Вода близько - Макрорівень - dt.ua

Вода близько

1 лютого, 17:15 Роздрукувати Випуск №4, 2 лютого-8 лютого

Які українські міста можуть бути затоплені через зміну клімату та як цьому запобігти.

© Думская

Коли ви востаннє були у Херсонській фортеці, годували чайок біля Одеського морського порту чи плавали на човні в "українській Венеції" — місті Вилковому? 

Лише через 80 років ці місця можуть піти під воду, якщо Україна та інші країни світу не скоротять викидів парникових газів і повністю не перейдуть на відновлювані джерела енергії вже до середини століття.

Експерти громадської організації "Екодія" разом із науковцями презентували дослідження про вплив підняття рівня Світового океану на прибережні зони України внаслідок зміни клімату. Основна його мета — наочно продемонструвати найгірші наслідки глобального потепління для узбережних територій України через підвищення рівня моря, а також надати рекомендації для попередження такого сценарію.

Для обмеження глобального потепління у 2015 р. було підписано Паризьку угоду, мета якої — утримати зростання температури до кінця ХХІ ст. у межах 1,5–2 градуси. Участь у досягненні світової мети, яку кожна країна визначає індивідуально та добровільно, має назву "національно-визначений внесок" (англ. nationally determined contribution, NDC, або укр. НВВ). Угодою вимагається, щоб така участь була "амбітною" та встановленою "з метою досягнення мети Угоди".

Водночас останні дослідження показують, що діючі цілі зі скорочення викидів, які країни подали до Паризької угоди, не сприяють зменшенню викидів парникових газів настільки, щоб утримати потепління у межах 2°С. Навпаки, збереження нинішніх темпів підвищення концентрації парникових газів може призвести до зростання середньої температури планети на 2,6–4,0°С.

Україна також робить свій вагомий внесок у глобальне потепління. Торік групою незалежних експертів з організації Climate Action Tracker нинішній національно-визначений внесок України було визнано критично незадовільним і дуже неамбітним. Наразі НВВ України передбачає можливість зростання викидів у 2030-му на 68% від рівня 2016 р. Це пояснюється тим, що сьогодні порівняно із "базовим" 1990 р. Україна має один із найнижчих рівнів викидів парникових газів за всі роки незалежності. Водночас навіть у найбільш оптимістичному сценарії Стратегії низьковуглецевого розвитку України передбачається вирівнювання викидів у 2050 р. близько рівня 2015-го. Отже, і тут не йдеться про масштабну декарбонізацію економіки.

Які українські території можуть піти під воду

Наше дослідження фокусується на прибережних районах південних областей України. Моделювання зон затоплення здійснене за умови найгіршого сценарію — у разі збереження сучасних темпів зростання викидів парникових газів і підвищення температури на чотири градуси за Цельсієм. За таких умов глобальне потепління може спричинити підняття рівня Чорного та Азовського морів до 82 см, а за рахунок штормів і нагонних явищ — ще вище. До чого це призведе?

Згідно з результатами дослідження, до 2100 р. майже 600 населених пунктів можуть бути повністю або частково затоплені, серед них Одеса, Херсон, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ і Керч (див. рис. 1).

Крім населених пунктів, у прогнозованій зоні затоплення можуть опинитися 626 екологічно небезпечних об'єктів, зокрема, 13 сміттєзвалищ, 36 очисних споруд і 445 промислових майданчиків. Наприклад, під загрозою опинилися такі великі промислові об'єкти, як меткомбінат "Азовсталь" у Маріуполі та ставки-відстійники кримського заводу "Кримський титан", який торік уже став причиною екологічної катастрофи поблизу Армянська.

Згідно з результатами дослідження, через підняття рівня моря можуть бути частково або повністю затоплені 98 об'єктів природно-заповідного фонду, об'єкти історико-культурної спадщини (серед них "Херсонес Таврійський", внесений до спадщини ЮНЕСКО), 200 тис. га сільськогосподарських земель, 10 тис. га виробничих територій, а також майже дві тисячі будівель комерційного та виробничого призначення (див. рис. 2).

За прогнозами експертів Світового банку, щонайменше 140 млн жителів Землі вже до 2050 р. можуть стати внутрішніми переселенцями в межах своїх країн через зміну клімату. Найбільше постраждають Африка, Південна Азія та Латинська Америка, а також острівні держави Тихоокеанського басейну. Не омине біда і Україну.

Природні умови та соціально-економічні аспекти впливають на нерівномірність розміщення населення в Україні. У південних областях більшість населення сконцентровано навколо приморських міст Північного Причорномор'я та Південного узбережжя Криму. Безперечно, населення саме цих регіонів першими відчує негативний вплив зміни клімату у прибережній зоні Чорного та Азовського морів.

На соціально-економічне становище дуже впливатимуть проблеми із прісною водою, посухи, збільшення кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ — штормів, ураганів і повеней, які призводитимуть до пришвидшення ерозійних процесів на узбережжі. Глобальне потепління також впливатиме на прибережні та морські екосистеми, що підтримують існування населення в цих регіонах.

Зазначене дослідження показує: якщо не скорочувати викидів парникових газів, в Україні 75 тис. чоловік ризикують стати кліматичними переселенцями лише через підняття рівня моря. До кінця століття їхні домівки можуть опинитися в зоні затоплення, і вони будуть змушені шукати нове місце проживання для себе та своїх родин (див. рис. 3).

TO DO LIST для України 

Паризька угода, яку Україна ратифікувала у 2016 р., говорить про два взаємодоповнюючі напрями боротьби із глобальним потеплінням: послаблення зміни клімату й адаптацію до кліматичних змін. Які кроки має здійснити український уряд, щоб не допустити невтішних кліматичних наслідків?

По-перше, необхідно поставити амбітну мету зі скорочення викидів парникових газів. На останніх кліматичних переговорах міністр екології Остап Семерак заявив, що Україна готова переглянути свій національно-визначений внесок. Наразі важливо, щоб нова мета була не просто амбітнішою за попередню, а й відповідала меті Паризької угоди і сприяла реальному скороченню викидів. Таким чином, Україна може долучитися до країн — кліматичних лідерів, обравши розвиток чистих технологій, енергоефективної економіки і добробуту.

По-друге, варто прийняти політики переходу енергетичного сектору на 100% відновлюваних джерел енергії на національному та регіональних рівнях до 2050 р. Це допоможе значно скоротити викиди парникових газів, створити нові робочі місця та перспективи для розвитку. Економічну й технічну доцільність такого переходу підтверджено рядом експертних і наукових досліджень, як українських, так і міжнародних.

По-третє, треба розпочати активно впроваджувати заходи з адаптації до зміни клімату в прибережних зонах України. Це передбачає низку дій: розробку національної стратегії адаптації до зміни клімату прибережних зон і секторальних стратегій адаптації відповідних галузей; створення детальної цифрової моделі рельєфу для районів, які розташовані у зоні потенційного затоплення, та надання вільного доступ до даних; урахування ризиків, спричинених підняттям рівня моря, у просторовому плануванні при розробці проектних планів розвитку територій областей, районів чи об'єднаних територіальних громад.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво