Як ми живемо: наше (не)здоров'я

Поділитися
За нинішнього низького рівня життя та явно недостатнього державного фінансування охорони здоров'я піклуватися належним чином про своє здоров'я самостійно (за рахунок власних коштів) переважна більшість українців просто не в змозі. І особливо це стосується тих, хто найбільше потребує медичної допомоги, - пенсіонерів, інвалідів та інших соціально незахищених громадян. Отже, і решта ключових показників - чисельність населення, тривалість життя та інші - будуть неминуче погіршуватися й надалі. Невже наша нація приречена на вимирання?

Аналіз більшості показників самооцінки нашими співгромадянами стану власного здоров'я та доступності медичної допомоги в країні пригнічує. Особливо якщо порівнювати із середньо- і навіть східноєвропейськими аналогами.

Український Держстат здійснює масштабні обстеження умов життя наших громадян, базовані на євросоюзівській методології.

В їхніх рамках щороку (з 1999-го) у жовтні проводяться вибіркові опитування населення про стан його здоров'я, рівень доступності медичної допомоги, можливість придбати ліки і медичні вироби, захворюваність за видами хвороб, лікування в лікарнях, вплив Чорнобильської катастрофи на стан здоров'я тощо.

Репрезентативність вибірки формується на базі 9142 обстежуваних домогосподарств (23,7 тис. чол.), поширюючись на все населення України (для порівняння, у рамках стандартного соціологічного опитування зазвичай опитують 2–2,5 тис. респондентів).

Найбільш значущу та, без сумніву, важливу й цікаву для громадян і медичної влади інформацію, яку не можна викласти в трьох-чотирьох абзацах стандартного інформповідомлення, однак і важкувато подужати в 150-сторінкових публікаціях (на сайті Держстату можна ознайомитися зі статзбірником "Самооцінка населенням стану здоров'я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги"), логічніше викласти та прокоментувати в рамках газетної статті. На жаль, більшість висновків про основні тенденції у цій сфері виявляються невтішними.

Самооцінка стану здоров'я

Відповідно до результатів останнього обстеження (опубліковано в середині березня ц.р.), у жовтні 2015-го 49,8% жителів України вважали стан свого здоров'я хорошим, 40,5 - задовільним і 9,7% - поганим. Дуже невеликими є розбіжності в цих показниках між міськими та сільськими жителями. 50,0% городян вважають, що вони здорові, а в селах таких 49,3%. Як погане оцінюють стан свого здоров'я 9,0% городян і 11,0% селян.

Природно, що значніші розбіжність спостерігаються за віковими групами. Батьки вважають, що у 81,7% дітей віком до трьох років стан здоров'я хороший, у 17,0 - задовільний і тільки в 1,3% - поганий. А от у чоловіків 60 років і більше хороший стан здоров'я лише в 10,8%, задовільний - майже у двох третин (64,6%), а поганий - майже у чверті (в 24,6%).

У жінок 58 років (нинішній пенсійний вік) і старших до здорових себе відносять тільки 6,9%, задовільним стан свого здоров'я вважають 62,7%, а поганим - 30,4%. Такий розподіл приводиться за 13 статевовіковими групами.

Оскільки самооцінки стану здоров'я жителів України виконуються за тими самими програмами та методологіями, що й у країнах Євросоюзу, цікаво провести з ними порівняння. Щоправда, євросоюзівські розробки включають самооцінки не всіх жителів - з них виключаються діти, тобто ними охоплено населення віком 16 років і більше. З ЄС-28 у табл. 1 наводяться дані щодо 12 країн, які ранжирують за показником "здорових": по двох країнах із найвищою самооцінкою здорових (Швеція та Нідерланди), трьох із найнижчими показниками (Естонія, Литва та Латвія), а також по найбільших країнах Євросоюзу та наших західних сусідах. Крім того, у таблицю включено з інших джерел ще два показники: дані про тривалість життя при народженні та про душовий ВВП за паритетами купівельної спроможності (ПКС), тобто не за курсовим, а за реальним співвідношенням цін, що коректніше. Ці доповнення наочно свідчать, що існує кореляційна залежність між величиною душового ВВП, тривалістю життя та самооцінками стану здоров'я. І Україна порівняно з ними (включаючи навіть євросоюзівські країни з найнижчими показниками) виглядає зовсім погано.

У виконаному обстеженні виокремлюється наявність 18 видів найпоширеніших хронічних захворювань, також із додатковою розбивкою за статевовіковими групами. Найпоширеніші: гіпертонія у 42,1% населення, захворювання серця - у 26,5, артроз і артрит - у 14,2, остеохондроз - у 11,9%. Захворюваність на гіпертонію підвищується з віком. Вона є в 7,9% чоловіків віком 18–
29 років і 49,1% віком 60 років і більше; лише в 1,0% жінок 18–29 років і в 63,2% віком 58 років і більше. А от по алергії картина зворотна. Вона діагностується в 4,1% жителів усіх вікових груп із різким переважанням у дітей: у 43,5% віком до трьох років, 30,6% - віком 3–6 років і лише в 0,7% чоловіків 60 років і більше та 1,8% жінок 58 років і більше.

Упродовж останніх 12 місяців до медустанов зверталися 30,7 млн із 39,9 млн (без Криму та зони АТО) наших громадян, або 77%. З них 55% - у зв'язку з хворобами або проблемами зі здоров'ям і 41% - у зв'язку з проходженням профілактичних оглядів.

Обстеженнями враховується і вплив на здоров'я Чорнобильської катастрофи. За самооцінками, від неї не постраждало 59,6% жителів, частково її наслідки вплинули на здоров'я в 39% і серйозно - в 1,3%.

Дуже показові зумовлені фінансовим забезпеченням охорони здоров'я дані про те, що серед осіб, які лікувалися за останні 12 місяців у лікарнях, 92,6% купували своїм коштом медикаменти, 80,3% - їжу та 65,2% - постільну білизну. І це при тому, що безплатну медичну допомогу в нас нібито гарантовано Конституцією. На жаль, скористатися своїми конституційними правами змогли тільки 3,8% хворих, які не купували нічого з переліченого вище.

Доступність медичної допомоги та придбання ліків

Другий блок цього обстеження характеризує розподіл домогосподарств, тобто громадян України, за рівнем доступності для них необхідної медичної допомоги та можливості придбати ліки і медичні вироби. На жаль, ці можливості й доступність визначаються насамперед не необхідністю, а прямо залежать від добробуту населення, його грошових доходів.

Основні дані цього блоку за два роки наводяться в табл. 2. Дані за 2014-й порівняно з
2015-м, коли згідно з даними Держстату реальна зарплата знизилася за рік на 20,4%, включили, щоб показати, наскільки це зниження позначилося на різкому збільшенні кількості домогосподарств, які через зростання цін не можуть собі дозволити одержувати необхідну медичну допомогу та купувати ліки і медвироби. Кількість таких домогосподарств за рік зросла відразу на 38% (!), а їхня частка в загальній чисельності домогосподарств - з 20,3 до 28,6%. А по восьми видах медичної допомоги та можливості придбати ліки і медвироби, що наводяться у таблиці, вона зросла з 36% (придбання ліків) до 181% (лікування в стаціонарі). У розробках Держстату наводяться 3–4 причини, через які неможливо одержати медичну допомогу та придбати ліки. А саме: великі черги, відсутність фахівців потрібного профілю, високі ціни та вартість послуг, відсутність вільних місць. Але по сімох із наведених у таблиці видів медичної допомоги та придбання медпрепаратів/медвиробів більш як 90% "неможливості" їхнього одержання було спричинено їхньою високою вартістю. І лише відносно відвідування лікарів ця цифра була нижча за 90%, а друга за значущістю - відсутність фахівців потрібного профілю (в основному в сільських жителів).

Також досить показовими є цифри, які характеризують причини "неможливості" одержати медпослуги та придбати медпрепарати для всіх домогосподарств, розподілених за рівнем грошових доходів на п'ять рівних за чисельністю (20%, квінтильних) груп. Якщо 2014-го 23,8% усіх домогосподарств у групі з найменшими квінтильними грошовими доходами не могли собі дозволити одержання необхідної медичної допомоги та придбання потрібних ліків і медвиробів, то 2015-го їхня частка збільшилася до 33%. І якщо у вищій за грошовими доходами (за нашими скромними поняттями) квінтильній групі в 2014-му не могли собі цього дозволити 12,9% домогосподарств, то у 2015-му їхня частка зросла вже до 19,5%.

Антропометричні характеристики

До показників, що характеризують наше здоров'я, можна віднести й дані про індекс маси тіла (ІМТ), який визначається Всесвітньою організацією охорони здоров'я за формулою, у чисельнику якої вага тіла (кг), а в знаменнику - зріст (см) у квадраті.

Ці дані наводяться в збірнику "Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України", який також щороку публікується департаментом обстежень домогосподарств Держстату. У 2015 р. середня вага жителів України віком 18 років і більше становила 74 кг (у т.ч.
80 кг - у чоловіків і 70 кг - у жінок), а зріст відповідно 169, 175 та 164 см. І ці дані наводяться ще й за сімома віковими групами, а індекс маси тіла визначається за п'ятьма групами.

Індекс до 18,5 (що менше нормального) мають 1,4% жителів країни, нормальний індекс (від 18,5 до 25) - 43,5%.

Зайва маса тіла (з індексом від 25 до 30) у 39,4%, ожиріння (від 30 до 40) - у 15,3%, а крайнє ожиріння (понад 40) - у 0,6% жителів. Виходить, що зайву вагу, яка зовсім не корисна для здоров'я, має більш як половина населення України (55,3%). Шкода, що ці дані не публікуються й роздільно для чоловіків і жінок, а наводяться лише по регіонах, міських і сільських жителях. Утім, цей показник кожен легко може визначити для себе за вищенаведеною досить простою формулою.

Чого, звичайно, не скажеш про пошук шляхів вирішення тих очевидних і рік у рік посилюваних проблем і сумних тенденцій із ситуацією в сфері охорони здоров'я, а також із реальною, а не декларативною доступністю її послуг для наших співвітчизників. При цьому очевидно й те, що за нинішнього низького рівня життя та явно недостатнього державного фінансування охорони здоров'я піклуватися належним чином про своє здоров'я самостійно (за рахунок власних коштів) переважна більшість українців просто не в змозі. І особливо це стосується тих, хто найбільше потребує медичної допомоги, - пенсіонерів, інвалідів та інших соціально незахищених громадян. Отже, і решта ключових показників - чисельність населення, тривалість життя та інші - будуть неминуче погіршуватися й надалі. Невже наша нація приречена на вимирання?

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі