Новий прозорий світ - Макрорівень - dt.ua

Новий прозорий світ

26 липня, 17:18 Роздрукувати Випуск №29, 27 липня-16 серпня

Коли український бізнес запрацює за міжнародними правилами?  

Прозорість — ключовий елемент упровадження цивілізованих правил гри на будь-якому ринку. 

Перехід до більшої прозорості — це світовий тренд, і не лише для банків, а й для бізнесу. Всі міжнародні банки, що належать до країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), на сьогодні переходять до більш жорстких правил із внутрішнього контролю. Вони повинні бути точно впевнені у законності походження коштів власних клієнтів, інакше наражатимуться на репутаційні втрати, величезні штрафні санкції регуляторів і негативний вплив на вартість їх акцій. Це реалії світу, в якому ми живемо і працюємо вже зараз, а отже, маємо бути до них готові. Це означає перш за все податкову прозорість бізнесу, рецепт якої записаний у Плані дій BEPS, він же — План дій для боротьби з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори.

Нові правила гри

За оцінками ОЕСР і МВФ, втрати від діяльності, спрямованої на переміщення прибутків компаній за кордон, становлять у середньому 1% від ВВП для розвинених країн і 1,3% — для країн, що розвиваються. Враховуючи високий рівень тінізації економіки України, потенційні втрати для нашої країни можуть бути ще вищими. Це виклик для всієї держави та громадян.

Тому загальносвітовою тенденцією є підвищення уваги до питань оподаткування. До цієї роботи активно долучилися МВФ і Світовий банк, створивши спільно з ОЕСР та ООН міжнародну платформу з питань оподаткування, і навіть уже опублікували звіт з питань корпоративних податків. Примітно, що згідно з дослідженням МВФ Україна є однією з країн, в якій суттєво недооцінено базу оподаткування податком на прибуток підприємств, — це є наслідком історичної "традиції" до структурування вітчизняного бізнесу через офшорні юрисдикції.

Законодавство країн — членів ОЕСР, а також країн, які є найпопулярнішими офшорами (Кіпру, Панами, Британських Віргінських Островів (БВО), активно змінюється в напрямі податкової прозорості та розмежування діяльності компаній, які створюють додану вартість у країні реєстрації, та штучних юридичних оболонок, єдиною метою створення яких є оптимізація податкового навантаження. 

Враховуючи, що саме з Кіпру, БВО та Нідерландів у 2018 р. до України надійшло майже дві третини всіх негарантованих довгострокових інвестицій і майже половина від усіх прямих іноземних інвестицій, а також що саме до Кіпру та Нідерландів за 2018 р. було перераховано з нашої країни майже 80% обсягу дивідендів (2,6 з 3,4 млрд дол. США) на користь інвесторів-нерезидентів, необхідність переходу України до таких же прозорих правил гри стає очевидною (див. рис. 1, 2).

 

Більш того, за 2018 р. до країн, що входять до визначеного Кабінетом міністрів переліку низькоподаткових юрисдикцій, а також до Нідерландів і Швейцарії, які мають пільгові системи оподаткування компаній, що не ведуть активної діяльності на території цих країн, за даними НБУ, з України було відвантажено товарів на суму 5,3 млрд дол. (11,2% від загального експорту). Натомість обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну з цих країн, становив майже 25 млрд дол. (52,6% від загального експорту). Різниця — майже 20 млрд дол. Аналогічна ситуація з імпортними операціями — різниця між обсягами операцій з фізичного імпорту та платежів за імпорт із низькоподатковими юрисдикціями за 2018 р. становила понад 10 млрд дол. (див. рис. 3).

 Ці цифри тільки вкотре підтверджують, що План дій BEPS для України — нагальна необхідність. Переважна більшість операцій із цими країнами підпадає під визначення контрольованих, тобто таких, що здійснюються із пов'язаними (асоційованими) підприємствами, а отже, на них мають поширюватися правила трансфертного ціноутворення, які наразі потребують удосконалення.

Міжнародна мережа країн, що взаємодіють з питань оподаткування, стрімко зростає: на сьогодні вже 129 країн світу (включно з Україною) є учасниками Рамкової угоди з упровадження Плану дій BEPS, 105 країн приєдналися до Угоди про автоматичний обмін фінансовою інформацією, встановивши близько 4000 двосторонніх відносин, через які пройшла інформація щодо 47 млн офшорних рахунків на суму близько 4,9 трлн євро. Завдяки автоматичному обміну було виявлено понад 95 млрд євро активів, інформація про які раніше не була відома податковим органам. У лютому українським парламентом було ратифіковано конвенцію MLI, і тепер ми очікуємо депонування підписаної Україною Угоди та початку роботи над її практичною реалізацією.

Однак для повноцінного впровадження Плану дій BEPS в Україні необхідно ухвалити відповідний законопроєкт, розроблений за участі фахівців Національного банку, Міністерства фінансів і провідних експертів з питань оподаткування.

Законопроєкт включає кроки, які є важливими для забезпечення рівності та прозорості операцій з офшорними структурами:

— розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК — контрольовані іноземні компанії), і правила оподаткування таких компаній;

— обмеження витрат на фінансові операції;

— запобігання зловживанням у зв'язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;

— запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва;

— удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням;

— правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Найбільші суперечки сьогодні викликає питання запровадження правил КІК, але насправді вони не позначаться на операційній діяльності компаній, які активно працюють на зовнішніх ринках. Їх мета — протидіяти зловживанню пільговими режимами оподаткування, для чого використовуються так звані паперові компанії, з допомогою яких відбувається штучне акумулювання прибутків в офшорних юрисдикціях.

Розроблений робочою групою законопроєкт, який пройшов експертизу фахівців ОЕСР і Світового банку та враховує їх рекомендації, було розміщено у жовтні минулого року на веб-сторінках Мінфіну та НБУ. Він уже отримав коментарі бізнесу та експертної спільноти, а проведене серед учасників бізнес-асоціацій опитування засвідчило високий рівень підтримки великим бізнесом запропонованих законодавчих змін. Нещодавно законопроєкт отримав позитивну оцінку технічної місії фіскального департаменту МВФ.

Зміцненню стійкості державних фінансів сприятиме також вирішення питання оподаткування доходів від продажу активів в Україні через перехід прав власності на іноземну юридичну особу, яка є формальним власником цих активів. Модельна угода ОЕСР містить рекомендацію щодо оподаткування доходів за такими операціями за місцезнаходженням активу, тобто у нашому випадку — в Україні, а не в офшорній зоні. Україна повинна скористатися можливістю, яку надає приєднання до Багатосторонньої конвенції MLI, для внесення відповідних змін у двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування та впорядкувати питання оподаткування таких операцій на законодавчому рівні. Враховуючи поширеність в Україні оформлення прав власності на підприємства та нерухомість на офшорні структури, це є важливим кроком у напрямі розширення податкової бази.

Викинути скелети з шаф

Одним із ключових елементів дорожньої карти з переходу України до режиму прозорості та підзвітності є добровільне декларування активів. Оскільки передбачається приєднання України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією, інформація щодо коштів на рахунках вітчизняних резидентів за кордоном, у тому числі компаній, кінцевими бенефіціарами яких є податкові резиденти України, автоматично почне надходити і до податкових органів. Тому необхідно заздалегідь урегулювати питання наслідків для тих платників податків, у яких у процесі інформаційного обміну буде виявлено незадекларовані активи. Міжнародний досвід свідчить, що для безболісного переходу до режиму прозорості необхідно надати можливість громадянам і бізнесу перегорнути сторінку минулого, в якому несплата податків для одних була "справою честі", для інших — запорукою виживання.

Точно оцінити обсяг зарубіжних активів податкових резидентів України, які потенційно підлягатимуть декларуванню, неможливо через відсутність таких даних. Згідно із звітом Boston Consulting Group за 2018 р., обсяг приватних фінансових активів резидентів Східної Європи та Центральної Азії становив 3,3 трлн дол., і, за експертними оцінками, п'яту частину з них було розміщено в офшорах. В опублікованому наприкінці 2017 р. дослідженні Національного бюро економічних досліджень (США) зазначається, що у податкових гаванях зосереджено активів на суму близько 10% світового ВВП, зі значними розбіжностями в оцінках у розрізі груп країн: від близьких до нуля значень у країнах Скандинавії до 60% ВВП у країнах Латинської Америки та в Росії.

Україна не входила до переліку досліджуваних вище країн, проте, виходячи з її географічного місцезнаходження між континентальною Європою та Росією, а також враховуючи інституційну специфіку країни, можна припустити, що обсяг активів резидентів України в офшорах може сягати майже половини ВВП. Частина цих коштів могла бути отримана цілком легально (зі сплатою відповідних податків при продажу активів в Україні іноземному інвестору). Однак навіть у таких позитивних випадках за час перебування цих коштів за кордоном вони також приносили їх власнику прибуток, з якого, цілком імовірно, податки за ставками оподаткування в Україні вже не сплачувалися.

Аналіз ОЕСР показав, що в рамках кампаній із добровільного декларування та спеціальних розслідувань понад 800 тис. платників податків показали свої статки та доходи, про які раніше не було відомо податковим органам. Із задекларованих коштів було сплачено близько 93 млрд євро податків до бюджетів країн, які провели кампанії з добровільного декларування. Окрім короткострокових переваг у вигляді додаткових надходжень доходів до бюджету, добровільне декларування дає змогу розширити податкову базу на майбутнє.

* * *

Прийняття пакета, який запровадить План дій BEPS в Україні, сприятиме справжній валютно-податковій революції в масштабах країни і дозволить не лише вийти на новий, більш ліберальний, етап розвитку фінансової системи, а й забезпечити створення рівних і цивілізованих правил гри для всіх учасників ринку. Від його прийняття залежить, чи стане Україна на цивілізовані рейки, або ж так і залишиться у сірій зоні на невизначений термін.

Розуміння невідворотності змін у напрямі підвищення податкової прозорості стимулюватиме бізнес відмовлятися від утримання складних міжнародних структур, що, в свою чергу, не лише дасть можливість скоротити адміністративні витрати та спрямувати фінансові ресурси на розвиток основного бізнесу, але й зробить структури компаній більш зрозумілими, а отже, й більш привабливими для кредиторів та інвесторів. А розширення податкової бази за рахунок доходів, що наразі уникають оподаткування шляхом структурування угод і власності через низькоподаткові юрисдикції, дозволить зменшити податкове навантаження в цілому, покращуючи умови ведення бізнесу в Україні.

Окрім того, у світі триває конкурентна боротьба за ринки та капітали, у якій беруть участь уряди країн, стимулюючи економічну активність шляхом зниження податкових ставок. Обмеженість бюджетних можливостей в Україні не дає змоги ефективно з ними конкурувати на чинній базі оподаткування. Тому єдиний спосіб для нас залишатися конкурентоспроможними та успішними — це розширення податкової бази шляхом упровадження найкращих світових стандартів у сфері оподаткування.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво