Менеджмент по-українськи - Макрорівень - dt.ua

Менеджмент "по-українськи"

18 січня, 18:11 Роздрукувати Випуск №2, 19 січня-25 січня

Без кардинальної зміни ділової культури Україна не зможе стати розвиненою європейською країною.

Україна катастрофічно відстає від розвинених європейських країн за таким інтегральним показником, як валовий національний дохід на душу населення, і переважна більшість її громадян не задоволена якістю свого життя. 

І тут, на наш погляд, однією з ключових причин є те, що Україна, образно кажучи, будується на нестійкому фундаменті: її ділова культура, яка є основою досягнення комплексного успіху, у цілому не відповідає умовам глобальної насиченої економіки, в яку ми "перескочили" понад чверть століття тому. А управління державою все ще базується на недосконалих системах менеджменту, сформованих при дефіцитній економіці. І для докорінної зміни ситуації на краще ця проблема не може перебувати поза полем зору тих, кого ми обираємо для формування загальної політики розвитку України та загального керівництва країною.

Якщо сказати зовсім коротко, то сучасну ділову культуру, характерну для розвинених країн світу та притаманну Європейському континенту, у найбільш загальному вигляді відображено в 17 глобальних цілях сталого розвитку ООН (уже адаптованих для України), 10 принципах соціальної відповідальності ООН і 8 фундаментальних концепціях досконалості EFQM (Європейського фонду менеджменту якості). При цьому, якщо 17 цілей і 10 принципів є загальними установками ззовні, то вісім концепцій — це орієнтири або підказки, як організаціям сформувати сучасну ефективну систему менеджменту зсередини, імплементувавши в неї й цілі сталого розвитку, і принципи соціальної відповідальності. Це конче потрібно для забезпечення орієнтації на цілі та принципи не епізодично, а систематично, у процесі щоденної роботи.

Фундаментальні концепції для їхнього практичного застосування представлено у вигляді моделі досконалості EFQM (моделі ідеальної організації), що складається з 9 критеріїв і 32 підкритеріїв та дає змогу конкретним організаціям, порівнюючи себе із цією моделлю, визначати свій реальний стан і формувати програми цілеспрямованого системного вдосконалення, орієнтовані на принципи й цілі. В основі моделі EFQM лежить системний менеджмент, який включає в себе сучасну систему управління. Разом із моделлю EFQM і в Європі, і в усьому світі використовуються також міжнародні стандарти на цільові системи управління, орієнтовані на якість, екологію, енергоспоживання тощо. Водночас для поширення в публічній сфері, насамперед серед органів виконавчої влади (ОВВ) у процесі їхнього реформування, модель EFQM було спрощено й представлено у вигляді моделі CAF (Common Assessment Framework), яку успішно використовують уже понад 4 тис. європейських організацій.

І без осмислення та прийняття на озброєння цих нових для нас філософії та технологій, на жаль, не можна побудувати своє майбутнє, подібне до того, що має місце в розвинених державах. Без кардинальної зміни ділової культури Україна не зможе стати розвиненою європейською країною.

Хто ж має організувати реальну зміну ділової культури в Україні та приведення її у відповідність із тією, яка властива розвиненій Європі з її насиченою економікою? Безумовно, це українська влада, яка відповідно до Закону України "Про державну службу" повинна формувати державні політики розвитку різних сфер. І відображати в цих політиках необхідність зміни ділової культури, вдосконалення та підвищення ефективності управління на всіх рівнях.

Однак громадська експертиза діяльності з менеджменту в ряді органів виконавчої влади, а також моніторинг застосування ОВВ методів та інструментів менеджменту показали, що, попри деякі позитивні тенденції, переважна більшість керівників і фахівців цих ОВВ ще не розуміють, що відбувається у світі в сфері системного менеджменту та досконалості, навіщо їм треба вдосконалюватися самим і сприяти вдосконаленню організацій у сфері їхнього управління, а також як для цього використати Резолюцію 10-го Всеукраїнського з'їзду якості (Київ, 26 травня 2017 р.), яка орієнтує суспільство на забезпечення конкурентоспроможності економіки та поліпшення життя громадян.

Від кого ж передусім залежить поширення філософії системного менеджменту в Україні? По-перше, від Нацдержслужби, яка в державній політиці розвитку державної служби має передбачити вдосконалення вітчизняних ОВВ та їхнє сприяння вдосконаленню організацій у своїх сферах управління. По-друге, від Мінекономрозвитку, яке в державні політики розвитку промисловості та МСП, підвищення конкурентоспроможності тощо має включити положення про сприяння руху за ділову досконалість у вітчизняній економіці. І по-третє, від Міносвіти, яке повинне відобразити в державній політиці розвитку освіти положення про істотне поліпшення підготовки за фахом "менеджмент", що необхідно для забезпечення ОВВ і бізнесу фахівцями, які розбираються в особливостях побудови та застосування сучасних систем менеджменту. Саме від цих трьох органів виконавчої влади найбільшою мірою залежить те, яке ставлення до досконалості та системного менеджменту формується в Україні, зокрема, в ОВВ і суб'єктів економічної діяльності. Але загальна політика в цій частині має перебувати в полі зору перших осіб держави та законодавчої влади й формуватися за їхньої особистої участі.

Доречно навести приклад емірату Дубай (ОАЕ). Програму досконалості його уряду розроблено ще у 1997 р. з ініціативи Його Високості шейха Мухаммед Бен Рашид Аль Мактум, віце-президента ОАЕ, прем'єр-міністра, правителя Дубая. Мета цієї програми — виступати як інструмент для розвитку та вдосконалення державного сектора в Дубаї шляхом реалізації концепції загального управління якістю. Місія — просування, оцінка та заохочення досконалості в роботі органів державної влади, установ і відомств Дубаю. Бачення — для досягнення досконалості світового класу в роботі державних органів, установ і відомств Дубаю. Досягнуті тут результати широко відомі та не потребують коментарів. І це те, чого критично бракує Україні.

Підтримка урядом і парламентом 10-го Всеукраїнського з'їзду якості породила надію, що його рекомендації буде враховано ОВВ України, бізнесом і суспільством для поліпшення соціально-економічної ситуації в державі. І справді, хоча й повільно, але вже розпочалися деякі позитивні зміни щодо зазначеної проблеми з боку науково-технічної громадськості, окремих ОВВ і суб'єктів бізнесу. Водночас, попри те, що від часу прийняття Резолюції з'їзду минуло понад 18 місяців, а після підписання доручення першого віце-прем'єр-міністра України на підтримку цієї Резолюції — більш як 15 місяців, переважна більшість центральних і місцевих ОВВ ще так і не приступила до відповідних змін. І це досить дорого обходиться Україні та її громадянам.

Одна з ключових причин критичної ситуації — практична відсутність в Україні фахівців, які володіють сучасними знаннями про ділову досконалість і системний менеджмент. А без них складно й навіть неможливо вчасно та комплексно приймати найбільш ефективні узгоджені рішення. Це стало наслідком того, що у
2002 р. у країні було прийнято помилкову Концепцію державної політики в сфері управління якістю продукції, процесів і послуг, і вищу школу було дезорієнтовано в частині підготовки фахівців із системного менеджменту.

Сьогодні, щоправда, уже розпочалися певні позитивні процеси в системі вищої освіти, спрямовані на виправлення помилок і підвищення ефективності підготовки менеджерів. За дорученням Міносвіти його Інститут модернізації змісту освіти (ІМЗО) розглянув Рішення семінару-наради керівників і фахівців із менеджменту, а також якості, стандартизації та сертифікації закладів вищої освіти (ЗВО) України (Київ, 30 квітня 2018 р.) і рекомендував ЗВО підсилити увагу до вдосконалення своїх систем менеджменту на принципах європейських підходів і найкращих практик. За наявності спеціальності "менеджмент" включити в освітню програму всі складові системного менеджменту, зокрема, цільові системи на базі міжнародних стандартів, концепції та моделі досконалості та інженерію побудови цілісної системи менеджменту організацій. За наявності спеціальностей з екології, енергетики тощо передбачити вивчення відповідних цільових систем менеджменту, на які прийнято міжнародні стандарти. А за фахом "якість, стандартизація та сертифікація" вивчати тільки цільові системи менеджменту, що безпосередньо стосуються якості продукції та послуг.

Відповідно до Рішення згаданого семінару-наради при Українській асоціації досконалості та якості (УАДК) створено Раду з питань системного менеджменту та ділової досконалості. Радою сформульовані проблеми, які потребують оперативного вирішення. Необхідно насамперед навчитися органічно з'єднувати в цілісну систему менеджменту організації такі її розрізнені компоненти, як система фінансового менеджменту, цільові системи менеджменту на базі стандартів, системи проектного та кризового менеджменту, модель досконалості EFQM та ін. І при цьому забезпечити їхню інформаційну єдність. Без цього складно домогтися помітного підвищення ефективності управління.

Однак з огляду на критичну ситуацію в Україні зміни в освіті відбуваються надто повільно та за недостатньої підтримки з боку МОН.

Останнім часом виконання Резолюції з'їзду та доручення першого віце-прем'єр-міністра обговорила професійна громадськість під час публічних заходів: засідань громадських рад при Нацдержслужбі та Мінекономрозвитку, Всеукраїнського круглого столу з питань захисту прав споживачів тощо. Рішення учасників цих заходів зводяться до такого.

Беручи до уваги фундаментальність і масштабність проблеми вдосконалення ОВВ і суб'єктів вітчизняного бізнесу, що є основою для реформування української ділової культури дефіцитної економіки та перетворення її на ділову культуру економіки насиченої, доцільно насамперед, щоб Мінекономрозвитку разом із Нацдержслужбою створили компетентну робочу групу, запросивши ввійти до її складу повноважних представників Кабінету міністрів, Верховної Ради та адміністрації президента України, а також представників від Держлікслужби (як більш просунутого ОВВ), КНЕУ та УАДК. Доручити робочій групі системно та комплексно опрацювати рекомендації, викладені в Резолюції з'їзду, і результати моніторингу їхнього застосування (з урахуванням доручення Кабінету міністрів від
28 серпня 2017 р.) органами виконавчої влади України. На цій основі підготувати та подати уряду пропозиції щодо ідеологічних, функціональних і структурних змін у країні, необхідних для забезпечення її конкурентоспроможності на глобальному насиченому ринку, сталого розвитку та поліпшення якості життя громадян України та, як наслідок, поліпшення ставлення до влади з боку суспільства. Підготувати й провести відповідні слухання у Верховній Раді та забезпечити широке професійне обговорення зазначеної проблеми в колах науково-технічної громадськості.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
  • Vik Violet Vik Violet 22 січня, 18:39 звідки візьметься ділова культура в постсовковому суспільстві? Тут менеджменту навчають ті, хто ніколи не був на Заході... згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись Petro  Kalyta Petro Kalyta 23 січня, 16:52 В Україні є відповідні фахівці, але ще немає відповідного розуміння у тих, хто має формувати відповідні державні політики, зокрема політику розвитку у сфері освіти, політику розвитку державної служби та політики роозвитку конкурентоспроможної економіки. А фахівці, як не дивно, в Україні є. І позитивний досвід удосконалення організацій на засадах сучасних європейських підходів є і позитивні результати є. Немає тільки розуміння та бажання їх поширювати. згоден 3 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво