Операція Монетизація - Макрорівень - dt.ua

Операція "Монетизація"

9 липня, 2016, 00:00 Роздрукувати Випуск №25, 9 липня-16 липня

Кількість одержувачів субсидій за минулий опалювальний сезон збільшилася до 5,5 млн сімей. Комунальні тарифи продовжують зростати, на відміну від добробуту українців. До кінця наступного опалювального сезону кількість субсидованих сімей може досягнути 8 млн. У Мінфіні підрахували, що при збереженні нинішньої динаміки у 2017 р. видатки на субсидії становитимуть 3,8% ВВП.

Кількість одержувачів субсидій за минулий опалювальний сезон збільшилася до 5,5 млн сімей. Комунальні тарифи продовжують зростати, на відміну від добробуту українців. 

До кінця наступного опалювального сезону кількість субсидованих сімей може досягнути 8 млн. У Мінфіні підрахували, що при збереженні нинішньої динаміки у 2017 р. видатки на субсидії становитимуть 3,8% ВВП. За оцінкою Berlin Еconomics і Mckinsey, видатки на виплату житлово-комунальних субсидій населенню в 2017 р. можуть збільшитися до 80 млрд грн — з 35 млрд у 2016-му. Очевидно, що впроваджена попереднім урядом з подачі функціонерів МВФ система адресних дотацій як компенсація за зростання житлово-комунальних тарифів виявилася однією з найцинічніших псевдореформ, яка по суті зберегла діючий статус-кво серед основних вигодонабувачів. І якщо системи субсидій не реформувати по-справжньому вже зараз, то більшу частину бюджету наступного року ми витратимо лише на соціальні виплати — субсидії, пенсії, зарплати бюджетників тощо.

При цьому всі спроби підвищити енергозбереження в країні залишаються неефективними. Парадоксально на перший погляд, але одержувачі субсидій не прагнуть до економії, навпаки, вони нарощують споживання. "Житомиргаззбут", наприклад, уже заявив, що, за їхніми оцінками, 40% субсидіантів області наростили споживання газу, аби тільки в майбутньому не залишитися без підтримки держави. В області на сьогодні кожна третя сім'я одержує субсидії, при цьому більшість із них, за даними організації, взагалі перестала платити за газ і навіть не вносить обов'язкових платежів. Здавалося б, проблема очевидна — діюча система субсидій потребує величезних бюджетних видатків, при цьому не стимулюючи одержувачів до економії енергоресурсів. І майже рік тривають розмови про монетизацію субсидій, єдиний на сьогодні доступний спосіб вирішення цієї проблеми. Але єдності в уряді з цього питання ми не спостерігаємо.

Скільки міністрів, стільки й думок

Віце-прем'єр Геннадій Зубко переконаний, що монетизація субсидій необхідна, і ми маємо рухатися від монетизації зекономлених громадянами залишків до повної монетизації цього виду соцдопомоги. Віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, навпаки, стверджує, що про повну монетизацію йтися не може, бо з погляду адміністрування це буде дуже трудомісткий і дорогий проект, і єдино доступною є монетизація залишків, тобто зекономлених коштів. А міністр соціальної політики Андрій Рева побоюється, що монетизація, навіть часткова, обернеться зростанням заборгованості населення перед державою, і якщо населенню давати субсидії у вигляді грошей, то є ризик витрачання отриманих коштів не на погашення боргу за комунальні послуги, а на щось інше.

Почасти праві всі — будь-який вид монетизації, чи то залишків, чи всієї суми, потребуватиме відкриття рахунків для одержувачів і контролю над їхніми витратами. 

Це тривалий, трудомісткий, але цілком здійсненний проект. А головне — це не єдина й не основна перешкода на шляху реформування системи субсидій.

"Монетизація — це перебудова всієї системи пільг. Найважливіші запитання цієї перебудови: хто буде бенефіціаром нової системи соціальної допомоги? У якому обсязі компенсувати пільги? Як адмініструвати процес? Чи повинні трансферти бути цільовими? Відповідь на третє запитання очевидна, і реалізація відповідної роботи не більш ніж рутина, але на перше і друге запитання повинен відповісти парламент. А для відповіді на останнє потрібен баланс між рівнем захисту, фіскальними обмеженнями й іншими пріоритетами соціально-економічної політики країни, — розповіла DT.UA економіст "CASE Україна" Наталя Лещенко. — Цільові трансферти мають свої плюси й мінуси. І насправді нецільовий трансферт дає найменші викривлення на ринку з найбільшим рівнем соціального захисту. Звичайно, за належної перевірки рівня доходів і умов проживання домогосподарств".

Запровадження монетизації субсидій потребує насамперед попередньої роботи щодо зміни законодавчої бази. Діючий нині механізм надання субсидій не готовий до миттєвої монетизації. З одного боку, відсутні єдина база субсидіантів, яка має бути пов'язана з абонентськими базами постачальників житлово-комунальних послуг (ЖКП), і діючий механізм верифікації субсидій і фактичного споживання комунальних послуг. З іншого — немає відповідних вимог до виконавців ЖКП при наданні послуг уразливим верствам населення.

Тому перехід до монетизації субсидій полягає не тільки у відкритті рахунків і спрямуванні на них коштів, а в створенні системи, що забезпечує свідоме й відповідальне споживання і стимулює економію як субсидій, так і енергоресурсів. І в цьому разі складно придумати щось ефективніше від удару по кишені споживача. Уряд зобов'язаний знайти компромісне рішення, яке, з одного боку, дало б змогу захистити населення від подальшого зубожіння, а з іншого — стимулювати ощадливість.

НАК "Нафтогаз України", ще один безпосередній учасник процесу, наприклад, пропонує схоже на соломонове рішення — протягом опалювального сезону 2016–2017 рр. провести перехідний етап монетизації, конвертувавши в гроші лише залишки субсидій, і дати можливість їх використовувати лише на енергоефективні заходи для держпрограм, а вже потім переходити до повної монетизації. Як додатковий стимул пропонується запровадити "премію за економію" — збереження залишку коштів на абонентському рахунку диференційовано від розміру економії субсидій.

Усе або нічого

Так чи інакше, кожен з варіантів монетизації передбачає різні способи витрачання коштів — або на певні товари (енергозберігаючі технології, оплату комунальних послуг у майбутніх періодах), або на інші потреби субсидіанта.

"У випадку цільового витрачання коштів, незалежно від того, йдеться про всю суму чи залишок, необхідно буде забезпечити використання цих коштів тільки на певні потреби й сформувати повний перелік товарів, які можуть вважатися енергоефективними. Наприклад, як у програмі IQenergy. Але, незважаючи на значні суми коштів, найдоступнішими будуть недорогі товари: лампочки, обігрівачі та інше, а визначити повний перелік цих товарів на ринку із зазначенням усієї вихідної інформації практично нереально. Крім того, це може викликати ажіотаж і подорожчання цих товарів. На мою думку, Україні більше підходить варіант повної монетизації всієї суми субсидії, але з можливістю витрачати її лише на оплату комунальних послуг. Таким чином, якщо субсидіант заощаджує енергоресурси, то, відповідно, зменшуватиметься його частка від загальної суми, а ефект від економії буде для нього помітним одразу ж", — розповіла DT.UA експерт з питань соціальної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Маріанна Онуфрик.

Технічно, за словами експерта, це здійснюється в такий спосіб: на кожну людину відкривається спеціальний картковий рахунок у банку, і сума субсидії нараховується щомісяця. При розрахунках субсидіант згідно з квитанцією частину коштів оплачує карткою, а залишок — з інших джерел. При цьому такий рахунок може використовуватися не тільки для нарахування субсидії, а й для інших цілей, однак кошти від субсидії будуть "міченими", тобто можуть бути використані лише на ці цілі. Складність подвійної оплати (карткою й готівкою) є виправданою з погляду усвідомлення людиною реальної вартості житлово-комунальних послуг і цінності допомоги від держави.

"Побоювання щодо нецільового використання монетизованих коштів небезпідставні, але застосування для перерахування субсидій рахунків з обмеженим доступом допоможе запобігти цьому й не є приводом для відмови від повної монетизації. Більш того, можливість для одержувача субсидій вільно вибирати постачальника послуг підвищить конкуренцію в сфері надання послуг ЖКГ і вплине на їхню цінову політику. Додатковим стимулом можуть стати спеціальні кредитні програми, які дадуть можливість одержувати громадянам довгострокові кредитні фінансові ресурси для здійснення заходів з підвищення енергоефективності", — вважає експерт Економічного дискусійного клубу Євген Олейніков.

Економія
не лише на папері

Споживання газу в останні два роки скорочується: на 13% — у 2014 р. і на 34% — у 2015-му. Але причини цього скорочення лише незначною мірою пов'язані з підвищенням енергоефективності в країні.

Згідно з результатами аналізу директора Фонду екологічних інвестицій Олексія Хабатюка, система субсидій і пільг фактично знизила середню ціну на газ для населення у 2015 р. в 1,6 разу. Причому таке зниження відбулося нерівномірно між різними групами споживачів. Одержувачі субсидій практично не платили за спожитий газ власними коштами, тому що встановлені державою соціальні норми, у межах яких надається субсидія, значно перевищують фактичне споживання. Це призвело до демотивації субсидіантів до скорочення споживання газу, фінансової зацікавленості в такій економії у них немає.

Виконане експертом дослідження показує, що зменшення споживання газу населенням було зумовлене не лише зменшенням обсягів його фізичного споживання, та й тут третина економії забезпечена теплими зимами останніх років. Позначилося на зниженні й зменшення статистичного споживання, яке має штучну природу й зумовлене зменшенням норм для споживачів, у яких немає лічильника, а таких в Україні ще близько 3 млн домогосподарств.

Реальний стимул заощаджувати на сьогодні є лише в тих родин, які субсидій не одержують. Вони, за оцінкою Мінрегіону, дійсно знизили споживання газу й тепла на 30%. Але що вищі тарифи, то менше таких родин в Україні.

Що цікаво, за даними Держстату, на кінець травня ц.р. заборгованість населення з оплати за централізоване опалення та гаряче водопостачання становила 5,5 млрд грн, за утримання будинків і прибудинкових територій — 2,4 млрд, за централізоване водопостачання — 1,7 млрд, за вивезення сміття — 0,4 млрд грн. Водночас нараховані протягом січня—травня субсидії значно, на
11,4 млрд грн, перевищували вартість фактично спожитих послуг, і залишки коштів призначених населенню субсидій на рахунках газопостачальних підприємств на кінець травня повністю перекривали суми заборгованості за вищенаведеними видами ЖКП
. Тобто держава, а точніше, платники податків у буквальному сенсі платять за себе й за того хлопця, оплачуючи субсидії тих, хто платити не може, і погашаючи борги тих, хто платити не хоче.

Так, діючий механізм надання субсидій передбачає припинення їх надання, якщо субсидіант не оплачує ЖКП, але терміни виявлення, подачі й розгляду таких випадків становлять 3–6 місяців, протягом яких виплата субсидії триває. Більш того, після підтвердження оплати комунальних послуг або обґрунтування неможливості їх сплатити громадянин знову одержує право на субсидію. Погодьтеся, мотивація платити вчасно мінімальна.

У результаті, з одного боку, населення не хоче скорочувати споживання, щоб не залишитися без субсидій, з іншого — може затримувати платежі за інші послуги, тому що це втратою субсидії не загрожує. З такою філософією, погодьтеся, далеко не поїдеш.

Мінрегіон підготував широкий план підвищення енергоефективності й у процесі створення відповідного фонду, який буде акумулювати кошти як держави, так і донорів, розробляти і впроваджувати проекти, що допомагають українцям заощаджувати енергоресурси. Але на реалізацію цього плану потрібен час, а його в уряду якраз немає — не за горами новий опалювальний сезон.

Необхідні пропозиції, здатні зрушити питання з мертвої точки вже зараз. Наприклад, можна дозволити повну монетизацію субсидій тим одержувачам, які погодяться споживати енергоносії за енергоефективними соціальними нормативами європейського рівня. Або, за пропозицією НАК "Нафтогаз України", використовувати сезонні коефіцієнти, поетапно зменшуючи соціальні нормативи. Діючий механізм розрахунків за однаковими нормативами кожного місяця опалювального періоду не стимулює споживачів до раціонального використання енергоресурсів. У жовтні, наприклад, споживач може й не вмикати опалення, але субсидію одержить. А в листопаді, уже маючи на руках платіжку з переплатою, буде використовувати енергоресурси незалежно від реальної потреби в них або подавати завищені показання використання енергоресурсів. Що, між іншим, усіляко підтримується постачальниками природного газу.

Не варто забувати й про кінцевих одержувачів субсидій. Ні, не про людей, а про теплокомуненерго. Саме їм спрямовуються кошти держбюджету, а домогосподарства в цьому випадку є лише передавальною ланкою. За відсутності монетизації та підвищення енергоефективності теплокомуненерго з великою ймовірністю на папері збільшуватимуть обсяги споживання тепла, щоб гарантовано й у надлишку одержувати гроші платників податків. Тільки відчутне зниження споживання й монетизація не дадуть їм можливості для подібних зловживань.

Узагалі слід звернути увагу на постачальників житлово-комунальних послуг. Адже вони можуть увійти в змову зі споживачами й навмисно завищувати ціну природного газу або обсяги його використання, щоб у підсумку одержати більший обсяг субсидій. Експерти "Нафтогазу" для початку рекомендують визначити вимоги до постачальників, клієнтами яких можуть бути споживачі, що користуються соціальною підтримкою держави, а також запровадити індикативні ціни, вище яких не може поставлятися природний газ уразливим верствам населення.

Однак усе це неможливе без створення єдиної бази одержувачів субсидій і забезпечення обміну інформацією між цією базою й базами постачальників енергоресурсів. Що, наприклад, дасть змогу виключити можливість призначення субсидії одній особі в кількох домогосподарствах. Ці заходи — ще не перехід до монетизації, але вони можуть стати підготовчим етапом до її впровадження. І реформу субсидій слід давно розпочати, адже до нового опалювального сезону залишилося трохи більше двох місяців, а тарифи на опалення з 1 липня зросли майже на 100%.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №22-23, 15 червня-21 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво