Зворотний бік угод про вільну торгівлю - Макрорівень - dt.ua

Зворотний бік угод про вільну торгівлю

6 листопада, 2015, 22:00 Роздрукувати Випуск №42, 6 листопада-13 листопада

У будь-якій незрозумілій ситуації говори, що Україна уклала нову угоду про вільну торгівлю з черговою державою-партнером. Таким принципом можуть сміливо послуговуватися чиновники економічного блоку уряду. В суспільному сприйнятті угода про вільну торгівлю видається чимось однозначно вигідним і позитивним.

 

У будь-якій незрозумілій ситуації говори, що Україна уклала нову угоду про вільну торгівлю з черговою державою-партнером. 

Таким принципом можуть сміливо послуговуватися чиновники економічного блоку уряду. В суспільному сприйнятті угода про вільну торгівлю видається чимось однозначно вигідним і позитивним. Тому заголовок "Україна підписала угоду про ЗВТ з …" — чудовий спосіб нейтралізувати будь-які репутаційні промахи. Проте деталі й умови таких угод часто лишаються поза увагою. А дарма, адже з огляду на двосторонній напрям дії угод про зону вільної торгівлі (ЗВТ) існує загроза конкуренції на внутрішньому ринку товарів і послуг. Тому без детального аналізу можливих переваг і загроз для України можна отримати непередбачувані наслідки.

Програмою діяльності уряду передбачено подвоєння вітчизняного експорту до 2019 р., у тому числі в результаті укладання угод про вільну торгівлю з Канадою, Туреччиною, Ізраїлем, окремими країнами Африки та Азії. За різними оцінками, підписання договорів про вільну торгівлю з цими країнами може забезпечити збільшення обсягів експорту українських товарів і послуг на 7–10%.

Проте чи все так добре і однозначно? Як член більшості переговорних груп України щодо укладання угод про ЗВТ, з упевненістю говорю, що ні. В більшості випадків ми маємо справу з колегами-переговірниками, що сповідують принцип "ні кроку назад, ні п'яді землі".

Туреччина

Переговори щодо угоди про вільну торгівлю з другим за обсягами експорту торговельним партнером у світі — Туреччиною сьогодні на завершальній стадії. Торговельні відносини наших країн завжди були тісними. У зв'язку з переорієнтацією вітчизняного експорту через часткову втрату ринків країн СНД актуальність такої угоди лише посилюється. За підсумками 2014 р. експорт до СНД знизився на 31%, натомість експорт до країн Азії та Близького Сходу, у тому числі до Туреччини, зріс на 20%.

За результатами проведених раундів переговорів сторони погодили переважну більшість положень проекту угоди. Вона охоплює торгівлю товарами, послугами, правила конкуренції, врегулювання спорів, захист прав інтелектуальної власності, положення щодо визначення країни походження товарів тощо. Важливо, що Туреччина погодилися зафіксувати в угоді ринковий статус України для цілей антидемпінгових розслідувань.

Водночас багато питань потребують подальшого опрацювання, зокрема неузгодженим залишається застосування сторонами експортних мит і субсидій у взаємній торгівлі — турецька сторона наполягає на скасуванні Україною експортних мит у двосторонній торгівлі. Україна, зі свого боку, вважає неприйнятним застосування Туреччиною субсидування експорту сільськогосподарської продукції.

Найчутливішим питанням залишається узгодження умов доступу до ринків товарів сторін. Нагадаю, що середній рівень тарифу на сільськогосподарську продукцію Туреччини становить приблизно 50%, тоді як в Україні — 10%. При цьому мита на заборонному рівні (вище 100%) застосовуються до 15% усього сільськогосподарського розділу. Також відповідно до зобов'язань Туреччини в рамках СОТ 50,3% тарифних ставок ввізного мита можуть підвищуватися в односторонньому порядку.

Для майбутньої угоди про вільну торгівлю з Україною турки пропонують скасувати мита лише на промислові товари із застосуванням перехідних періодів до найбільш чутливих товарних позицій. Натомість по сільськогосподарських товарах сторони повинні обмінятися поступками лише за окремими товарними позиціями. Важливо наголосити, що аналогічний підхід покладено в основу митного союзу ЄС—Туреччина.

Цілком очевидно, що за таких умов ринок сільського господарства Турецької Республіки лишатиметься закритим і структура українського експорту фактично не зміниться — сировинні матеріали з низьким рівнем доданої вартості або взагалі без неї, як, наприклад, брухт чорних металів.

Відповідно, Україна повинна наполягати на лібералізації доступу за всіма товарними позиціями (промисловими і сільськогосподарськими) з максимальним зниженням ставок ввізного мита. Також важливо розуміти, що з урахуванням членства Турецької Республіки у митному союзі з ЄС Україна вже фактично має лібералізований доступ до ринку промислових товарів Туреччини через Угоду про ЗВТ між Україною та ЄС. Тож для України додана вартість подальших переговорів полягає в отриманні поліпшеного доступу до ринків сільського господарства країни — стратегічного партнера.

Під час обговорення теми лібералізації торгівлі послугами в межах угоди з боку турецької сторони пропонуються також незначні поступки, які не надають переваг для українських операторів ринку послуг.

Враховуючи агресивну зовнішньоторговельну політку і потужний виробничий потенціал Туреччини, на перспективу Україна розглядається як ефективний ринок збуту для більшості турецьких товарів. Зрозуміло, що вони мають суттєві конкурентні переваги і водночас є величезним джерелом сировини. У разі погодження Україною всіх нинішніх вимог Туреччини створення ЗВТ матиме негативний вплив на нашу економіку. Це призведе до погіршення таких показників, як ВВП, зайнятість, промислове виробництво і сальдо зовнішньої торгівлі.

Тому в цих переговорах нам необхідно продовжувати обстоювати національні економічні інтереси на всіх рівнях. Результатом стануть виважена позиція щодо умов взаємного доступу до ринків товарів і послуг, а також започаткування спільних інвестиційних проектів.

Ізраїль

Переговори між країнами щодо укладання двосторонньої угоди про вільну торгівлю розпочаті лише у 2013 р. і перебувають на початковій стадії. Сторони обмінялися баченнями можливого формату укладення угоди про вільну торгівлю.

Враховуючи, що середньоарифметична ставка митного тарифу Ізраїлю становить 6,8% (на 2% перевищую середню діючу тарифну ставку України), взаємна тарифна лібералізація апріорі сприятиме більшому посиленню конкурентних позицій саме вітчизняних виробників. При цьому середні ставки тарифу Ізраїлю на сільськогосподарську продукцію становлять 17,9%, на несільськогосподарську — 5,1%. В Україні ці показники дорівнюють 8,8 та 3,6%, відповідно. Для максимально позитивного ефекту в результаті укладення угоди про вільну торгівлю потрібно забезпечити зниження середньоарифметичної адвалерної ставки імпортного мита Ізраїлю з 6,8 до 0,9%.

Наразі основними товарами українського експорту до Ізраїлю є зернові культури та чорні метали. У свою чергу, Ізраїль експортує в Україну різноманітнішу продукцію з більшою доданою вартістю. Очевидно, що Тель-Авів значно випереджає Київ за обсягом конкурентних переваг по більшості товарних груп, перш за все тих, що мають вищий ступінь обробки та технологічності. Тому, попри відносно позитивні прогнози від підписання такої угоди, Україна для Ізраїлю може стати зручним постачальником сировини, що насправді неоптимально для обох сторін.

Сінгапур

Переговори з Сінгапуром з різним ступенем інтенсивності та результативності ведуться ще з початку 2000-х років. Враховуючи інтереси вітчизняних виробників, українська сторона критично розглядає пропозиції Сінгапуру щодо умов застосування угоди про вільну торгівлю. Підвищена увага пов'язана зі специфікою регіону Південно-Східної Азії та технікою зовнішньої торгівлі, що застосовується переважною частиною країн цього регіону (за винятком Сінгапуру, Австралії та Нової Зеландії). Насамперед ідеться про значну кількість контрафактної продукції, що виробляється у регіоні, про свідомо занижені цінові параметри товарів і послуг та недобросовісну конкуренцію.

На даному етапі переговорного процесу з боку Сінгапуру передбачається повне скасування митних тарифів на всі українські товари. В свою чергу, Україна зобов'язується скасувати митні тарифи на всі товари, що походять з Сінгапуру, за винятком усіх видів цукру. 
З моменту проведення останнього раунду переговорів зарезервовано можливість зберегти тарифний захист певних товарних груп.

Дослідження вітчизняних фахівців свідчать, що позитивні наслідки для України від укладання угоди про вільну торгівлю з Сінгапуром очікуються лише у сфері зростання вітчизняного експорту (на 8 млн грн). Натомість запровадження режиму вільної торгівлі (за умови скасування митних ставок до нульового рівня) незначно та негативно позначиться на таких макроекономічних показниках України, як номінальний ВВП (зменшення на 129,0 млн грн) і доходи державного бюджету України (зниження обсягу на 4,5 млн).

Разом із цим слід розуміти, що на сьогодні до 99,9% товарної номенклатури ввізних мит Сінгапуру застосовується нульова ставка. Відповідно, доступ до ринку Сінгапуру за тарифними ознаками є вже зараз. Але ж у практичному аспекті торговельна політики Сінгапуру переважно формується з використанням нетарифних методів регулювання доступу до ринку.

Таким чином, укладення угоди з одним із найпотужніших світових фінансових центрів є, по-перше, брендовим заходом. По-друге, для Сінгапуру наявність угоди про вільну торгівлю є свого роду сигналом активізації інвестиційної співпраці.

Канада

Переговори про ЗВТ із Канадою ілюструють, наскільки важливо до кінця відстоювати національні інтереси. Протокол про завершення переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю між країнами було підписано у липні 2015 р. Хоча такі наміри було погоджено ще 2010-го. Протягом численних раундів переговорів і консультацій сторони активно узгоджували умови лібералізації торгівлі товарами та послугами.

З моменту набрання документом чинності Канада відкриє для нас 98% ринку промислових товарів. Також передбачено скасування ввізних мит на всі сільськогосподарські товари протягом певних перехідних періодів (3, 5, 7 та 
10 років) за виключенням 108 тарифних ліній, на які передбачено режим глобальних квот. Україні вдалося відстояти асиметричну лібералізацію ринків товарів для захисту національних товаровиробників у чуттєвих галузях.

Зі свого боку, Україна скасовує тарифи майже для 80% товарів канадського експорту з подальшим усуненням інших тарифів упродовж наступних 3, 5, 7 років. Для певних канадських товарів було встановлено квоти, а деякі товари було виключено з дії угоди про вільну торгівлю. Такі умови допоможуть українським підприємствам пристосуватися до нових умов безмитної торгівлі з однією з найрозвиненіших країн і стимулюють розвиток технологій та інновацій. При цьому Україна збереже право на застосування експортних субсидій відповідно до існуючих зобов'язань у рамках СОТ.

Однак є й зворотний бік медалі. До негативних наслідків ЗВТ нашої країни з Канадою необхідно віднести прогнозоване зменшення доходної частини державного бюджету України. Результати експертних розрахунків показали, що запровадження режиму вільної торгівлі з Канадою незначно, проте негативно вплине на доходи держбюджету у середньостроковому бюджетному періоді.

При цьому негативний вплив поступово збільшуватиметься. У перший рік набуття угодою чинності очікується зменшення доходної частини бюджету на 8 млн грн, а в наступний — на 8,8 млн. На видаткову частину бюджету зміна торговельного режиму будь-якого істотного безпосереднього впливу не матиме. Проте у разі, коли не буде знайдено додаткових джерел коштів або фінансування державного бюджету, можливе зменшення видаткової частини бюджету на згадані суми.

Такі негативи зумовлені політичною волею щодо прискорення процесу укладення угоди. Так, протягом усіх раундів переговорів українською командою відстоювалася позиція щодо збалансованого та гармонічного розвитку торговельно-економічної співпраці в рамках майбутньої угоди. Зокрема, передбачалося започаткувати спільні інвестиційні проекти та проекти технічної допомоги з метою підтримки найчутливіших галузей економіки України.

Список країн, з якими Україна веде переговори щодо угоди про вільну торгівлю, можна продовжувати. Майже у кожному випадку нарівні з позитивами існує низка загроз, у багатьох випадках вони навіть переважають. Тож коли ви чуєте "щенячий захват" від чергової угоди про вільну торгівлю, будьте розсудливими — подивіться спочатку умови такої угоди.

І насамкінець. Угода — це лише інструмент, а ефективність його використання залежить від рівня ефективності державно-приватного партнерства та, безумовно, передбачає проективну позицію бізнесу.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво