Андрій Портнов: «Ми не пішли на компроміс із правоохоронними органами»

Поділитися
Усе, що ви хотіли знати про новий Кримінально-процесуальний кодекс.

Про документ, важливість якого складно переоцінити, кореспонденту DT.UA розповів керівник головного управління з питань судоустрою адміністрації президента України Андрій Портнов, який відіграв роль локомотива у процесі розробки та ухвалення нового КПК.

- Проект нового Кримінально-процесуального кодексу, який створювався за вашої участі, викликав широку дискусію. А як особисто ви можете оцінити його?

- Нам випала велика честь працювати над цим документом. Юридична команда, з якою ми трудимося, за останні роки розробила багато законів, але якщо скласти все разом узяте, що ми зробили у своєму житті, то це не дорівнюватиме й одному відсотку від цієї реформи. Ця справа настільки велика, що іншої такої може більше не бути. Автором та ідеологом цього документа є президент України, а ми супроводжували цей процес і здійснювали його менеджмент.

За цим документом стоять сотні людей, які роками працювали над просуванням цих ідей. Каталізаторами ухвалення кодексу є ті, хто десятки років критикував існуючий стан речей і доносив свої думки до суспільства в наукових працях і в засобах масової інформації, люди, які зіткнулися з несправедливою державною кримінально-правовою машиною, і ті, хто нею управляв. Чинний закон застарів як для рядових громадян, які бувають потерпілими або підозрюваними, так і для держави, представленої правоохоронними та судовими інститутами. Актуальними для нас були й думки наших опонентів, я маю на увазі депутатів, які вносили альтернативні законопроекти. Дуже важливу роботу свого часу проробили міністри юстиції Микола Оніщук, Роман Зварич, Олександр Лавринович і керовані ними групи, комісії з питань демократії, міжнародні структури. Серйозний обмін досвідом ми отримали від департаменту юстиції США та офіційних експертів Ради Європи. Саме завдяки їхнім рекомендаціям ми змогли диверсифікувати відповідальність за кінцевий продукт з міжнародними офіційно призначеними експертами. А остаточний результат ми очікуємо на початку березня від українського парламенту.

- Ви неодноразово казали, що при розробці проекту КПК наразилися на дуже жорсткий опір «людей у погонах». А в чому цей опір виражався? Хтось лобіював інтереси правоохоронців у ВР?

- Щоб було зрозуміло, розповім, як проходила робота над цим документом. Постійно потрібно було знаходити баланс між існуючою статистикою, міжнародною практикою, рекомендаціями європейських експертів з одного боку та щоденним спілкуванням із правоохоронцями - з іншого. А що ми маємо в поточному стані речей? Радянську доктрину мислення, обвинувальну ідеологію, фрагментарне володіння міжнародною практикою і дуже часто помилкове уявлення про інтереси держави та служби. Це не зі злих мотивів. Багато хто добросовісно вважав, що не можна нічого змінювати, що вони діють правильно, і по-іншому бути не повинно. «Люди в погонах» дуже боролися проти змагальності процесу, прав адвоката, нової системи збирання доказів. Ще їх засмучувало, що запроваджується жорстка процедура, яка не дозволяє застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Щойно проект кодексу, на стадії його передачі європейським експертам, був відкритий, ми відразу почали отримувати безліч цінних вказівок і пропозицій від правоохоронних органів, суддів, адвокатів, депутатів та інших товаришів. Але ж часто найменша зміна, якщо на неї піти, може внести дисбаланс у весь документ. Це дуже важко зрозуміти зі сторони, і тому потрібно щодня жити цією проблематикою. Останні півтора року ми жили статистикою, аналітикою, спілкуванням із кращими міжнародними фахівцями. Ми пройшли дуже складний і конфліктний шлях, але не пішли на компроміс із правоохоронними органами і зберегли свою тверду позицію. Вирішальну крапку поставив президент України, який багато разів особисто проводив наради з керівниками правоохоронних органів. Одна річ відкриті засідання робочих груп і зовсім інша, коли на рівень глави держави доводилося виводити побажання правоохоронних органів, які ніяк не синхронізувалися з нашими законодавчими ініціативами та міжнародною практикою.

- А в чому все-таки полягали їхні пропозиції?

- Пропозиції були найрізноманітніші. Особливо гостро сприймалася відмова від додаткового розслідування: «Ну як же так, тепер прокурор або слідчий боятиметься передавати справу до суду, адже в суді може бути винесений виправдувальний вирок? Суд же не завжди розуміє, що він постановляє. Як тепер працювати?». Наш контраргумент такий: «В Україні всього 0,2% виправдувальних вироків. Це автоматично вказує на відсутність справедливого правосуддя».

- Скасування додаткового розслідування, безперечно, прогресивне нововведення. Адже ДР - це паличка-стукалочка для слідства. Щось недопрацювали? Не страшно, суд поверне, допрацюємо. Слідство триває роками, люди роками сидять… І все-таки є одне «але»: наші доблесні органи так звикли працювати абияк, що при скасуванні ДР цілком може статися так, що багато злочинців опиняться на волі тільки через помилки слідства. Як із цим бути?

- Відсутність додаткового розслідування змінить мотиваційну поведінку слідчого. Раніше він точно знав, що спірну кримінальну справу, у крайньому разі, суд поверне йому ж назад, а тепер він точно знатиме, що після виправдувального вироку в такій справі він сам може зіткнутися зі слідчим.

А стосовно того, що люди роками сидять без вироку суду, я наведу разючий факт. Громадянка Бочоришвілі, капітан міліції, яка раніше працювала слідчим в органах УВС Одеської області, була обвинувачена у вчиненні тяжкого злочину і близько 11 років утримувалася під вартою без вироку суду! Тільки півтора місяця тому їй було винесено вирок у вигляді 11 років позбавлення волі, майже стільки, скільки вона й провела в СІЗО. Вона була затримана в 2001 році прокуратурою Одеської області. Через два роки матеріали в її справі були виділені в окреме провадження й відправлені судом на додаткове розслідування. Апеляційний суд Одеської області спочатку засудив її до восьми років ув’язнення з позбавленням звання капітана міліції. Верховний суд в 2003 році вилучив з вироку вказівку про позбавлення звання. У цьому зв’язку вирок скасували, а справу відправили на додаткове розслідування. Прокуратура завершила нове розслідування й відправила справу до суду, а в 2004 році суд знову відправив справу до прокуратури на додаткове розслідування. З 2004-го по 2011-ий ця кримінальна справа близько десяти разів мігрувала з прокуратури до суду й назад із формулюванням «на додаткове розслідування». І от 13 грудня 2011 року Верховний суд України оголосив вирок - 11 років. Я спеціально так докладно розповів про всі етапи цієї справи. Вона дуже показова. Не беруся оцінювати вину цієї жінки. Якщо суд визнав її винною і вирок набрав сили, згідно із законом вона винна. Але чому справу стільки разів відправляли на додаткове розслідування? Виходить, хтось неефективно її розслідував. Хто за це відповість? Якщо людина винна, вона повинна у встановлений законом строк отримати вирок. А якщо людина не винувата, то чому вона має сидіти у в’язниці 11 років без вироку суду, поки її справу футболять з однієї інстанції до іншої?

Такий вирок не викличе довіри в суспільства і не додасть авторитету суду та правоохоронним органам. Цей приклад я взяв із зібраної нами аналітики. Без цієї аналітики, без статистики, було б важко доводити необхідність реформування.

- Про що ще свідчать зібрані вами дані? Кажуть, у вас є унікальна статистика…

- Я вже казав про те, що основним запобіжним заходом у правоохоронних органів є тримання під вартою. Наведу цифри, які мене дуже здивували. У 2010 році в Конотопському суді Сумської області, Артемівському суді Луганської області та Харківському районному суді Харківської області суди задовольнили 100% подань слідчих про взяття під варту. Цю інформацію минулої п’ятниці оголосила Рада суддів України, яка, за зверненням президента України, перевіряла реальний стан справ з триманням людей під вартою. Що означає ця цифра - 100%? Це означає, що Конотопський суд є філією Конотопської прокуратури, а Артемівський суд - філією Артемівської прокуратури… Далі - більше. У 2011 році загалом по Україні із 46 тис. подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суди задовольнили 40 тис., тобто 87%. А після подовження строку тримання під вартою (через два місяці після арешту) суди задовольнили 96% подань слідчих! Отже, на стадії подовження строку тримання під вартою вже будь-який український суд перетворюється на філію прокуратури. А чому в нас так довго люди перебувають під вартою? Думаєте, винні тільки судді? Подивіться статистику: у Донецькій області кожен суддя розглядає 183 справи на місяць. Це сім-вісім справ на день! Чи може суддя ефективно виконувати свою роботу? Інші учасники процесу не менш відповідальні за це. Розгляд справ, де є запобіжний захід у вигляді взяття під варту, торік відкладався через неявку прокурора 3600 разів, через неявку адвоката - 12 тисяч разів, через зрив конвойними підрозділами доправлення обвинувачуваних, які утримуються в СІЗО, - 11 тисяч разів. Свідки й потерпілі не з’являлися в суди 58 тисяч разів. Це відповідь тим, хто запитує, навіщо в новому КПК передбачено відеоконференцію, яка може зняти як проблему явки свідків і потерпілих, так і проблему доправлення підсудних. Громадянин не муситиме їхати з іншого міста, він може зайти до будь-якого найближчого суду, включитися за дорученням суду у відеорежим і бути присутнім на засіданні. Точно так само можна буде спілкуватися й з органом досудового розслідування. Судові засідання відбуватимуться швидше й якісніше.

А звернімо увагу й на конкретні випадки. Ось як аргументує слідчий необхідність узяття під варту громадянина, обвинувачуваного в дрібній крадіжці: «Він раніше не судимий, щиросердно покаявся у скоєному, вдівець, на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, тому може ухилитися від слідства»! Це формулювання з подання до Харківського районного суду. Смішно й сумно. А Київський районний суд Донецька ухвалює рішення про взяття під варту інваліда І групи, з ампутованими ногами, який не може існувати без сторонньої допомоги. Слідчий Київського районного відділу Донецька просить суд узяти під варту людину, обвинувачувану «в замаху на таємне розкрадання вугілля на опалення свого будинку на суму 136 грн.». Думаю, такий слідчий працювати в правоохоронних органах також не повинен. У зв’язку із проведеною Радою суддів роботою ми готуватимемо доручення глави держави, результатом якого має стати аналіз доцільності перебування на своїх посадах десятків таких горе-працівників. Також ми повинні ініціювати широку дискусію всередині таких інститутів, як прокуратура та адвокатура, з’ясувати, що заважало виконувати свої обов’язки.

- А яким чином новий КПК зменшує навантаження на суди і слідство?

- У новому кодексі скасовується стадія порушення кримінальної справи, лише це рівно вдвічі скорочує документопотік. Скасовуються десятки формальних процесуальних актів, запроваджуються технології дистанційного проведення слідчих дій, електронний документообіг, засоби аудіо- та відеофіксації, електронний моніторинг осіб, яким суд обмежив право на пересування, спрощуються вимоги до формальних актів, запроваджується інститут угод про визнання вини, скорочуються процедури розслідувань злочинів за приватними обвинуваченнями і спрощується провадження щодо кримінальних проступків.

Наприклад, строки досудового та судового розгляду щодо кримінальних проступків обчислюватимуться днями, а зараз роками. Їх розгляд відбуватиметься за спрощеною процедурою провадження. Кримінальними проступками в Кримінальному кодексі через якийсь час можуть стати склади злочинів, що не передбачають позбавлення волі, або такі, що передбачають невеликі строки. Цю реформу буде проведено в найближчі три-чотири місяці. Усе це дасть змогу значно заощадити час і кошти. Коли нас запитують, скільки держава витратить грошей на всі ці нововведення, ми кажемо: держава не витратить, а заробить.

- Новим КПК запроваджується і новий для України запобіжний захід - домашній арешт. Яким чином здійснюватиметься цей запобіжний захід?

- Якщо людина не скоїла тяжкого насильницького злочину і не становить загрози для суспільства, немає необхідності тримати її під вартою. Нехай вона спить і їсть удома. Домашній арешт застосовується в багатьох країнах. Людина носить спеціальний браслет із вбудованою системою GPS, сигнал якої відображається на моніторі в найближчому відділенні внутрішніх справ. Щойно людина залишає межі будинку, або намагається зняти браслет - на монітор надходить сигнал. Зарубіжна практика свідчить, що тільки 2% людей, які перебувають під домашнім арештом, порушують установлений режим.

Важливо розуміти: такий запобіжний захід запроваджується не для того, щоб ущемити людину, зробити її життя гіршим, а як вимушене обмеження конституційних прав, спрямоване на те, щоб ця особа завжди була доступна для слідства і суду.

Протягом трьох місяців з моменту набрання новим КПК сили органи МВС проведуть тендер і закуплять спеціальне обладнання. Думаю, невдовзі (хоча такої норми поки що немає в КПК) можна буде застосовувати електронний моніторинг і для осіб, які за вироком суду за нетяжкі злочини будуть покарані обмеженням волі. Але це може бути запроваджено лише після ретельного вивчення проблем застосування нового КПК. Важливо, щоб така гуманізація не стимулювала зростання злочинності.

- А що це за нова процедура договору з правосуддям? Чим вона відрізняється від тієї, що вже існує у слідчій практиці, коли слідчий обіцяє підозрюваному всілякі послаблення за «повний розклад», а потім людина отримує максимальний строк?

- Нещодавно по телевізору йшов багатосерійний фільм «Справа гастронома №1». Там головному герою, директору гастронома «Єлисеївський», якого грає Сергій Маковецький, слідчий пропонує угоду: ти щиросердо розповідаєш про свої порушення, а я гарантую тобі п’ять років позбавлення волі. У результаті директор дав показання, а суд засудив його до вищої міри покарання - розстрілу. Це ілюстрація того, як можна «домовитися» із слідством. Слідчий хоче отримати показання і обіцяє те, чого насправді не може виконати. Звідки він знає, що вирішить суд? Це ж свідомий обман, це ілюзорне «слово честі» слідчого, нічим не підкріплене. Що ж пропонується в новому КПК? Ми не винаходили велосипеда, а взяли найкращу практику зарубіжних країн та імплементували її в наш проект. Можу сказати, що абсолютна більшість злочинів у країнах, де застосовується угода зі слідством, розкриваються саме за цією методологією. У нас ця угода називається «Про визнання вини», вона укладається між прокурором і обвинувачуваним. Наприклад, громадянин каже прокурору: «Я можу розповісти, з ким вчиняв злочин, які посадові особи допомагали нам і де ми ховаємо вкрадене. Чи можу я розраховувати на умовний строк?». Якщо прокурор розуміє, що не може сам це вирішити, але це може допомогти слідству, між ними укладається двостороння угода. Після цього суд повинен установити, чи не є це тиском на обвинувачуваного, чи правильна кваліфікація злочину, чи точно обвинувачений розуміє свої права. Суд роз’яснює обвинувачуваному, що той має право не визнавати своєї вини і відмовитися давати показання. І тільки після затвердження угоди судом сторони виконують свої зобов’язання. Після того як обвинувачуваний виконав свою частину угоди, її знову розглядає суд, він визначає, чи все виконано, чи не порушувалися права обвинувачуваного, після чого суд не має права встановлювати покарання більше, ніж було домовлено. Ця процедура є стимулюючою, сприяє розкриттю злочинів, і обов’язково допоможе в боротьбі з організованою злочинністю. Але щодо особливо тяжких злочинів, насильницьких злочинів угоди з правосуддям в КПК заборонені.

- Ви підкреслювали, що новий КПК зрівнює в правах захист і обвинувачення. Яким чином?

- У новому кодексі дзеркально відображаються права прокурора і права адвоката. Наприклад, призначити експертизу може як один, так і інший. Раніше адвокат «просився» у слідчого, щоб вступити у справу, зараз ніяких дозволів не треба, адвокат вступає у справу автоматично. Прокурор зобов’язаний розкрити адвокату матеріали справи. Більше того, адвокат може зробити копію будь-якого документа. Адвокат має право наполягати на проведенні обшуків у будь-кого. І в разі незадоволення адвокат може подати скаргу слідчому судді. Це суддя, який здійснює нагляд за перебігом слідства. Для слідчого судді існує швидкий механізм розгляду подібних справ. Ця посада також запроваджується новим КПК.

- А чому все-таки за новим КПК тільки адвокат має право представляти інтереси обвинувачуваного в суді? У чинному кодексі таке право дано і родичам…

Такі стандарти є у всіх розвинених країнах. Міжнародні експерти у своїх рекомендаціях виходили з того, що в кримінальному процесі повинен бути тільки професійний представник - адвокат, який має набір вузькопрофесійних знань і ефективніше, ніж будь-хто інший, може захистити права обвинувачуваного. Крім того, є й інша логіка. Якщо ми встановлюємо рівні права представників обвинувачення і захисту, то маємо говорити і про їхню рівну відповідальність. Над прокурором, у разі порушень, є вищий прокурор і суд. Із захисником складніше, ми сьогодні вже обговорювали з вами, що з вини представників захисту торік 12 тисяч разів відкладалися судові засідання тільки в справах, де є особи, яких тримають під вартою. Саме вводячи в кримінальний процес професійного адвоката зі свідоцтвом про право займатися адвокатською діяльністю, ми робимо так, що він відразу ж потрапляє в рамки етики поведінки та вимог кваліфікаційно-дисциплінарних органів адвокатури. Саме органи адвокатського самоврядування вирішуватимуть, що робити з адвокатом, який проявляє неповагу до суду або непрофесійно захищає свого клієнта. Скажіть, а яким чином і хто зможе вплинути на родича, котрий за чинним законом може бути офіційним захисником обвинувачуваного? До слова, багато родичів використовували своє право представляти інтереси обвинувачуваних для того, щоб мати можливість з ними частіше бачитися в місцях попереднього ув’язнення. Тому ми запроваджуємо нову норму, згідно з якою родичі зможуть відвідувати своїх близьких не один раз на місяць, як зараз, а тричі.

До речі, наші опоненти поспішили заявити, що ці норми вводяться в кодекс, щоб дозволити представляти сторону захисту тільки обраним - тим адвокатам, які є в реєстрі. Так от, зараз в Україні 30 тисяч адвокатів, усі вони автоматично потрапляють до реєстру без спеціальної заяви, а норми про введення в процес монополії адвокатів запроваджуються взагалі через рік. Крім того, у всіх справах, що їх розпочнуть численні родичі протягом цього року, вони зможуть продовжувати представляти інтереси обвинувачуваних до остаточного розгляду таких справ у вищих судових інстанціях і після закінчення року.

- Зараз в Україні багато кримінальних справ порушує податкова міліція. Яким чином адвокат, який не дуже обізнаний у бухгалтерському обліку, може захистити бухгалтера чи директора? Можливо, краще було б скористатися послугами юриста, який спеціалізується на фінансовому праві?

- Людина, яка навіть дуже добре розбирається в бухгалтерській документації, навряд чи зможе ефективно захистити бухгалтера або підприємця у кримінальному процесі. Кримінальний процес - це процесуальні відносини із судом, слідчим, з прокурором; захист у суді, роз’яснення прав та обов’язків тощо. Це специфічне законодавство. А для підкріплення своєї позиції спеціальними знаннями можна скористатися інститутом експертів. Насправді в обвинуваченого може бути безліч представників, але до суду у кримінальних справах зможуть ходити тільки адвокати - люди, які професійно розбираються в тонкощах судової юриспруденції.

- Які нові норми буде внесено до КПК у другому читанні?

- Зареєстровані вчора поправки народних депутатів Пилипенка та Писаренка, які внесені до другого читання, - це зміни, котрі ми підтримуємо і хочемо, щоб їх прийняли в парламенті. Це те, що покращить документ. Що буде додано нового? Перше - пропонується скасувати альтернативну підслідність. У нас зараз незрозуміло, який орган що розслідує. Хто перший кримінальну справу завів, той і розслідує. І підприємець ходить і розповідає одне й те саме спочатку в податковій, потім - у міліції, далі - в СБУ і, нарешті, в прокуратурі. Більше такого не буде. А у зв’язку з ліквідацією альтернативної підслідності кожен орган матиме чітко визначений перелік складів злочинів і нестиме персональну відповідальність за їх розкриття. Також автоматично зменшуються повноваження податкової служби та СБУ. У віданні СБУ залишаться тільки справи, пов’язані зі злочинами проти держави, шпигунство, тероризм, контрабанда наркотиків, радіоактивних матеріалів та зброї, військові злочини й аналогічні інші. Тобто у служби безпеки не залишиться ні економічних, ні службових злочинів. Після другого читання в Україні також має бути ліквідовано військову прокуратуру.

- А що з приводу податкової міліції? Вона залишається? Колись ви говорили в пресі, що вивчатимете доцільність її існування. Вже вивчили?

- Це питання перебуває в режимі постійного моніторингу з боку глави держави. Але одночасно реформувати процесуальні закони й структуру правоохоронних органів - безвідповідально, тому вивчення роботи підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю триватиме. Крім того, після другого читання повноваження податкової міліції буде зменшено всього до шести складів злочинів. І жоден із цих злочинів не передбачає затримання людини. Для обвинувачуваних за цими статтями як основний запобіжний захід може бути застосована тільки застава, а як покарання - штраф. Така реформа вже пройшла, 17 січня вона набрала чинності й діє. Таким чином, спеціалізація податкової міліції залишається, але складів злочину стає менше, оперативних і слідчих можливостей - меншає.

У другому читанні передбачається також встановлення чіткого правового регулювання застосування правоохоронцями масок та шоломів. Правоохоронці вважають, що це неправильно і їм потрібно забезпечувати свою безпеку. Є зустрічна пропозиція - надіти маски на прокурорів, суддів, секретарів судових засідань, потерпілих та свідків. Уявляєте, заходите ви до суду - а там усі в масках засідають. Президент України поставив завдання припинити використання цього інструменту. Гадаю, таку реакцію правоохоронці отримали у відповідь на численні приклади своїх масок-шоу в банках, гіпермаркетах та електропобутових магазинах. Тепер це застосовуватимуть тільки спецпідрозділи, які протидіють озброєним злочинцям у випадках підозри в скоєнні особливо тяжких злочинів, та ще з дозволу прокурора.

Крім нової виборної посади слідчого судді, про яку ми вже говорили, з’явиться ще одна виборна посада. У кожному суді має бути обраний найдосвідченіший суддя, що спеціалізуватиметься на справах, де в скоєнні злочину підозрюються неповнолітні. Якщо неповнолітній підозрюється разом із дорослими, то цю справу має розглядати суддя у справах неповнолітніх. Також в органах внутрішніх справ буде запроваджено посади слідчих у справах неповнолітніх. Що стосується дітей-потерпілих, поправки до КПК, внесені до другого читання, передбачають, що вони не повинні бути присутніми в залі суду, даючи свідчення виключно в режимі відеоконференції.

У другому читанні стосовно нетяжких злочинів зменшиться нижня межа застави до тисячі гривень. Цю норму спрямовано на користь незаможних громадян, аби не вийшло так, що забезпечені підозрювані виконуватимуть свої процесуальні обов’язки на свободі, а малозабезпечені - у слідчому ізоляторі.

До нового КПК буде внесено норму, яка відповідає останній резолюції ПАРЄ про розслідування кримінальних справ щодо вищих посадових осіб. Ці справи в суді першої інстанції розглядатимуться колегією з трьох суддів, кожен із яких повинен мати стаж роботи суддею понад п’ять років, отримав безстрокове призначення на посаду судді і ніколи в житті вже не буде перепризначатися. В апеляційній інстанції - колегією у складі п’яти суддів, а в третій інстанції - колегією з семи осіб, кожен із яких має стаж роботи суддею понад 10 років. На наш погляд, це гарантує і більш професійний розгляд справ, і більшу незалежність суддів.

- У будь-якого продукту є свої як плюси, так і мінуси. Можливо, в новому КПК є якісь недоробки, які хотілося б виправити?

- Ми прийняли норму, що прокуратура не повинна займатися слідством, оптимізували її в питаннях прав і повноважень. Прокуратура впродовж п’яти років, доки діють перехідні положення цього закону, може розслідувати тільки одну категорію кримінальних справ. Це злочини, скоєні працівниками правоохоронних органів, суддями та держслужбовцями I-III категорій. Але європейські експерти нам порекомендували створити спеціальний орган, який би цим займався. У першому читанні парламенту було запропоновано механізм, при якому це повноваження прокуратури має закінчитися через п’ять років. Хоча, за великим рахунком, було б ще конструктивніше, якби це повноваження скінчилося швидше. Але з чим пов’язаний перехідний період? Дуже важко буде створити новий орган зі слідчими можливостями за шість місяців (термін, коли набуде чинності новий КПК).

Учора було зареєстровано також поправки і до цієї рекомендації європейських експертів. В Україні буде створено новий орган - Державне антикорупційне бюро розслідувань, який розслідуватиме протиправні дії правоохоронців, суддів та чиновників високого рангу. У перехідних положеннях до КПК буде сказано, що тільки-но цей орган сформують, у прокуратури автоматично закінчаться слідчі повноваження щодо всіх категорій справ. Станеться це через п’ять років чи через рік - питання іншого інтерв’ю.

Але ми це вважаємо не мінусом, а дискусійним питанням. І друге таке питання - суд присяжних. Тут немає межі досконалості. І це справді оцінне судження. Хтось каже, що потрібен такий суд присяжних, як в Англії або США: 12 осіб вирішують, винна людина чи ні, а суддя відповідно до цього виносить вирок. Хтось каже, що потрібен такий суд присяжних, як у Німеччині або Австрії, де в суді кілька суддів і кілька присяжних, і вони на паритетних правах визначають як рівень провини, так і розмір покарання. Проблема тут у тому, що ми повинні жити по кишені. Звісно, можна суд присяжних поширити й на ДТП. Тоді в нас уся країна складатиметься з присяжних. У США для присяжних - окремий вхід до залу, вони не повинні ні з ким зустрічатися, їм заборонено читати газети, дивитися телевізор, користуватися Інтернетом, щоб це не вплинуло на їхнє рішення, вони живуть в окремому готелі, харчуються в окремому ресторані. Існує спеціальна процедура відбору присяжних, конфіденційність. У нас 665 судів у країні. Ми не зможемо в Лохвицькому районному суді Полтавської області забезпечити суд присяжних з рестораном і готелем. Абсолютно не відомо, як він функціонуватиме в масштабах усієї країни. Можна вважати це мінусом, можна плюсом, але ми самі розглядаємо це питання як дискусійне.

- Півтора місяця тому скасували кримінальну відповідальність за контрабанду, залишили тільки штраф і конфіскацію. Скільки грошей уже зібрали в бюджет?

- З 17 січня минуло небагато часу, але вже тепер можна сказати, що всіх людей, обвинувачених у товарній контрабанді, звільнили з місць попереднього ув’язнення. Митні органи почали складати протоколи і передавати їх у суди. Точну цифру можна буде назвати через кілька місяців, але вже очевидно, що держава за день отримує більше, ніж раніше за рік.

- Є багато випадків, коли з допомогою неправосудних рішень у власників забирають квартири, відчужують майно. Судді стають спільниками рейдерів. Є якісь дані про суддів, котрих покарали за це?

- Справді, це явище ще дехто застосовує за старою звичкою. Але за останні кілька років практично немає випадків, щоб районний суд у Херсоні заборонив проводити збори акціонерів у Львові або зобов’язав реєстратора цінних паперів перетворити десять відсотків акцій у п’ятдесят. Для цього ми провели через парламент точкові зміни до необхідних законів. Одночасно Вища рада юстиції рекомендувала звільнити суддів, які найбільше «відзначилися» в цьому жанрі, вдало провівши відповідну інформаційну політику. За останні два роки за прийняття таких рішень, на підставі перевірок Вищої ради юстиції, в Україні звільнено понад 20 суддів. Тобто це є державною політикою.

- І останнє запитання. Кажуть, саме ви вплинули на вирішення недавніх конфліктів з EX.UA і сайтом «Дорожный контроль».

- Як вплинув? Просто в інтерв’ю «Комсомольской правде» висловив думку. Вона полягає в тому, що рішення, прийняте судом, матиме більшу легітимність, ніж слідчим міліції. Припускаю, що інтернет-ресурс порушував авторське право. Я цього точно не знаю, спеціально цього питання не вивчав. Але якщо було порушення авторських прав, то це має розглядатися у відкритому судовому засіданні, у змагальному процесі. І таке рішення, бажано, мало б пройти апеляційний і касаційний судовий контроль. Тоді до нього було б більше довіри. Навіть якщо міліція має рацію з погляду кінцевої логіки і намагалася покласти край правопорушенню, мені здається, треба було діяти інакше. Якщо ще краще подумати, а саме - головою, і спрогнозувати соціальний результат своїх дій, то молодіжний інтернет-портал можна було б перемогти трохи згодом, після нищівної перемоги над рештою злочинності.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі