Економ-привіт - Макрорівень - dt.ua

Економ-"привіт"

21 березня, 2014, 19:40 Роздрукувати Випуск №10, 21 березня-28 березня

Як революція й агресія Кремля позначаться на економіці України

У бюджеті на 2014 р. уряд Миколи Азарова заклав прогноз зростання економіки України на 3%. Це абсолютно нереалістичні показники, говорив новий прем'єр Арсеній Яценюк одразу після приходу на цю посаду. Цього року економіку країни вдасться лише стабілізувати, було заявлено днями, тобто вона в найкращому разі вийде "в нуль". Але навіть цей прогноз може виявитися зайво оптимістичним.

За кілька останніх тижнів свої прогнози розвитку економіки України переглянули багато інвестиційних банків. Тепер ніхто з них не вірить навіть у її стагнацію, очікуючи в 2014 р. серйозного падіння ВВП — від 3 до 7%. У чому причини для песимізму?

Ідеальний шторм

Те, що в економіці України далеко не все гладко, було зрозуміло вже давно. Промислове виробництво падає з червня 2012 р. Індекс інвестиційної привабливості країни, який розраховує Європейська бізнес-асоціація, на мінімумі з моменту початку його вимірювання у вересні 2009-го (становить 
1,81 пункту з можливих п'яти). Резерви Національного банку зі свого піку в травні 2011 р. втратили вже майже 60%: до лютого 2014-го вони скоротилися до 15,5 млрд дол. План надходжень до бюджету на 2013 р. було виконано лише на 93,8% порівняно з початковими намірами (з версією бюджету, прийнятою у грудні 2012 р.). Тільки завдяки гарному торішньому врожаю ВВП удалося втримати від падіння — згідно з Держстатом, зростання економіки торік становило 0%.

Особливих надій на зростання цього року в економістів не було. Приміром, інвестбанк JP Morgan прогнозував для України за підсумками 2014-го зростання лише на 0,5%, рейтингове агентство Standard&Poor's — зростання на 1%. Але після подій останніх кількох місяців нездійсненними видадуться вже й ці, досить скромні, очікування.

На додачу до всіх попередніх проблем в Україні з'явився ще цілий ряд: тривала політична нестабільність і агресія Росії.

Останні кілька років основним фактором, що допомагав встояти економіці України, було приватне споживання. Воно сягає близько 70% у ВВП і торік зросло на 7,8%. Але в 2014 р. потрібно чекати не зростання, а падіння — на 3,5%, прогнозують в українській інвесткомпанії SP Advisors. Ширший показник, внутрішній попит, також замість зростання покаже падіння, вважають аналітики Goldman Sachs: замість 1,8% зростання у 2013 р. вони очікують його зниження на 4% у поточному.

Чому? Причини очевидні: революція й агресія Кремля підкосили довіру українців до банківської системи і, головне, їхню впевненість у майбутньому.

По-перше, через усі останні події українці стали значно більше сумніватися в завтрашньому дні, почавши заощаджувати на покупках. За оцінками Gfk Ukraine, індекс споживчих настроїв у лютому 2014-го впав до мінімуму з березня 2011-го, за один місяць знизившись на 
7,9 пункту (до 64,6 пункту).

По-друге, внутрішній попит ґрунтувався на двох факторах — зростанні споживчого кредитування в Україні та підвищенні зарплат (насамперед у держсекторі). Обсяг кредитів фізособам за минулий рік збільшився на 3,7% (за даними НБУ), розміри зарплат — на 12,1% (за даними Держстату). Але розраховувати на ці фактори нинішнього року не доводиться.

Як анонсував прем'єр Яценюк на початку березня, щоб скласти реалістичний бюджет на поточний рік, уряду доведеться урізати його дохідну і видаткову частини на 65–80 млрд грн. Під ніж підуть у тому числі й соціальні статті бюджету. Приміром, щоб профінансувати потреби оборонного сектора, парламент уже вирішив скоротити допомоги матерям-інвалідам, відмовитися від будівництва житла для інвалідів тощо.

Ще сильніше підірвуть платоспроможність звичайного українця плани уряду підняти тарифи на газ для населення. Відхід від їхнього субсидування з бюджету — одна з умов Міжнародного валютного фонду, без яких він навряд чи видасть Києву новий кредит (а без нього, у свою чергу, не буде обіцяного фінансування з усіх інших іноземних джерел). За попередніми даними, Кабмін уже навесні планує підняти тарифи на газ на 40%. Це прискорить інфляцію на 3–4 відсоткові пункти, прогнозують в SP Advisors, що з'їсть ще частину реальних доходів українського населення.

На зростання кредитування особливих надій зараз також немає. "Ми тимчасово призупинили активні операції. Ні компаніям, ні громадянам сьогодні не до активних операцій", — заявив у лютому керівник "Сбербанку Росії" Герман Греф. Банки заощаджують ліквідність, щоб бути у змозі виконувати зобов'язання перед своїми клієнтами, пояснював голова правління "Сбербанку" в Україні Ігор Юшко. Зараз видавати насамперед депозити, а не кредити — це загальна позиція в банківському секторі, який переживає важкий період.

Через нестабільність у політичному житті та раптову сильну девальвацію гривні українці вже три місяці виносять свої депозити з банків. Тільки за лютий обсяг вкладів фізосіб в українських банках скоротився порівняно з січнем на 7,6% за гривневими депозитами і на 6,3% — за доларовими.

А бізнес із такою самою завзятістю виводить капітал з країни. У січні банкіри активно скаржилися на те, що хтось трясе валютний ринок, скуповуючи долар у великих кількостях для його виведення за кордон. Їхні скарги підтвердила статистика за січень: усього за місяць відплив валюти з України за статтею "інший капітал" становив 2,3 млрд дол. У підсумку за фінансовим рахунком платіжного балансу був зафіксований великий дефіцит у 1,8 млрд дол., хоча рік тому був профіцит у 0,5 млрд.

Перші підсумки такої втечі вкладників з українських банків уже в наявності: у чотирьох з них введено тимчасову адміністрацію. Про приріст кредитування в нинішніх умовах поки що складно навіть заїкатися. "Кредити приватному сектору зараз практично недоступні, оскільки і банки, і боргові інвестори чекають відновлення програми з МВФ, зниження ризиків суверенного дефолту і нормалізації відсоткових ставок", — сказано у свіжому звіті ІК SP Advisors.

Нарешті, конфлікт з Росією неминуче підірве поставки експорту України в цю країну, що також позначиться на динаміці її економіки. Чергові перші ластівки з'явилися вже увечері в середу, 19 березня, коли співробітники російських митних пунктів одержали завдання не пропускати українські вантажі в Росію (хоча вчора пропуск відновився). У 2013 р. українські підприємства поставили в цю державу товарів на 15,1 млрд дол. (це 23,8% усього українського експорту), і будь-яке обмеження на їхнє ввезення серйозно вдарить по позиціях вітчизняних підприємців.

Кримський фактор

Події останніх кількох місяців спровокували в економіці України просто "ідеальний шторм" — збіг несприятливих обставин, що призводить до катастрофи.

Наскільки сильним він буде? В інвестбанку Goldman Sachs прогнозують падіння економіки на 3%, йдеться в його свіжому звіті від 14 березня ц.р. JP Morgan — на 3,2%. Прогноз "Райффайзен Банку Аваль" ще гірший — від 3 до 7% падіння цього року. "Ми очікуємо, що нинішнього року економіка України опиниться в досить серйозній рецесії", — написав у своєму свіжому звіті начальник відділу аналізу й досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб. Причому в РБА зазначають, що в таких умовах зазвичай криза затягується надовго: сукупний масштаб падіння економіки в умовах, на які наразилася зараз Україна (політична нестабільність, економічна криза й проблеми на зовнішньому фронті), як правило, досягає 15% і розтягується на кілька років.

І навіть це може виявитися зовсім не межею падіння, адже у своїх звітах економісти не враховують того, що від України вже фактично відділився Крим.

Якщо дивитися з погляду цифр, то сам по собі півострів був не таким уже й помітним в економіці України. Крим становить 3,7% в українському ВВП і 1,6% у її експорті. Його де-факто вихід з України означає, що ці цифри потрібно буде відняти і з її статистики. Місцевий турсектор податків практично не платив, великих успішних підприємств тут теж практично немає (за винятком, мабуть, "Кримського титану" і Феодосійської нафтобази).

"Крім того, його вихід знизить номінальні показники активів банківського сектора, доходів бюджету", — говорить керівник аналітичного відділу ІК SP Advisors Віталій Ваврищук. Серйозною втратою для економіки буде ПДВ, говорить Сологуб, адже торгівля в Криму в курортний сезон відігравала велику роль: частка Криму й Севастополя в роздрібному товарообігу в 2013 р. становила 6%. Надходження податків і митних зборів у Київ уже практично немає. "У Криму все складно. Ми намагаємося вирішити проблему", — сказав учора новий заступник міністра доходів і зборів і майбутній глава митної служби (буде створена після ліквідації Міндоходів) Віталій Науменко.

Однак це — лише прямий ефект від відділення півострова. На поставки в Крим зав'язано багато виробників. Анексія Криму створює для них серйозні логістичні проблеми, порушує товарообіг і обіг фінансових ресурсів; роздрібні торговельні мережі Криму тепер будуть орієнтуватися на імпорт насамперед російської продукції, а не поставки з материкової України, говорить В.Ваврищук. Його прогноз — відділення півострова ще три-чотири роки відніматиме в українського ВВП по 0,4–0,6% зростання щороку.

Можливість скрасити цю реальність у нового уряду, звичайно ж, є. Якщо обіцяні реформи в сфері держуправління, інвестиційного клімату, прозорості проведення тендерів тощо ми побачимо не на словах, а на ділі, уже до осені 2014 р. це може повернути довіру інвесторів до економіки України. А разом з інвестиціями потроху повертатиметься і її зростання. Питання лише в тому, чи не забракне в уряду політичної волі на запровадження цих реформ або, як у випадку попередньої влади, реформістське завзяття стрімко танутиме з кожним днем наближення нових виборів.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво