Патент на розвиток - Макрорівень - dt.ua

Патент на розвиток

26 липня, 17:11 Роздрукувати Випуск №29, 27 липня-16 серпня

Період заміщення технологічних укладів створює для відстаючих, таких як Україна, країн вікно можливостей для ривка. 

zerkalo.mk.ua

Пріоритетні напрями патентування в Україні належать до базових та експортоорієнтованих галузей національної економіки третього та четвертого технологічних укладів, на відміну від загальносвітових тенденцій щодо пріоритетів патентування галузей п'ятого технологічного укладу. 

Ця тенденція в майбутньому неминуче призведе до ще більшого відставання України від провідних країн світу й остаточної втрати можливості змінити економічну ситуацію в країні.

Між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, а також між регіонами зберігається розрив з точки зору володіння активами промислової власності та їх використання. Насамперед це стосується подач заявок на патент на винахід. Дані свідчать про надзвичайно високу активність патентування в азійських країнах, питома вага яких збільшилася за десять років з 40,7 до 65,1%, а щорічний приріст подач заявок становив 8,3%.

Стрімкий злет Китаю та Республіки Корея також підтверджується даними у світових рейтингах патентування. Зокрема, у період з
1985-го по 2017 р. кількість подач заявок до офісу Китаю збільшилася у понад 160 разів, Республіки Корея — у майже 20, тоді як до офісу США — у 5,3, Європейського патентного офісу — у 4,5, офісу Японії — у 1,06 разу.

Та попри те, що розрив між країнами щодо володіння активами промислової власності та їх використанням зростає, потенціал активності українських винахідників поки що дає можливість Україні зберігати достатньо високі глобальні рейтингові позиції за узагальненим індикатором активності щодо подач заявок на об'єкти промислової власності за країнами походження.

Згідно з даними щорічних доповідей Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) "Світові індикатори в сфері інтелектуальної власності", Україна перебуває у групі країн-лідерів за узагальненим індикатором активності щодо подач заявок на об'єкти промислової власності за країнами походження у 2014-му та 2017 р. Наша країна у 2017-му посіла 27-ме місце за кількістю подач заявок на патент на винахід. При цьому чітко простежується значне розшарування серед країн першої п'ятірки, в яких кількість подач заявок обчислюється сотнями тисяч, наступних 12, де цей показник становить десятки тисяч, і ще десяти країн, серед яких і Україна, для яких кількість подач на рік дорівнює 4–9,7 тис. І хоча дещо гірші позиції Україна посідає за показником подач заявок на винахід за міжнародною процедурою — лише 40-ве місце, але має високі позиції у рейтингах за кількістю подач заявок на патент на промислові зразки. А за подачами заявок на патент на корисну модель Україна взагалі четверта у топ-20 офісів.

Як бачимо, пріоритети патентування в Україні за міжнародною патентною класифікацією не відповідають національним інтересам щодо прискореного розвитку галузей п'ятого і шостого технологічних укладів. Органи влади втратили координуючу роль у визначенні та забезпеченні пріоритетів у сфері охорони промислової власності щодо активізації винахідницької діяльності за напрямами розвитку галузей промисловості України п'ятого та шостого технологічних укладів.

З досвіду інноваційно успішних країн відомо, що в більшості з них визначено так звані критичні технології, розвитку та впровадженню яких забезпечується сприяння через механізми стимулювання, передусім фінансові і податкові. Створюються ефективні інструменти для передбачення технологічних змін.

Такі підходи використовують у багатьох країнах насамперед для вироблення довгострокового бачення розвитку промисловості, науки і техніки як основних складових економіки. На основі технологічного передбачення здійснюється систематичний процес "ідентифікації" ключових майбутніх технологій з метою формування найбільш ефективної науково-технічної політики та планування її розвитку. На національному рівні на технологічне передбачення покладається функція, яку пов'язують зі створенням загальної моделі суспільства, до якої бажано прийти. В Україні все по-іншому. Такий стан справ спричинений втратою державою стимулюючих і координуючих важелів щодо спрямування патентної активності національних винахідників у пріоритетних напрямах інноваційної діяльності.

Разом з цим відсутні ознаки координуючої та стимулюючої ролі держави в активізації патентування за середньостроковими пріоритетними напрямами інноваційної діяльності відповідно до Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", яким визначено такі стратегічні напрями:

— освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

— освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

— освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів і нанотехнологій;

— технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;

— впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

— широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

— розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.

У найближчі роки одним із перспективних шляхів зростання національної економіки має стати визначення пріоритетних галузей промисловості відповідно до переліку зазначених стратегічних технологій, на яких слід сконцентрувати обмежені організаційні, фінансові, наукові та виробничі можливості країни. При цьому слід враховувати, що роботу з технологічного передбачення пов'язано з пошуком тих сфер діяльності, в яких Україна має хороші передумови виходу на світові ринки, та наданням необхідного організаційного, наукового, фінансового та інших видів забезпечення. Одним із таких мало поширених заходів в Україні має стати підтримка винахідництва у забезпеченні охорони прав на об'єкти права промислової власності.

На сучасному етапі розвитку людства визнається домінування п'ятого технологічного укладу. Його ядром є електроніка, обчислювальна й оптоелектронна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, інформаційні послуги.

Нині формується відтворювальна система нового, шостого технологічного укладу. Його ядро — наноелектроніка, молекулярна і нанофотоніка, наноматеріали і наноструктуровані покриття, оптичні наноматеріали, наногетерогенні системи, нанобіотехнології тощо. Саме вони визначатимуть глобальний економічний розвиток у найближчі два-три десятиліття. Основними галузями шостого укладу залишаються провідні сектори п'ятого укладу, зокрема, електротехнічний, авіаційний, ракетно-космічний, атомний, а також приладобудування, верстатобудування, освіта, зв'язок, інформаційно-комунікативний сектор, фармацевтика, насінництво тощо.

Новий уклад розвивається, незважаючи на кризові явища у світовій економіці. Нано-, біо-, інформаційно-комунікаційні технології трансформують промисловість, збільшуючи ефективність, знижуючи матеріаломісткість і енергоємність виробництва від трьох до п'яти і навіть до десяти разів у низці галузей. Якісний стрибок відбудеться через 5–7 років після завершення структурної перебудови провідних економік світу.

В Україні домінує відтворення виробництва третього технологічного укладу. Відповідно, майже 95% вітчизняної продукції належать до виробництв третього та четвертого технологічних укладів. Зростання ВВП за рахунок упровадження нових технологій в Україні оцінюється лише у 0,7–1%.

Період заміщення технологічних укладів створює для відстаючих, таких як Україна, країн вікно можливостей для ривка. Саме в такий спосіб відбувалися прориви у минулому столітті: Японія й Західна Європа були відновлені на основі четвертого технологічного укладу, швидке зростання якого вивело їх у світові лідери.

Випереджальне освоєння ключового фактора та формування ядра нового технологічного укладу можуть дати Україні поштовх до структурної перебудови економіки та забезпечення її стійкості.

Реалізація цього передбачає визначення пріоритетів технологічного розвитку з використанням методології технологічного передбачення, науково-технологічного прогнозування, а також нормативно-законодавчого вдосконалення; проведення порівняльного аналізу патентної активності за класами вітчизняних винахідників і винахідників провідних країн світу з метою виявлення класів патентування, за якими потрібно запровадити стимулюючі методи державного регулювання охорони прав.

Так, за даними ВОІВ, у 2017 р. найбільша кількість опублікованих заявок на договори про патентну кооперацію (РСТ) належала до сфер комп'ютерної техніки (19 тис.), цифрового зв'язку (18 тис.), електричних машин (15 тис.) і медичної техніки (15 тис.). На частку цих чотирьох провідних сфер техніки припадала майже третина всіх опублікованих у 2017 р. заявок РСТ (30,3%). Збільшення кількості поданих заявок PCT порівняно з 2016 р. було відзначено в 30 із 35 областей техніки, причому в сферах управління (16,7%), теплових процесів і обладнання (14,9), транспорту (11,8), комп'ютерної техніки (11,4) та іншого спеціалізованого обладнання (11,4%) темпи зростання вимірювалися двозначними показниками.

На відміну від групування статистичних даних ВОІВ щодо розподілу кількості поданих заявок за процедурою РСТ у розрізі основних технічних напрямів, національні статистичні відомства публікують дані щодо такого розподілу залежно від статусу резидентства і в цілому.

Так, розподіл загальної кількості поданих в Україні заявок на винаходи за основними технічними напрямами свідчить, що майже 11% класифікованих заявок належать до напряму "Лікарські препарати", 6,4 — "Інші спеціальні машини", 5,35 — "Органічна тонка хімія", 4,9% — до напряму "Хімічна сировина".

Тобто національні та іноземні заявники залишають поза увагою патентування в Україні винаходів, пов'язаних із цифровізацією економіки (на розділ "електротехніка", який можна віднести до цифровізації, у 2018 р. припадає лише 5,4%).

* * *

Час визнати, що державні органи влади втратили як керуючу, так і координуючу роль у забезпеченні пріоритетів у сфері охорони промислової власності щодо активізації винахідницької діяльності за напрямами розвитку галузей промисловості України п'ятого і шостого технологічних укладів.

Удосконалення державного регулювання в сфері патентної активності вітчизняних винахідників має стати складовим елементом політики структурної перебудови промисловості. Серед найважливіших заходів слід зазначити:

— формування механізмів державної підтримки пріоритетних напрямів розвитку науки, технологій і техніки та стратегічних технологій національного, регіонального й галузевого значення;

— підвищення ефективності функціонування державного сектора науки й високих технологій, розвиток напрямів недержавного сектора науки й високих технологій, які націлені на вирішення найважливіших соціально-економічних і оборонних завдань країни;

— удосконалення фінансування державного сектора науки й високих технологій переважно шляхом розширення масштабів переходу на конкурсній основі до адресного фінансування наукових досліджень і експериментальних розробок, здійснюваних державними науковими установами за стратегічними напрямами інноваційного розвитку;

— посилення ролі провідних науково-дослідних організацій галузей промисловості й генеральних конструкторів стратегічно значущих систем (зразків) цивільного, військового й подвійного призначення, відповідальних за формування та здійснення науково-технічної політики при реалізації закріплених за ними напрямів розвитку науки, технологій і техніки;

— нормативно-правове закріплення за державою прав на об'єкти інтелектуальної власності й інші результати наукової та науково-технічної діяльності, створені за рахунок коштів державного бюджету;

— нормативно-правове врегулювання механізму передачі організаціям-розробникам, інвесторам або іншим господарюючим суб'єктам прав держави на результати наукової й науково-технічної діяльності для введення їх у господарський оборот;

— стимулювання створення, правової охорони (патентування), захисту та використання результатів наукової й науково-технічної діяльності;

— удосконалення патентної й ліцензійної діяльності через посилення координації взаємодії органів виконавчої влади, відповідальних за інноваційну, промислову, науково-технічну політику та політику охорони прав на об'єкти промислової власності;

— забезпечення стимулювання винахідницької діяльності та патентування на пріоритетних напрямах (технологічного оновлення промисловості на засадах п'ятого і шостого технологічних укладів).

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво