Щоб жити як європейці...

Дедалі частіше можна почути від українців: "Коли вже, врешті-решт, ми будемо жити як європейці?". Адже саме через бажання кращого життя Україна віддала перевагу європейському шляху розвитку.

А жити стає дедалі гірше і гірше. Процвітає тотальна корупція та занепадає національна економіка. І водночас посилюються недовіра і зневага до уряду.

Щоб жити як європейці, потрібно нам самим стати подібними до європейців. Опанувати їхню ділову культуру (в якій, до речі, мало місця для корупції), і передусім процеси підготовки, прийняття та організації виконання управлінських рішень. Враховуючи, що креативна продукція та інноваційні технології з'являються також як результат насамперед процесів управління організацією.

Що таке Україна сьогодні

За експертними оцінками, основна маса українських підприємств відносно лідерів світового бізнесу має продуктивність нижчу до десяти разів, дефектність вищу до тисячі разів і в рази більшу собівартість продукції. Це наслідок украй низького рівня їх ділової досконалості, яка згідно із 1000-бальною шкалою, прийнятою у світі, у рази нижча, ніж у європейських компаній. Великою мірою цим визначаються й критично низький рівень ВНД на душу населення в Україні, що до 30 разів менший, ніж у розвинених європейських державах, і незадовільний рівень життя громадян. Але водночас це є найяскравішою характеристикою низької якості державного управління в масштабах країни.

Україна вже понад 25 років існує в умовах глобального насиченого ринку, який характеризується жорсткою конкуренцією, але продовжує керуватися переважно застарілою філософією дефіцитної економіки, де конкуренція відсутня за визначенням. На насичених ринках конкурентна боротьба точиться переважно понад норми стандартів, а українське суспільство орієнтоване на досягнення відповідності тільки вимогам технічних регламентів і стандартів. Держава стверджує, що для забезпечення конкурентоспроможності необхідно концентрувати увагу на безпечності та якості продукції, тоді як на насичених ринках вони забезпечуються здебільшого сучасними системами менеджменту, щодо яких в Україні розуміння і ставлення взагалі неадекватні. І це при тому, що багато українських проблем є наслідком саме недосконалих систем менеджменту та, відповідно, низького рівня досконалості більшості як органів влади, так і бізнесових організацій.

Слід зазначити, що в Україні раніше вже були спроби змінити ситуацію в цій сфері на краще і на рівні Верховної Ради, і на рівні уряду. Але ці спроби так і не було доведено до логічного завершення.

Ефект старого Хотабича

Згадайте казку про старого Хотабича. Достатньо було лише одного його бажання, щоб отримати фантастичні результати. Що захотів, те й маєш, тут і відразу. І коли Хотабича попросили про телефон, то в одну мить з'явився такий самий телефон, як і інші, але його було зроблено із... суцільного мармуру. Схожий зовні, він не міг виконувати функції телефону, бо, повторивши форму апарату, Хотабич не зміг відтворити його суть, адже не мав відповідних знань.

Подібне відбувається і в українській економіці. Частенько ми намагаємося відтворити те, що бачимо ззовні, тобто форму, не осмислюючи суті предметів і явищ. Уявіть, що людина, яка не розбирається у літакобудуванні, змалювала реальний літак, виміряла всі його розміри і все старанно зафіксувала. Але чи можна, не маючи спеціальної підготовки, відтворити за малюнками та кресленнями літак, який міг би літати? Навіть якби малюнків і креслень була велика купа.

Про сучасні організації та державні реформи

Щоб краще зрозуміти, чого нам бракує для побудови ефективної держави, подивимося, як у розвинених країнах будують невелику сучасну організацію. Якщо дуже стисло, то спочатку визначаються її Місія (хто ми, навіщо потрібні у цьому світі) та Бачення (якими ми себе бачимо, ким хочемо стати). На цих засадах визначаються Цінності, які стають основою для відповідних цілей. Далі формуються політика і стратегія розвитку організації, розгортаються процеси управління (підготовки, прийняття і забезпечення виконання управлінських рішень) і вибудовується організаційна структура, необхідна для ефективної реалізації управлінських процесів. Усе це є системою менеджменту, яка у сукупності з технологією виробництва та продукцією віддзеркалює ділову культуру організації.

Такий підхід має бути застосовано і при розбудові держави. Її Місію і Бачення (якими ми себе бачимо, ким хочемо стати) необхідно визначити та гармонізувати з місіями і баченнями галузей, регіонів і організацій. Тоді з'явиться можливість обґрунтовано визначити всі необхідні реформи та здійснювати їх не ізольовано, а узгоджено одна з одною, весь час орієнтуючись на прийняті узгоджені місії та бачення. І при цьому дуже важливо пам'ятати, що органи виконавчої влади (ОВВ), які відіграють ключову роль у розбудові держави, за своєю суттю є суто управлінськими структурами, для яких система менеджменту є основою основ.

Тому важко зрозуміти тих українських керівників, які стверджують, що удосконаленням системи менеджменту вони займуться вже після того, як реформують свій ОВВ. Адже, реформуючи орган виконавчої влади, необхідно перш за все реформувати саме систему менеджменту. Уточнити місію, бачення, цінності та цілі. Удосконалити свою систему управління. Розуміючи, що решта - то вже плоди тих рішень, які приймаються в системі управління. Саме так чинять у країнах Європейського Союзу.

Як можна зрозуміти тих керівників вітчизняних ОВВ, які вважають, що питання менеджменту, зокрема менеджменту якості (тобто ефективності функціонування ОВВ і якості результатів його діяльності), "не належать до компетенції" їх ОВВ? А є й такі! Тут доречно навести приклад міста Дубай (ОАЕ), Програма досконалості уряду якого заснована ще у 1997 р. за ініціативою Його Вищості шейха Мухаммед Бен Рашид Аль Мактум, віце-президента ОАЕ, прем'єр-міністра, правителя Дубая. Мета цієї програми - виступати як інструмент для розвитку і вдосконалення державного сектора в Дубаї шляхом реалізації концепції загального управління якістю. Місія - просування, оцінка та заохочення досконалості у роботі органів державної влади, установ і відомств Дубая. Бачення - для досягнення досконалості світового класу у роботі державних органів, установ і відомств Дубая. Досягнуті тут результати широко відомі і не потребують коментарів.

26 травня 2017 р. представники влади, громадськості і бізнесу України під час 10-го Всеукраїнського з'їзду якості всебічно і комплексно обговорили існуючі проблеми у сфері якості, досконалості, конкурентоспроможності і сталого розвитку та фактично сформулювали основні засади для Програми реформування цієї сфери на наступні два роки. Резолюцією з'їзду, зокрема, усім ОВВ було рекомендовано: організувати навчання своїх керівників і фахівців з питань ділової досконалості на засадах сучасного системного менеджменту; передбачити під час реформування ОВВ удосконалення своєї діяльності на засадах сучасних європейських підходів і найкращих практик; організувати дискусії та просвітницьку роботу з різних аспектів сталого розвитку суспільства з акцентом на його залежність від досконалості організацій; ввести в дію механізми заохочення організацій до удосконалення; забезпечити інформування міжнародної спільноти про українські організації, які досягли визнання досконалості на національному і європейському рівнях; запровадити в галузях і регіонах програми посилення соціальної спрямованості, поліпшення якості продукції та вдосконалення систем менеджменту організацій; надати державну підтримку рухові, що засновано в країні на засадах Української хартії "За ділову досконалість і якість". Ці питання мають знайти відображення у політиках розвитку сфер діяльності, закріплених за конкретними ОВВ.

Крім того, Резолюцією з'їзду рекомендовано: внести зміни до законів України про Кабінет міністрів, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо їх відповідальності за мотивацію, створення умов і сприяння громадськості й організаціям у постійному удосконаленні; розробити та прийняти концепції державних політик у сферах ділової досконалостіорганізацій та якості продукції; визначити в масштабах країни завдання і функції у сфері ділової досконалості із закріпленням їх за відповідними ОВВ. Забезпечити удосконалення навчальних програм і поліпшення викладання у закладах вищої освіти в частині досконалості на засадах системного менеджменту, зокрема з використанням досвіду КНЕУ. Включити до спеціальності "Менеджмент" дисципліни щодо систем цільового управління, регламентованих стандартами, та ділової досконалості на базі концепцій і моделей ідеальної організації; розробити та запровадити програми багаторівневого навчання та підвищення кваліфікації працівників усіх галузей економіки з питань менеджменту й організаційної досконалості тощо.

Резолюцію з'їзду підтримали Верховна Рада, уряд і науково-технічна громадськість. Зокрема, перший віце-прем'єр-міністр України за пропозицією Мінекономрозвитку видав доручення від 28 серпня 2017 р., яким підтримав Резолюцію та доручив центральним і місцевим ОВВ: опрацювати викладені в ній пропозиції та застосувати їх під час підготовки проектів нормативно-правових і законодавчих актів, зокрема пропозицій до урядових програм і планів діяльності; провести навчання керівників і співробітників з питань якості та ділової досконалості.

Відтоді минуло вже більше року, і відповідно до настанови учасників 10-го з'їзду та рішення Громадської ради при Мінекономрозвитку Українська асоціація досконалості та якості здійснила моніторинг виконання доручення Кабінету міністрів та врахування рекомендацій, викладених у Резолюції з'їзду. Для моніторингу використано: результати організаційно-методичних заходів, що здійснені відповідно до Резолюції і доручення першого віце-прем'єр-міністра, результати громадської експертизи діяльності ОВВ та оперативну інформацію від ОВВ, яку надали міністерства, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади. Докладніше про результати моніторингу нижче.

Основні результати моніторингу

В Україні за традицією ведеться певна робота, спрямована на поліпшення ситуації щодо безпечності та якості продукції і підвищення її конкурентоспроможності. Особливо це помітно на рівні регіонів, де таку діяльність очолюють місцеві державні адміністрації. І цієї роботи було би, мабуть, достатньо, якби наша країна, як і раніше, існувала за умов ізольованості від просунутого зарубіжного співтовариства. Але в умовах насиченої економіки, де точиться жорстка конкурентна боротьба, цього занадто мало. В цих нових умовах для збереження України і перетворення її на повноцінну розвинену державу необхідно керуватися вже зовсім іншими парадигмами та докорінно змінити свою філософію і, відповідно, діяльність на всіх рівнях і в усіх ланках економіки, на що і орієнтує Україну Резолюція 10-го з'їзду.

Позитивні складові. Підтримка урядом і парламентом 10-го Всеукраїнського з'їзду якості знову дала надію на врахування його рекомендацій органами виконавчої влади України, бізнесом і суспільством для покращення соціально-економічної ситуації в державі. Хоч і повільно, але вже розпочалися певні зміни у ставленні до зазначеної проблеми з боку науково-технічної громадськості, окремих ОВВ і суб'єктів бізнесу.

Розпочалися певні процеси в системі вищої освіти, спрямовані на виправлення помилок і підвищення ефективності підготовки фахівців за спеціальністю "менеджмент". На доручення Міносвіти Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО), опрацювавши питання, рекомендував закладам вищої освіти: посилити увагу до вдосконалення своїх систем менеджменту на засадах європейських підходів і найкращих практик. За наявності спеціальності "менеджмент" включити до освітньої програми всі складові системного менеджменту, зокрема цільові системи на базі міжнародних стандартів, концепції та моделі досконалості та інженерію побудови цілісної системи менеджменту організацій. За наявності спеціальностей з екології, енергетики передбачити вивчення відповідних цільових систем менеджменту, щодо яких прийнято міжнародні стандарти. А за спеціальністю "якість, стандартизація і сертифікація" вивчати лише цільові системи менеджменту, регламентовані стандартами, які безпосередньо стосуються якості продукції та послуг.

Негативні складові. Разом із тим, попри те, що від часу прийняття Резолюції з'їзду минуло вже понад 14 місяців, а від підписання доручення першого віце-прем'єр-міністра України - більш як 11 місяців, переважна більшість центральних і місцевих ОВВ ще так і не приступили до відповідних змін. У своїх листах ОВВ інформують в основному про заходи щодо безпеки та якості продукції, а не про ділову досконалість підприємств, організацій і установ. Про те, що фактично традиційно роблять ОВВ, а не про те, на що націлює Резолюція з'їзду. Жоден ОВВ (за винятком Держлікслужби) навіть не згадав про: удосконалення власної системи менеджменту, що базується на стандарті ISO 9001, понад норми цього стандарту; мотивацію та створення умов для вдосконалення закріплених підприємств і організацій; урахування зазначених проблем у відповідних державних політиках тощо.

Відповідно до доручення першого віце-прем'єр-міністра України від 28 серпня 2017 р. центральним заходом для зміни ситуації на краще мав стати семінар-нарада представників ОВВ "з метою обговорення можливостей застосування пропозиції Резолюції (10-го з'їзду. - П.К.) стосовно покращення державного управління та внесення змін до законодавства, програм і планів діяльності уряду". На жаль, цього заходу досі так і не провели. Як наслідок, переважна більшість керівників і фахівців ОВВ узагалі не розуміють, що вони мають робити для врахування рекомендацій, викладених у Резолюції з'їзду.

Якщо місцеві ОВВ і приділяють увагу впровадженню та сертифікації цільових систем менеджменту на базі стандартів, то саме впровадження у більшості випадків здійснюється не в найкращий спосіб. А в деяких випадках як позитивний факт наводяться приклади використання підприємствами регіону вже не діючих стандартів, наприклад ISO 9001 в редакції ще 2009 р. Не внесено змін до законів України про Кабінет міністрів, ОВВ та органи місцевого самоврядування щодо їх відповідальності за мотивацію, створення умов і сприяння у постійному удосконаленні. Не розроблено концепцій державної політики у сфері ділової досконалості організацій та у сфері якості продукції, а хибна Концепція державної політики "у сфері управління якістю продукції" і досі залишається чинною. Не визначені та не закріплені за ОВВ завдання і функції у сфері ділової досконалості на засадах системного менеджменту тощо. При цьому переважна більшість центральних і місцевих ОВВ ще так і не організувала навіть навчання своїх керівників і фахівців з питань ділової досконалості та системного менеджменту. Практично ніхто з них не передбачив удосконалення своєї діяльності на засадах сучасних підходів і найкращих практик.

* * *

Останнім часом помітне певне пожвавлення у розв'язанні проблем якості й ділової досконалості як на державному рівні, так і на рівні громадськості та бізнесу. Але цього ще замало для відчутного впливу на соціально-економічний стан у державі. Ситуація в країні залишається критичною.

Незважаючи на деякі позитивні тенденції, переважна більшість керівників і фахівців вітчизняних ОВВ ще не розуміє, що відбувається в світі у сфері системного менеджменту і досконалості, навіщо їм потрібно удосконалюватися самим і сприяти удосконаленню закріплених за ними організацій, а також як для цього використати Резолюцію з'їзду, що спрямована на забезпечення конкурентоспроможності економіки та поліпшення життя громадян. Як і раніше, вони продовжують перебувати в полоні філософії "дефіцитної економіки".

Однією із ключових причин незадовільного стану в Україні у сфері якості, досконалості, конкурентоспроможності і сталого розвитку є ще недостатня увага з боку Мінекономрозвитку до розв'язання цих проблем для розвитку конкурентоспроможної економіки та відсторонення Нацдержслужби від вирішення зазначених проблем для підвищення ефективності державної служби.

Зважаючи на те, що Україна практично вичерпала час, відведений їй для змін, потрібні екстрені неординарні заходи для виправлення критичної ситуації, що склалася в країні. Необхідно активно розвивати позитивні зміни, які останнім часом намітилися в українському суспільстві.

Зважаючи на фундаментальність і масштабність проблеми удосконалення ОВВ і суб'єктів вітчизняного бізнесу, що є основою для реформування української ділової культури дефіцитної економіки та перетворення її на ділову культуру економіки насиченої, доцільно, перш за все, щоби Мінекономрозвитку разом із Нацдержслужбою створили компетентну Робочу групу, запросивши увійти до її складу повноважних представників Кабінету міністрів, Верховної Ради і адміністрації президента України, а також представників від Держлікслужби (як більш просунутого ОВВ), КНЕУ і УАДЯ.

Доручити Робочій групі системно і комплексно опрацювати рекомендації, викладені у Резолюції 10-го Всеукраїнського з'їзду якості, а також результати моніторингу їх урахування та виконання доручення Кабміну від 28 серпня 2017 р. органами виконавчої влади України. На цій основі підготувати та надати уряду пропозиції щодо ідеологічних, функціональних та структурних змін у країні, необхідних для забезпечення її конкурентоспроможності на глобальному насиченому ринку, сталого розвитку і поліпшення якості життя громадян України та, як наслідок, покращення ставлення до влади з боку суспільства.

Підготувати і провести відповідні слухання у Верховній Раді та забезпечити широке професійне обговорення зазначеної проблеми в колах науково-технічної громадськості.

Дедалі частіше можна почути від українців: "Коли вже, врешті-решт, ми будемо жити як європейці?". Але щоб жити як європейці, потрібно нам самим стати подібними до європейців. Оновлена Україна має будуватися на фундаменті нової для нас ділової культури, властивої розвиненим країнам, що сформувалися в умовах насиченої економіки. Її основою мають стати досконалі організації з сучасними досконалими системами менеджменту. А тому нам необхідні осмислені повноцінні зміни в усіх ланках економіки, докорінна зміна наших Місїї, Бачення і Цінностей. І перш за все такі зміни мають відбутися на державному рівні, на рівні органів виконавчої влади. Без цього неможливо перетворити Україну на розвинену європейську країну та поліпшити життя українців і наблизити його до рівня життя європейців з країн ЄС. І в котрий раз хочу нагадати мудрі слова великого гуру у сфері якості і досконалості Едварда Демінга: "Удосконалюватися не обов'язково. Виживання - справа добровільна".