Окружні комісії: встановлення контролю

Формування окружних виборчих комісій стало в Україні вельми колоритним явищем. Механізми збирання серед їх членів більшості, підконтрольної владі, апробовано на минулих місцевих виборах. Тепер для досягнення цієї мети використано принцип участі в окружкомах чималої кількості, вважайте - армади, технічних партій.

«Жереб кинуто!» - два тижні тому ЦВК повторила лише один раз незабутні слова Юлія Цезаря, сказані ним під час переправи зі своєю армією через ріку Рубікон. Нагадаємо: в розподілі посад в окружних виборчих комісіях взяли участь 86 суб’єктів виборчого процесу. До складу ОВК обов’язково потрапили кандидатури 5 партій, які мають парламентську фракцію, та 19 партій - за результатами жеребкування. Завдяки спритній грі більшість в усіх або майже в усіх 225 окружкомах отримали представники маловідомих політичних сил. Ото поталанило дрібноті!

Від багатьох із них країна не дочекалася виборчих списків кандидатів у народні депутати. На те вони й політичні аутсайдери, як, наприклад, «Молодь до влади», «Братство», «Сам за себе», «Єдина родина», Союз анархістів України, «Русь єдина», що висунули у 225 мажоритарних округах лише по одному-три кандидати. Зате відомі політичні партії, зокрема УДАР і «Свобода», взагалі опинилися за бортом формування окружних комісій.

Уже перше засідання ОВК продемонструвало брак досвіду роботи у багатьох їх членів. Та це було б півбіди. Якщо заглиблюватися в якісний склад комісій, стає цікавіше. По декілька членів кожної з них мешкають в інших областях. Вони одразу відмовилися брати участь у роботі. Саме тому, наприклад, на Львівщині, Тернопіллі, Івано-Франківщині, Волині, Рівненщині засідання усіх без винятку ОВК пройшли в неповному складі. А такі факти вже зовсім не вписуються у правове поле. Окремі члени комісій, як ось вісімнадцятилітня Юлія Паламарчук - представник партії «Руська єдність» у комісії 152-го округу (Рівне), запевнили
громадянську мережу «Опора», що вони не писали заяви на участь в роботі окружкомів, як того вимагає закон «Про вибори народних депутатів України». Це замість них зробили невідомі особи. А врахуйте, що технічні партії подали свої кандидатури в ЦВК на всі 225 окружкомів. І тому в списках осіб, які мають працювати в ОВК, заздалегідь закладено відсоток фіктивності.

Місце в комісіях хутенько отримало ціну. Щоб купити посаду звичайного члена ОВК, треба заплатити 10 тисяч доларів. Керівна посада - голови або секретаря комісії - коштує майже 20 тисяч «зелених». Такі розцінки 3 вересня під час прес-конференції в агенції УНІАН оприлюднив голова Комітету виборців України Олександр Черненко. Не дивно, що чимало осіб зголошувалися працювати в ОВК, щоб підзаробити, продавши своє місце формальним представникам тих самих політичних сил, а реально - людям, близьким до влади.

Масове виправлення помилок «з людьми» розпочалося. Керівник КВУ в розмові зі мною наводить такі дані: хоча б по одному членові замінено уже в понад 80 відсотках окружкомів. А до дня виборів склад усіх ОВК буде майже наполовину новим. Голова цієї громадської організації не дає підстав сумніватися у його прогнозах. З аналізу постанов ЦВК (№№645, 693, 709 відповідно від 29, 31 серпня та 1 вересня ц.р.) виводимо узагальнення: скажімо, у кожному з 12 округів Львівщини замінено від шести до дев’яти, тобто до половини членів, включно з керівництвом комісії. На Тернопіллі у п’яти округах оновлено від п’яти до семи представників ОВК.

Неважко проаналізувати досвід Рівненщини. У п’яти ОВК цими днями замінено понад третину складу. На кого ж їх замінюють, принаймні керівництво окружкомів? Як на мене, нові обличчя не потрібно ретельно очищати від гриму.

В Україні кожна «третя сила» після парламентських чи президентських виборів виявляє дивовижну властивість - зближуватися з Партією регіонів. Свого часу була в коаліції з біло-синіми Соціалістична партія, нині союзником є Народна партія. А «Сильна Україна» у березні нинішнього року взагалі влилася в Партію регіонів. Політичну орієнтацію представників «третіх сил» добре помітно в окружкомах Рівненської області. У 154-му окрузі (центр - Дубно) партія «Руська єдність» замінила заступника голови комісії Лілію Хуртамет на В’ячеслава Токара. Директор однієї зі шкіл Дубненського району з 2005 року очолював районну організацію «Сильної України», яка стала невід’ємною частиною Партії регіонів.

156-й округ (Сарни) увійде в історію тим, що партія «Руський блок» замінила голову комісії Галину Ковальову на Сергія Лоскутова. Цей чоловік тривалий час очолював Сарненський райком Соціалістичної партії, а в 2010 році був членом ОВК від кандидата у президенти Віктора Януковича. У 153-му окрузі (Рівне) Народна партія замінила голову комісії Ілону Грицан на досвідченого у виборчих питаннях Миколу Нероду. Він неодноразово керував окружкомами як представник від різних політичних сил - БЮТ, «Наша Україна», кандидата у президенти Юлії Тимошенко. І встиг головувати в ОВК за поданням Партії регіонів (2002 рік). Нарешті, в сусідньому, 152-му окрузі (Рівне) головою комісії від партії «Єдина родина» замість Руслана Томіліна став працівник облдержадміністрації - начальник відділу роботи зі зверненнями громадян Микола Шустов.

Не помилився координатор виборчих програм громадянської мережі «Опора» в Рівненські області Анатолій Бондарчук, стверджуючи автору цих рядків: «Після початку роботи ОВК малі політичні сили почали вводити до складу комісій від своїх квот представників місцевих провладних політичних сил».

Ця технологія застосована не випадково. Цілком імовірно, що на парламентських виборах-2012 окружкоми виконуватимуть роль фільтра, не допускаючи перевищення кількості голосів, поданих за небажану для влади партію або кандидата. І результати голосування на дільницях сумарно не збігатимуться з цифрами у протоколі окружної комісії. Стривайте, а хто сказав, що під час формування дільничних комісій до них за результатами жеребкування теж не потраплять представники багатьох технічних партій? Нинішня «біло-блакитна» влада не втратить нагоди забезпечити собі контроль над виборчим процесом по всій вертикалі.