Довга дорога до траншу - Макрорівень - dt.ua

Довга дорога до траншу

21 серпня, 2014, 20:10 Роздрукувати Випуск №29, 21 серпня-29 серпня

Що нового з'явилося в оновленій версії меморандуму України та МВФ

29 серпня Україну очікує черговий час "Ч". Цього дня у Вашингтоні рада директорів МВФ вирішуватиме, чи надавати Києву другий транш (1,4 млрд дол.) 17-мільярдного кредиту.

Дорога до цього траншу виявилася довгою. Нагадаємо, що замість традиційних двох тижнів місія фонду затрималася в українській столиці майже на місяць — із 24 червня по 17 липня. У результаті переговорів текст Меморандуму про економічну й фінансову політику, який підписує українська влада, зазнав серйозних змін. А потім Київ мав ще півтора місяця, щоб виконати переглянутий перелік передумов, без виконання яких нової порції кредиту не нададуть.

Правда, ні на Печерських пагорбах, ні у Вашингтоні не поспішають озвучувати весь перелік нових домовленостей. У понеділок Кабмін затвердив проект "Листа про наміри уряду та Національного банку до Міжнародного валютного фонду" і проект оновленого меморандуму, який Україна направить на засідання ради директорів цієї організації. Але самих документів у Кабміні презентувати поки що не стали. Їх текст опинився в розпорядженні DT.UA. Які зміни "у відносинах" Києва з фондом вони передбачають, і якими пунктами поповнився список рекомендацій-вимог, узгоджений у програмі?

Вся справа в бюджеті

Якщо МВФ затвердить виділення другого траншу допомоги на засіданні 29 серпня, до наступного перегляду Україна одержить кілька місяців перепочинку: Кабмін просить, щоб наступна місія фонду оцінювала досягнення України станом не на кінець липня поточного року, як планувалося спочатку, а вже на кінець вересня. Але щоб при цьому не зривати графіка одержання допомоги МВФ, уряд просить, щоб третій і четвертий транші кредиту (від самого початку прив'язані до другого й третього перегляду програми) фонд об'єднав в один і надав його Україні в середині грудня 2014 р. Це — майже 1830 млн СПЗ, тобто, за оцінкою міністра фінансів Олександра Шлапака, близько 2–2,2 млрд дол. за поточним курсом.

До цього прохання прив'язано й терміни, в які уряд сподівається вкластися в дотриманні так званих структурних маяків — тих пунктів програми, які Україна зобов'язана виконати, щоб і надалі претендувати на одержання допомоги фонду. Більшість нових "маяків" Київ обіцяє виконати до кінця жовтня 2014-го.

Основний упор у новій версії меморандуму зроблено на чотири питання: дефіцит держбюджету, бюджет НАК "Нафтогаз України", валютний ринок і стабільність банків, поліпшення бізнесу-клімату.

Перше питання — з тих, через які в червні місія МВФ пробула в Києві чотири тижні замість планових двох. Формально уряд зміг утримати стелю дефіциту бюджету країни на обумовленому в першій версії меморандуму рівні. Але зробити це вдалося лише з допомогою неабияких "хитрощів" — таких, наприклад, як авансове перерахування Національним банком свого прибутку до держбюджету. Із січня по липень він відрахував бюджету 22,8 млрд грн — планове значення на весь рік.

В іншому в державному бюджеті провал: бойові дії на Сході все тривають, витрати на воєнні операції та відновлення інфраструктури зростають, а от надходження до бюджету — падають. До того ж дефіцит НАК "Нафтогаз України" збільшується значно стрімкіше, ніж фонд та уряд розраховували від самого початку.

Щоб привести текст угоди з МВФ і реальні показники до єдиного знаменника, місії фонду довелося погіршити свій прогноз падіння економіки України (з 5 до 6,5% ВВП) і, як наслідок, перспектив наповнення її держбюджету. "З урахуванням ослабленої економіки й унікальної природи наших воєнних витрат це означає дефіцит сектора загальнодержавного управління на 2014 р. на рівні 5,8% ВВП (або на 0,6% ВВП більше, ніж передбачалося на момент подачі заявки на програму)", — йдеться в оновленому тексті меморандуму. А якщо враховувати ще й дефіцит "Нафтогазу", об'єднаний дефіцит сектора держуправління в Україні становитиме вже 10,1% ВВП (замість попереднього орієнтира в 8,5%).

Та навіть щоб вписатися в такий, розширений, дефіцит, Україні потрібно ще неабияк натужитися — і меморандум прописує, які саме кроки вона повинна здійснити.

Частину з них Кабмін уже виконав. 31 липня він зумів проштовхнути через парламент зміни до держбюджету, якими знову скоротив видаткову й збільшив дохідну частини державного бюджету. Але це — лише вершина айсберга того, що планує зробити уряд — за домовленістю з МВФ — у сфері публічних фінансів.

Приміром, він планує встановити стелю на розмір фонду заробітної плати бюджетного сектора у 2015 р. на рівні 10,2% ВВП, а для цього кількість співробітників бюджетної сфери треба буде скоротити ще на 3%. Видатки Пенсійного фонду не повинні перевищувати 15,2% ВВП. До того ж Кабмін обіцяє жорстко узятися за систему привілейованих пенсій в Україні. Для початку, на відміну від звичайних пенсій, їх не індексуватимуть, щонайменше, до кінця 2015 р. А за рахунок збільшення оподаткування пенсіонерів із високим рівнем доходу економія держбюджету має становити 0,25% ВВП.

Крім того, Кабмін обіцяє жорстко контролювати витрачання коштів на держтендерах і за рахунок цього довести обсяг держінвестицій до 2% ВВП, тобто майже вдвічі від їхнього нинішнього розміру.

Ще кілька новацій — плюс до всіх уже прийнятих або озвучених Кабінетом міністрів — очікують Україну, якщо вірити меморандуму, і в податковій сфері. Приміром, Кабмін хоче заборонити великим платникам податків самостійно вибирати податкову інспекцію, з якою вони хочуть працювати. Всі вони мають працювати з Центральним офісом по роботі з великими платниками податків. Подати відповідні пропозиції уряд обіцяє вже до 1 вересня.

Або отака очікувана новація: щоб ефективніше боротися з зарплатою в конвертах, під пильною увагою податкових органів опиняться компанії, в яких дуже висока частка співробітників, що одержують мінімалку.

Нарешті, у сфері бюджетної політики меморандум передбачає окремий "структурний маяк" (обов'язкову до виконання вимогу). Це — питання стягнення ПДВ в аграрному секторі: режим його сплати має бути максимально наближений до загального режиму оподаткування ПДВ.

Подати пропозиції щодо вирішення цього питання Кабмін, відповідно до меморандуму, має до 30 вересня. Але, схоже, він вирішив іти з випередженням графіка: днями Міністерство фінансів уже презентувало своє бачення того, як змінювати систему сплати ПДВ у сільському господарстві. Згідно з презентацією цього відомства, на спецрежимі сплати ПДВ мають залишитися лише підприємства, річний розмір виручки яких не перевищує 20 млн грн, а в користуванні перебуває не більш як
3 тис. га землі. З урахуванням цих чинників перейти на загальний режим сплати ПДВ мають менш як 10% сільськогосподарських підприємств — в основному найбільші виробники.

Бездонний "Нафтогаз"

Інша ахіллесова п'ята квітневих домовленостей Києва з фондом — ситуація з дефіцитом НАК "Нафтогаз України". При складанні кредитної програми stand-by у квітні її автори розраховували, що до кінця 2014 р. дефіцит української нафтогазової монополії становитиме 3,3% ВВП. Але планували одне, а вийшло зовсім інше. Із середини червня "Газпром" просто перестав поставляти Україні блакитне паливо. Передбачаючи це, у квітні-травні український монополіст імпортував і закачав у сховища значно більше газу, ніж планувалося програмою.

Це, помножене на девальвацію гривні, вилилося в загальний підсумок: дефіцит "Нафтогазу" не вписався в задані параметри. За прогнозами уряду й фонду, під кінець року він досягне вже 4,3% ВВП.

Щоб вирішити проблему фінансування цього розриву в бюджеті НАКу, наприкінці липня Кабмін проштовхнув через парламент пункт про нову порцію збільшення капіталізації "Нафтогазу" на 63,3 млрд грн (4,8 млрд дол. в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на
21 серпня). Цікавою є структура того, на що піде цей колосальний обсяг коштів.

Відповідно до меморандуму, після завершення докапіталізації НАКу вона зарезервує
3,1 млрд дол. на спеціальному рахунку з обмеженим доступом у Нацбанку (за поточним курсом це 40,9 млрд грн). Витрачати гроші з нього можна буде лише на погашення боргу перед "Газпромом" (за рішенням Стокгольмського арбітражу або полюбовною угодою). Причому якщо після погашення газового боргу на рахунку ще залишаться кошти, використати їх можна буде тільки на оплату нових порцій російського газу.

На що підуть ще понад 20 млрд грн? Щоб компенсувати значний недобір надходжень "Нафтогазу" від його боржників — опалювальних компаній і деяких промислових споживачів — за поставлений їм у минулому газ. Причому ці гроші в долар не конвертуватимуться, повідомляє співрозмовник DT.UA, близький до керівництва "Нафтогазу".

Цим, до речі, пояснюється ще один новий "структурний маяк" у програмі з фондом. До кінця серпня Кабмін має підготувати помісячний план, як він стягуватиме борги з боржників "Нафтогазу". У цьому плані, який охопить вересень 2014-го — грудень 2015-го, має бути зазначено планові показники з повернення боргів за всіма групами споживачів газу. Боротися з особливо злісними неплатниками Кабмін обіцяє навіть у судовому порядку, для чого готовий внести потрібні зміни в українське законодавство. А сам "Нафтогаз" почне публікувати в себе на сайті перелік своїх боржників і поновлюватиме його щомісяця.

Нацбанк і корупція

Третя порція питань в оновленій версії меморандуму присвячена політиці Нацбанку — на валютному ринку, в банківському секторі та в питанні таргетування інфляції в Україні.

Відповідно до документа, за новим графіком впровадити інфляційне таргетування НБУ має до середини 2015 р. Крім того, Нацбанк повинен перетворити свою дисконтну ставку на реально діючий механізм монетарної політики. Саме до неї, приміром, має прив'язуватися вартість надаваної комерційним банкам ліквідності.

Ситуація в банківському секторі не викликає в уряду та МВФ великих нарікань. "Станом на кінець червня нормативи достатності їхнього капіталу, як і раніше, перевищують нормативну вимогу в 10%", — йдеться в проекті меморандуму. Негативно класифіковані активи зберігаються на рівні 14–15% (тобто без особливих змін порівняно з травнем 2013 р.). Нацбанк уже завершив стрес-тести 15 найбільших банків країни, проводить перевірку на міцність наступної двадцятки великих.

Однак, крім стрес-тестів, у меморандумі з'явився ще один "структурний маяк", присвячений роботі банківської системи. Це — зміни до нещодавно ухваленого закону про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів. Відповідно до домовленостей Києва з фондом, парламент повинен скасувати мораторій на стягнення заставного майна. А Кабмін, натомість, до кінця вересня підготувати й провести через ВР зміни до недавно прийнятого закону про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів: так, щоб захистити постраждалих власників іпотеки у валюті, але одночасно посилити й позиції банків у стягненні заставного майна.

У фонді вважають, що право на реструктуризацію повинні мати українські громадяни, які проживають у відданих у заставу об'єктах нерухомості, сума кредиту до погашення яких на кінець грудня 2013 р. не перевищувала 1 млн грн та які можуть довести, що справді мають фінансові складнощі, а не просто ухиляються від сплати кредиту під надуманим приводом.

Нарешті, великий наголос у меморандумі зроблено на поліпшення бізнес-клімату в Україні. Цій сфері присвячено відразу п'ять "структурних маяків" із восьми, що з'явилися в оновленій версії документа. По-перше, до кінця жовтня Кабмін має підготувати план дій, як поліпшувати нормативне поле в сфері економічної діяльності. Для роботи над цим питанням Кабмін повинен створити спеціальний орган, керівник якого буде підзвітний безпосередньо прем'єр-міністрові.

По-друге, вже до 1 вересня ц.р. уряд має подати в Раду проект закону про створення незалежного антикорупційного агентства з широкими слідчими повноваженнями. А парламент до кінця жовтня — ухвалити цей закон. Причому уряд України зобов'язався не просто забезпечити незалежність такого агентства від усіх гілок влади (як організаційно, так і надавши співробітникам хороше фінансове заохочення). Він також пропонує дати йому право заморожувати, арештовувати й повертати активи корупціонерів. У ті ж терміни Кабмін має подати, а парламент — прийняти проекти законів, які дадуть змогу адаптувати українське законодавство до вимог FATF.

Нарешті, відповідно до меморандуму Київ має, нарешті, взятися за реформу судової системи. Зокрема посилити незалежність роботи судів і поліпшити виконання судових рішень. Деталі цих кроків розроблятимуть уже під час наступних візитів місії фонду.

Передумови

Навіть щоб претендувати на другий транш, Україні треба було виконати низку попередніх умов МВФ. Деякі з них добре відомі. Це, приміром, прийняття поправок до держбюджету і збільшення капіталізації НАК "Нафтогаз України", схвалені парламентом 31 липня. Але цим список таких умов для Києва не вичерпується.

Перша умова — до кінця липня Нацбанку слід було наростити рівень чистих міжнародних резервів щонайменше до 10,775 млрд дол. Для цього до 31 липня викупити на міжбанку 200 млн дол. Загалом же до кінця поточного року НБУ повинен накопичити, купуючи валюту на ринку, не менш як
1 млрд дол.

Друга попередня умова — вже згадане вище заморожування на спецрахунку в НБУ
3,1 млрд дол. для розрахунків за газ "Нафтогазом". Зробити це він має вже до засідання ради директорів МВФ.

Нарешті, третя передумова, висунута фондом, — створення координаційного органу, відповідального за спрощення регуляторної бази.

Поки Кабмін упорався не з усіма вимогами. З одного боку, він, приміром, ще наприкінці липня створив спеціальну робочу групу на чолі з віце-прем'єром Володимиром Гройсманом, яка займається питанням оптимізації регуляторної бази. А на засіданні уряду в середу, 20 серпня, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк анонсував створення Державної регуляторної служби. "Її мета — зменшити бюрократію в країні, скоротити як регулюючі, так і контролюючі функції, скоротити кількості чиновників і дармоїдів", — заявив прем'єр. Можливо, ця служба й виконуватиме роль того координуючого органу в сфері економполітики, на створенні якого наполягає МВФ.

З іншого боку, за даними DT.UA, "Нафтогаз" ще не зміг депонувати на рахунку в НБУ 3,1 млрд дол., хоча й активно працює над цим питанням. Крім того, поки що зі своєю передумовою не впорався й Нацбанк, у липні він зміг купити на міжбанку лише 80 млн дол.

Утім, навряд чи це стане серйозною перешкодою на шляху до одержання другого траншу. "Україна виконала найважливіші й найскладніші передумови за кредитом — внесла зміни до держбюджету, Податкового кодексу, підвищивши ставки податків і відмовившись від частини податкових пільг. А те, що через воєнні дії на валютному ринку країни почалася нова хвиля паніки, і Нацбанк не зміг виходити з подальшою купівлею валюти, — це не провина НБУ чи уряду", — вважає начальник відділу аналізу й досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб.

Ну що ж, чекати залишилося недовго — лише тиждень.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво