Велика трансфертна битва: раунд перший

16 січня ц.р. на засіданні Кабміну було гаряче. За даними джерел DT.UA, таких запеклих дискусій в оновленій урядовій команді ще не було. Яблуком розбрату став законопроект про трансфертне ціноутворення (ТЦ), який виніс на обговорення міністр доходів і зборів Олександр Клименко. Ініціаторами документа, окрім, власне, глави фіскального відомства, є перший віце-прем'єр Сергій Арбузов і міністр фінансів Юрій Колобов.

Як уже писало DT.UA, за очікуваннями податківців, документ (розроблявся фіскалами за участі консультантів з аудиторської компанії з так званої великої четвірки -– PricewaterhouseCoopers, PwC) має сприяти в боротьбі з одним із наймасштабніших способів мінімізації оподаткування, через який з України виводиться з-під оподаткування близько 100 млрд грн щороку. Як наслідок, держбюджет недоотримує 20–25 млрд грн. Здійснюється це насамперед у результаті реалізації вітчизняної продукції за заниженими цінами пов'язаним особам (тобто переважно в рамках однієї фінансово-промислової групи) в країни з нижчим податковим навантаженням, ніж в Україні.

"Це принципово з точки зору соціальної справедливості - податки мають бути сплачені там, де розташовані виробничі потужності та створений основний прибуток", - обґрунтовував О.Клименко необхідність прийняття законопроекту перед його розглядом на засіданні уряду в середу, 16 січня.

За словами співрозмовників DT.UA в Кабміні, найбільше зауважень до документа озвучили віце-прем'єр Олександр Вілкул (вважається ставлеником Ріната Ахметова), віце-прем'єр Юрій Бойко ("афілійований" з Дмитром Фірташем) та, хоч як дивно, глава Міненергоіугільпрому Едуард Ставицький (вважається, що він, як і ініціатори законопроекту С.Арбузов, О.Клименко та Ю.Колобов, належить до найближчого оточення Віктора Януковича). І дійсно - які там "сімейні" чи тим паче партійні узи, якщо на кону така ціна питання… Але зрештою Кабмін таки схвалив законопроект.

Про деталі

Така бурхлива реакція на засіданні уряду підтверджує оцінки фахівців, що законопроект (принаймні в нинішньому вигляді, адже багато хто очікує його затирання до непізнаваності в процесі проходження через парламентські жорна) може принципово змінити систему контролю за ціноутворенням передусім у вітчизняних ФПГ і спричинити тектонічні зрушення в економіці та держфінансах.

Законопроект про ТЦ скасовує передбачену чинним законодавством можливість відхилення від так званих звичайних (ринкових) цін на 20% (у бік, скажімо, заниження) в зовнішньоекономічних операціях суб'єктів господарювання. "Існування такого розміру відхилення, передбаченого законодавством, нівелює значення правил трансфертного ціноутворення та фактично означає, що контролю за ним немає. 20-відсоткового відхилення абсолютно достатньо для того, щоб вивести необхідну маржу в будь-яку бажану країну.

Передбачене законопроектом регулювання більш жорстке для тих, хто зловживав нинішніми вкрай ліберальними правилами", - зауважує голова податкового комітету Європейської бізнес-асоціації, партнер, керівник податково-юридичної практики Ernst&Young Володимир Котенко.

Очевидно, щоб підвищити шанси на ухвалення законопроекту (за умов переходу до більш жорсткого регулювання), його автори передбачили перехідний період (до 1 січня 2018 р.) для ключових галузей економіки - металургії, хімічної, вугільної промисловості, АПК. Згідно з пропонованими регламентами, при продажу продукції в країни, в яких ставка податку на прибуток на п'ять і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, суб'єкти господарювання зможуть відхилятися від ринкових цін на 5%. Це, звичайно, не 20%, але теж, на думку авторів законопроекту, доволі багато (див. нижче коментарі партнера PwС В'ячеслава Власова).

Точка відліку для визначення міри відхилення для біржових товарів визначатиметься згідно з біржовими котируваннями, а для товарів, які не торгуються на біржі, - згідно з довідковими цінами, опублікованими у загальнодоступних джерелах інформації (спеціалізованих комерційних виданнях і публікаціях). Відповідно до проекту закону Кабмін "визначає відсотковий діапазон ціни окремо для кожної товарної позиції (в межах, встановлених цим пунктом, тобто 5%), перелік спеціалізованих комерційних видань і публікацій, а також має право розширити перелік товарних груп". "Це можна вважати наданням надзвичайних повноважень уряду щодо визначення розміру звичайних цін", - коментує В.Котенко.

Через це суб'єкти господарювання і побоюються надмірного втручання держави в їх справи (мало не до ручного керування). "Наприклад, видасть Мінекономіки якийсь довідник цін, а всім скажуть ним користуватися", - зауважує старший партнер KM Partners Олександр Мінін.

Не менше, а то й значно більше підприємства може насторожувати посилення контролю за їх операціями (до речі, обсягом від 50 млн грн) з боку податкових органів. За словами юристів, розширені повноваження відкривають перед фіскалами велике поле для маневру з точки зору донарахування як податкових зобов'язань, так і різноманітних штрафів. О.Мінін звертає увагу, що наразі за ст. 39 Податкового кодексу, якщо платник податку не згодний з визначенням звичайної ціни податковою, він подає скаргу або просто не сплачує. І тоді обов'язок доведення покладається на податкові органи. "А законопроект фактично знімає цей механізм і говорить, що податкова визначає, а платник податку нехай бореться з цим", - зауважує правознавець.

Тим не менше старший юрист Юридичної групи LCF Олена Волянська нічого критичного в ситуації все ж не вбачає. "Говорити про визначення рівня податків у "ручному режимі" не можна, оскільки у законопроекті визначено п'ять різних методів визначення ціни, кожен із яких застосовується послідовно. У разі, якщо попередній метод не дав можливості визначити ціну, це є певною гарантією того, що застосовуватимуться чіткі критерії та можливість зловживань буде зведена до мінімуму. Крім того, перевірки осіб, які проводять контрольовані операції, будуть проводитись у спеціальному режимі, тобто перевіряльники, що здійснюватимуть звичайну перевірку платника, не будуть повноважними перевіряти ціноутворення", - констатує юрист.

Законопроект містить вимогу до великих платників податків щодо обов'язкового подання документації про контрольовані операції разом з усіма первинними документами (хоча, до речі, в багатьох країнах відповідна документація має подаватися тільки за запитом податкових органів і під час проведення перевірки з ТЦ). "Підготовка документації справді потребує створення окремих підрозділів у ФПГ, які в межах повсякденної діяльності можуть здійснювати десятки операцій з пов'язаними особами понад встановлений поріг у 50 млн грн. Покладання функції підготовки звітності з ТЦ виключно на бухгалтера, спеціаліста з податків або юриста є не зовсім правильним, оскільки питання визначення цін, рентабельності та обґрунтування застосовуваних у контрольованих операціях цін може стосуватися всіх відділів, включаючи, зокрема, виробництво, планування, маркетинг і збут. Тому, як бачимо, роботи вистачить на всіх", - пояснює керівник групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні Анна Коробова.

Водночас В.Котенко прогнозує, що обсяги додаткових адмінвитрат суб'єктів господарювання відрізнятимуться. "Комусь цей обсяг зусиль і витрат видасться незначним. Це залежить від кількості операцій, кількості номенклатури, кількості товарів, які торгуватимуться, залежно від того, який час потрібно буде витрачати на відстежування ринкових операцій, на моніторинг баз даних. Звичайно, це виливатиметься в додаткові витрати", - констатує фахівець.

Експерти звертають увагу на чималі санкції, які можуть застосовуватися до порушників. За неподання документації про контрольовані операції передбачено штраф у розмірі 100 мінімальних заробітних плат; за неподання первинних документів - 5% від обсягу контрольованої операції (тобто мінімум 2,5 млн грн). "На нашу думку, необхідно зменшити штрафні санкції за порушення вимог щодо звітності з ТЦ і скасувати вимогу обов'язкової подачі документації про контрольовані операції для великих платників податків", - резюмує А.Коробова.

На думку ж представників PwC, які були задіяні в процесі розробки законопроекту про ТЦ, на підготовку звітності щодо трансфертного ціноутворення (має подаватися до 1 травня року, що йде після звітного) дійсно доведеться докладати чимало зусиль. Водночас наполягають на тому, що бізнес матиме адекватні інструменти для відстоювання своєї позиції, більш того, вони істотно розширюються, якщо порівнювати з чинною нормативною базою (знову ж таки, див. коментарі В.Власова).

Безумовно, у цьому контексті дуже важливу роль відіграватиме арбітраж. Цікаво, що під час обговорення на Кабміні це питання теж "вилізло". Причому в доволі неочікуваному форматі. Воно постало таким чином, що впродовж тижня Мін'юст (?) повинен визначити, хто вирішуватиме спори між податківцями та експортерами - Мінекономіки (?!) чи суди. "Я був здивований, коли прочитав у ЗМІ, що Мінекономіки розглядається як орган, що вирішує спори. Якщо мова йде про спори між платниками і суб'єктами владних повноважень, тобто податківцями, то, звичайно, за це має відповідати належна гілка влади - судова. Можливо, ЗМІ некоректно подали інформацію про предмет, і насправді обговорювалося інше питання (наприклад шляхи врегулювання розбіжностей між платниками та контролюючими органами ще до виникнення спору як такого). В останньому випадку Мінекономіки могло би бути державним органом, який акумулює певну інформацію та надає вихідні дані для попереднього з'ясування, хто правий, а хто ні", - зазначає В.Котенко.

Оцінюючи в цілому законопроект, О.Волянська констатує, що в ньому імплементовано основні принципи та рекомендації у сфері трансфертного ціноутворення, закріплені у низці документів ЄС та ОЕСР. "Але говорити, чи запрацює законопроект на тому ж рівні, що і в країнах ЄС, можливо лише із припущенням, що структурні зміни відбудуться загалом у суспільстві як у роботі державних органів, так і в роботі підприємців", - резюмує юрист.

Про діалог, побажання
та перспективи

Глава Міндоходів О.Клименко після засідання Кабміну наголошував, що обіцяні в грудні-2012 консультації з представниками бізнесу (не тільки великого, а й середнього) були проведені. "Ми досягли взаєморозуміння і щодо термінів запровадження ініціативи, і щодо способів адміністрування. Ми одержали абсолютну підтримку бізнесу щодо необхідності запровадження механізму трансфертного ціноутворення", - констатував О.Клименко.

Як повідомили в коментарях DT.UA в EastOne Віктора Пінчука, компанія внесла низку пропозицій для удосконалення законопроекту. Частину з них уже було враховано, решта - на розгляді. "Було враховано пропозицію щодо збільшення цінового порога так званих контрольованих угод з 10 млн грн до 50 млн, що значно скорочує процес підготовки документації. Серед наших пропозицій, що перебувають у процесі роботи та обговорення, - при моніторингу ТЦ зберегти існуючий 20-відсотковий коридор можливих відхилень цін від звичайних, коли товари не залишають митної території України; при поставці продукції з використанням торгових домів, розташованих у неофшорних країнах (Росії, Казахстані, Білорусі, США), замість 5-відсоткової маржі передбачити більш гнучке формулювання поняття "звичайної ціни", яке враховувало б місцеві податкові правила і торговельні звичаї цих країн", - зауважили в EastOne.

Управляючий директор Group DF Дмитра Фірташа Борис Краснянський у коментарях DT.UA позитивно відгукнувся про залучення податківцями до обговорення законопроекту про ТЦ представників великого бізнесу. Однак топ-менеджер Group DF зазначив, що доопрацювання в ньому потребує, зокрема, норма щодо мінімальної суми операцій, які потрапляють під перевірки. "Запропонований оборот у 50 млн грн на рік, на наш погляд, дуже низький для початкової стадії впровадження систем ТЦ. Ні податкова адміністрація, ні бізнес не зможуть виконувати вимог закону. У бізнесу немає для цього досвіду, необхідних ресурсів, а податкова буде просто не в змозі опрацювати такий потік інформації. Компаніям доведеться подавати до податкової стільки інформації, що, якби це робилося на папері, то довелося б возити її вантажівками. На нашу думку, розумний поріг на початковому етапі впровадження становить 500 млн грн", - додав топ-менеджер Group DF.

У свою чергу, в ДТЕК Ріната Ахметова ("головна" компанія бізнес-групи - СКМ - на запит DT.UA не відповіла) зауважили, що оскільки законопроект про ТЦ ще не зареєстрований у Верховній Раді, "коментувати його вплив на бізнес і шанси на проходження в парламенті передчасно".

У законопроекті про ТЦ передбачено, що він має вступити в дію з 1 липня 2013 р. Що, однак, не зовсім вписується в чинні законодавчі регламенти. Відповідно до них, це мало б відбутися не раніше, ніж з 1 січня 2014 р. За запланованого ж сценарію бізнесу буде складніше підготуватися до новацій, прогнозує О.Мінін. За словами юриста, держбюджет може отримати додаткові відчутні надходження вже цього року. "Моє враження, що мова йде про мільярди, а не про сотні навіть мільйонів у цьому разі", - зауважує О.Мінін.

Щоправда, ситуація може розвиватися й дещо за іншими сценаріями. За одним з яких реальні доходи до бюджету почнуть зростати тільки через рік-два (див. коментар В.Власова). Як же тоді пояснити те, що, як зазначають джерела DT.UA, в проекті урядових заходів щодо активізації економіки та наповнення бюджету вказано "план" у 0,5 млрд грн на перші півроку після запровадження нововведень? Можливо, ця сума може бути забезпечена вже наявним інструментарієм - статтею 39 Податкового кодексу про звичайні ціни, яка вступила в силу з 1 січня 2013 р. та, власне, на коригування якої спрямований законопроект про ТЦ? Крім того, не виключено, може спрацювати вже сам ефект підготовки бізнесу до нових регламентів роботи. Дехто просто розпочне більш сумлінно сплачувати податки ще до вступу закону про ТЦ в силу, хоча б з огляду на попередження "незручних питань" податківців у майбутньому та "непровокування" перевірок "старих" операцій, за якими можуть лишатися "хвости".

За словами юриста МЮФ Integrites Ольги Вингловської, оскільки розрахункова дата першої подачі звітності - травень 2015 р., бізнес матиме час для підготовки до вимог законопроекту. Крім того, документ містить норму внесення до Податкового кодексу пункту, що передбачає штрафні санкції за порушення положень статті про трансфертне ціноутворення, здійснені у період з 1 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р., у розмірі 1 гривня за кожне порушення. "Навряд чи платники податків цим не скористаються", - зауважує правознавець.

Говорячи про можливі намагання суб'єктів господарювання обійти вимоги закону після його ухвалення парламентом, О.Вингловська звертає увагу, зокрема, на досвід Росії, де популярності набула така послуга юристів, як фіксування ціни шляхом визнання її ринковою з допомогою прийняття відповідного судового рішення… Фантазія юристів, вона така…

У будь-якому разі фахівці підкреслюють необхідність забезпечити рівний підхід держорганів до всіх підприємств, незалежно від близькості їх до влади. Адже, природно, існує ризик того, що якби не сталося так, що зовнішньоекономічні операції "спонукатимуть" здійснювати через "правильні" компанії. Щоправда, керівник новоствореного Міністерства доходів і зборів неодноразово наголошував, що "ні в кого не буде преференцій, усі працюватимуть в однакових умовах". Це, зокрема, підтверджується повідомленнями ЗМІ про те, що за потенційно сумнівні операції податкова торік уже досить активно та прискіпливо перевіряла підприємства (виставляючи відповідні рахунки на доплату до бюджету) кількох олігархів. У тому числі найбільших спонсорів партії влади.

Нині ж на порядку денному стоїть внесення законопроекту до парламенту. Причому важливо не тільки те, чи буде він прийнятий, але і в якому вигляді. Бо ризики того, що від нього залишаться тільки ріжки та ніжки, справді існують - адже наступ на "одвічні привілеї" точно не сподобається власникам найбільших бізнесових груп, які ще не втратили свого впливу у парламенті.

У цілому, звісно, попри всі "але" і "якщо" для бізнесу, трансфертний законопроект - дуже потрібна й корисна ініціатива. Подібний документ, що дає можливість хоча б частково розв'язати проблему офшорів в Україні, треба було приймати ще років десять, а то й п'ятнадцять тому. Однак, хоч би скільки наводили правильних доводів і високих ідей на його підтримку (протидія наймасштабнішим схемам ухиляння від сплати податків і виведення капіталу з країни, детінізація економіки та збільшення доходів бюджету, соціальна справедливість, відповідність загальносвітовим стандартам і т.ін.), усе ж таки головний чинник, що страхує законопроект від викреслювання його ключових положень і норм, дуже навіть приземлений.

І полягає він у тому, що в пошуку нових джерел бюджетних надходжень кревно зацікавлений президент Янукович - найпотужніший гравець і головний центр впливу в сьогоднішній українській державі. Адже за умов кризи та падіння прибутковості існуючих бізнесів держскарбниця стає не тільки головним (достатньо згадати, що з урахуванням витрат Пенсійного фонду рівень держвидатків в Україні становить близько 45% офіційного ВВП), а й чи не єдиним ресурсним джерелом у країні. Зосередивши ж майже 100-відсотковий контроль над основними бюджетними процесами, саме президент і його найближче оточення сьогодні приймають основні рішення, кому і скільки давати чи то соціальних пряників, чи то держзакупівельних цукерок.

На жаль, 99,9% українських громадян мають про цей процес дуже слабке уявлення та не мають фактично жодного стосунку до нього. Тому поки не додасться кардинально прозорості в бюджетному плануванні та розподілі фінансових потоків на виході з держскарбниці, дуже складно розраховувати на законослухняність підприємців (буде то великий бізнесмен чи "ларьочник") і живе співпереживання "більш широких верств населення". Адже поки немає розуміння, як це позначиться на власному гаманці, переважній більшості українців, за великим рахунком, мало справи й до того, яку там "заваруху" затіяла влада з олігархами. Ну хіба що цікаво довідатися, чим у них там усе закінчиться. Які вже тут соціальне замовлення та суспільна підтримка?