Полювання на інвестора. Сезон закрито - Макрорівень - dt.ua

Полювання на інвестора. Сезон закрито

4 червня, 2016, 00:02 Роздрукувати Випуск №20, 4 червня-11 червня

Нині рівень інвестицій в економіку — не більш як 10% від ВВП, тоді час як нормальною вважається частка інвестицій у ВВП на рівні 20–25%. Вагомою причиною такого низького рівня, на думку уряду, є різні обмеження, що заважають бізнесу розвиватися, і певні точкові проблеми (наприклад невідшкодування ПДВ експортерам), що відлякує інвесторів. Почасти так і є, але чи тільки це стримує інвестора?

 Уряд анонсував створення офісу із залучення інвестицій і системи супроводу інвесторів, яка мінімізує залежність бізнесу від бюрократичних процедур. 

Причому створюватися й функціонувати офіс буде за кошти донорів, принаймні так це бачить Кабмін. Що цікаво, на думку прем'єра, одним із головних інвесторів має стати вітчизняний бізнес, а не іноземний. Це, по суті, уже відбувається — власні кошти підприємств торік становили 67,4% усіх інвестицій в економіку (Держстат). Та й за обсягами прямих іноземних інвестицій незмінним лідером залишається Кіпр (27,7% від загального обсягу за дев'ять місяців 2015-го), улюблена гавань нашого ж, українського, бізнесу. Нині рівень інвестицій в економіку — не більш як 10% від ВВП, тоді час як нормальною вважається частка інвестицій у ВВП на рівні 20–25%. Вагомою причиною такого низького рівня, на думку уряду, є різні обмеження, що заважають бізнесу розвиватися, і певні точкові проблеми (наприклад невідшкодування ПДВ експортерам), що відлякує інвесторів. Почасти так і є, але чи тільки це стримує інвестора?

Just Doing Business

1 червня — рубіж для країн, оцінюваних у рейтингу Doing Business. Зміни, внесені у законодавство до цієї дати, вплинуть на оцінку Світового банку в черговому рейтингу. Експерти вже пророкують Україні потрапляння до топ-50, чиновники стриманіші і розміщують нас між 65-м і 69-м місцями. Та навіть їхній обережний оптимізм буде майже проривом, якщо врахувати, що зараз ми посідаємо 83-й рядок рейтингу, між Саудівською Аравією та Брунеєм, і нас обігнали Ботсвана, Бутан і Руанда.

Втім, торік наші успіхи навряд чи були видатними — підвищивши позиції України за одними індикаторами, експерти Світового банку зафіксували зниження рейтингів за іншими, зазначивши складнощі при одержанні дозволів на будівництво та погіршення ситуації з дотриманням договорів. Україна опинилася серед країн, які реалізували за рік лише одну реформу, спростивши попередню реєстрацію бізнесу, впровадивши онлайн-процедури і скасувавши реєстраційні збори. Ми досі ще маємо дуже низький рейтинг у чотирьох із десяти вимірюваних категорій: процедурі підключення до електромереж у підприємців (137-ме місце), одержанні дозволів на будівництво (140-ве місце), веденні транскордонної торгівлі (109-те місце) і вирішенні неплатоспроможності (141-ше). На жаль, багато ініціатив, які позначилися б на цих показниках, так і не були прийняті Верховною Радою до 1 червня ц.р. Тільки третина урядових ініціатив змогла подолати парламент.

"Спрощенням тільки дозвільних процедур для підвищення рейтингу обійтися неможливо, потрібні зміни в багатьох сферах. На жаль, у рейтингу Doing Business-2017 ми не набагато піднімемо свої позиції, адже велика кількість законопроектів, поданих до ВРУ, не були прийняті, а деякі досі перебувають на стадії розробки. 

Наприклад, прийняття законопроектів №4194, 4195 поліпшило б позицію по індикатору реєстрації підприємства, № 4187, 3610 — одержанню дозволів на будівництво, №4310-1 — підключенню до системи електропостачання", — розповіла DT.UA експерт з питань регуляторної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Олеся Помаз.

Та й саме прийняття законопроекту ще не свідчить про реальні зміни для бізнесу. Наприклад, наприкінці березня уряд подав законопроект про спрощення порядку приєднання до електромереж. Так, його ухвалення парламентом вплине на нашу позицію в рейтингу — ще одну галочку буде поставлено навпроти Ukraine у рейтингу Світового банку. Але на практиці проблему з електромережами не буде знято. Законопроект уряду спрощує порядок, не змінюючи суті питання — процес ціноутворення в сфері залишається непрозорим, зберігаючи "договірну" систему при визначенні вартості підключення до мереж. На жаль, це не поодинокий приклад.

Незважаючи на те, що рейтинг Doing Business — це річ у собі, він усе ж таки відображає те, як держава ставиться до бізнесу, і поки що дивиться на це ставлення оптимістичніше, ніж сам бізнес.

"На жаль, влада дуже часто говорить про плани і стратегії, але не про їхню практичну реалізацію. Відчуття бізнесу відрізняються від оцінок Світового банку, — ділиться заступник директора Європейської бізнес-асоціації Світлана Михайловська. — Наш власний рейтинг поки що фіксує негативне сприйняття інвестиційного клімату. Тиск фіскальних органів — перевірки, арешти рахунків, конфлікти на митниці. Є загальне відчуття, що в цій сфері нічого не змінилося. Так, ми зазначаємо, що вихід наших компаній на зовнішні ринки прискорився. Але й цьому більшою мірою сприяла необхідність пошуку нових ринків збуту українськими виробниками".

За словами експерта, дотепер не вирішено і питання реалізації транзитного потенціалу України. І бар'єри тут виключно регуляторні. Компанії, зацікавлені в створенні на території України логістичних хабів, були, і чимало. Але внутрішні бар'єри, пов'язані в тому числі з валютним контролем, не дали їм цього зробити. За великим рахунком, починаючи цей бізнес зараз, вони повинні проводити експортні й імпортні операції замість транзиту, витрачати на це місяці, переводити тонни паперу. Зацікавлені інвестори, усвідомивши, що це елементарно невигідно, від ідеї відмовилися. Один із них уже реалізував цю бізнес-модель в Угорщині.

Спрощення реєстрації й дерегуляція дозвільних процедур стосуються лише окремих моментів у житті компанії, вони не полегшують операційної діяльності підприємства. Адже більша частина проблем виникає саме в процесі діяльності компанії.

"Після того, як інвестиції зайшли в країну, виникає нагальне питання їх захисту. І отут якраз Україна не дуже просунулася уперед за багато років реформ. Основні гаранти недоторканності приватної власності — судова й правоохоронна системи залишаються нереформованими й просоченими корупцією. Питання спрощення в сфері адміністрування податків також залишаються невирішеними. Тому, спрощуючи лише дозвільну систему, але не вирішуючи інших нагальних проблем у комплексі, ми не одержуємо належного ефекту у вигляді припливу інвестицій", — зазначає адвокат ЮФ "Ілляшев і Партнери" Олександр Денисенко.

Ми цілеспрямовано поліпшуємо показники, але не бізнес-середовище. Серйозний інвестор прагне чогось більшого, ніж зареєструвати компанію за 24 години. Тим більше, що реальна практика показує, що обіцяні 24 години розтягуються на 24 дні з моменту подачі онлайн-заявки до моменту внесення до реєстру. Втім, Мін'юст обіцяє процедуру оптимізувати. Більш того, зробити реєстрацію підприємства й реєстрацію платника податків єдиною процедурою. Технічно це можливо давно, але й досі ці процеси не пов'язані між собою. Що й зрозуміло — рейтинги того не вимагають.

До речі, за статистикою, один пункт підвищення в рейтингу Doing Business у середньому дає країні до 300 млн дол. додаткових інвестицій. Але де вони? За даними Держстату, 2015-го підприємствами за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 251,2 млрд грн капітальних інвестицій, що в порівнянних цінах на 1,7% менше обсягу капітальних інвестицій 2014-го. Причому головним джерелом інвестицій залишаються власні кошти підприємств. Частка залучених кредитів — 7,3%, а коштів іноземних інвесторів — 3,1%.

"Позиція в рейтингу — не самоціль. Так, це індикатор, але він не відображає суті того, як живеться бізнесу в Україні. Ми проводили опитування, які зміни відчув бізнес. Список питань до влади у підприємців великий. Найболючіші: зарегульованість, податкова й митна реформа, підтримка вітчизняного виробника та експортера. Бізнес вважає наше податкове законодавство таким, що не сприяє розвитку підприємництва. Так, успіхи є. Зниження ЄСВ — успішний досвід, але в іншому лібералізації не відбувається, ситуація на митниці, наприклад, не змінилася", — пояснює член Спілки українських підприємців В'ячеслав Климов.

За його словами, зараз ми спостерігаємо унікальну ситуацію — собівартість нашого виробництва нижча від китайської. І ми маємо цим користуватися, поки ця можливість існує. Але для цього лише скорочення дозвільних процедур недостатньо. Держава, здійснюючи реформи, повинна усвідомити, що бізнес — дуже раціональне середовище, і бізнес завжди керується вигодою. Якщо інвестор цієї вигоди не побачить, він не буде працювати в країні.

Прогноз непогоди

"Потенціал для зростання України величезний. Через два-три роки Україна може досягнути зростання економіки в 7% на рік і невдовзі наздогнати розвинені країни. Швидкий прогрес реальний, але для цього потрібно продовжувати реформи. Досвід Словаччини це підтверджує, свого часу вона обігнала Угорщину, Чехію, Польщу, стала однією з небагатьох країн, які провели структурні макроекономічні реформи, забезпечивши зростання в 10% ВВП, — переконаний голова Стратегічної групи радників з питань реформ при Кабінеті міністрів Іван Міклош. — Але без інвестицій переорієнтувати й розвивати економіку неможливо. Коли ми в Словаччині починали реформи, у нас був один інвестор — "Фольксваген". Зараз у нас працюють усі провідні автовиробники, ми в лідерах з виробництва авто на душу населення. Поліпшення інвестиційного клімату — сигнал для інвестора. Україна зараз дуже приваблива з погляду інвестицій, тому що рівень зарплат у країні відносно низький, а дешева робоча сила — це вагома конкурентна перевага. Перспективи для зростання є. Для цього потрібно поліпшити бізнес-клімат і, звичайно, процес бюджетування".

Економіка не може розвиватися без інвестицій, а інвестиції неможливі, якщо інвестор не може спрогнозувати прибутковість підприємства. І тут, дійсно, визначальну роль уже відіграє не бізнес-клімат і не дерегуляція, а викривлення бюджетних процесів. По суті, прем'єр пропонує точкові зміни, усунення лише кількох симптомів. З чим, до речі, уже успішно справляються консультанти з приватного сектора.

"Створення державного офісу із залучення інвестицій як "єдиного вікна", супроводу інвестпроектів на передпроектній і післяпроектній стадіях, підтримка їх реалізації, можливо, і поліпшать інвестиційний клімат. Однак на сьогодні супроводом інвесторів уже займається приватний сектор, переважно юридичні компанії. Вони займаються державною реєстрацією юридичної особи, прав власності на придбані об'єкти, оформленням необхідної дозвільної документації, оподаткуванням і бухгалтерським обліком, захистом прав та інтересів інвесторів", — пояснює Олеся Помаз.

Численні адміністративні і юридичні бар'єри бізнес хоч і зі змінним успіхом, але долає. Проте нездоланною перешкодою для нього залишається неможливість планувати результати діяльності в Україні.

На жаль, у країні досі визначення ключових макропоказників не точніше, ніж прогнози погоди, а їх утримання — взагалі недосяжна мета. Бюджет минулого року був побудований на прогнозі інфляції в 26,7%, а в реальному житті вона перевалила за 40%, ВВП ж замість обіцяних 5,5% упав на 9%. Так, стрімке зростання споживчих цін подарувало нам ілюзорний профіцит держбюджету, але зайвий раз продемонструвало нашу нездатність планувати свої прибутки і витрати. По суті, ми не даємо сьогодні інвесторам сигналів стабільності, хоча постійно говоримо про макростабілізацію. Бюджет поточного року орієнтується на інфляцію в 12%, але відповідно до останнього інфляційного звіту НБУ під кінець року вона становитиме 9,1%. Тобто вже можна говорити про потенційне невиконання дохідної частини бюджету та, відповідно, про зростання бюджетного дефіциту, який необхідно буде чимось покривати. Зростання бюджетного дефіциту — це ризик майбутніх курсових стрибків, тому що джерел його покриття в України небагато, і досі головною була емісія. За 2015 р. приріст облігацій внутрішньої держпозики в портфелі НБУ становив 71,8 млрд грн. Це не що інше, як монетизація дефіциту держбюджету, яка де-юре не є емісією, але де-факто створює на обмінний курс не менший тиск.

Доти, доки інвестори не побачать злагодженої і грамотної роботи Міністерства фінансів і Національного банку, розмови про залучення інвестицій так і залишаться розмовами. Корупція і слабкий захист власності не з'явилися в Україні вчора і лише почасти впливали на приплив коштів у країну раніше.
З 2005-го по 2013 р. приріст іноземних інвестицій в Україну був стабільним, близько
4,5 млрд дол. на рік, доходячи до 7,8 млрд 2005-го і 2007-го. Чи були тоді регуляторні бар'єри, корупція в податковій і на митниці, складнощі з адмініструванням? Звісно, але інвестицій це не зупиняло, тому що стабільні макроекономічні показники давали можливість інвесторам розраховувати можливий прибуток. Нині ж зробити це якщо не неможливо, то дуже складно.

"Найчастіше стримують інвестиції не лише корупція або слабкий захист прав власності, а й макроекономічна нестабільність і обмеження на рух капіталів. На інвестиційний клімат в Україні значною мірою вплинули курсові коливання та валютні обмеження. На цей час це не тільки й не стільки політика власне НБУ, скільки вимоги МВФ. Частково вони праві. Але політика НБУ була панічною у 2014 р., і обмеження (часто надто жорсткі або безглузді, тому що "ті, кому треба", їх легко обходили і обходять) виявилися надто тривалими. Це підірвало довіру до регулятора. А девальвація, у свою чергу, підірвала довіру до гривні. Уже зараз різке зняття обмежень може призвести до обвалу на ринку, чого й боїться регулятор. Але насправді масштаби цього обвалу перебільшені, адже НБУ перекрив лише офіційні канали, якими користувалися лише іноземні публічні компанії. Решта вже давно обходять офіційні обмеження", — пояснив DT.UA економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський.

Недивно, що великий інвестор працювати в Україні не хоче й не може. В умовах жорсткого валютного регулювання та ймовірних курсових стрибків прогнозувати свою діяльність навіть на місяці складно, не кажучи вже про роки.

Міністерство фінансів, досягнувши торік певних успіхів у скороченні держборгу, вважає цього року своїм пріоритетом середньострокове бюджетне планування. На жаль, і тут слова розходяться зі справами. Бюджетної резолюції ще немає (нагадаємо, торік її так і не прийняли). Тож надії на те, що держбюджет буде поданий у парламент вчасно і принципово відрізнятиметься від попередніх документів, поки що залишаються тільки надіями. Відповідно, питання можливого дефіциту держбюджету і можливих курсових стрибків 2016-го залишаються відкритими. Наскільки достовірним буде середньостроковий прогноз, якщо навіть короткострокові треба коригувати протягом року? У таких умовах інвестор волітиме сім разів подумати, перш ніж один раз вкластися в Україну, незалежно від її позиції в рейтингу Світового банку та наявності офісу із супроводу інвесторів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво