Дежавю державного бюджету-2020 - Макрорівень - dt.ua

Дежавю державного бюджету-2020

13 жовтня, 13:45 Роздрукувати Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня

Проєкт закону про державний бюджет України на 2020 р. (реєстр. №2000) нині розглядається Верховною Радою.

© Василь Артюшенко, DT.UA

За логікою речей, підготовлений бюджет мав би відображати пріоритети діяльності нової влади і стати фінансовим планом дій нового уряду. Але по факту проєкт бюджету дуже нагадує своїх попередників, хоча й не позбавлений низки новацій з неоднозначними наслідками для українського суспільства і держави.

У проєкті бюджету на 2020 р. доходи державного бюджету заплановано в сумі 1079,5 млрд грн, що становить 23,7% прогнозованого ВВП. Цей показник значно менше фактичних доходів 2018 р. и планових доходів 2019 р., що досягають 26,1 і 25,6% ВВП, відповідно (див. рис. на 6-й стор.). Видатки державного бюджету у 2020 р. мають становити 1170 млрд грн, або 25,7% ВВП. Відносний рівень таких видатків має знизитися на 2 в.п. ВВП щодо видатків 2018–2019 рр. Більш того, зазначена величина видатків є найменшою для періоду 2013–2020 рр. Скорочення видатків державного і зведеного бюджетів відносно ВВП засвідчує зменшення частки держави у загальних споживчих та інвестиційних витратах економіки, що, з одного боку, може позитивно впливати на розвиток приватного сектору, але з іншого — обмежуватиме можливості держави надавати якісні публічні блага та соціальні гарантії вразливим верствам населення.

Плановий показник доходів державного бюджету на 2020 р. зменшено Мінфіном на 1,9 в.п. ВВП відносно планового показника 2019 р. і на 2,4 в.п. ВВП відносно фактичних доходів 2018-го. Але, за нашими оцінками, очікувані зміни законодавства і макроекономічних показників пояснюють лише половину такого зменшення. Так, у 2020 р. норматив відрахувань прибутку державних підприємств і дивідендів має знизитися з поточного рівня 50 і 90% (залежно від розмірів прибутку) до єдиного показника 50%. А от суттєве зменшення прогнозних надходжень від ПДВ, акцизу і ренти виглядає сумнівним. Адже ставки цих податків не змінюватимуться, не передбачається і значних змін податкової бази. Зокрема, при тому, що імпорт товарів і послуг у доларах США у 2020 р. повинен збільшитися на 8% відносно 2019 р., номінальна сума ПДВ на імпорт у гривнях, за прогнозом Мінфіну, має зрости лише на 4,9%.

Загалом у першому варіанті бюджету 2020 р. закладається штучне заниження доходів на суму близько 40 млрд грн, або 0,9% ВВП. Заниження доходів Мінфіном має свої причини, найбільш вірогідними з яких є такі:

покриття провалів податкового адміністрування ДФС і митниці, які з очевидністю проявилися поточного року;

— створення можливостей для маневру на випадок прийняття політичного рішення щодо фінансування невиплачених пенсій особам, які проживають на окупованій території Донецької та Луганської областей, за 2014–2019 рр. Таке рішення може коштувати бюджету від 35,5 до 84,3 млрд грн.

У розрахунках до державного бюджету враховано прогноз видатків зведеного бюджету на 2020 р. у сумі 1495,3 млрд грн, або 32,9% ВВП, що на 3 в.п. ВВП менше від планового показника 2019 р. і на 2,2 в.п. менше від фактичних видатків 2018-го. Дані щодо відносної величини фактичних видатків за функціональною класифікацією у 2010–
2018 рр. і планові показники на 2019–2020 рр. подано в табл. 1.

Наведені показники видатків зведеного бюджету свідчать про те, що найвагомішими статтями скорочення їх обсягу в 2020 р. стануть:

соціальний захист і забезпечення: зменшення з 8,7% ВВП у 2018 р. і 8,3% у 2019 р. до 7,0% ВВП за прогнозом на 2020 р.;

охорона здоров'я: зменшення обсягів фінансування з 3,3% ВВП у 2018 р. і 3,2% у 2019 р. до 2,9% ВВП у 2020 р.;

освіта: зменшення з 5,9% ВВП у 2018 р. і 6,2% у 2019 р. до 5,6% ВВП у 2020 р.

Зменшення видатків на соціальний захист і забезпечення пояснюється передусім знеціненням розміру соціальних допомог, зменшенням величини трансфертів Пенсійному фонду, а також величини житлових субсидій (із 55,1 млрд грн до 47,6 млрд).

Таким чином, ключові галузі із розвитку людського капіталу — освіта та охорона здоров'я — по суті є аутсайдерами у процесі розподілу бюджетних ресурсів. Та й рівень соціальних гарантій української держави досягнув мінімально можливого. Порівняння планових сум бюджетного фінансування цих галузей у 2020 р. із фактичними сумами 2013 р. вказує на їх колосальне зниження (на 1,7% ВВП по освіті; 1,3% ВВП по охороні здоров'я і 3,0% ВВП по соціальному захисту).

Тобто ми є свідками (жертвами) процесів згортання соціальних функцій держави та зниження якості публічних благ. Окреслена бюджетна політика, безперечно, робить свій внесок у феномен масової бідності, соціально-демографічну кризу та зниження конкурентоспроможності робочої сили.

З іншого боку, в бюджеті 2020 р. закладається збільшення відносного обсягу видатків за такими функціями:

оборона (із 2,6% ВВП у 2019 р. до 2,7% ВВП у 2020 р.);

громадський порядок, безпека та судова влада (із 3,5 до 3,6% ВВП);

дорожнє господарство (із 1,7 до 2,0% ВВП).

Якщо розширити часовий інтервал порівняльного аналізу до 2013 р., то найбільш значущими напрямами зростання відносного обсягу бюджетних видатків у 2020 р. порівняно з 2013 р. є такі:

обслуговування державного боргу (приріст видатків на 0,9 в.п. ВВП);

оборона (на 1,7 в.п. ВВП);

громадський порядок, безпека та судова влада (на 0,9 в.п. ВВП);

дорожнє господарство (на 0,9 в.п. ВВП).

Отже, аналіз показників видаткової частини зведеного бюджету України в динаміці свідчить про збереження політичних пріоритетів на користь виплати відсотків за державним боргом, фінансування діяльності правоохоронних органів, підвищення обороноздатності держави, а також ремонту і будівництва автошляхів.

Якщо оцінювати доцільність таких витрат, то фінансування оборони є запорукою збереження української державності, а інвестиції в транспортну інфраструктуру — необхідним важелем активізації економічної діяльності та подолання депресивності окремих територій. Тому зростання відносного обсягу державних видатків на оборону і дорожнє господарство протягом 2014–2020 рр. було та є об'єктивною необхідністю. Але беззастережне збільшення видатків на органи правопорядку та обслуговування державного боргу не було економічно виправданим.

Одним із чинників значних витрат на обслуговування боргу є надзвичайно високі відсоткові ставки за ОВДП. Нині серед 36 країн з ринками, що формуються, Україна має одну із найбільших номінальних дохідностей державних облігацій і перебуває на 3-му місці в рейтинговому списку (після Аргентини і Єгипту). Водночас за показником реальної дохідності державних облігацій Україна посідає перше місце.

У бюджеті 2020 р. у розрізі бюджетних програм і розпорядників коштів передбачається найбільше змизити видатки на:

— підготовку кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики (-3 627,3 млн грн, або -11,6% відносно планових асигнувань 2019 р.);

— здійснення методичного та аналітичного забезпечення діяльності закладів освіти (-881,1 млн грн, або -88,8%);

— забезпечення медичних заходів окремих державних програм і комплексних заходів програмного характеру
(-1 703,1 млн грн, або -25,9%).

Уряд відмовився від кількох бюджетних програм підтримки розвитку сільського господарства, запропонувавши натомість програму здешевлення банківських кредитів для придбання землі. Так, обсяги державної підтримки сільського господарства і фермерства мають зменшитися з 6,1 млрд грн у 2019 р. до 4,5 млрд у 2020-му.

Поряд із цим ряд головних розпорядників бюджетних коштів та їх бюджетних програм отримають у 2020 р. помітно більші суми асигнувань (табл. 2).

Наведені дані підтверджують наш висновок про те, що фаворитами держави у 2020 р., як і до цього, будуть силові відомства: Міністерство внутрішніх справ, РНБО, Державне бюро розслідувань, Міністерство юстиції. Новим пріоритетом стане державна підтримка кінематографії та Національної суспільної телерадіокомпанії. У сферах освіти і охорони здоров'я при загальному скороченні реальних обсягів фінансування приріст асигнувань матиме місце лише за окремими бюджетними програмами.

Аналіз видаткової частини бюджетів за економічною класифікацією свідчить про незначне зростання планового обсягу капітальних видатків. Так, капітальні видатки державного бюджету мають збільшитися з 2% ВВП у 2018 р. до 2,3% у 2020 р., а прогнозні капітальні видатки зведеного бюджету — з 4,1% ВВП у 2018 р. до 4,2% у 2020 р. Частка капітальних видатків у структурі державного бюджету має зрости із 7,1% у 2018 р. до 9,1% у 2020 р. У структурі зведеного бюджету також прогнозується помітне збільшення частки капітальних видатків: з 11,5% у 2018 р. до 12,8% у 2020 р.

Такі зміни ми оцінюємо позитивно, оскільки ефективні державні інвестиції в інфраструктуру потенційно можуть стати потужним чинником підвищення продуктивності факторів виробництва та акселератором економічного зростання в країні. Але їх абсолютний і відносний обсяги нині є вкрай недостатніми, зважаючи на масштаб тих соціально-економічних і геополітичних викликів, які стоять перед Україною.

Дефіцит державного бюджету заплановано в сумі
95,1 млрд грн, або 2,1% ВВП: він є дещо меншим від планового дефіциту поточного року — 2,2%. Фактичний рівень дефіциту становив 2,3% ВВП у 2015 р., 3,5% — у 2016-му, 1,6% — у 2017-му та 1,7% ВВП — у 2018 р. Сума внутрішніх і зовнішніх державних позик має збільшитися з 345,9 млрд грн у 2019 р. до 383,8 млрд у 2020 р., або на 11%.

Обсяг платежів з погашення державного боргу на 2020 р. прогнозується у розмірі 292,9 млрд грн, що на 20,7 млрд перевищує план на 2019 р. Незважаючи на помірні темпи приросту, сумарний обсяг платежів за державним боргом у 2020 р. буде гігантським. За розрахунками Мінфіну, такі платежі становитимуть 438,1 млрд грн, з яких обслуговування боргу — 145,2 млрд грн. Сумарний обсяг боргових платежів у 2020 р. має досягнути 40,6% дохідної частини бюджету, а відсоткові платежі за боргом — 13,5%. Така ситуація породжуватиме колосальні виклики для стабільності державних фінансів і платіжного балансу країни.

Наступного року уряд планує розміщувати на внутрішньому ринку переважно 2-річні, 3-річні та 7-річні ОВДП, тобто строковість ОВДП буде поступово збільшуватися , але вартість таких запозичень залишатиметься непомірно високою. За прогнозом Мінфіну, середньозважена відсоткова ставка за ОВДП у 2020 р. становитиме 14,6% річних (табл. 3).

Якщо допустити, що на початок 2020 р. дохідність ОВДП становитиме близько 15% річних, то середньорічна дохідність у 14,6% означає формування дохідності на кінець року на рівні 14,2%. А при темпах інфляції 6,5–7% на рік реальна відсоткова ставка за ОВДП у 2020 р. досягатиме 7,5% річних.

Такий високий рівень дохідності внутрішніх державних облігацій є аномалією, що не має прецедентів у міжнародній практиці та не відображає співвідношення попиту і пропозиції позикового капіталу в Україні. Очевидно, що країна, яка страждає від масової бідності та депопуляції населення, відбиваючи при цьому військову агресію сусіда, не повинна витрачати обмежені бюджетні ресурси на збагачення фінансових посередників.

З метою часткового рефінансування валютних боргів держави проєктом бюджету передбачено залучити 4,2 млрд дол. США від розміщення єврооблігацій. Прогнозована Мінфіном відсоткова ставка за облігаціями зовнішньої позики (ОЗДП) у 2020 р. становитиме близько 8% річних. При порівнянні 8-відсоткової ставки із ставками валютних запозичень на внутрішньому ринку раціональний емітент мав би надавати перевагу внутрішнім позикам, відмовляючись від дорогих зовнішніх. Адже у липні 2019 р. Мінфін розміщував доларові короткострокові ОВДП з дохідністю 6,5% і середньострокові ОВДП з дохідністю 7% річних. А останні запозичення у євро на внутрішньому ринку мали дохідність 4,6% річних. Крім того, в 2020 р. багато експертів прогнозують виникнення кризових явищ на світових фінансових ринках, що може ускладнити залучення зовнішніх позик. Таким чином, офіційний план державних запозичень із залучення зовнішніх комерційних позик у сумі 4,2 млрд дол. під 8% річних є непевним у частині обсягів запозичень і невигідним у частині їх вартості.

У проєкт держбюджету ще вноситимуться зміни, і, за традицією, вони не покращують, а погіршують бюджет. Якщо у нового парламенту є бажання цю традицію змінити, ми маємо кілька слушних порад:

перерозподілити видатки бюджету обсягом близько 45 млрд грн (або 1% ВВП) від функцій "громадський порядок, безпека та судова влада" і "обслуговування державного боргу" на користь функцій освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення;

збільшити плановий показник доходів державного бюджету на суму близько 40 млрд грн, або 0,9% ВВП, і спрямувати ці кошти на освіту, охорону здоров'я та збільшення державних інвестицій у соціально-економічну інфраструктуру.

З огляду на ризиковість і витратність плану фінансування бюджетного дефіциту 2020 р. вважаємо за доцільне:

зниження середньої відсоткової ставки за ОВДП з 14,2% річних до близько 9% річних на кінець 2020 р.;

зменшення плану зовнішніх комерційних запозичень з 4,2 млрд дол. до 1–1,5 млрд і покриття різниці в 2,7–3,2 млрд дол. за рахунок внутрішніх запозичень і започаткування нових програм співпраці з іноземними офіційними кредиторами.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 6
  • Олег Олег 14 жовтня, 13:19 Дельные советы автора существенно оптимизируют бюджетную систему, но не устраняют причин планомерно проводимого чиновниками Украины последние 28 лет (путём злоупотребления законодательной и исполнительной властью) экономического геноцида Украинского народа. Процесс зашёл слишком далеко, что поставило Украину на грань окончательной потери государственного территориального и экономического (финансового) суверенитета. Мы уже писали, что Бюджетный кодекс полностью противоречит Конституции Украины, в соответствии с которой бюджет должен иметь три уровня. Сейчас бюджет используется, фактически, как кошелек чиновников и на выплату милостыни бедным. Но в Украине по Конституции не может быть (не должно быть) бедных в принципе. Сейчас в Украине отсутствует главный базовый конституционный бюджетный уровень – государственный бюджет граждан Украины, где каждому гражданину в соответствии с реестром граждан Украины, должен быть открыт отдельный именной счет. В соответствии со ст. 95 Конституции (Бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між ГРОМАДЯНАМИ і ТЕРИТРІАЛЬНИМИ ГРОМАДАМИ), бюджетные средства должны распределяться между ГРАЖДАНАМИ (50% бюджета - на материальные гарантии имущественных конституционных прав граждан: медицинская страховка с высшим уровнем покрытия, образование, включая первое высшее, покупка жилья после совершеннолетия, пенсионная страховка и на случай неработоспособности), местными и общереспубликанской ТЕРРИТОРИАЛЬНЫМИ ГРОМАДАМИ (20 % - в бюджет местной территориальной громады по месту постоянного проживания гражданина и 30% - в общегосударственный бюджет общереспубликанской территориальной громады на оборону, безопасность и так далее) згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Олег 14 жовтня, 13:56 Если крупное частное или полу-частное корпоративное предприятие неэффективно по причине «тупого» руководства или если оно прячет прибыль в оффшорах, собственник автоматически должен быть отстранён через суд от права собственности и правительством через тот же суд должен быть назначен новый собственник). Кабинет министров ДОЛЖЕН КОНТРОЛИРОВАТЬ РАЗМЕР ПРОИЗВОДСТВЕННОГО КАПИТАЛА УКРАИНЫ, который НА ПРАВЕ БАЗОВОГО УРОВНЯ СОБСТВЕННОСТИ (ст. 316 ЦК Украины) сейчас, в соответствии с действующими документами, лежащими в основе нашего Конституционного лада, принадлежит Украинскому народу как юридическому лицу публичного права, и закреплён (должен быть закреплён) за отдельными крупными предприятиями на праве доверительной собственности (глава 70 ЦК) с обязанностью целевого использования (для обслуживания процесса производства стоимостей в условиях рыночной экономики). Все манипуляции на законодательном и исполнительном уровне за последние 28 лет в ЧАСТИ присвоения (конфискации) ЧИНОВНИКАМИ и последующей передачи ими третьим лицам (приватизации, корпоратизации) ПОЛНЫХ ПРАВ СОБСТВЕННОСТИ на основные объекты национального богатства Украины и деньги (финансы), являются по существующему цивильному законодательству Украины и мира ЮРИДИЧЕСКИ НИЧТОЖНЫМИ, не создающими для Украинского народа (как юридического лица публичного права) никаких юридических последствий, кроме тех, что связаны с их НИЧТОЖНОСТЬЮ. Поэтому все судебные иски и решения по ним в этой сфере будут не из области исков о признании права собственности, а из раздела исков о применении последствий ничтожных сделок (щодо застосування наслідків нікчемних правочинів), більшість з яких чиновники здійснили в формі законів. Это никоим образом не касается собственников малого и среднего бизнеса, работающего на рынках (в пределах рынков) товаров и услуг местных территориальных громад, а только так называемых «олигархов», которые из полных владельцев большого бизнеса «превратятся» (должны превратиться) в доверительных владельцев. згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Олег 14 жовтня, 13:47 Правилами бухгалтерського обліку банків має бути встановлено, що при потраплянні в комерційний банк готівки, безготівкова гривня за номіналом зараховується на рахунок клієнта (власника грошей), а купюри та монети – обліковуються банком як пуста тара. Більше того, за користування цією специфічною тарою (купюрами) довше встановленого законом терміну безоплатного користування, клієнтам банків, що одержали на руки готівку, доведеться платити чималі кошти, так що зберігання грошей в формі готівки за межами банківських рахунків (банківських установ) буде, м’яко кажучи, невигідним. Золотовалютні резерви України будуть (мають) зберігатися переважно в Україні і не будуть (не мають) використовуватися для підтримання курсу іноземних валют до гривні, оскільки більш безглуздого і протизаконного (злочинного) застосування золота і ліквідної іноземної валюти вигадати неможливо. Зараз золотовалютні резерви використовуються як міжнародний конвертаційний центр для забезпечення вільної конвертації і виводу за кордон прибутків корпорацій. Задля того, щоб така конвертація відбувалась по вигідній для корпорацій ціні, Україна бере валютні кредити, погашення яких і сплата по яким процентів «вішаються» на державний бюджет України. Золотовалютні резерви України будуть (мають) використовуватися не як злочинний конвертаційний центр «в законі», а виключно як певний резерв на чорний день і для закупівлі за кордоном особо цінних для Українського народу товарів, зокрема, сучасних технологій або сучасного медичного обладнання тощо. Кабинет министров, ВМЕСТО ТОГО, ЧТОБЫ СТРОИТЬ ПИРАМИДУ ДОЛГОВ И ЗАИМСТВОВАНИЙ ДЛЯ ПОКРЫТИЯ ДЕФИЦИТА РАСХОДНОЙ ЧАСТИ БЮДЖЕТА, должен, в СООТВЕТСТВИИ С ДЕЙСТВУЮЩИМ КОНСТИТУЦИОННЫМ ЛАДОМ УКРАИНЫ, заниматься организацией новых крупных субъектов хозяйствования общереспубликанского значения (восстановлением неработающих) и КОНТРОЛИРОВАТЬ эффективность работы в условиях рыночной экономики уже существующих. згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Олег 14 жовтня, 13:42 Всі адекватні суб’єкти підприємницької діяльності в Україні мають КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО (стаття 42 Конституції України) на власний виробничий капітал, який їм не треба позичати чи брати в кредит і потім повертати зі сплатою процентів за користування грошима. Цей капітал надається (повинен надаватися) їм ДЕРЖАВОЮ як НОВОСТВОРЕНІ ГРОШІ (гривня) з єдиною обов’язковою умовою: цільове використання цього капіталу для обслуговування виробництва вартостей (товарів та послуг) згідно затвердженого органом виконавчої влади бізнес-плану на умовах простого або розширеного відтворення та додержання законодавства про сплату помірних податків або розподілу прибутку. НБУ необходимо лишить права производства (эмиссии) безналичной гривны, поскольку вся созданная НБУ безналичная гривна – это форма хищения денежных средств (эквивалента стоимости) в космических масштабах, которые потом распределяются между банками, посредниками, корпорациями (для вывода средств за границу) и правительством (для финансирования дефицита бюджета). Тобто, створення нової гривні буде (має) здійснюватися виключно шляхом затвердження (за встановленими лімітами) Кабінетом Міністрів України і виконкомами місцевих рад кошторисів бізнес-планів з модернізації існуючих і створенню нових суб’єктів господарювання в усіх галузях промисловості та сільського господарства. Після такого (офіційного) затвердження бізнес-плану відповідний суб’єкт підприємницької діяльності зможе використовувати новостворені кошти (згідно кошторису) як виробничий капітал свого підприємства за його цільовим призначенням для обслуговування виробництва. Гривнею буде визнана (має бути визнана) виключно безготівкова гривня, а готівка (купюри і монети) будуть визначені як специфічна тара для виносу гривні за межі банківських рахунків, чим вони і являються. згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Олег 14 жовтня, 13:35 Поскольку экспортёра закон освободил от уплаты НДС (от уплаты налога на добавленную им стоимость), то налоговая накладная (налоговая КВИТАНЦИЯ) ему для исключения повторной уплаты налога с уже оплаченного размера стоимости НЕ НУЖНА. Эта накладная (квитанция) ПРОСТО ПОДЛЕЖИТ ПОГАШЕНИЮ, а Кабинет Министров, вместо её ПОГАШЕНЯ, выплачивает по ней экспортёру из бюджета (по закону) весь налог, собранный в государственный бюджет по линии производства СТОИМОСТИ товара и правомерно уплаченный его продавцами (производителями) на территории Украины. Так никаких бюджетных средств не напасешься! Это происходит, повторяем, ПОТОМУ, ЧТО ПАРАЛЛЕЛЬНО правомерно уплачиваемый НАЛОГ ЧЕРЕЗ НАЛОГОВУЮ НАКЛАДНУЮ АБСОЛЮТНО ПРЕСТУПНО ОПРЕДЕЛЁН (определяется) ЗАКОНОДАТЕЛЕМ КАК НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ, полученный государством. КАК один и тот же платёж может быть одновременно и налогом и кредитом?? Вы определитесь, вы налог взимаете, или берете у предпринимателя деньги в долг (в кредит)!! Налоговая накладная – это не кредит, а простая квитанция о размере стоимости товара (услуги), с которой налог уже уплачен, подлежащая ПОГАШЕНИЮ если продавец (экспортёр) освобождён от уплаты НДС, и возмещать собранный по нашему закону НДС экспортёрам ТОЧНО НЕЛЬЗЯ – ЭТО прямое ХИЩЕНИЕ СРЕДСТВ БЮДЖЕТА. Украинские экономисты, академики и доктора экономических наук в части теории производства стоимости, добавленной стоимости и эквивалента стоимости (гривны) проявляют признаки, мягко говоря, недостаточно глубокого осмысления проблем. Что касается источников наполнения бюджета, то тут вообще полный писец – всё не просто перевёрнуто с ног на голову, но отсутствует даже знание об объективном механизме организации производства стоимостей (товаров, услуг, прочих ценностей и богатств) на уровне независимого государства с собственной валютой, у учёных, экономистов отсутствуют объективные представления о том, что такое гривна, из чего она состоит и каким образом действительно производится (должна производиться и обращаться) згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись Олег Олег 14 жовтня, 13:29 Тратить 40% доходной части бюджета на выплату дани (кредитов и процентов), которые выдавались Украине через финансовых посредников путём их (кредитных средств) простой эмиссии ФРС или ЕЦБ, Украинский народ не может физически, поскольку это противоречит Конституции Украины, где сказано, что Украина – независимая держава, а не держава, которая НАХОДИТСЯ В РАБСТВЕ. Весь внешний долг Украины – это прямые вещественные доказательства в уголовном производстве о злоупотреблении чиновниками властью (об их государственной измене). В тюрьму чиновников никто сажать не будет, ведь Христос велел всех прощать, но выплату дани придётся прекратить. Тобто, що стосується вже залучених Україною міжнародних позик і кредитів, то, однозначно, буде (має бути) запроваджено безстроковий мораторій на їх повернення та на сплату по ним процентів (відсотків), а стосовно посадових осіб, які ці кредити брали (залучали), буде (має бути) проведено відповідне юридичне розслідування. Мощный легальный источник преступной утечки денег из государственного бюджета – возмещение НДС экспортёрам. Мы уже писали ранее, что из установленной законом (кодексом) БАЗЫ налогообложения НДС не следует его ВОЗМЕЩЕНИЕ экспортёрам, и весь возмещенный НДС – это ХИЩЕНИЯ (в законе) бюджетных средств в КОСМИЧЕСКИХ МАСШТАБАХ. Наш украинский НДС судя по тексту закона (кодекса), реально платит продавец товаров и услуг, а не покупатель, как это лживо внешне представлено в законе (по нашему закону покупатель, фактически, платит не НДС, а повышенную цену товара с учетом НДС). Налоговая накладная не является (и не может являться) налоговым КРЕДИТОМ, как это лживо написано в законе, а служит ТОЛЬКО для уменьшения продавцом сумы налоговых обязательств, чтобы налог с уже оплаченной созданной стоимости товара (услуги) не платился дважды, а платился продавцом только с той, что им добавлена. Даже дети могут понять, что налоговая накладная – это налоговая КВИТАНЦИЯ, а не кредит згоден 0 не згоден 0 Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво