міському голові, треба працювати в контексті демократичних відносин. Неприйняття ж ним демократичних начал проявляється мало не на кожному кроці. Це й відносини зі ЗМІ (скажімо, на старті свого мерства він узагалі вигнав журналіста зі своєї прес-конференції). Це й стосунки з міськими депутатами. Це й...

У чомусь львівського мера можна зрозуміти. Демократія, справді, рутинна штука. Іноді рішення тих самих господарських питань вимагає миттєвої оперативності, а тут треба погоджувати рішення з представниками громади, з Антимонопольним комітетом тощо. Проте «влада народу» — це той ідеал, за який ми боролися і який врешті-решт демонструє більший ефект, ніж диктатура.

Деякі промахи львівському мерові, напевно, можна було б вибачити, якби свої диктаторські методи управління він орієнтував виключно на благо громади. Адже, як можна зрозуміти хоча б із виступів багатьох депутатів на сесіях міської ради, принциповість мера має якийсь вибірковий характер: одним він відмовляє, посилаючись на законодавство; інших він шанує, попри очевидні порушення того ж самого законодавства. У цій статті прикладів навмисно не наводитимемо, оскільки кожний із них вимагає окремого обгрунтованого розбору.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі