Структурні маяки від МВФ: камені спотикання - Макрорівень - dt.ua

Структурні маяки від МВФ: камені спотикання

10 липня, 2015, 22:09 Роздрукувати Випуск №25, 10 липня-17 липня

Досі саме зобов'язання перед МВФ були чи не єдиними реальними економічними реформами, які проходять у країні. Найчастіше вони виконувалися виключно заради заліку, що викликало критику, мовляв, функціонери з Вашингтона не особливо заглиблюються в суть, а наші раді старатися та "косметикою" підміняють реально необхідні структурні зміни. Але настав момент, коли умови угоди з МВФ наштовхнулися на багатомільярдні інтереси в парламенті.  

 

Схвалена в березні нинішнього року чотирирічна програма розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду передбачає виділення цього року траншу в 5 млрд дол., який уже надійшов, і ще трьох по 1,7 млрд. Умова їхнього отримання — виконання прописаних в угоді домовленостей. Для контролю їхнього виконання фонд використовує так звані структурні маяки — зобов'язання офіційного Києва прийняти ті чи інші закони або нормативи, імплементація яких свідчитиме, що країна проводить необхідні реформи. Досі саме ці зобов'язання були чи не єдиними реальними економічними реформами, які проходять у країні. Найчастіше вони виконувалися виключно заради заліку, що викликало критику, мовляв, функціонери з Вашингтона не особливо заглиблюються в суть, а наші раді старатися та "косметикою" підміняють реально необхідні структурні зміни. Але настав момент, коли умови угоди з МВФ наштовхнулися на багатомільярдні інтереси в парламенті.

 

Підписання діючої програми фінансування МВФ та одержання його першого траншу для української влади були життєво необхідні, оскільки без цього через катастрофічно низький рівень держрезервів приборкати курсові стрибки, виконати держзобов'язання та запобігти повномасштабному колапсу банківської системи було практично нереально. Перший цього року 5-мільярдний транш фонду фактично подвоїв золотовалютні резерви НБУ. Щодо наступного (на 1,7 млрд) міністр фінансів Наталія Яресько в інтерв'ю DT.UA спробувала зменшити його значущість, указавши на не таку високу його критичність у поточній ситуації. При цьому вона наголосила на важливості для Києва "залишатися в програмі", як і продемонструвати, що "ми будуємо "нову" державу, яка виконує свої обіцянки та домовленості". Міністр також зазначила, що успішне завершення реструктуризації зовнішніх боргових зобов'язань перед приватними кредиторами не є структурним маяком програми, і спрогнозувала одержання чергового траншу МВФ у липні ц.р.

Справді, як підтвердило нинішнього тижня високопоставлене джерело DT.UA у дипломатичних колах, незавершеність переговорів із реструктуризації держборгу не є перешкодою для продовження фінансування Києва. А от виконання структурних маяків меморандуму з МВФ таким точно є, отже, тепер усе залежить від того, чи прийме український парламент необхідні законодавчі рішення.

Прогнози про швидке ухвалення необхідних законів, які давала на початку червня глава українського Мінфіну, виявилися невиконаними й через місяць: увесь цей час депутати були зайняті, безумовно, більш важливими для них речами. Скажімо, позаминулого тижня, який був пленарним, у них були всі можливості для того, щоб співробітництво України з МВФ і Світовим банком (в останнього теж накопичилися до офіційного Києва невирішені питання) тривало в результативному ключі. Але жодного із необхідних для цього законопроектів прийнято не було. Натомість парламент видав низку безглуздих, несвоєчасних і часом шкідливих рішень, апофеозом яких стало проштовхування гучного закону про реструктуризацію валютних кредитів.

Нинішній тиждень не був пленарним, але, як повідомив на своїй сторінці в Facebook прес-секретар спікера парламенту Дмитро Столярчук, фракції коаліції на нараді, яка відбулася у вівторок, 7 липня, під головуванням спікера Володимира Гройсмана та за участі Арсенія Яценюка, прийняли було рішення провести в четвер, 9 липня, позачергове засідання парламенту. У запланованому порядку денному, зокрема, "блок законопроектів, необхідних для співробітництва з МВФ, законопроект про місцеві вибори, блок законопроектів із реформування МВС".

Звідки раптом такий поспіх, якщо раніше не спромоглися? Усе просто: український прем'єр-міністр на чолі представницької делегації збирається 13 липня ц.р. відвідати Вашингтон для участі в бізнес-форумі Україна—США. Під час цього форуму українська сторона збирається презентувати свою "нову команду реформаторів" і налагодити прямі відносини з ключовими інвесторами. Мабуть, пану Яценюку дуже хотілося там заявити, що офіційний Київ усе-таки виконує взяті на себе зобов'язання (див. вище), навівши як приклад непрості умови діючої програми МВФ. На жаль, не склалося: уже наступного дня, у середу, було оголошено, що зібрати парламент 9 липня ц.р. не вийде "через бажання популістів нав'язати свій порядок денний".

На чому ж насправді спіткнулися? Більшість неприйнятих із обіцяних донорам законопроектів на роль каменів спотикання тягнуть лише почасти. Так, зареєстрована в парламенті під №2045-а кабмінівська ініціатива "щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків із ринку" передбачає низку неприємних для парламентаріїв та їхніх спонсорів норм. Крім непопулярного розширення переліку підстав, з яких Фонд гарантування не відшкодовує коштів за депозитами у збанкрутілих банках, законопроект запроваджує відповідальність акціонерів банків за зобов'язаннями належних їм установ шляхом внесення відповідних змін у Господарський і Цивільний кодекси, а також у закони про акціонерні товариства та інститути спільного інвестування. Також документом передбачається кримінальна відповідальність керівників або посадових осіб банку за ряд порушень, що стосуються вкладників. Однак насправді законопроект №2045-а посилює захист вкладів громадян. І хто сперечатиметься з тим, що це актуальне нині питання? Тим паче, ризики, що супроводжують прийняття цього законопроекту, мають для переважної більшості нинішніх парламентаріїв поки що тільки гіпотетичний характер. Як кажуть, неприємно, але терпимо.

Законопроект №2873, який потрапляє до порядку денного із завидною регулярністю з травня ц.р., уповноважує детективів Національного антикорупційного бюро здійснювати досудове розслідування злочинів, пов'язаних із декларуванням недостовірної інформації публічними посадовими особами. Норма для депутатів, безумовно, теж неприємна. Але також не настільки, щоб нею можна було виправдати відмову від грошей МВФ.

Законопроект №2956 покликаний допомогти НАК "Нафтогаз України" вирішити нарешті проблеми з хронічними заборгованостями та стягнути 1,5 млрд грн із підприємств теплокомуненерго. Він лежить у ВРУ не перший місяць, але теж навряд чи претендує на роль каменя спотикання. Юристи, які аналізували питання, переконують, що №2956 — це лише частина розв'язання проблеми. І для того, щоб закон реально запрацював, а примусова реалізація майна стала реальністю, необхідно вносити зміни й до Закону "Про виконавче провадження", про що наразі не йдеться. Отже, коли пані Тимошенко кричить про загрозу "чорної приватизації", це поки що в основному не більш ніж слова.

І от ми нарешті підійшли до головного "каменя". Адже якщо навіть такі відносно прості, як перелічені вище, рішення даються українським законодавцям настільки важко, то як вирішуватиметься питання із скасуванням пільгового оподаткування аграріїв — ще одним структурним маяком від МВФ? Оскільки законопроект №2527, який передбачає перехід сільгоспвиробників на загальну систему оподаткування, на відміну від зазначених вище документів, прямо б'є по "шкурних" інтересах великих бізнесів, перші особи та ставленики яких займають близько третини (!) місць у нинішній Раді. І навряд чи представники галузі, яка на сьогодні виробляє 10% українського ВВП, примудряючись забезпечувати лише 1% податкових надходжень, просто так відмовляться від основного джерела власного збагачення, вартість якого для держбюджету (і, відповідно, для решти українців) постійний представник МВФ в Україні Жером Ваше оцінює в 30 млрд грн на рік. І це, вочевидь, далеко не найсміливіша оцінка.

Отже, ми точно дуже скоро знову почуємо несамовиті стогони аграрних лобістів про те, що бідні українські селяни (перебування за межею бідності переважної більшості яких, утім, не заважає власникам агрохолдингів дедалі щільніше обживатися в першій сотні найбагатших українців за версією не лише Forbes), які й так дихають на ладан, приносяться в жертву на догоду хижому МВФ. Що в буржуазній Європі сільське господарство дотується державою, і ми не зможемо з ними конкурувати. Що агрогалузь — єдине, що в нас залишилося, і її підтримувати необхідно. Необхідно, виходить, не тільки на шкоду держбюджету, а й усупереч програмі МВФ і здоровому глузду. Але що таке здоровий глузд для парламентських наперсточників, які зуміли проштовхнути валютно-кредитно-реструктуризаційний законопроект? Але ж блокувати — не проштовхувати, у рази простіше...

 
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №18, 18 травня-24 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво