Реформування статистики: коли менше не краще - Макрорівень - dt.ua

Реформування статистики: коли менше не краще

11 березня, 2016, 22:00 Роздрукувати Випуск №9, 11 березня-18 березня

Оголошений наприкінці минулого року початок реформування державної статистики України, по суті, зводиться до чотирьох різновекторних і різнокаліберних аспектів. Це скорочення на 20% її штатів, скасування за "хвацькою" рекомендацією біляурядових громадських активістів 15 форм статзвітності, а також передача близько 80 форм із Держстату в інші міністерства та відомства. І, нарешті, внесення низки змін до законодавства про статистику.

 

 

Оголошений наприкінці минулого року початок реформування державної статистики України, по суті, зводиться до чотирьох різновекторних і різнокаліберних аспектів. 

Це скорочення на 20% її штатів, скасування за "хвацькою" рекомендацією біляурядових громадських активістів 15 форм статзвітності, а також передача близько 80 форм із Держстату в інші міністерства та відомства. І, нарешті, внесення низки змін до законодавства про статистику.

До цього реформування взагалі можна було б і не привертати уваги. Але два з намічуваних нововведень у стратегічному плані серйозно ускладнять завершення переходу вітчизняної статистики на євростатівські стандарти на нашому шляху в Євросоюз і спрямовані на її руйнування.

Треба розуміти, що державна статистика здійснює свою діяльність не заради самої себе, а покликана забезпечувати достовірною економічною й соціальною інформацією чотири основні групи користувачів: громадянське суспільство, органи влади, господарські структури (бізнес) і міжнародні організації системи ООН. У сучасному суспільстві потреба в якісній статистичній інформації постійно зростає, і відчувається швидше її нестача, ніж надлишок.

Детонатором кабмінівських ініціатив з реформування статистики послужив програмний президентський указ від 12 січня 2015 р. №5 "Стратегія сталого розвитку — Україна-2020". 

У ньому наводився вражаючий перелік з 62 найменувань реформ і програм, серед яких 20-ю за списком значиться і реформа статистики. Також серед індикаторів (показників) виходу на рубежі 2020 р. у документі наводяться три показники, пов'язані з економічним зростанням і статистикою, які й заслуговують на окрему увагу.

В указі передбачалося, що конкретні заходи для його реалізації покладаються на Кабінет міністрів. Уряд, у свою чергу, доручив реформування статистики Міністерству економрозвитку і торгівлі, під посиленою опікою якого в останні роки перебуває наш Держстат. З формулювань у президентському указі щодо статистики, швидше за все, у багатьох складалося враження, що за роки незалежності українська статистика майже не реформувалася, залишаючись мало не на рейках радянських часів. І перші воістину епохальні кроки в цьому напрямі робляться тільки зараз зі скороченням чисельності її штатів і передачею в інші міністерства й відомства багатьох форм звітності.

Та це далеко не так. Ще в травні 1992 р. з ініціативи тодішнього Мінстату було видано президентський указ про перехід нашої державної статистики на міжнародні (що передбачало і євростатівські) стандарти та методологію. За ці роки була, зокрема, впроваджена Система національних рахунків (з ВВП як ключовим показником), що було практично неможливо здійснити без кардинальної перебудови всієї економічної статистики. Створено не існуючу раніше статистику зовнішньої торгівлі. Розроблено енергетичний баланс України, який для енергетичного сектора адекватний держбюджету країни. Впроваджені всі найважливіші міжнародні класифікації. Проводяться базовані на міжнародних стандартах обстеження умов життя домогосподарств і економічної активності населення тощо. Достатньо порівняти статистичні щорічники України 1990-го й останніх років, щоб побачити зміни. Дуже велику допомогу нашій статистиці надавали й надають експерти ООН, МВФ, МОП, Єврокомісії, Євростату. Звичайно, у чомусь цей перехід здійснювався краще, у чомусь не дуже успішно. Та й міжнародна статистика всі ці роки не стояла на місці, а розвивалася й удосконалювалася.

Початкові імпульси реформування вітчизняної статистики Міністерством економрозвитку стосуються серпня минулого року, коли маловідома неурядова (але, зважаючи на все, небезприбуткова) організація EasyBusiness in UA, що тісно співпрацює з цим міністерством, опублікувала перелік із понад ста статистичних форм, які підлягають скасуванню, скороченню й переадресуванню з Держстату в інші міністерства та відомства. І її категоричні й безапеляційні рекомендації викликали негативну реакцію українських експертів-статистиків, включаючи тих, хто раніше працював у міжнародних організаціях системи ООН і Держкомстаті/Держстаті. Та, на жаль, їх було із схваленням сприйнято керівництвом МЕРТ. Хоча з примітних пунктів послужного списку EasyBusiness in UA на її сайті можна виокремити хіба що повідомлення про створення цієї організації в 2014 р. з ініціативи А.Яценюка, тодішнього керівника Мінекономрозвитку і торгівлі П.Шеремета і заступника АП Д.Шимківа. А також те, що за період, що минув відтоді, структура вже виробила близько 200 пропозицій ("ініціатив") майже за 70 напрямами економічної діяльності (їх вона, очевидно, готова давати з однаковою легкістю. — А.Р.), серед яких виявилася й статистика.

До переліку 13 форм статзвітності, навіть не просто рекомендованих, а тих, що підлягають скасуванню (!), включено річний "Звіт про роботу електростанції" з коментарем: "Кому потрібні ці дані?" і квартальні та річні "Звіт про продаж і запаси товарів у торговій мережі" з висновком: "Виникає питання про корисність цієї інформації". Що стосується електростанцій, то такі дані надають і атомні електростанції вартістю в мільярди доларів, зокрема, Запорізька АЕС. І навіть коли у них один із блоків зупиняється на ремонт, то про це повідомляють по каналах телебачення. Згаданий звіт містить інформацію про потужність електростанцій і вироблення ними електроенергії. І без них не може бути й мови про складання енергетичних балансів країни. Крім використання для внутрішніх потреб, вони направляються Держстатом у Міжнародне енергетичне агентство та Статистичний департамент ООН для видання "Energy Statistics Yearbook" і "Energy Balances and Electricity Profiles".

Стосовно ж звітів по торгівлі з числа тих, що підлягають ліквідації, варто зазначити, що вони подають розгорнуту інформацію про структуру роздрібного товарообігу за 42 групами продовольчих і
41 групою непродовольчих товарів з розбивкою на товари вітчизняного виробництва та імпорт (а це 1019 млрд грн у 2015 р.). І містять дані, необхідні для розрахунків ВВП і вагової структури індексу споживчих цін.

76 форм статотзвітності, згідно з пропозиціями EasyBusiness in UA, підлягають (!) передачі з Держстату на адміністрування в дев'ять інших міністерств і відомств, зокрема, у Міненерговугільпром — 9, у Міносвіти та науки — 12, у Мінінфраструктури — 14. Найбільше "пощастило" МінАПК, куди має бути передано 28 форм, що характеризують діяльність сільгосппідприємств, на які в Україні припадає приблизно половина виробництва сільгосппродукції (ще половина — на господарства населення, продукція яких розраховується в Держстаті вибірковим методом). Зрозуміло, що при реалізації такого підходу багаторазово ускладниться визначення зведених показників по галузі, особливо по регіонах країни. Та й уся сільгоспстатистика виявиться штучно розчленованою. Причому в усіх вищезгаданих міністерствах, включаючи МінАПК, на відміну від Держстату, немає територіальних органів, які могли б збирати та обробляти статистичну інформацію.

Все ж таки не варто вважати, що в пропозиціях EasyBusiness in UA немає зовсім нічого, що заслуговує на увагу. Але основний масив рекомендацій пов'язаний із передачею розробки статзвітності з Держстату в інші міністерства й відомства та скасуванням частини форм, не зачіпаючи при цьому сутнісної діяльності Держстату. Вони контрпродуктивні і мають поверхневий характер. І саме це викликає різко негативне сприйняття.

По суті, Україну підштовхують до переходу на американську модель статистики. США — єдина країна, де відсутній центральний статистичний орган. І в цьому легко переконатися, відкривши на сайті Держстату в розділі "Корисна інформація" підрозділ "Національні статистичні органи", що базується на даних Статистичного департаменту ООН. У США державна статистика розосереджена, як видно з цієї інформації, по семи міністерствах та інших державних органах. Так, статистику сільського господарства розробляє профільне Міністерство сільського господарства, що видає щорічники "Agricultural Statistics". Міністерство праці видає щорічники із зайнятості і зарплати "Employment and Earnings", статистика видобувної промисловості зосереджена в Гірничому бюро, що видає "Minerals Yearbook", і т.ін. А Міністерство торгівлі проводить раз на п'ять років економічні переписи, включаючи переписи сільського господарства й видобувної промисловості. Така відмінність від практики решти країн пояснюється історичними умовами та традиціями, що склалися за багато десятиліть. І США цього року випустить уже 135-й за ліком (!) тисячосторінковий щорічник "Statistical Abstract of the United States".

Однак США, на відміну від України, не ставить своєю метою вступ до Євросоюзу. А там статистикою займається Євростат, що розташований у Люксембурзі і має прямі контакти із центральними національними статорганами, в яких зосереджено всю статистичну інформацію, а не з десятками інших нестатистичних урядових структур. І у разі імплементації висновків EasyBusiness in UA нам згодом неминуче доведеться повертатися до нинішньої системи, до її болісного відновлення.

А на практиці втілення в життя вищезгаданих рекомендацій потребуватиме створення в міністерствах і відомствах, куди пропонується передати значну частину звітності, додаткових структурних підрозділів, нелегкого пошуку для них кваліфікованих фахівців і кількох років притирання для налагодження їхньої роботи. Так, у колишній Державній інспекції з контролю над цінами спочатку намагалися самотужки організувати моніторинг цін і тарифів, але з цього нічого не вийшло, і з 2012 р. його передали у тодішній Держкомстат і зараз він здійснюється нинішнім Держстатом.

Проте й нині далеко не вся статистична інформація зосереджена й розробляється в Держстаті. Сюди, крім Пенсійного фонду, належать Мінфін, Держказначейство, не кажучи вже про Нацбанк. Та й у Держстату налагоджене співробітництво з одержанням частини статистичної інформації від інших міністерств і відомств. У яких, у свою чергу, немає ніяких перешкод для одержання всієї необхідної інформації зі статвідомства.

Скорочення на 20% чисельності співробітників Держстату, переважно в територіальних органах, лише з дуже великою натяжкою можна вважати елементом її реформування. Вони одержують дуже маленьку зарплату, що не надто відрізняється від допомог у зв'язку з безробіттям, по які тепер багатьом із них доведеться звертатися.

А от ряд принципових змін до Закону України "Про державну статистику" від 2010 р. необхідно внести. Відповідний законопроект було розроблено МЕРТ і Держстатом і внесено у ВР 24 листопада 2015 р. від Кабміну А.Яценюком за підписом міністра економрозвитку й торгівлі А.Абромавичуса. Документ був досить оперативно розглянутий і схвалений профільним комітетом з питань економічної політики і 3 лютого ц.р. включений до порядку денного нинішньої сесії ВР. Але як скоро його можуть розглянути, у нинішній ситуації прогнозувати складно.

У цьому законопроекті є кілька нових принципово важливих положень. Мабуть, найголовніше — закріплення за Держстатом спеціального статусу центрального органу державної влади з питань статистики. Він переводиться в безпосереднє підпорядкування Кабміну й буде виведений з нинішньої фактичної підпорядкованості та залежності від Мінекономрозвитку. У постанові ж КМУ від 15 березня 2015 р. на це міністерство покладали "формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики". Поки ж багато важливих аспектів діяльності Держстату часто залежать від особистих уявлень і міркувань керівництва МЕРТ відносно статистики. Міністерство й Держстат перебувають сьогодні в різних вагових категоріях — як взводний проти ротного. Це, зокрема, виявляється в тому, що ще з листопада 2014 р. Держстат залишається без керівника служби, і заповнювати цю вакансію поки що, схоже, ніхто не квапиться. Законопроектом же передбачається визначити умови функціонування Держстату відповідно до загальноприйнятих принципів світової та європейської практики, зокрема, базового принципу професійної незалежності. Так, документ передбачає, що голову Держстату призначатиме Кабмін за результатами конкурсного відбору (а не за рекомендацією керівництва МЕРТ) терміном на п'ять років з можливістю призначення на повторний строк. І що важливо, його не можна буде зняти з посади при формуванні нового складу уряду. Далі, буде створено Національну раду з питань статистики з 17 членів.

Ще одне дуже важливе нововведення — це співробітництво зі статорганами Євросоюзу.

У вищезгаданому президентському указі, крім необхідності реформувати статистику, наводиться перелік економічних індикаторів (показників), три з яких стосуються статистики. За одним із них повідомляється, що тривалість життя в Україні, визначена за методикою Світового банку, до 2020 р. збільшиться на три роки. Начебто виходить, що у нас цей показник визначається якось по-своєму, не як у світі або Світовому банку. Насправді ж якоїсь особливої методології СБ з розрахунку тривалості життя немає, він використовує дані Департаменту народонаселення ООН, методика розрахунків якого вже давно вироблена й багато років застосовується всіма країнами світу, у тому числі й Україною. Причому варто було б додати, що значний внесок у розробку цього показника ще на початку минулого століття зробив наш співвітчизник академік М.Птуха, ім'я якого носить Інститут соціальної політики і демографії НАНУ. Ну а збільшити середню тривалість життя при народженні в Україні на три роки за шість років при нинішньому жалюгідному стані нашої охорони здоров'я навряд чи можливо. Цей показник навіть за сприятливих умов може збільшуватися за рік від сили на 0,2–0,3 року.

Абсолютно нереальними є і обіцянки до 2020 р. вийти за показником річного ВВП на душу населення на 16 тис. дол. за паритетами купівельної спроможності. Для досягнення вищезгаданої цифри (з урахуванням попередніх оцінок падіння нашої економіки у 2015 р. на 10,4% і обіцяного владою лише 2-відсоткового зростання 2016-го) у 2017–2020 рр. середньорічні темпи зростання економіки мають досягати близько 16,0–16,6% (!). Останні ж прогнози МВФ по Україні: 1% приросту ВВП 2016-го, 2% — 2017-го, 3% — 2018-го. Воно б нічого, якби подібні президентські декларації, які начебто треба виконувати, не ставили в неприємне становище МЕРТ, впливаючи на його рішення.

Кілька слів про розробку (знову ж із залученням фахівців Світового банку) індикатора добробуту громадян. У принципі це здійсненно, але в цьому напрямку поки що нічого не робиться. І якщо навіть виходити з сумнівної неможливості розробити цей показник без допомоги СБ, то з нашого боку замість відкладання ще на кілька років слід проявити ініціативу. І від України в його розробці мають брати участь Мінекономрозвитку, Мінсоцполітики, Держстат, учені й той же GfK, наприклад. Але ключова роль у методиці визначення й відстеження динаміки цього показника має належати Держстату.

Варто також зупинитися на адміністративних даних, частково статистичних, які мають публікуватися міністерствами й відомствами згідно з постановою КМУ №835 від 21 жовтня 2015 р., що випливає із Закону "Про доступ до публічної інформації". У ньому відчуваються незбалансованість і неякісна підготовка. Так, Міносвіти та науки необхідно публікувати лише один показник, а Мінінфраструктури — 50. ПФУ, де зі статистикою не все гаразд, з незрозумілих причин узагалі відсутній у цій постанові, зате є не підпорядкований Кабміну Нацбанк.

А от Держстат зобов'язаний публікувати п'ять показників. Перші три з них — довідник розділів статистики, метаописання (дані про дані) державних статспостережень і звіти про якість — мають швидше довідковий, допоміжний характер і безпосередньо до статданих не належать. І тільки після них передбачена необхідність публікації "результатів статистичних спостережень (статистичної інформації)", тобто, по суті, усіх статданих. Примітно, що останнім і окремим п'ятим пунктом із сотень і тисяч інших даних виділено чимось особливо уподобаний укладачами постанови обов'язок публікувати "інформацію про заготівлю й переробку деревини" (!). Така от системність реформ…

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №19, 25 травня-31 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво