Може, час запроваджувати субсидії на продукти харчування? - Макрорівень - dt.ua

Може, час запроваджувати субсидії на продукти харчування?

10 травня, 17:35 Роздрукувати Випуск №17, 11 травня-17 травня

Про наші споживчі ціни й індекси.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Березневий індекс споживчих цін по Україні вперше було опубліковано із затримкою — не 9 квітня, а наступного дня. 

Такого раніше ніколи не траплялося. Календаря публікації експрес-випусків дотримуються у Держстаті неухильно. Причому 9 квітня, як і мало бути, з'явився вужчий базовий ІСЦ, який розраховується паралельно з основним ІСЦ, але публікується в цілому без деталізації по розділах. Причиною затримки, швидше за все, став незвично високий і несподіваний приріст індексу у розділі "Одяг і взуття" — 11,3% до лютого при загальному зростанні всього ІСЦ на 0,9%. Він зумовив збільшення загального ІСЦ приблизно на 0,2% (точніше, на 0,17%). Жодних об'єктивних передумов для такого несподіваного й різкого приросту по одягу і взуттю не було.

У 10 з 12 класифікаційних розділів березневий приріст ІСЦ був значно нижчим 1,0% і лише у розділі "Зв'язок" — 2,2% (який при вазі в 3,065% не міг вплинути на загальний індекс). У нас майже весь одяг і взуття імпортні (у 2017 р. одяг — 94,9%, взуття — 96,3%, лише за панчішно-шкарпетковими виробами, що входять до цього розділу, в якому вітчизняні непогані житомирські шкарпетки, — 60,6%). Такий приріст по одягу та взуттю міг би бути зумовлений лише значним падінням курсу гривні до долара, але національна валюта залишалася стабільною.

Що ж могло зумовити настільки високий приріст щодо одягу та взуття? Відповідь дає детальніший аналіз продуктового набору цього розділу ІСЦ. Для початку зазначимо одну неузгодженість нашого індексу. У продуктовому наборі 328 позицій, а у ваговій структурі на одну більше — 329. І вона якраз у розділі "Одяг і взуття". У вагах в одяг включено ще окремою позицією тканини ("Одяг і тканини" — 2,926%, "Одяг" — 2,815%). Різниця в 0,109% звичайно дріб'язкова — близько 2% від усієї частки у вагах цього розділу (0,109:5,271). Вона не впливає на індекс, але, додамо, вона була й у попередньому п'ятирічному наборі продуктів 2012–2016 рр.

Спробуємо розібратися, як змінювалися індивідуальні індекси за березень до лютого по одягу (40 позицій) і взуттю (17). Найбільший приріст припадає на подорожчання зимових речей (і це в сонячному березні!). По одягу: куртки утеплені чоловічі — 123,0%, светри, джемпери чоловічі — 120,0, куртки утеплені жіночі — 121,1, светри, джемпери жіночі — 120,2, куртки утеплені дитячі — 118,6%. А на літній і всесезонний одяг приріст індексів дуже малий: наприклад, сорочки чоловічі — 103,3%, футболки, майки чоловічі — 103,3, шкарпетки чоловічі — 100,1, блузки жіночі — 106,8, бюстгальтери — 101,0, а колготки жіночі — навіть 99,4%. Така сама картина й по взуттю: черевики утеплені чоловічі — 122,7%, чоботи утеплені жіночі — 120,7, а кросівки чоловічі — 103,1, домашнє взуття чоловіче — 99,8, літнє взуття жіноче —109,1, домашнє взуття жіноче — 100,6, кросівки дитячі — 103,6, домашнє взуття дитяче — 100,6%.

Ще в наборі деякі види одягу і для зими, і для інших сезонів, але з більшою орієнтацією на зиму, наприклад, чоловічі костюми — 112,7%, піджаки жіночі — 115,2.

Якщо спробувати об'єднати весь зимовий одяг і взуття в одну групу, то у ній отримаємо індекс 119,6%, у групі "зима та інші сезони" — 109,7 і в літній групі — лише 104%.

Додамо, що, крім березня 2019 р., у попередньому 2018 р. відзначався приріст цін щодо всього одягу і взуття у вересні до серпня — 108,9% і в жовтні до вересня — 102,4. Що цілком зрозуміло у зв'язку з необхідністю придбати теплий одяг і взуття до зими. А у квітні—серпні 2018 р. індекси цін на одяг і взуття щомісяця знижувалися.

Така ситуація зі стрибками індексів цін на одяг і взуття в березні зумовлена особливостями врахування цін на них. І вона повторюється рік у рік. Але в попередні роки вона не була такою масштабною, як цього року, і березневі індекси публікувалися без затримок.

І якщо простежити по місяцях, як змінювалася ціна на вовняну спідницю марки "Слен" за 1000 грн, що наводиться як приклад, покликаний роз'яснити специфіку розрахунків індексів на зимовий одяг і взуття (стор. 36 посібник з ІСЦ), то там справді виходить аж 142,9% (1000:700х100%). Але це якщо порівнювати січневий індекс із попереднім лютневим ("задній хід"), а не навпаки, як прийнято в статистиці, — лютневий з попереднім січневим.

Можливо, що подібні індексні недолугості можуть бути й щодо інших продуктів, які в продажі лише кілька місяців на рік (ягоди, кавуни). Але їх ваги в загальному індексі значно нижчі, ніж зимового одягу та взуття.

І хоча вужчий (240 продуктів, на 88 менше, ніж у звичайному ІСЦ, і 58,688% ваг ІСЦ) і орієнтований на Нацбанк березневий базовий ІСЦ був опублікований без затримок, у нього включено весь одяг і взуття з індексом 111,3%, через що він виявився завищеним навіть більше, ніж загальний, — майже на 0,3 пункту. І це завищення збережеться в обох індексах до кінця року.

"Соціальний" і "несоціальний" набори

Зі скасуванням з початку 2018 р. максимально допустимих торговельних надбавок на соціальні продукти у Держстату начебто відпала необхідність наводити щодо них ціни тричі на місяць. Джерела встановлення цих надбавок беруть початок ще в минулім столітті! У грудні 1996 р. було створено Державну інспекцію по контролю над цінами із пристойним штатом чиновників у центрі й усіх регіонах країни. Вона проіснувала багато років і була ліквідована 2014-го урядом А.Яценюка. Але сам перелік соціальних продуктів залишився, як і необхідність моніторити і публікувати щодо них ціни тричі на місяць. Цінова інспекція не могла самостійно грамотно визначати ціни продуктів, і цю функцію було передано тодішньому Держкомстату. І ціни щодо них публікувалися тричі на місяць до кінця 2017 р.

Потрібно було шукати якийсь інший шлях. До 25 соціальних продуктів додали ще 28 "несоціальних". Так сформувався набір із 53 продуктів, щодо яких по Україні й регіонах 12–14 числа наводяться середні ціни. Це, звичайно, дуже добре.

У 2019 р. на них припадає 36,7% ваг (2017 р.) із загального продуктового набору в 328 позицій (по м. Києву — 34,6%). З 53 продуктів 48 — це товари переважно продовольчі (31), алкоголь і тютюнові вироби (8), медикаменти (6), автомобільне паливо (4). І п'ять — послуги. А пізніше були опубліковані ще й дані за 2017 р.

Можна зазначити, що перелік соціальних продуктів був не зовсім логічний. Якщо до них були віднесені бензин А-95 і дизельне паливо, то це, очевидно, передбачало використання їх у "соціальних" автомобілях, а не для зберігання в холодильнику. Але про автомобілі не згадувалося (це вже занадто, щоб усі мали автомобілі).

Публіковані дані про середні ціни можна використовувати у двох напрямках: зміна цін у динаміці й порівняння цін по регіонах.

Якщо коротко охарактеризувати зміну цін у березні порівняно з лютим, то на 39 із 53 продуктів вони підвищилися, а на 14 — знизилися, а з груднем 2018 р. — підвищилися на 43 і знизилися на 10 продуктів. За останній місяць цінові зміни в обидва боки були дуже незначними. Наприклад, ціна гречаної крупи зросла по Україні на дві копійки — з 16,76 до 16,78 грн/кг, а щодо рослинної олії знизилася на 9 коп. — з 35,07 до 34,98 грн/л. І такі зміни (особливо зниження) покупцями не відчуваються, але ціновою статистикою вони мають враховуватися.

Дуже строката картина з цінами на городину борщового набору, і, ймовірно, ці цінові показники по Україні сприймаються зі сторожкістю і недовірою. Начебто ціни за місяць практично не змінилися на картоплю (10,09 грн/кг у лютому, 10,16 — у березні), трохи знизилися на буряк (лютий —12,86 грн/кг, березень — 12,60), моркву (лютий —
11,75 грн/кг, березень — 11,41) і досить сильно зросли лише на капусту — на 30,3%, майже на третину (20,16 грн/кг у лютому, 17–26 — у березні). Але ціни щодо них, особливо цього року, різко змінюються упродовж місяця. Раніше ціни на картоплю й борщові овочі фіксувалися, як і на всі соціальні продукти, тричі на місяць із десятиденним інтервалом. А з 2018 р. тільки раз — на кінець місяця. Рішення явно непродумане. Вони зростають мало не щодня. Ціни на городину зараз значно вищі, ніж рік тому. Взагалі для овочів досить характерні значні зміни цін щороку. У березні в 18 регіонах яблука були дешевші за картоплю. Це видно і в цілому з таблиці по Україні.

Хотілося б звернути увагу на цінові відмінності у частині продуктів цього набору (див. табл. 1) і подумати, чим вони можуть бути зумовлені.

Мабуть, зрозуміло, що ціни на оренду квартир, міський транспорт, страховку автомобілів у Києві будуть вищими, ніж в інших регіонах. Певні сумніви щодо стоматології. Чому вони настільки низькі в Житомирській області? І це щомісяця, та й торік.

А щодо всіх продуктів харчування відмінності в цінах між регіонами виходять за нормальні межі. Хоча й можна допустити, що причиною можуть бути якісь дуже незначні похибки статистики в збиранні цін, але в основному вони зумовлені іншими "не статистичними" факторами. Зокрема, змовами оптовиків, і тут активнішим мав би бути Антимонопольний комітет України.

Нинішній ціновий набір з 53 продуктів потребує розширення

У нещодавній змістовній і цікавій статті Т.Юхименко та О.Погарської (див. DT.UA №15 від 20.04.2019 р.) зазначається, що оприлюднення вагової структури для розрахунків ІСЦ в Україні викликало широку дискусію в експертному співтоваристві. Це дійсно так, і хотілося б додатково висловити міркування з цього питання.

Велику увагу аналізу та прогнозуванню інфляції, вагам приділено і в квартальному "Інфляційному звіті" НБУ, який вийшов днями і зміст якого, як і всіх попередніх випусків обсягом по 60–65 сторінок, набагато ширший цієї скромної назви. Інфляційні звіти НБУ справді охоплюють набагато ширше коло проблем, і їхня підготовка потребує дуже великих зусиль, як-небудь подивіться (НБУ — Публікації — Інфляційні звіти).

Для розрахунків ІСЦ потрібні два компоненти: індивідуальні індекси та їх ваги в продуктовому наборі (328 позицій). Перший відображає щомісячні зміни цін (наприклад, ціни на молоко за місяць зросли на 1,3% (індекс 101,3%), а на яйця — знизилися на 1,5% (індекс 98,5%). А другий — частку кожного з цих продуктів у грошових споживчих витратах домогосподарств, щоб привести 328 індексів до спільного знаменника.

У звичайних умовах вирішальне значення для визначення ІСЦ має зміна індивідуальних індексів, а зміни вагової структури — у багато разів менше.

В Україні вже третій рік (з 2017 р.) ІСЦ став розраховуватися за ваговою структурою Системи національних рахунків (СНР), а до цього з 1991 р. він визначався за вагами споживчих витрат, які базувалися на вибіркових обстеженнях домогосподарств. Відмінності у ваговій структурі ІСЦ щодо них виявилися досить істотними, насамперед по ключових позиціях набору. І не менш значущими виявляються зміни в ній уже за новою системою, особливо відносно ваг 2017 р., використовуваних у розрахунках ІСЦ цього року (див. табл. 2).

Зауважимо для розуміння, що сума індивідуальних ваг усього проднабору ІСЦ обов'язково має становити 100,000%. Вона не може бути хоч трохи більшою або меншою за цю величину.

При переході з ваг домогосподарств на ваги нацрахунків у нових вагах різко скоротилася частка продовольства (на 17,7%) і житла з ЖКГ (на 17,1%). А саме за цими двома розділами ІСЦ найшвидше зростають ціни й тарифи. І при розрахунках за вагами нацрахунків загальний ІСЦ став занижуватися.

Важко повірити, що нові ваги нацрахунків у 2017 р. порівняно зі старими вагами домогосподарств 2015 р., тобто лише за два роки, могли настільки різко скоротитися (стовпчик 5 до стовпчика 2): з утримання будинків і прибудинкових територій (колишня квартплата) — у 5,8 разу, з холодної води — в 4,7 разу, каналізації — у 4,4 разу.

Але вже й за новими вагами нацрахунків витрати за всіма без винятку особливо чутливим для наших громадян дев'ятьма житлово-комунальними компонентами (позиції 4.4 і 4.5 у таблиці) щороку зменшуються. Особливо насторожує скорочення 2017-го до попереднього 2016-го за рік майже на чверть (75,7%). Менше щодо електроенергії (87,4%) і опалення (78,7%), більше щодо природного газу (69,1%) і холодної води (69,9%). І що може бути з вагами на ЖКГ 2018 р. (для індексів 2020 р.), якщо директриса їхнього зниження продовжиться, а вільні вправи з вагами збережуться.

Далі спробуємо порівняти їх із закладеними у вагову структуру витратами на базові продукти харчування, які лише за дуже невеликим винятком купуються у мережі продовольчих магазинів, а не на ринках (хіба що крім лимонів, апельсинів) і повністю враховуються в роздрібному товарообігу (див. табл. 3).

Ці співвідношення за всього старання якось не вкладаються в голові. І мимоволі згадується з чеховського "Листа до вченого сусіда": "Цього не може бути, тому що цього не може бути ніколи". І якщо існує тверда впевненість у правильності ваг щодо комунальних платежів, то неминуче виявляються різко завищеними ваги на основні продукти харчування, і на них начебто час запроваджувати субсидії.

Однак під гучною назвою нацрахунків дані щодо основної частини ваг ІСЦ беруться з таблички про структуру роздрібного товарообігу торговельних підприємств з держстатівського збірника "Роздрiбна торгiвля України" (2017 р.). Там (на стор. 17) наводяться дані про реалізацію рослинних олій — 3054 млн грн, яєць — 3975 млн і цукру — 2785 млн грн.

Наважимося порівняти дані щодо реалізації цих трьох продуктів з даними про фактичну оплату трьох основних комунальних платежів:

— природний газ — 33171 млн грн, рослинні олії — 3054 млн, різниця — 10,9 разу;

— центральне опалення й гаряча вода — 23932 млн грн, цукор —
2785 млн, різниця — 8,6 разу;

— електроенергія — 29443 млн грн, яйця — 3975 млн, різниця —
7,4 разу.

І додамо ще яскравіший приклад невідповідностей. У 2017 р. чотириколісним легковим автомобілям додано вагу 2,391%, у тому числі з Євросоюзу — 1,447%. А двоколісним велосипедам — 1,396%. Це 58,4% від усіх автомобілів і 96,5% від єесівських. За даними ж роздрібного товарообігу (а це — СНР) продаж легкових автомобілів становив 40801 млн грн, а велосипедів — лише 155 млн, тобто тільки 0,38% від автомобілів, а не 58,4%. Невідповідність "лише" в 153 рази!

Узагалі-то для розрахунків ваг ІСЦ, і навіть точніших, посилання на нацрахунки не потрібні. Для цього досить інформації про структуру роздрібного товарообігу по Україні і ще по регіонах, кількох таблиць з даними департаменту статистики послуг, і потрібна серйозна робота з даними обстежень домогосподарств. Понад 80% необхідних для ваг даних "сидять" у структурі роздрібного товарообігу. Але їх звідти складно вибирати, напряму — лише 14 продуктів. А частина взагалі належить не до споживчих витрат, а до накопичення. У методиці 2006 р. це викладено тільки на одній сторінці. І цю частину методики слід скоригувати та обновити. А в матеріалах іншої статистики головним чином використовуються дані департаменту статистики послуг.

Дійсно, в обстеженнях домогосподарств через відмову брати участь у них переважно більш заможних жителів, особливо великих міст, їх вагова структура потребує коригування, що частково здійснюється. Така проблема не тільки в Україні, а й у європейських країнах. У них теж пристойна частка відмов, причому вища у північних країнах з вищим ВВП на душу, ніж у південних, де він нижчий. Натомість у нас участь в обстеженнях вища в регіонах з більшою часткою сільських жителів. І не тільки тому, що їхній середній вік вищий, ніж міських. Торік за участь в обстеженні домогосподарства одержали 5,7 млн грн. Це приблизно по 630 грн на домогосподарство на рік і по 50 — на місяць. І для сільських жителів, у яких грошові доходи значно менші, ніж у міських, це хоч якісь додаткові доходи.

Та повернімося до реальності нинішньої вагової структури. Потрібно виходити з того, що вона має відображати кінцеві споживчі витрати громадян (це нацрахунки), але не всі, а тільки їхню грошову частину, яка орієнтовно становить  близько 60–65% усіх витрат. Тоді було б значно легше аналізувати, наскільки закладені в ІСЦ ваги відповідають реаліям. Це було б дуже просто зробити, помістивши під заголовком про структуру ваг їхню величину в мільйонах гривень. Але департамент статистики цін робити цього не збирається. А без цієї інформації нинішнім вагам важко вірити.

Новий посібник для користувачів ІСЦ

Добре, що Держстат підготував і розмістив на своєму сайті електронну версію нового посібника для користувачів ІСЦ ("Для громадськості — Доступно про статистику — Індекс споживчих цін"). Але ознайомитися з ним, не знаючи, що він узагалі існує, практично нереально, виходить, "недоступна доступнiсть". Треба б інформацію про це винести в новини на екран і не прибирати якийсь час. Посібник допоможе всім зацікавленим усвідомити багато аспектів побудови цього індексу. Необхідність зумовлена ще й тим, що в 2016 р. було прийнято нову методику його визначення. Колишній посібник з ІСЦ було видано у вигляді брошури ще 13 років тому.

При приблизно аналогічній структурі новий посібник легше сприймається, бо в ньому щодо багатьох аспектів наводяться конкретні приклади, чого не вистачало в колишньому. Він краще відредагований, розбитий на 18 розділів обсягом від однієї до восьми сторінок і викладений на 46 сторінках.

Посібник починається з цілком правильного положення: "У світі, напевно, небагато явищ, які сприймалися б населенням так гостро, як зміна цін на товари й послуги". І ще: "Можна без перебільшень стверджувати, що ІСЦ несе велике політичне й соціальне навантаження, чим і пояснюється пильна увага до цього показника з боку всіх категорій споживачів".

У перших частинах детально перелічується, для яких цілей використовується ІСЦ. До наведених дев'яти напрямів треба було б додати ще один дуже важливий — для індексації пенсій. Коли влітку 2016 р. приймалася нова методика, на базі якої підготовлений цей посібник, пенсії вже кілька років не індексувалися. А починаючи з цього року їх індексація буде регулярною. Зробити таке доповнення в електронній версії посібника нескладно.

Дуже докладно, з прикладами, викладені всі тонкощі збору цін на товари й послуги. Але практично без пояснень залишився другий компонент індексу — ваги. Хоча саме вони перебувають зараз у центрі уваги. І якщо в попередньому посібнику їм було відведено хоч дві з половиною сторінки, то в новому — навіть трохи менше сторінки (стор. 18). Інформація зведена до згадування, що джерелами для визначення вагової структури служать дані Системи національних рахунків у частині кінцевих споживчих витрат населення та обстежень умов життя домогосподарств про їхні грошові споживчі витрати. Це явний недолік нового посібника.

На цьому можна було б і закінчити цю частину про новий посібник, якби наприкінці автори втрималися від дуже високої оцінки нашого індексу (стор. 43): "За результатами Глобальної оцінки національної статистичної системи України відповідності її нормам і стандартам ЄС (2011 і 2016 рр.) європейські експерти дали чудову оцінку якості даних ІСЦ". І раніше "міжнародні експерти неодноразово відзначали високу надійність і достовірність розрахунків ІСЦ в Україні".

Дійсно, у Глобальній оцінці про наш ІСЦ є ряд важливих згадувань. Кілька слів про саму Глобальну оцінку. Вона проводилася сімома висококваліфікованими представниками керівництва країн Євросоюзу 12–16 вересня і 23–25 листопада 2011 р. За підсумками візиту в Україну був підготовлений великий звіт на
101 сторінку. У цьому звіті основну увагу приділено загальній оцінці стану статистичної системи України, а не кожній із сотень наших методик і розрахунків окремих показників. Та все ж таки 4–5 напрямів діяльності української статистики, у тому числі й ІСЦ, у звіті порушено. Члени цієї місії, як і інші міжнародні експерти, не ходили по магазинах, автозаправках відслідковувати й перевіряти ціни і вже точно не влаштовували зустрічей на "Олімпійському" стадіоні. Але, як випливає зі звіту, вони зустрічалися з представниками ЗМІ.

У звіті справді зазначається, що наш ІСЦ відповідає міжнародним стандартам і рекомендаціям. Але, очевидно, не без підстав особливо наголосили, що віра населення в надійність ІСЦ є ключовим чинником і тому має заохочуватися всіма можливими способами (стор. 11). А далі (стор. 22) сказано, що обговорення з представниками ЗМІ показало, що вони в цілому довіряють незалежності й даним Держстату, хоча показники інфляції, які публікує Держстат, були предметом гострого обговорення. Що це означає, додаткових роз'яснень, очевидно, не потребує.

* * *

DT.UA протягом багатьох років приділяє увагу проблематиці споживчих цін і індексів. Перша стаття О.Петрика, присвячена, зокрема, розробці базового ІСЦ, була опублікована ще на початку 2006 р. І нині тижневик намагається привернути до них увагу, підказати напрями їх удосконалення. Але вирішувати їх повинні державні органи. Найбільша відповідальність щодо ІСЦ і можливості в цьому — у Національного банку України. І було б доцільно колективно, за участі також представників Мінекономрозвитку і торгівлі та ще кількох дослідників, які в цьому можуть допомогти, проаналізувати цю проблематику та підготувати рекомендації.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво