Пастка для переможця - Макрорівень - dt.ua

Пастка для переможця

4 лютого, 17:52 Роздрукувати

Вибір у влади невеликий: або продовження співробітництва з МВФ, або дефолт.

© Flickr/Петро Порошенко

 Президент переконаний, що відносинам України та МВФ нічого не загрожує, хоча більшу частину пунктів меморандуму офіційний Київ навіть не намагається виконати. 

Прем'єр розповідає начебто незалежному Національному банку, якою має бути облікова ставка, очевидно, не розуміючи, що її підвищення необхідне для стримування зростаючої інфляції. Уряд підготував 35 законопроектів, які нібито забезпечать зростання ВВП у 5–7%. А там суцільні "новинки" — дерегуляція, єдине вікно на митниці, служба фінансових розслідувань, бізнес-омбудсмени, уповноважені митні оператори. Загалом, усе те, про що реформатори говорять роками і що ніяк не знімає величезних макроекономічних ризиків, з якими ми зіштовхнемося у наступні три роки, якщо залишимося без підтримки міжнародних фінансових організацій. 

Усе це відбувається і після того, як Київ одержав офіційні листи від МВФ і Світового банку, які не приховують свого розчарування тим, як тут проходять реформи. І після того, як директор ЄБРР в Україні публічно заявив, що істотних реформ від діючого уряду там уже й не очікують. А офіційний представник МВФ Вільям Мюррей зазначив, що зараз прогнозувати перспективи співробітництва з Україною досить складно, і навіть дата приїзду місії в Київ ще не обговорюється. Ми втрачаємо зв'язок з реальністю, і міжнародними партнерами заодно.

Передвиборні перегони вже почалися, перші особи, не скуплячись, обіцяють і доступні кредити, і зростання зарплат, і відмову від підвищення ціни на газ, і поліпшення, і поглиблення, і Інтернет у кожну школу за шість місяців. Чи усвідомлюють вони, що на осіб, які очолять країну в 2019-му, чекають величезні економічні проблеми? Чи дійсно вони хочуть стати цими особами?

За три минулі роки структурних змін в країні не відбулося, і макростабілізація, що радує всіх, зростання економіки України не гарантує. Зберігся і головний ризик — припинення співробітництва з Міжнародним валютним фондом. Основний виклик найближчих років — істотне зростання держборгу й пікові виплати за зобов'язаннями, які припадають на 2018–2020 рр. Відсутність фінансової підтримки МВФ ускладнить рефінансування більш як 20 млрд дол. США суверенного і гарантованого державою боргу з термінами погашення у 2018–2020 рр. А виліт із програми Фонду закриє доступ України на зовнішні ринки запозичень, не дозволивши знайти там відсутні кошти. Неможливість залучити кошти офіційних і комерційних кредиторів призведе до зниження резервів НБУ, що може знову дестабілізувати економіку.

Пропозицій про запуск нової програми МВФ для України у Вашингтоні не підтримали. Немає у МВФ упевненості, що, не впоравшись із завданнями поточної програми, Київ виконуватиме нову швидше і якісніше. Нагадаємо: у рамках діючої програми, що передбачає виплату Україні 17,5 млрд дол., отримано лише 8,7 млрд. 

З квітня минулого року ми не можемо виконати всі умови, необхідні для одержання наступного траншу. НБУ оптимістично вважає, що до першого кварталу 2019-го, терміну завершення програми, ми встигнемо одержати ще 3,5 млрд дол. двома траншами. Але досвід підказує, що і кількість траншів, і підсумкова сума можуть бути меншими. Якщо будуть узагалі…

Окрім 20 млрд дол. майбутніх виплат за державним і гарантованим державою валютним боргом, ще на плечі уряду ляже виплата 5 млрд дол. за боргами державних компаній. А ще Україна втягнена в міжнародні суди з РФ щодо так званих 3 млрд дол. Януковича і з міноритаріями ПАТ "Укрнафта" (читай — з І.Коломойським), що вимагають від держави компенсації в 5 млрд дол. У суді з РФ, який із великою ймовірністю затягнеться на довгі роки, навіть у разі програшу ми нічого віддавати не збираємося. А от Стокгольмський арбітраж з "Укрнафтою" наближається до розв'язки, слухання за позовом, поданим ще у червні 2015 р., відбудуться 19–26 лютого ц.р. І чиновники Мін'юсту, схоже, роблять усе, щоб Україна його програла. Чи не тому, що очільнику міністерства інтереси І.Коломойського ближчі, ніж державні? А якщо Україна програє, то до наших боргів додадуться ще 5 млрд дол. У сумі виплати будуть величезними, а рівень міжнародних резервів НБУ на сьогодні становить 18,8 млрд дол. За оцінками МВФ, протистояти зовнішнім викликам ми зможемо, коли резерви будуть близько 30 млрд дол.

У перспективі проблему держборгу планують вирішувати, поступово знижуючи дефіцит державного бюджету: з 2,7% ВВП у 2017-му до 2,2% — у 2019-му. З 2020 р. рівень дефіциту держбюджету не має перевищувати 2% від ВВП. Але це лише уповільнить зростання боргу, але не скоротить його. Скорочення потребує як затвердження профіцитних держкошторисів, так і відмови від позапланових позик, що в роки пікових виплат буде неможливо, а в наступні періоди — малоймовірно.

У вересні Мінфін, провівши перевипуск євробондів, зміг перенести оплату 1,68 млрд дол. на пізніший термін, це згладило піки виплат, але не прибрало ризиків. Теоретично міністерство може використовувати цю ж стратегію та знайти кошти у приватних кредиторів, у відомстві вже заявили про бажання залучити на зовнішніх ринках 2 млрд дол. цього року, але цей сценарій буде неможливим, якщо офіційний Київ не продовжить співробітництва з МВФ. А знайти інші джерела коштів не вийде.

Так, кредитні рейтинги України зростають, і попит на активи в країнах, що розвиваються, залишається високим. Скориставшись сприятливою ситуацією, торік ми успішно розмістили п'ятнадцятирічні облігації на суму 3 млрд дол., що допомогло згладити боргове навантаження. Але в майбутньому, на думку представників НБУ, ситуація може змінитися.

З одного боку, стійкий приплив капіталу на ринки країн, що розвиваються, фіксується вже кілька років. За прогнозами Міжнародного інституту фінансів, цього року приплив капіталу на ці ринки може досягти
1,2 трлн дол. І якщо прогноз виправдається, то ціни на акції сягнуть докризової вартості. Про "бульбашку" говорити ще рано, але про зростаючу чутливість ринків до будь-якої негативної інформації — саме час. У таких умовах Україні будь-що слід уникати слів "дефолт" і "реструктуризація".

З іншого боку, за оцінками аналітиків НБУ, монетарна політика ключових світових економік стане більш жорсткою. ФРС торік тричі підвищувала ключову ставку і планує кілька підвищень цього року. Європейський центробанк цього року вдвічі, до 30 млрд євро, скоротив щомісячний викуп активів. Тобто зростання їхньої вартості невдовзі зупиниться. Середньострокові перспективи України щодо їх залучення не дуже райдужні, навіть якщо ми не вилетимо з програми МВФ, то маємо розуміти, що вона закінчиться в першому кварталі 2019 р., і далі нам доведеться залучати кошти на зовнішніх ринках без підтримки Фонду. Що вимагатиме не готовності здійснювати реформи, а конкретних результатів цих реформ і стабільного зростання економіки.

І заплатимо ми за ці позики значно більше, ніж за кредитами МФО. Середньозважена відсоткова ставка за кредитами МФО у 2014–2016 рр. коливалася від 1,1 до 1,6%. За взяті 2013-го зовнішні позики ми платимо 6,18%, за залучені 2017-го — 7,3%. Якщо попит на світових ринках капіталу на цінні папери країн, що розвиваються, почне падати, залучення там коштів стане ще дорожчим. Що в майбутньому лише збільшить наше боргове навантаження.

Розуміючи, що співробітництво з МФО і, зокрема, з Міжнародним валютним фондом насамперед вигідне Україні, влада глуха до вимог кредитора, список яких скоротився до приватизації, відкриття ринку землі, створення Антикорупційного суду і встановлення ринкової ціни на газ. Причому для наступного перегляду достатньо двох останніх. Влада все робить знехотя, на півсили, вважаючи перемогою прийняття законів, концепцій і програм, при цьому уникаючи їх імплементації та практичної реалізації. Бажання діючих політиків зберегти корупційні потоки й схеми перевищує їхні політичні амбіції. Здається, ніхто із стовпових дворян і морських владик, готових узяти участь у передвиборних перегонах, не усвідомлює того, що, вигравши їх, він залишиться біля розбитого корита.

Близько 70% держборгу номіновано в іноземній валюті. І будь-які курсові коливання впливатимуть на нашу здатність погашати ці виплати. Резерви НБУ почнуть танути, а дефіцит валюти неминуче призведе до подальшої девальвації гривні.

Минулий рік для експортоорієнтованої України був удалим — ціни на сталь у Європі досягнули піків із
2014 р., у першому кварталі 2017-го зросла і вартість залізної руди. Але потім ціни на неї стали падати, і, за оцінками аналітиків, цей тренд триватиме у 2018-му, більш того, знижуватиметься і ціна на сталь. У підсумку експорт агропродукції стане основним компенсатором можливого зниження валютних надходжень. Поки що світові ціни на пшеницю і соняшникову олію зростають, і, можливо, нам пощастить цього року. А наступного?

Попри макростабілізацію, економіка України досі ще надзвичайно чутлива до зовнішніх шоків і протистояти їм не в змозі. Будь-яке потрясіння на зовнішніх ринках, за умови дефіциту валюти в країні, загрожує нам ослабленням національної валюти і зростанням інфляції. Не райдужна картинка.

А якщо згадати про можливу докапіталізацію державних банків, стає зовсім сумно. У 2014–2016 рр. для збільшення статутного капіталу держбанків держава випустила ОВДП на 141,7 млрд грн і ще на 59,6 млрд прокредитувала Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Торік докапіталізація знову потрібна була — ще на 48,9 млрд грн.

За прогнозами НБУ, необхідність докапіталізації може виникнути і цього року. Причина — знецінення застав під видані банками валютні кредити, які не обслуговуються. Вирішення проблем з такими токсичними кредитами затягнулося на два роки, стратегія реформування державних банків більше року доопрацьовується Кабінетом міністрів, скільки часу треба буде на її реалізацію — уявити страшно. За цей час кожен виток девальвації національної валюти вимагатиме від держави нових уливань у капітали держбанків, докапіталізація яких уже стала головним джерелом квазіфіскального дефіциту в країні.

Національна економіка, за відсутності продуктивних реформ, зростає дуже повільно — торік ВВП збільшився на 2,2%, зберігши темпи 2016-го. Цього року зростання може прискоритися до 3,2%, тому що збільшується споживчий попит, який тривалий час виступав стримуючим фактором. Однак головна причина зростання споживання — підвищення мінімальної заробітної плати і пенсій, відповідно, соціальні видатки держави збільшуються разом із попитом. І негайна вигода може мати неприємні наслідки, бюджет цього року передбачає 20-відсоткове зростання податкових надходжень, а з урахуванням запланованого урядом подальшого підвищення зарплат це ризик. Адже збільшуватимуться і витрати підприємств на оплату праці, і інфляція, перше може негативно позначитися на відновленні реального сектору, а друге — вимагати від НБУ ще жорсткішої монетарної політики. Аналітики Нацбанку зазначають, що відновлюється економіка нерівномірно — найгірші темпи зростання показує промисловість, швидше за все розвиваються торгівля й будівництво. Тобто про зростання валютних надходжень поки що можна тільки помріяти.

З 2014-го по 2016 р. держборг зріс утричі і до кінця 2016-го становив 1,65 трлн грн. Звичайно, у доларовому еквіваленті ця цифра не така страшна — 60 млрд дол., але ризиків це не скасовує. На кінець 2013-го боргові зобов'язання держави становили 32,8% ВВП, 2014-го — уже 59,7, до кінця 2015-го — 67,1, а за підсумками 2016-го — 69,3%. За оцінками Міжнародного рейтингового агентства Moody's, у 2018 р. держборг України буде на рівні 72,3% від ВВП. А загальний зовнішній борг становитиме 104,6% від ВВП. Потреба в запозиченнях у загальний фонд держбюджету у 2017–2019 рр. відповідно до прогнозних розрахунків Мінфіну становить близько 214,9 млрд грн 2018-го і 258,6 млрд — 2019-го.

Вибір у влади невеликий: або продовження співробітництва з МВФ, або дефолт. Але якщо створення Антикорупційного суду ніяких ризиків, окрім як для корупціонерів, не несе, то підвищення ціни на газ — це і політичний ризик, і економічний. Торік субсидії від держави на оплату послуг ЖКГ одержувала половина українських сімей, і на відповідні виплати було витрачено з держбюджету понад 70 млрд грн. Мінсоцполітики розраховувало, що після підвищення мінімальної заробітної плати кількість одержувачів субсидій скоротиться, але вона, навпаки, зросла — плюс 200 тис. сімей з початку цього опалювального сезону. У держбюджеті-2018 на оплату субсидій передбачено 55 млрд грн, тобто грошей не вистачить, навіть якщо ціни не підвищувати. Якщо її підвищити на 18%, як передбачає формула "хаб+", то кількість домогосподарств, що претендують на субсидії, автоматично зросте на 20%, а якщо підвищити до ринкової ціни, то субсидії в країні одержуватимуть 90% сімей. Складний вибір, особливо в передвиборний рік. І звичайно, в уряді будуть петляти і вивертатися, намагаючись виконати на півсили і відкласти підвищення ціни на газ. І нічого не зроблять, щоб реформувати саму систему.

Людям, які бажають перемогти на президентських і парламентських виборах у 2019 р., саме час засукавши рукава працювати, усі сили витрачаючи на мінімізацію майбутніх ризиків. Інакше наступні після солодкої перемоги п'ять років їх сильно розчарують.

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Ternarous Ternarous 4 лютого, 13:38 Як не дивно, але погоджуюсь тут не з Самаєвою, а з Порошенком. Він правильно міркує: західні партнери нас не покинуть, і терпець у них не лопне. Можна цього не боятись. Але краще б він корупційні дірки затикав, а не грався в такі ігри. Терпець може лопнути у виборців.__________ В одній з минулих статей Самаєва писала, що Порошенко не дуже поспішає завершити земельну реформу, бо мораторій вигідний його друзям (Косюку та ін.). Йому потрібна підтримка грошових мішків. Я тоді подумав, що Самаєва перегинає палку, але тепер, коли Порошенко підписав закон про продовження мораторію, я схиляюсь до думки, що таки ні. Якби президент наклав вето, ВР не подолала б його. Чому ж він цього не зробив? згоден 1 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №18-19, 19 травня-25 травня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво