Інноваційний розвиток в умовах скрути: неможливе можливо

Поділитися
Інноваційний розвиток в умовах скрути: неможливе можливо © Pixabay
У третє тисячоліття сучасна цивілізація вступила за умов досить стрімких зрушень, які зачіпають усі аспекти життя світової спільноти.

Передусім це проявляється у перетворенні світового виробництва на єдину структурно-функціональну систему, яка задала новий темпоритм і нову якість розвитку міжнародним економічним і політичним відносинам. Осторонь цих процесів, які отримали назву глобалізації, тепер не може стояти жодна країна. Тому кожна із них намагається вписатись у цей стрімкий темп загальноцивілізаційного розвитку, де головним рушієм змін є не матеріальні ресурси, а сукупний інтелектуальний потенціал. Країни, які не зможуть ввійти до складу лідерів найближчим часом, мусять змиритися із сумною долею аутсайдерів.

Україна зараз стоїть перед необхідністю осмислити глобальні економічні та політичні трансформації й вибрати своє місце в них. Для цього наша країна має майже всі можливості: вигідне геополітичне становище, багаті надра, родючі землі, благодатний клімат, талановитий і працелюбний народ з його високою культурою, освіченістю, наукою.

Для того, щоб Україна посіла гідне місце у геополітичній системі ХХІ ст., а не опинилася на узбіччі світового розвитку, вона, не гаючи часу, за нинішніх складних економічних і політичних умов, повинна мобілізувати всі свої сили, щоб увійти до складу найрозвиненіших країн світу. Тільки тоді з нею рахуватимуться інші держави і народи. Влада України в цьому напрямі намагається дещо зробити.

Так, розпорядженням уряду від 10 липня 2019 р. схвалено Стратегію розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 р. Начебто правильний документ, але оптимізму він не додає. За роки незалежності інноваційному розвитку України було присвячено цілу низку розпоряджень, постанов і законів. Але ефективними їх не назвеш.

Щоб кардинально змінити ситуацію, Україні потрібен економічний прорив, розвиток "на випередження". А цього можна досягти лише шляхом реалізації інноваційної моделі розвитку. Коли ж будуть досягнення в економічному розвитку, то можна буде вирішувати й решту проблем: обороноздатності, охорони здоров'я, освіти, культури, рівнів заробітних плат, пенсій, стипендій, соціальних допомог тощо. Зменшиться еміграція українців в успішніші країни, почнуть повертатися додому трудові мігранти. Україна покине ганебні для себе місця у різних світових рейтингах.

Чого бракує Стратегії розвитку інноваційної діяльності?

У зазначеній Стратегії детально проаналізовано економічні показники України і наведено їх порівняння з показниками інших країні світу, а також місце нашої країни в основних світових рейтингах. Привертає до себе увагу і викликає глибоке занепокоєння той факт, що серед 60 досліджуваних держав Україна посіла останнє місце за показником продуктивності праці. Пояснюється це низьким рівнем застосування технологій і виробництвом товарів з низькою доданою вартістю. При цьому справедливо зазначається, що Україна поки що має високий освітній і науково-дослідний потенціал. Також наголошується, що метою стратегії є розбудова національної інноваційної екосистеми, та наводяться її структурні елементи.

Та водночас сказано: "Сучасна українська держава має дуже обмежену фінансову та інституційну спроможність". І далі у висвітленні проблем функціонування національної інноваційної системи у розрізі майже всіх етапів інноваційного циклу першою із проблем називається недостатність фінансування. Тобто брак фінансових ресурсів - основна причина, яка гальмує інноваційний процес.

Проте досить скупо викладено заключний розділ цього документа "Фінансове забезпечення реалізації Стратегії". Джерелами фінансування заходів з реалізації Стратегії названо кошти державного та місцевих бюджетів і кошти з інших джерел, не заборонених законодавством. Нічого нового. Коли цей документ визнає обмежену фінансову спроможність держави, то не дивно, що в цьому розділі підкреслюється, що реалізація Стратегії залежатиме від фінансових можливостей держави. Таким чином, доля цього документа буде такою ж, як і схвалених протягом 2013–2018 рр. майже 40 стратегічних документів галузевого рівня, що стосуються інновацій.

Відродити УБРР

Наприклад, з метою реалізації інноваційної моделі розвитку України слід заснувати (точніше, відновити створений у 2004 р.) Український банк реконструкції та розвитку (УБРР) з державною формою власності. Він може стати одним із найважливіших інструментів здійснення інноваційної політики.

Цей банк доцільно створити на базі Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, статутний капітал якої становить 400 млн грн. Вона є правонаступником ліквідованого Державного інноваційного фонду (ДІФ), який фактично був розкрадений, і тепер ця установа займається поверненням боргів його клієнтів. Подібні установи під різними назвами з'являлися майже впродовж усього часу існування української держави. До речі, за кошти ліквідованого ДІФ свого часу був заснований УБРР.

На відміну від банків, усі ці установи часто працюють непрозоро, в них, як правило, застосовується ручне управління, за їх діяльністю відсутній належний нагляд, їх кадровий склад мав би бути кращим. Наприклад, колишнє Київське обласне відділення ДІФ очолювали колишні профспілкові функціонери, а кредитний відділ - колишній повар. Подібна ситуація була у багатьох інших відділеннях.

Реорганізація Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в УБРР дасть можливість включити останній до складу банківської системи України. Він значно розширить свою клієнтську і ресурсну базу, що сприятиме кращому фінансово-кредитному забезпеченню інноваційної діяльності, за ним буде встановлено державний нагляд з боку НБУ, в тому числі за кадровим забезпеченням. Зокрема, УБРР зможе тісно співпрацювати з інвестиційними компаніями, венчурними, страховими, пенсійними, поштовими, благодійними та іншими фондами шляхом надання спільних кредитів, залучення їх коштів на вклади і депозити.

За основу статуту УБРР можна взяти статут Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, затверджений постановою Кабінету міністрів України 5 липня 2019 р.

УБРР може виконувати всі операції, передбачені Законом України "Про банки і банківську діяльність". Але основним напрямом його діяльності буде фінансування за рахунок бюджетних асигнувань і кредитування державних наукових і науково-технічних програм, визначених урядом України. Окрім цього, на основі результатів аналізу нових ідей і науково-практичних розробок, здійснених науково-дослідними інститутами Національної академії наук України та міністерств і відомств, галузевими академіями наук, Міністерством освіти і науки України, УБРР зможе самостійно відбирати для кредитування високоефективні інноваційні проєкти, що успішно пройшли науково-технічну експертизу.

Ресурсна база УБРР має складатися з його власного капіталу, залучених вкладів і депозитів юридичних і фізичних осіб, міжбанківських кредитів, у тому числі міжнародних, та з інших джерел.

З метою формування ресурсної бази УБРР і підвищення ліквідності та платоспроможності юридичних осіб - суб'єктів господарювання, дотримання принципу цільового використання належних їм коштів потрібно зобов'язати у законодавчому порядку всіх суб'єктів господарювання, незалежно від форми власності, зберігати в цьому банку нараховані ними відповідно до чинного законодавства кошти резервних фондів і 50% нарахованих, але не використаних амортизаційних відрахувань на засадах примусової позики терміном до запитання. У разі виникнення потреби у поверненні коштів резервного фонду суб'єкту господарювання для цільового використання, передбаченого чинним законодавством, вони перераховуються банком на поточний рахунок власника коштів з дозволу державного органу з питань банкрутств. Амортизаційні відрахування слід повертати суб'єктам господарювання на їх обґрунтоване прохання. З метою уникнення фінансової напруги у діяльності суб'єктів господарювання перерахування зазначених коштів в УБРР слід запроваджувати поступово протягом кількох років.

За запозичені кошти резервних фондів та амортизаційних відрахувань УБРР повинен сплачувати їх власникам щорічно проценти на рівні ринкової процентної ставки.

За оцінками різних експертів, у нашій країні поза банками перебуває іноземної валюти в обсязі 50 до 120 млрд у доларовому еквіваленті. А ще значні кошти резиденти України тримають у зарубіжних країнах. Щоб використати зазначені кошти на розвиток економіки, погашення заборгованості за зовнішнім боргом, позбавлення тиску з боку деяких іноземних і міжнародних кредиторів, зміцнення обороноздатності, в Україні потрібно прийняти закон, який зобов'язував би усіх юридичних і фізичних осіб зберігати іноземну валюту в державних банках під державну гарантію їх повернення. Якщо вдасться у такий спосіб мобілізувати навіть 5% іноземної валюти, то це перевищить розмір довгоочікуваних траншів МВФ. Ці кошти стануть суттєвим грошовим забезпеченням реалізації інноваційної моделі розвитку України.

***

Безумовно, проблем у країні багато, й ними усіма потрібно займатися. Але, якщо врахувати фінансові можливості України, то неприпустимо розпорошувати ресурси. Необхідно на державному рівні відібрати вже існуючі науково-технічні розробки, реалізація яких допоможе задовольнити нагальні потреби країни зі значним економічним ефектом, ранжувати їх запровадження у часі та застосувати політику концентрації ресурсів для реалізації найважливіших проєктів. При цьому слід враховувати потребу в ресурсах на супутні, суміжні і додаткові витрати, необхідні для реалізації проєкту.

На сучасному етапі розвитку нашої держави значним, хоча й не єдиним, гальмом у розвитку її економіки і забезпеченні гідного рівня життя її суспільства є брак фінансового капіталу, неефективне, а часто злочинне його використання, нерозвиненість фінансово-кредитного механізму. Саме це стримує втілення у життя інноваційної моделі розвитку країни. Усе це викликає загальне невдоволення людей економічними негараздами, яке передусім екстраполюється на сферу державно-політичного устрою країни, дає привід одним ставити під сумнів дієздатність України як держави, а іншим - бачити причину всіх наших бід у державній незалежності. Вирішення проблем фінансового забезпечення втілення інновацій дасть можливість Україні принаймні зайняти відповідне її потенціалу місце серед держав світу й активно розвиватися, покращуючи свої позиції у майбутньому.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі