Реверанс Її Величності. Королеві Великої Британії — 90 років - Персоналії - dt.ua

Реверанс Її Величності. Королеві Великої Британії — 90 років

15 квітня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

"Ще десять років і отримаєш від мене привітання з днем народження", — кажуть, так жартома пообіцяла королева Єлизавета ІІ своєму чоловікові принцу Філіпу в день його 90-річчя. У Британії є традиція: усім столітнім підданим королева надсилає привітання.

 

"Ще десять років і отримаєш від мене привітання з днем народження", — кажуть, так жартома пообіцяла королева Єлизавета ІІ своєму чоловікові принцу Філіпу в день його 90-річчя. У Британії є традиція: усім столітнім підданим королева надсилає привітання. 

Свій 90-й день народження Її Величність зустрічає у гарному настрої, доброму здоров'ї, в оточенні чоловіка, чотирьох дітей, невісток, зятів, восьми онуків і п'ятьох правнуків.

Королева Єлизавета ІІ — 40-й монарх на британському троні з часів Вільгельма Завойовника, і зрікатися влади не планує. Єлизавета Олександра Мері найдовше з усіх попередніх монархів перебуває при владі — 65-й рік. У вересні 2015 р. вона перевершила навіть свою прапрабабусю королеву Вікторію з її 63 роками.

королева_1
Її Величність Єлизавета ІІ

У її житті все мало скластися цілком інакше, але…

Коли в січні 1936 р. помер король Георг V (онук королеви Вікторії), на престол зійшов його старший син — король Едвард VІІІ. Але неодружений король покохав жінку, без якої не уявляв свого життя, — американку Уолліс Сімпсон, на той час уже двічі розлучену. Та всі монарші приписи і його статус глави англіканської церкви не дозволяли королю з нею одружитися. В країні почалася конституційна криза. І король вибирає кохання.

У грудні 1936 р. (через 326 днів свого правління) Едвард VІІІ зрікається престолу. А наступним в ієрархії претендентів на трон був його брат Альберт, герцог Йоркський (заїка і, відповідно, мовчазна особа). Його проголошують королем Георгом VІ, його дружину — королевою, а двох їхніх малих доньок — принцесами, старша з яких мала стати королевою.

"Лілібет, — покликала мама десятирічну дівчинку, що безтурботно гралася з дітьми. — Твій батько сьогодні став королем, а отже, ти також колись станеш королевою". Дівчинка на мить задумалася: "Добре", — погодилася і побігла гратися далі. Про королів, принців і принцес вона, звісно, чула, але в її віці це здавалося більше казковим, ніж реалістичним. 

Проте життя змінить казку на реальність досить несподівано…

Кохання на століття

Але спочатку юна принцеса зустріла свого принца. Хоча й не на білому коні, але справжнього — Філіпа, принца Грецького й Данського. Вони познайомилися, коли Єлизавета була ще восьмирічним дівчиськом. І вже під час другої зустрічі, коли Георг VІ завітав у морський коледж у Дартмуті і її представили ставному 18-річному кадету Філіпу, 13-річна леді в нього закохалася. Та так, що нікого іншого не хотіла бачити. "Він просто як бог вікінгів", — ділилася враженнями з подругами принцеса. Їхнє листування лише розбурхувало пристрасть, та лейтенант терпляче чекав. І коли дівчині виповнилося 20 років, попросив у Геор-га VІ її руки. Король благословив цей шлюб, хоча Єлизавета і Філіп — двоюрідні брат і сестра, обоє — праправнуки королеви Вікторії. Але то була не лише "хімія кохання" — у них було багато спільних поглядів на життя.

30 листопада 1947 р. у Вестмінстерському абатстві під час величної церемонії архієпископ Кентерберійський засвідчив шлюб майбутньої монаршої пари — герцога і герцогині Единбурзьких. Напередодні король удостоїв молодят цього титулу, і до них належало звертатися "Ваша Королівська Високосте".

королева_3
У день весілля принцеси Єлизавети і принца Філіпа. 1947 р.

У Британії той рік був майже таким самим голодним, як і в нас, — повоєнна країна "сиділа" на продовольчих картках. Та весільні подарунки все одно були — 2500, з усього світу. Родичі дарували коштовні речі й вишуканий посуд, але надсилали й зовсім скромні гостинці: одне графство — мішок борошна на весільний торт, Австралія — мішок родзинок, Індія — мішок мигдалю, громада Манчестера подарувала швейну машинку. "Це весілля було кольоровою веселкою на нашому тяжкому шляху", — сказав про нього В.Черчилль.

Через рік у пари народився син Чарльз, а ще через два — дочка Анна. Якийсь час молодята жили на Мальті: Філіп, як морський офіцер, там служив. "Мабуть, то були найкращі часи мого життя, коли я просто була дружиною моряка", — казала згодом майбутня королева.

Георг VІ уже кілька років тяжко хворів — мав хворобу легень і судин, а згодом діагностували онкологію. Тому він передав деякі свої обов'язки старшій дочці. Так, наприкінці січня 1952 р. за його дорученням Єлизавета і Філіп вирушили з візитом до Австралії, Нової Зеландії і Цейлону (як перед тим уже їздили до Канади). Та за кілька днів у Кенії їх наздогнала сумна звістка: 6 лютого не стало Георга VІ. Мали терміново повертатися до Лондона — приймати управління державою. Єлизавета була готова до престолу: відвідуючи разом з батьками Південно-Африканський Союз, у свій 21-й день народження, виступаючи перед представниками країн британської Співдружності в Кейптауні, вона пообіцяла: "Все моє життя — довге чи коротке — буде присвячене служінню вам і нашій великій імперії!" 

Vivat, Elizabeth Regina!

Після прильоту до аеропорту Хітроу біля трапа літака Єлизавету зустрічали прем'єр-міністр Вінстон Черчилль і королівський почет — вони вітали її як королеву, запевнили у своїй вірності й уперше звернулися до 25-річної жінки "Ваша Величносте". 

Ну що, дівчата, ви вже уявили себе в цьому віці у ролі королеви? Не тієї, що крутиться перед дзеркалом, змінюючи одну пишну сукню на іншу; не тієї, що приміряє одну за одною коштовні прикраси, а тієї, що має відбудувати після війни свою країну, нагодувати свій народ; тієї, що обговорює з прем'єр-міністром державні питання, затверджує бюджет країни, оцінює рівень витрат на армію як її головнокомандувач?

Хоча вона відразу ж стала до виконання своїх обов'язків, коронація відбулася через 16 місяців — у країні була жалоба за королем. У розпал підготовки помирає улюблена бабуся королеви Мері фон Тек (батькова мати), яка вклала душу в свою онуку, плекала й виховувала її, формувала як особистість. Правда, усвідомлюючи, що доживає останні свої дні і що в родині буде ще один траур, бабуся в заповіті попросила не переносити термін коронації онуки. І дати не змінили.

2 червня 1953 р. Єлизавета у Вестмінстерському абатстві зійшла на трон. (Уперше в історії британці могли дивитися коронацію вдома — Бі-Бі-Сі вело пряму телетрансляцію з абатства.) Того дня Єлизавета вперше надіне корону Св. Едварда (яка з ХІV ст. зберігається в замку Тауер і призначена лише для коронації) — з золота й вишневого оксамиту, прикрашену смарагдами, турмалінами, аметистами, топазами й цитрином. У руках у неї будуть символи влади — держава і скіпетр. Перед вівтарем вона присяглася боронити свій народ і церкву, дотримуватися Божих заповідей і виявляти найвищу монаршу справедливість. "І нехай мені допоможе Господь!" — цими словами завершила вона свою обітницю й поцілувала Біблію.

Відтоді всі її речі прикрашатиме монограма "ER ІІ" (Elizabeth Regina ІІ — королева Єлизавета ІІ).

Припускаю, що багато хто з читачів думає, що нинішні королеви подібні до чарівниць з дитячих казок. Мушу їх розчарувати, бо обов'язки Єлизавети ІІ зовсім не казкові: вона — глава держави для 16 країн, очолює британську Співдружність націй, до якої входять 53 країни, головнокомандувач Британської армії і глава англіканської церкви

За час свого перебування на троні королева 13 разів призначала прем'єр-міністрів, при ній змінилося шість архієпископів Кентерберійських. 2013 року, з нагоди 60-річчя правління Єлизавети ІІ (Діамантового ювілею), її запросили на засідання уряду на Даунінг-стріт — вперше за 230 років. Уряд зробив їй справді королівський подарунок: Форин офіс (МЗС) оголосив, що частину британської Антарктиди перейменовано на Землю королеви Єлизавети ІІ. 

Бути Віндзором

У жилах королеви Єлизавети ІІ тече кров багатьох народів — англійців, шотландців, румунів, індусів, арабів і навіть українців. Та попри те, що вона народилася в самому центрі Лондона, найбільше в ній німецької крові. Її Величність походить з династії Сакс-Кобург і Ґота. На початку ХІХ ст. Едвард, четвертий син англійського короля Георга ІІІ і німкені Шарлотти, одружився з Марією-Луїзою, принцесою Сакс-Кобурзькою. Їхня дочка Вікторія у 18 років посяде англійський трон, а згодом одружиться зі своїм німецьким кузеном Альбертом. Німецьке прізвище превалювало в монаршій родині, аж поки вибухнула Перша світова війна, а Німеччина з Британією опинилися по різні боки фронту. Залишатися німцями було за межами пристойності. Тоді й відбувся свого роду ребрендинг — король Георг V перейменовує династію Сакс-Кобург і Ґота на династію Віндзорів.

Принц Філіп також змінив своє німецьке прізвище Баттенберг на англофонне Маунтбаттен. Вийшовши заміж за нього, принцеса мала б узяти прізвище чоловіка і започаткувати династію Маунтбаттенів. Та, за порадою В.Черчилля й бабусі Мері фон Тек, вона проголосила, що династія Віндзорів існуватиме й надалі. До речі, перед одруженням з королевою, принцу Філіпу не лише довелося змінити прізвище, а й перейти з грецького православ'я на англіканство, змінити громадянство, титул і всі свої плани на майбутнє: замість кар'єри морського офіцера він зайнявся не менш важливою діяльністю — збереженням історичної та природної спадщини Британії. 

Королева-мати (теж на ім'я Єлизавета) відігравала дуже помітну роль у житті своєї родини та імперії. Власне, вона керувала країною, бо чоловік довго хворів. Але коли на престол зійшла її старша дочка, правила в родині змінилися — вони певною мірою модернізувалися (починаючи з телетрансляції коронації, оскільки цю ідею Бі-Бі-Сі підтримав лише принц Філіп). Однак мати продовжувала втручатися у державні справи. Та згодом її чемно попросили переїхати з Букінгемського палацу до резиденції неподалік (Кларенс-хаусу). Вгамувати свою гординю жінці було дуже непросто — вона продовжувала вважати себе королевою, та герцог Единбурзький як ініціатор змін у родині був непохитний у своїй вимозі.

Єлизавета і Філіп разом переживали не лише приємні часи на троні, а й багато непростих моментів свого життя. Сумним для них був 1979 рік — убивство терористами лорда Маунтбаттена, який був принцу Філіпу як батько. Драматичним став і 1992-й — розлучилися троє з їхніх чотирьох дітей: Чарльз, Анна і Ендрю. Батькам було сумно, що їхній шлюб був досить успішним, а в дітей не склалося. Та ще й наприкінці року сталася пожежа у Віндзорському замку, де горіли столітні гобелени, музейні картини. Тяжким був 1997-й — загибель принцеси Діани, а 2002 року не стало королеви-матері й молодшої сестри королеви — Марґарет.

"Є такі люди, які не потребують багато друзів, — кажуть про монарше подружжя члени королівської родини. — Ці двоє — справжня історія кохання: вони розмовляють на будь-які теми, разом щодня п'ють чай, зачитують щось цікаве вголос, жартують — вони просто обожнюють одне одного". Щоправда, як розповідають свідки, коли іноді Філіп щось уточнює у дружини, вона чемно просить його: "Пошукай в інтернеті".

"У нього дуже легке життя, — каже особистий секретар герцога Единбурзького,— лише в усьому підтримуй королеву. Його життєвий графік цілком залежить від програми Її Величності. Чоловік її майже завжди супроводжує. І хоча під час різних подій королева має довкола себе помічників і охоронців, їй приємніше, коли поруч і герцог".

Невже найбагатша?

Мабуть, багато хто вважає, що королева — найбагатша людина своєї країни. Так, вона й справді дуже заможна. Взяти хоча б її палаци: Букінгемський, Віндзорський чи Холірудхаус в Единбурзі — це справжні витвори архітектури різних епох, а їхнє внутрішнє оздоблення (колекції картин, скульптури, гобелени, коштовності, зброя, посуд) — світового рівня мистецькі галереї. Всі вони — частина Королівського зібрання. 

З 1399 р. монарху належить так зване Герцогство Ланкастер — десятки тисяч гектарів землі по всій країні. Свій прибуток герцогство щороку переказує на рахунок монарха — герцога Ланкастерського (королева має ще й такий титул). Трасту "Власність корони" належать тисячі гектарів землі, прибережна морська зона і морське дно, віскокурні Glenlivet і вилов молюсків та устриць у Шотландії, десятки торговельних центрів у графствах, центральна Ріджент-стріт у Лондоні, Сент-Джеймський парк і його околиці, Віндзорський замок з величезним парком, поле для кінних змагань в Ескоті, гольф-клуб. А ще цілий парк автомобілів "Бентлі", пишно оздоблені карети й яхта-музей Britannia, що стоїть на якорі в Единбурзі — загалом на суму майже 10 млрд. фунтів стерлінгів. Але всім цим багатством управляє не сама королева, а її траст — благодійна організація, яка рівномірно й за потребою розподіляє фінансові надходження. Це багатство не може належати їй як приватній особі, і вона не може його продати. Це — надбання країни, воно служить і завжди служитиме народу. 

Та є в Її Величності й особиста власність — це замок Балморал у Шотландії, садиба Сандрингем, банк "Куттс" і солідна колекція творів мистецтва. Загалом її статки оцінюють у 340 млн. фунтів. У списку найзаможніших британців за 2015 рік, що його склала газета "Санді таймс", Її Величність посідає 302 (!?) місце. Бо перше впевнено утримує виходець з… України Леонід Блаватнік.

Монарші палати

Усі найголовніші події за участі королеви відбуваються в її офіційних резиденціях — Букінгемському палаці та Віндзорському замку. 

У 1761 р. король Георг ІІІ придбав Букінгемський палац для своєї дружини королеви Шарлотти (матері його 15 дітей) у сина першого герцога Букінгемського сера Чарльза Шеффілда. Його так і назвали — Будинок королеви. А вперше зробила Букінгемський палац своєю офіційною резиденцією молода королева Вікторія 1837 року.

У палаці 775 кімнат! Тут Її Величність працює, зустрічається з міністрами, державними діячами Британії та світу, влаштовує прийоми, з його балкона королева приймає військові паради. Тут вона вручала найвищі нагороди "Бітлз", Елтону Джону, Бенедикту Камбербетчу, Девіду Бекхему...

Королева тут і мешкає з частиною своєї родини — чоловіком, наймолодшим сином з родиною та ін. Коли вона в Лондоні, над палацом майорить прапор з її гербом. Принц Чарльз із дружиною Каміллою і принцом Гаррі мешкають у меншому палаці неподалік — Кларенс-хаусі, а молоді герцог і герцогиня Кембриджські жили спочатку в Кенсінгтонському палаці (теж неподалік), а тепер мешкають в окремому власному будинку Енмер Холл (графство Норфолк) — там малий Джорджі й пішов до дитсадка.

Але найголовніші її офіси розташовані в значно меншому старовинному Сент-Джеймському палаці: тут іноземні посли вручають вірчі грамоти королеві (в Лондоні кажуть не "посол у Сполученому Королівстві", а "посол при Сент-Джеймському дворі". — А.В.). Це — штаб-квартира, звідки Її Величність керує монархією.

Віндзорський замок — офіційна заміська резиденція королеви Єлизавети ІІ і численних її попередників, які й досі присутні тут у портретах і скульптурах. На підході до замку — велична постать королеви Вікторії; в самому замку — портрети королів Карла І, Генріха VІІІ, принца-реґента Георга ІV, королев Єлизавети І і Марії Стюарт. Тут не лише їхні портрети, а й особисті речі. Скажімо, металеві лицарські лати Генріха VІІІ приблизно 56 розміру — кремезний був чоловік. Або розкішний посуд короля-естета Георга ІV: мейсенська й севрська порцеляна, дивовижний у своїй красі рокінгемський сервіз 1837 р. (виготовлення якого спричинило банкрутство заводу).

Саме у Віндзорі зберігається Королівська колекція — історичні предмети і твори мистецтва, що ними могли б пишатися найкращі музеї: картини Рубенса, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаеля, Тіціана, П.Брейгеля, ван Дейка, Караваджо, Ґейнзборо. 

Майже тисячолітня фортеця, збудована в 1086 р. Вільгельмом Завойовником на березі Темзи для захисту від ворогів, і досі зберігає бійниці й гармати (щоправда, недіючі).

У вишуканій старовинній церкві Св. Георгія на території замку постійно правлять служби Божі. Тут поховані численні монархи та члени їхніх родин, зокрема Генріх VІІІ і його дружина Енн Болейн, чоловік королеви Вікторії принц Альберт, Георг VІ і королева-мати Єлизавета (батьки королеви), її сестра Марґарет. У церкві замку брали шлюб принц Уельський Чарльз і Камілла Паркер-Боулз, а також син принцеси Анни — Пітер Філіпс.

Раз на рік у Віндзорі відбувається вручення найвищої нагороди королівства — ордена Підв'язки. А після врочистостей із замку вирушає процесія екс-прем'єр-міністрів та найповажніших людей королівства і корони на чолі з Її Величністю і герцогом Единбурзьким, принцами і принцесами. Центральною Темз-стріт проїжджає ландо, в якому — королева та її чоловік в урочистих шатах з чорного велюру, таких самих велюрових беретах, оздоблених пишним плюмажем. Цю казку Її Величність дарує своєму народові вже протягом півстоліття — доступ відкрито для всіх охочих.

У цьому замку в Державних залах у червоних або зелених тонах з позолотою королева влаштовує прийоми на честь лідерів іноземних держав. На Діамантовий ювілей правління Її Величності у 2013 р. до Віндзора на святковий ланч прибуло найбільше іноземних монархів від часу її коронації — 26: королеви, королі, імператор, Великий герцог, шейх і султан. Сьогодні містечко і замок Віндзор готуються до відзначення 90-річчя Її Величності: відкриється виставка найкращого вбрання королеви, відбудеться кінне шоу на її честь.

21 квітня Єлизавета ІІ святкуватиме свій день народження у родинному колі. А офіційний день народження королеви відзначатимуть починаючи з 10 червня, коли в лондонському соборі Св. Павла відправлять на її честь національну службу подяки. Чому Британія двічі відзначає її день народження? Це започаткувалося ще в середні віки: якщо день народження монарха припадав на холодну пору року, то відзначали його разом зі своїм народом лише з настанням тепла. 12 червня від Букінгемського палацу до Вайтхоллу пройде традиційний кінний військовий парад, над королівським кварталом пролетить десяток військових літаків, залишаючи позад себе червоні, сині й білі шлейфи (кольори британського прапора), а Її Величність із родиною з балкона Букінгемського палацу вітатиме урочистий проліт. 

Мій дім — моя фортеця

Крім резиденцій у столиці й передмісті, є ще дві, розташовані далеко від Лондона. Це — найулюбленіші місця королеви, тут вона проводить свята, відпустки, тут жили її батьки, бабусі й дідусі. У замку Балморал у Шотландії, на березі річки Ді, родина із задоволенням проводить два місяці літніх канікул: милуються неповторними краєвидами, ходять на полювання, ловлять лосося у гірській річці, збирають гриби, носять шотландський національний одяг, улаштовують пікніки, відвідують Гайлендські турніри силачів. Тут вони почуваються звичайними людьми, роками товаришуючи з місцевими мешканцями. У Балморалі королівська родина отримує неймовірно потужний заряд енергії.

А напередодні Різдва вся Британія спостерігає, як королева з лондонського вокзалу Кінгз-Крос вирушає до іншої своєї резиденції — Сандрингема (графство Норфолк, східна Англія). Звичайно, вона має свій спеціальний потяг, але використовує його рідко. У дорозі королівське подружжя супроводжує охоронець (він же несе сумку й плед). Протягом півтори години у потязі Її Величність переглядає святкові поштівки з усієї країни, а принц Філіп читає якусь історичну книжку. 

Як королева Вікторія любила свій Озборн-хаус на острові Вайт, так і королева Єлизавета любить Сандрингем — будинок у георгіанському стилі з червоної цегли, з вишуканим, ніби казковим, дахом, в якому жило кілька поколінь монаршої родини. Тут жив і востаннє побачив сонце її батько Георг VІ. Разом з матір'ю ще дівчинкою Єлизавета вчилася тут вишивати, їздити верхи, любила бавитися зі своїм улюбленим песиком породи корґі (у неї їх буде 30), тут вони з сестрою Марґарет оббігали всі закутки величезного парку, купалися в озері. Тому, переступивши поріг цього будинку, Її Величність відразу ж почувається вдома.

королева_5
Королева-вершниця — з дочкою Анною (праворуч) та онукою Зарою (ліворуч)

Стелі тут незрівнянно нижчі, ніж віндзорські чи букінгемські, а кімнати — менші. Це саме те місце, де родина збирається разом на недільний обід, де всі разом дивляться телевізор з попкорном (до речі, його дозволили тут не так давно), де можна розкошувати на канапі з книжкою або журналом. Тут вони грають в ігри — особливо полюбляють ту, в якій витягаєш жеребок з прізвищем якоїсь відомої особи (історичної чи сучасної) і мусиш зобразити її, згадати її відомі слова, прочитати вірш чи навіть заспівати. Умови рівні для всіх, навіть для Її Величності, котра якось вписала до жеребка Джері Голівелл зі "Спайс ґерлз".

Саме у Сандрингемі королівська родина вперше побачила Діану — малу донечку приятелів-сусідів, будинок яких стоїть неподалік за невисоким зеленим живоплотом з густого самшиту.

На Різдво сюди приїздить уся велика родина. До речі, посадку за столом на Свят-вечір королева складає сама. Всі діти обов'язково прикрашають ялинку, а вже потім можуть бавитися сучасними ґаджетами чи дивитися улюблені передачі. У Сандрингемі королівська родина відпочиває, адже постійно бути на видноті у публіки, під об'єктивами камер — для цього потрібне неабияке самовладання.

На ранкову Різдвяну месу королева з рідними йде до старовинної церкви Св. Марії Маґдалени, що розташована неподалік і вміщує до трьох десятків осіб. Служби тут проводяться ще з ХVІ ст. Такі ж давні й церковні вітражі. Тут молиться не лише монарша родина, а й парафіяни з довколишніх містечок. На Різдво діти дарують своїй королеві квіти, а принци і принцеси не з трибун, а віч-на-віч спілкуються з народом. До речі, у Її Величності 30 похресників.

У Сандрингемі принц Філіп восени зі своїм чоловічим товариством (беруть навіть молодших) ходять на полювання — на фазана чи зайця. У його галереї мисливських трофеїв — опудала голів тигрів, зубрів, гірських баранів, косуль, упольованих в Індії, на острові Корфу або на Гібралтарі. 

Тут королева з чоловіком може сісти в джип і поїхати найближчими околицями — лише вдвох, без жодної охорони. Вони люблять їздити вздовж житніх ланів, плантацій аґрусу і смородини і так виїхати аж на узбережжя Північного моря… Якось під час такої поїздки королева попросила чоловіка їхати повільніше, але той продовжував газувати. Вона просила раз, потім іще раз, аж поки він різко загальмував: "Якщо почую ще хоч слово, висаджу з авта і підеш пішки, — гримнув сердито". Далі вже їхали мовчки. "Хоч я й королева, але ж не хотіла йти пішки ще кілька кілометрів", — розповідала вона потім.

Без корони

А яка королева в побуті, без монарших регалій? Вона — досить сучасна людина, має мобільний телефон, IPad. До речі, першого електронного листа вона надіслала значно раніше від нас усіх — у 1976 р., з британської військової бази.

Королева сама цілком вправно їздить автом, особливо полюбляє це робити у відпустці в Шотландії. Де вона цього навчилася? Під час Другої світової війни старша дочка короля Георга VІ, щоб допомогти фронту, пішла на курси водіїв, а закінчивши їх у 1945-му, отримала посвідчення водія-механіка і разом з дружиною В.Черчилля Клементайн допомагала ремонтувати машини.

Та найбільше захоплення Її Величності — їзда верхи. Її й досі час від часу можна побачити в сідлі — хіба що тепер вона дедалі частіше сідлає кобилу Емму, яка трохи нижча від інших коней. Щороку в Ескоті біля Віндзора проводятья престижні королівські кінні перегони: вишукана публіка, чоловіки у смокінгах і циліндрах, жінки — у найнеймовірніших капелюшках. 

У вільний час Єлизавета ІІ з чоловіком ходять в оперу, на балет, мюзикл або драму. Королівське подружжя, як правило, з'являється в ложі, коли починає гаснути світло. Дивно: Єлизавета ІІ досі ще не подивилася популярну виставу "Аудієнція" про королеву та її відносини з 12 прем'єр-міністрами, що вже третій рік іде у Вест-енді. Вона любить читати книжки (історичні й детективи), дивитися кіно. А пам'ятаєте Її Величність у ролі "дівчини Бонда" під час відкриття літньої Олімпіади в Лондоні в 2012 р.? 

У своєму поважному віці Єлизавета ІІ завдяки генам і здоровому способу життя не лише дуже добре виглядає, а й непогано почувається. На вечерю або на прийнятті вона не відмовляє собі в чарочці улюбленого коктейлю — джин із французьким вином "Дюбонне" й шматочком лимона. (До речі, Її Величність вільно розмовляє французькою.) Років десять тому вона перенесла операцію на двох колінах і тепер має штучні суглоби.

За час свого владарювання Єлизавета ІІ здійснила 260 заморських візитів, з них 16 — до Австралії, 22 — до Канади, 10 — до Нової Зеландії і 6 — до Ямайки. А королівська яхта Britannia за 43 роки "накрутила" понад 1 млн. миль по всіх морях і океанах. До речі, саме на ній у 1994 р. Її Величність прибула до Росії. Ще в 60-х принц Філіп казав: "Мені дуже хотілося б відвідати Росію, хоч ці падлюки і вбили там половину моєї родини". З колишніх радянських республік Єлизавета ІІ в жовтні 2006 р. відвідала Латвію, Литву й Естонію.

…В офіційний день народження королеви по всій Британії — у парках, дворах і на вулицях — накриватимуть святкові столи і всіх частуватимуть солодощами. А вже за десять років королева надішле привітання сама собі! Чи було і чи буде ще коли таке в історії? "Боже, бережи королеву!" — співає осанну Єлизаветі ІІ британська нація.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво