Коронавірус - Українцям не давали можливості створити фінансову подушки безпеки на випадок форс-мажору - Макрорівень - dt.ua

Карантин "методом бульдозера"

2 квітня, 11:30 Роздрукувати Випуск №1288, 28 березня-3 квітня

Надмірні обмеження відбирають у бізнесу прибутки, у населення — роботу, а в держави — податки

© agroprof.com

Якщо розвинені економіки світу "проїжджають" кризу, тригером якої послужив COVID-19, образно кажучи, на новеньких брендових іномарках, доверху набитих доларами, євро та новітнім медичним обладнанням, то українська економіка "під'їхала" до її рубежу на старенькому авто випуску кінця минулого століття з багажником боргів.

Без фінансової подушки

Financial airbag, або фінансова подушка безпеки, — страховка на випадок настання несприятливої події. На жаль, майже три десятиліття наша країна жила сьогоднішнім днем і не надала можливості переважній більшості своїх громадян створити особистий резерв на випадок форс-мажору. Однак коронавірус це не цікавить. Але ж за ним пішов карантин "методом бульдозера" із жорсткими обмеженнями для бізнесу та людей.

І от уже обмеження, які не розбираючись паралізували ритейл, не пов'язаний із торгівлею продуктами харчування і фармацевтикою, боляче б'ють по ослабленій національній економіці.

Виявилося, небагато сенсу в тому, щоб обмежувати торгівлю товарами в мало відвідуваних торговельних точках, у яких і раніше за годину було не більш як два відвідувачі, але при цьому відкривати криті ринки, де навіть із обмеженнями концентрація людей незрівнянно вища. Що вже казати про "організацію" процесу повернення наших співвітчизників додому. Коли буквально незліченні юрби людей, що повертаються із зони підвищеного ризику, ночують у чистому полі, а потім потилиця в потилицю, здебільшого без будь-яких медичних масок та інших запобіжних засобів, штурмують держкордон, в'їжджаючи до країни в переповнених автобусах. Хіба це не перекреслило всіх титанічних зусиль і втрат тих, кого відправили на карантин?

Мине час. Вірус відступить, як відступив він у Китаї та деяких інших країнах. І українська економіка залишиться сам-на-сам з армією безробітних, непомірними виплатами з фонду зайнятості, багатьма тисячами збанкрутілих за час карантину підприємств і спустошеним держбюджетом. А населення опиниться без коштів для існування.

І тоді надзвичайний стан доведеться запроваджувати вже в економіці...

Абетка виживання

Форс-мажор в економіці може зачепити більшу частину населення країни. Не маючи можливості гасити пожежу грішми, як роблять багаті країни світу, Україні доведеться дуже виважено розраховувати кожне рішення щодо економічного виживання.

Абеткою виживання національної економіки в умовах поширення COVID-19 мають стати такі парадигми:

1. Карантинне питання має відразу два аспекти. З одного боку, потрібно і надалі вживати всіх ефективних заходів, які перешкоджають поширенню епідемії та сприяють амортизації її наслідків, але з іншого — слід негайно пом'якшити умови заборон, які мають практично нульову медичну доцільність, але при цьому відбирають у бізнесу прибутки, в населення — роботу, а в держави — податки.

2. На відміну від останньої економічної кризи 2014–2015 років, коли всі державні проблеми та всі розриви було вирішено за рахунок населення, тягар амортизації поточних проблем економіки потрібно покласти на великий бізнес, який слід позбавити змоги користуватися "спрощенкою" для багатих в офшорних юрисдикціях. Усі "сірі" й "чорні" схеми, що допомагають уникнути повної сплати податків до бюджету, потрібно негайно перекрити.

3. Неминучі розриви в держбюджеті треба покрити за рахунок не тільки його секвестру, а й майже неосяжних внутрішніх резервів: а) дуже значного скорочення непомірного бюрократичного апарату, зниження особистих зарплатних апетитів держчиновників, зокрема членів наглядових рад держкорпорацій; б) централізованого скасування мінімум на рік усіх держзакупівель предметів не першої потреби для чиновників і службовців; в) наведення ладу на митниці.

4. Разом із життєво необхідною країні програмою МВФ слід також у стислий термін розпочати переговори з пулом кредиторів про реструктуризацію боргів відповідно до рекомендації МВФ і Світового банку країнам G20 відстрочити стягнення боргів із найбідніших держав.

Круте піке

Поки що немає однозначної відповіді на запитання: чи варто було через коронавірус замість точкових ударів у потрібних місцях економіки згортати всю ділову й споживчу активність по всій країні? Як немає відповіді й на запитання: чи була потреба повністю перекривати метро або закривати меблеві салони?

Час покаже й розсудить. Однак уже зараз можна констатувати, що закрито малюсінькі бутики, наприклад ювелірні, зате залишилися "робити бізнес" відомі будівельні гіпермаркети.

У країні закрито більшість мобільних салонів, попри те, що вони входять до переліку винятків, — місцева влада іноді репресує і їх, залишаючи громадян у такий важкий час без зв'язку. Результат не змусив на себе чекати — найбільший мобільний ритейл у наказовому порядку закриває майже всі свої торговельні точки й вимагає від орендодавців нульової оренди. Одночасно підраховується, скільки торговельних точок після завершення карантину буде ліквідовано та скільки людей буде звільнено за скороченням штатів. І ці плани досить болючі: передбачається закрити від 25 до 50% точок великої мережі.

Цей приклад ілюструє не тільки неминуче зростання безробіття, а й підвищення цін, адже дилери, що залишилися на ринку, безумовно, скористаються з можливості просто "накрутити" більше.

А ще по всій країні власникам приміщень приходять листи про неможливість платити з посиланнями на форс-мажор через карантин або з вимогами про нульову орендну плату (в найліпшому разі про її зниження на 80%), або з попередженнями про закриття бізнесу.

Країну очікують вал безробіття, банкрутство тисяч дрібних і середніх підприємств і соціальна напруженість, яких не стримати копійчаними податковими послабленнями.

У той час як багаті країни планують залити населення й бізнес доларами і євро, в нас усе обмежується символічними вливаннями, швидше, для того щоб відзвітувати про допомогу, а не допомогти реально.

Зрозуміло, що можливості зовсім різні. Так, може, і не варто було тоді котком проходитися по всьому без розбору дрібному й середньому бізнесу?

І от уже навіть у діючих торговельних точках починається обвальне скорочення продажів. У ще "недобитих" мобільних салонах валовий оборот падає до десяти разів, у магазинчиках із продажу предметів гігієни — також у кілька разів. Навіть у продуктових точках, які в перші дні стикнулися з ажіотажем, нині спостерігається зменшення обсягу продажів найчастіше у два та більше разів.

У споживачів просто закінчуються гроші, але ж не минуло ще й половини карантинної епопеї.

Секвестр

Якщо говорити про більшість розвинених економік, то проблем з обсягом грошей для гасіння пожежі в них не буде. І долар США, і євро є основними світовими валютами, і, скажімо так, купуючи в обміннику сотенний доларовий папірець, ми тим самим інвестуємо в економіку США, в її якнайскоріше видужання і здатність швидко впоратися з кризою.

Інший стан речей у нас. Навіть горезвісні гроші від МВФ, навіть подвоєна порція кредитних уливань не здатні вирішити всі наші фінансово-економічні проблеми. Тому рішення про скорочення бюджетних витрат (секвестр) безальтернативне.

Однак секвестр витрат очікує не лише держбюджет, а й, за законом доміно, кожну українську родину і бізнес у країні.

Ми вже побачили пропозиції уряду щодо "обрізання" поки що тільки на 2020 рік. Тут і дороги, і культура, і спорт, і АПК, і розвиток регіонів, і фінансування місцевих виборів, і педагоги, і школярі, і аеропорти, і капітальне будівництво, і мости, і молодь, і природоохорона, і виші, і реформа скорочення держапарату, і паралімпійці, й олімпійці, і кошти на переорієнтацію шахт, і театр, і виплати малозабезпеченим родинам, і навіть енергоефективність…

Хоча передусім слід скорочувати надміру громіздкий бюрократичний апарат. А це величезні та не завжди ефективно витрачені гроші з держбюджету. На зарплати деяких категорій керівників і правоохоронних органів, щоправда, вже звернули увагу. В останні роки оклади в 100, 200 і 300 тисяч гривень на місяць і навіть в один мільйон у нас перестали бути дивиною.

Бенкет під час чуми слід припинити без можливості застосувати обхідні маневри через премії, матеріальну допомогу, допомогу на оздоровлення й надбавки за "особливо важкі" умови праці.

А ще не можна допускати подібних держзакупівель: зовсім недавно, вже під час карантину, планувалася купівля за рахунок держбюджету парку автомобілів ВІП-класу — 631 автомобіль на загальну суму 275 млн грн.

Перспектива банкрутств

За оцінками офіційної статистики, в Україні близько 3,5 мільйона чоловік працювали в тіньовому секторі. З них у "карантинних" галузях — майже мільйон. Офіційно в цих же галузях працюють ще близько 2,9 мільйона людей. Таким чином, усього через карантин вимушено не працюють без малого 4 мільйони чоловік. Таку оцінку дав президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

Зберегти одне робоче місце в п'ять разів дешевше, ніж створити нове, але карантин, запроваджений за принципом "бульдозера", переживуть не всі підприємства країни. Наслідком застосування не точково вивірених, а тотальних карантинних заходів буде ситуація, коли навіть після закінчення обмежень десятки та навіть сотні тисяч підприємств, особливо мікро- і малого бізнесу, можуть не відкритися взагалі.

Борги з оплати праці, борги постачальникам, борги по податках, борги фінансовим установам… Череда боргових банкрутств захлисне Україну, адже багато "дрібних" працювали на межі рентабельності в надії на ліпші часи, які так і не настали.

На жаль, усе інформаційне тло по національній економіці — різко негативне. Мінус 10% зовнішньоекономічного товарообороту лише за березень, коли карантин ще не розірвав логістичних ланцюжків. І це тільки початок. Очікування значно песимістичніші.

Технічний дефолт основного енергопідприємства країни та припинення виплат за купонами єврооблігацій і відсотків за банківським боргом — це зайва каністра бензину у вогонь паніки у свідомості зовнішніх і внутрішніх кредиторів.

Настороженість вкладників банків, для частини яких практично офіційно обмежили виплати в доларах, — це ще один чинник недовіри в майбутньому, коли 3–6-місячні терміни депозитів минуть, і перед вкладниками постануть два запитання: подовжувати чи конвертувати свої заощадження?

Усе це в сукупності з плановими погашеннями ОВДП у третьому кварталі несе ризики другої хвилі девальвації національної валюти.

Падіння металургії на 7% у лютому й на 10% (очікуваних) у березні погіршить і без того примарні перспективи нашої промисловості та вкотре лише потягне сильніше вниз індекси промислового виробництва. У перспективі, якщо не станеться дива, темпи падіння можуть дійти й до 20%.

Після завершення епопеї з МВФ, якщо тільки вона пройде успішно, найважливішим завданням для країни стане домовитися про м'якші умови погашення боргів. Інакше країна не потягне своїх фінансових обіцянок.

Та жоден МВФ навіть із програмою запозичень на 8–10 млрд дол. не допоможе нам вирішити всі проблеми. Наприклад, нікуди не подінеться божевільна дірка по боргах за комуналку, яка лише зростатиме. А ще нікуди не зникне скорочений, але все ще величезний фонд виплати субсидій, який також, зважаючи на все, доведеться збільшувати. До 30-процентного дефіциту Пенсійного фонду, що покривається з держбюджету, слід додати 10-мільярдну суму обіцяної пенсіонерам одноразової доплати в тисячу гривень і додаткові витрати по щомісячній виплаті 500 грн особам старше 80 років. Але ж попереду ще й анонсована індексація пенсій…

І все це податки й податки…

Список потерпілих довгий:

— уся торгівля, зокрема навіть великий ритейл, оскільки грошей у людей у результаті буде дедалі менше;

— будівельний сектор. Корекція неминуча і може призвести до мініобвалу ринку житла та ринку оренди;

— промисловість, яка валиться ще з осені;

— експорт. Зниження цін на метали й навіть ризики зниження цін на зерно в майбутньому внаслідок падіння цін на нафту — лише справа часу. Крім того, багато інших українських експортних товарів можуть стати взагалі нецікавими для наших торговельних партнерів у нинішніх умовах;

— імпорт, відповідно, доходи від митниці залишаються під великим сумнівом;

— транспорт. Постраждають усі види транспорту, а не тільки авіа- та залізничний;

— фінансові надходження. Уже не порадують країну 12–13 млрд дол. річних надходжень від гастарбайтерів. Мінімум п'ять мільярдів доларів усохнуть у цьому фінансовому потоці. При цьому з'явиться потреба у величезних виплатах через фонд зайнятості для новоприбулих безробітних.

І все це податки, податки, податки...

Але ж не враховано ще грошей, які доведеться витратити хоча б на часткову компенсацію простою трудовим ресурсам і бізнесу.

Скоро ми побачимо зовсім іншу країну

Згадуються слова попереднього міністра економіки про те, що через три роки українці зможуть спостерігати абсолютно іншу економіку в країні, а владі більше не доведеться йти до Фонду за новим траншем. Здається, що насправді іншу країну українці побачать уже після завершення карантину. Інакше з кризи ніяк не вибратися.

Це має бути країна, де великий бізнес чесно платить податки, адже для нього мають перекрити, нарешті, всі горезвісні офшорні лазівки, на які десятиліттями заплющували очі. Ризикнемо припустити, що навала коронавірусу може змусити створювати українську економіку нового зразка, а не імітувати реформи. Оскільки іншого виходу у влади, схоже, не залишилося — жити по-старому більше просто нереально.

Казка про корисних спекулянтів — інвесторів в ОВДП — закінчилася досить швидко. Ще торік ми попереджали про те, що ідея із залученням спекулятивних грошей багато в чому авантюрна. Тепер же гроші нам зможуть позичити лише під конкретні реформи. І звести кінці з кінцями можна буде, лише створивши європейські правила гри для великого і середнього бізнесу та преференції з необмеженою свободою для представників невеликих підприємницьких компаній.

Більше матеріалів Вадима Башти та Сергія Следзя читайте на сайті ZN.UA.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво