Держбюджет-2013 та ефекти кривих дзеркал

Наміри влади переглянути держбюджет-2013 насторожують економістів і бізнес, оскільки з наближенням передвиборної президентської кампанії очевидним є ризик нарощування видаткової частини держскарбниці на тлі несприятливої макроекономічної динаміки. Тривоги додає відсутність чітких сигналів про відновлення співробітництва з МВФ, що змушує засумніватися в спроможності України виконувати свої зовнішні зобов'язання. Чому уряд "кревно" зацікавлений у затвердженні нереалістичного держкошторису та чому при цьому Україні не варто боятися дефолту, як мінімум, у найближчій перспективі - читайте далі.

У першому кварталі ц.р. промислове виробництво в Україні скоротилося на 5% порівняно з аналогічним торішнім періодом. За підсумками поточного року МВФ прогнозує нульове зростання нашої економіки. У держбюджеті ж закладено прогноз +3,4%. З урахуванням цього закономірно виникає запитання: наскільки реалістичний держбюджет у нинішньому вигляді? Чи не варто уряду, беручи до уваги розбіжність в оцінках з експертами "кредитора кредиторів", прихильності якого Київ нині домагається, скоригувати у бік зниження макропрогнози та плани бюджетних доходів і видатків?

Підказки до відповіді на це запитання можна спробувати пошукати в квартальних результатах виконання держбюджету. Так, уряд досить бадьоро відзвітував, що порівняно з фактичними надходженнями за перший квартал 2012 р. доходи держбюджету (без трансфертів) збільшилися на 8,4%. Дефіцит (4,2 млрд грн) виявився меншим від запланованого і становив лише 8,3% від затвердженого парламентом річного показника (50,5 млрд грн). Щоправда, у Мінфіні все-таки зізнавалися, що доходи загального фонду держбюджету не було виконано на 0,6 млрд грн (71,6 млрд при плані 72,2 млрд) через те, що не в повному обсязі був перерахований ПДВ за імпортом.

Такі, здавалося б, досить непогані бюджетні результати управляючий інвестиційними та пенсійними фондами "КІНТО" Микола Мягкий пропонує не переоцінювати. За словами експерта, перший квартал не є таким уже показовим через запроваджену законодавцями практику авансових платежів за податком на прибуток, яких уже в наступні квартали не буде. При цьому експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Олександра Бетлій указує, що в першому кварталі було недовиконано бюджетні видатки. "Створюється враження, що задеклароване перевиконання планів доходів відбувається за рахунок ручного перегляду планів після закінчення планового періоду", - доповнює аналітик.

Директор департаменту податкової політики Інституту бюджету та соціально-економічного розвитку Артем Рудик у своїх висновках менш песимістичний. Він звертає увагу на непогану динаміку податкових платежів. За січень-лютий надходження податку на прибуток збільшилися на 23,1%, ПДВ - на 28,6, акцизного податку з вироблених в Україні товарів - на 15,3% і т.ін. Неподаткові надходження, що показували торік рекордні темпи приросту, практично не збільшуються. Таким чином, їхній потенціал може бути використаний пізніше, у другій половині року, у т.ч. у частині коштів, які перераховує НБУ до бюджету. "Нині існує певний запас дохідної міцності", - вважає експерт.

Екс-заступник міністра фінансів Олександр Савченко не виключає, що нинішній бюджет за підсумками всього року все ж таки не буде виконаний, оскільки існує ризик, що економіка може опинитися в мінусі (за результатами року). "І видатки, і доходи треба зменшувати", - переконаний експерт.

Малоймовірним вважає виконання бюджету в поточній версії й аналітик "Ерсте Банку" Ігор Жолонковський. "Макропрогнози ще переглядатимуться. Найшвидше, розглядатиметься й питання про секвестр", - зазначає аналітик.

Екс-віце-прем'єр з економічних питань, старший радник "Альфа-Банку" (Україна) Роман Шпек звертає увагу, що хоча макропоказники справді потрібно переглянути (взявши за основу, наприклад, прогноз МВФ), це не обов'язково має означати скорочення обсягу видатків бюджету. "При підготовці бюджету Мінфін трохи абстрагувався від офіційного макроекономічного прогнозу. У держбюджеті було закладене зростання доходів лише на рівні 4,5% до фактичного показника 2012 р. Тобто насправді бюджет побудований на меншому прогнозі зростання номінального ВВП", - констатує фінансист.

На цю саму своєрідну маніпуляцію вказує й начальник відділу аналізу та досліджень "Райффайзен Банку Аваль" Дмитро Сологуб. "Чотирьохвідсоткове збільшення доходів бюджету порівняно з результатом минулого року приблизно відповідає нашим оцінкам темпу зростання номінального ВВП. Швидше за все, планові показники доходів базувалися на більш консервативних макропоказниках", - погоджується аналітик.

В очікуванні сюрпризу

Певний шанс на виконання держбюджету в його нинішньому вигляді лише підсилює побоювання, що очікуваний перегляд виллється в збільшення його видаткової та дохідної частин (за рахунок нарощування насамперед соціальної складової). Про таку можливість представники влади говорили ще наприкінці 2012-го. Про це ж нещодавно заявив і Янукович. Ключове питання тут, звичайно, - у масштабах. А про конкретні параметри поки що говорити проблематично. На запит DT.UA у Кабміні відповіли, що можливість внесення змін до бюджету поки що розглядається.

Оскільки цього року вибори не передбачаються, можливо, уряд вирішив не наступати на торішні граблі, коли саме через надмірний популізм під час квітневих змін бюджет був роздутий неспіврозмірно з можливостями економіки. Як наслідок, за результатами 2012 р. держскарбниця недоодержала 29,25 млрд грн доходів (за фактом - 344,711 млрд грн замість запланованих 373,96 млрд). Обсяг видатків становив 395,681 млрд грн, що на 17,92 млрд грн менше від запланованого (413,605 млрд). Також нагадаємо, що дефіцит держбюджету торік становив 53,445 млрд грн, або 3,8% ВВП, що на 14,638 млрд більше, ніж планувалося (38,807 млрд грн).

"Поки не видно ознак навіть мінімального економічного зростання, Мінфін повинен не підвищувати планів за доходами і тим паче за видатками. У перспективі, якщо тенденція не зміниться, потрібно говорити про секвестр бюджету", - коментує керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій. "Сьогодні не можна казати про очевидні підстави нарощувати видатки. Бюджетна політика має бути консервативною. Краще наприкінці року думати, куди витратити надлишкові доходи, ніж ламати голову, де взяти гроші на збільшені видатки, і вичавлювати їх з бізнесу", - погоджується Р.Шпек.

Недалекоглядним кроком називає збільшення бюджетних видатків (на тлі економічної ситуації та напружених переговорів із МВФ щодо дефіциту) експерт Укрсоцбанку Тантелі Ратувухері. "Теоретично можливе номінальне збільшення видаткової частини бюджету за рахунок його перерахунку на базі нижчого індексу цін і вищого курсу гривні. І все-таки додаткове фінансування бюджету за умов спаду ділової активності та виробництва здійснюватиметься або за рахунок якихось додаткових конфіскаційних заходів, або за рахунок нарощування держборгу. На сьогодні опрацьовано схему опосередкованого фінансування дефіциту через квазідержавний борг", - констатує аналітик.

Чи піде влада на роздування бюджету? Очікування експертів розходяться. "Розширювати дефіцит уряду цього року немає сенсу - наступні вибори заплановані на 2015 р., - коментує керівник аналітичного департаменту "Арт-Капітал" Ігор Путилін. - З огляду на велике боргове навантаження на бюджет-2013 є сенс усі зусилля спрямувати на обслуговування боргу. Тим паче, якщо Кабміну не вдасться переконати МВФ відновити кредитування без підвищення комунальних тарифів для населення".

У свою чергу, директор аналітичної групи Da Vinci Анатолій Баронін прогнозує, що Кабмін усе-таки піде "роздувальним" шляхом. "Поки що Україна має цілком адекватний рівень держборгу, що перебуває на рівні близько 30% ВВП. І я побоююся, що такий низький показник буде стимулом для активних запозичень. Однак достатньо ВВП знову піти на зниження, а національній валюті девальвувати, і рівень заборгованості може різко вийти в "червону зону". Це означає, що нарощувати обороти після стабілізації ситуації на зовнішніх ринках буде набагато складніше, бо національна економіка працюватиме на "відпрацьовування боргів", як це відбувається сьогодні в Греції", - констатує експерт.

При цьому, на думку А.Бароніна, нарощування бюджетних видатків сьогодні навряд чи має альтернативу гривневій емісії. "А такий крок зовсім не корелює з бажанням уряду втримати гривню та запобігти в такий спосіб зростанню цін на імпортні товари та збільшенню боргового навантаження", - попереджає аналітик.

Якщо абстрагуватися від позичально-емісійних сценаріїв, очевидним варіантом фінансування додаткових видатків є в тому числі приватизація. Нині з її допомогою планується одержати 10,9 млрд грн. При цьому О.Савченко констатує, що держава може на 10–15 млрд грн додатково збільшити доходи, якщо чесно приватизувати підприємства, які можуть бути продані.

Провідний економіст блоку "Фінансові ринки" "Креді Агриколь Банку" Олександр Печерицин не виключає, що уряд шукатиме додаткові джерела збільшення доходів у підвищенні деяких податкових платежів, скажімо, з допомогою чергового підвищення акцизів на алкоголь і тютюнові вироби. "Мінфін також розглядає питання про запровадження збору до Пенсійного фонду на операції на міжбанківському валютному ринку", - нагадує експерт.

Екс-керівник Мінфіну Ігор Уманський вважає, що Кабмін збільшуватиме видаткову частину бюджету, оскільки в тому числі може бути зацікавлений в існуванні нереалістичного держкошторису. "Кабмін, з одного боку, буде вимушений, а з іншого - матиме можливість у ручному режимі управляти видатками, спрямовуючи їх насамперед на захищені статті, а інші статті, зрозуміло, у повному обсязі профінансовані не будуть. Як наслідок, фінансуватися буде лише те, що якимось чином або через якісь переваги визначено урядом", - констатує експерт.

Слід також зазначити, що теоретично існує сценарій збільшення соціальних видатків за збереження доходів і видатків бюджету на поточному чи близькому до нього рівні за рахунок перекидання коштів між різними статтями. Щоправда, тоді під ніж можуть потрапити, зокрема, капітальні видатки. А вони, зазначає О.Бетлій, і так в Україні становлять менш як 3% від ВВП, тоді як у країнах Східної Європи - близько 4%.

МВФ-чинник

У 2013 р. уряд повинен погасити боргів на 81,068 млрд грн, з яких 35,94 млрд грн - зовнішні зобов'язання. Найбільшу питому вагу становлять платежі Міжнародного валютного фонду - близько 2,6 млрд дол. (ще одна відчутна стаття - погашення євробондів на 1 млрд дол. у червні). Крім цього, ще
3 млрд дол. фонду має повернути НБУ. Від початку року Україна (Кабмін + Нацбанк) уже виплатила МВФ близько 1,3 млрд дол. Із суми, що залишилася, понад 2,3 млрд дол. має повернути центробанк, а уряд - 1,9 млрд дол.

З огляду на вже здійснені урядом розміщення єврооблігацій (у лютому - на 1 млрд дол. під 7,625% річних, у квітні - на 1,25 млрд дол. під 7,5%), сприятливість кон'юнктури міжнародних ринків завдяки проведенню ключовими емісійними центрами світу політики кількісного пом'якшення, можливості залучення валюти на внутрішньому ринку з допомогою продажу валютних ОВДП (з початку року вже залучено в такий спосіб 2,4 млрд дол.), поточний рівень золотовалютних резервів (нехай і досить невисокий - 24,726 млрд дол., що приблизно дорівнює тримісячному обсягу імпорту), експерти схильні вважати, що очікувати дефолту за зовнішніми зобов'язаннями України цього року не доводиться. Навіть якщо співробітництво із МВФ не буде відновлено.

"Можливостей для дефолту я не бачу цього року", - констатує О.Савченко. "З початку року Мінфін залучив валютних ресурсів на 4,7 млрд дол. - несподівано велика сума, з огляду на ставлення інвесторів до України, відсутність програми МВФ, рекордні виплати боргу та рецесії. Таким чином, Мінфін за неповні чотири місяці залучив достатньо коштів для рефінансування 67% нинішніх валютних виплат за боргами (4,7 із 7,0 млрд дол.). Щодо гривневих зобов'язань, то навряд чи з ними можуть виникнути якісь проблеми з огляду на необмежений доступ Мінфіну до друкарського верстата Нацбанку", - констатує у свою чергу М.Мягкий з "КІНТО".

Крім того, Д.Сологуб з "Райффайзен Банку Аваль" зазначає, що в арсеналі влади для форс-мажорних обставин завжди є ряд адміністративних заходів для обмеження попиту на валюту - на кшталт уже діючих обмежень, таких, як обов'язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, підвищення митних тарифів на імпортні авто та ін.

Водночас було б явним перебільшенням стверджувати, що Україна не має ризиків на майбутнє. Адже якщо кредиту МВФ не буде, золотовалютні резерви цього року, найшвидше, скоротяться. За оцінками Р.Шпека, можливо, до 18–20 млрд дол.

"За бажання, протягти цей рік без будь-яких серйозних потрясінь уряд і НБУ зможуть і без підтримки МВФ. Але це означає, що всі проблеми перекочують у наступний рік. Наскільки це прийнятно для президента? Тут у мене великі сумніви, тому що це буде рік саме перед президентськими виборами, і за відсутності певного запасу йти на них ризиковано. Тому логічніше вжити якихось заходів зараз, щоб встигнути до 2015 р. одержати позитивний ефект", - додає І.Уманський.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко звертає увагу, що якщо буде чіткий сигнал, що співробітництво України із МВФ не відновиться, вартість зовнішніх запозичень для суверена миттєво зросте мінімум на 1,5%. Крім того, загостриться проблема рефінансування зовнішнього боргу приватного сектора. "Брати валюту на внутрішньому ринку - це менш ризикований підхід для Кабміну, але це може вплинути на затискання ліквідності на ринку Україні та відсутність можливості монетарного компонента стимулювання економіки. Вихід на зовнішній ринок більш доцільний", - вважає експерт.

Чи буде
співробітництво України
з фондом відновлено?

Фінансисти вказують на залежність перспектив від багатьох чинників, насамперед від доступу України до зовнішніх ринків запозичень, а також домовленостей із Росією про зниження ціни на газ. "Кабмін не цікавлять реальні домовленості з фондом. Ми не очікуємо домовленості з МВФ доти, доки уряд не зіштовхнеться з проблемами при розміщенні євробондів. Наслідки такої позиції поки що не помітні, але вони стануть відчутні в той день, коли зовнішні ринки капіталу закриються для України", - констатує О.Паращій.

"Ми зберігаємо свій попередній прогноз про ймовірність підписання Україною угоди з МВФ цього року, рівень якої становить 55%. Потреба в кредиті від МВФ загостриться на тлі того, що іноземні інвестори більш негативно оцінюватимуть спроможність української влади здійснювати економічну політику, спрямовану на зростання, а не на рецесію", - уточнює керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна" (ICU) Олександр Вальчишен.

"У нашому базовому прогнозі Україна одержить фінансування від МВФ поточного року. Але цього року може бути надано кредит в обсязі, необхідному для рефінансування виплат за боргами фонду. Принаймні вирішення питання зниження дефіциту бюджету (включаючи дефіцит "Нафтогазу") буде ключовим моментом у наданні фінансування. Ми вважаємо, що питання підвищення тарифів на газ може бути багатоступінчастим - поступове підвищення тарифів, запровадження диференційованих тарифів залежно від доходів споживачів та обсягів споживання", - доповнює О.Печерицин.

За словами ж М.Мягкого, суть переговорів із МВФ поки що зводиться до цинічного факту: влада робить вигляд, ніби хоче домовитися про кредит, а МВФ робить вигляд, ніби хоче його видати. "Відсутність намірів проводити структурні реформи, змінювати цінову/тарифну політику свідчать про те, що програма з МВФ не розглядається як пріоритет. Україна чомусь очікує сигналу з Вашингтона, хоча доля програми stand-by залежить від самої України", - наголошує при цьому Р.Шпек.

На думку І.Путиліна, заради кредиту МВФ Україні доведеться підвищувати тарифи на газ для населення, навіть якщо після створення СП із управління ГТС Росія піде на зниження вартості газу, оскільки цього недостатньо для істотного скорочення дефіциту "Нафтогазу". Імовірність того, що МВФ погодиться на диференційоване підвищення тарифів (залежно від обсягів споживання), експерт оцінює в 50%.

Щоправда, А.Баронін вважає, що МВФ усе-таки готовий до "газових" компромісів. "Питання про підвищення цін на газ може не стояти настільки гостро. Ключовою метою вимог МВФ, імовірно, буде вирівнювання макропоказників. Передусім це заходи, спрямовані на скорочення фіскального дефіциту та дефіциту рахунку поточних операцій", - зазначає експерт.

Т.Ратувухері вважає, що переговори з МВФ ускладнюють, судячи з усього, корпоративні інтереси, які обґрунтовують допустимість збільшення граничного розміру бюджетного дефіциту інвестиційним зростанням і підтримкою соцстандартів. "В уряді у зв'язку з цим опрацьовано альтернативні варіанти розвитку. Принаймні закладається досить серйозна база під розвиток без фінансової допомоги МВФ. Щодо цього, наприклад, уже спочатку року ми бачимо більшу активність уряду на ринку запозичень, у т.ч. і зовнішніх", - констатує аналітик.

Т.Ратувухері констатує, що взаємоприйнятим варіантом виходу з ситуації для України та МВФ буде виділення фондом не всієї суми кредиту, а якоїсь досить символічної суми. "Інакше кажучи, приймається рішення, яке дозволяє уникнути блокування переговорів України з іншими донорами та передусім з ЄС. Такий результат дозволить усім зберегти обличчя. Для уряду, зокрема, це може означати полегшений варіант фінансово-економічної політики з можливістю збереження досить високого рівня бюджетного дефіциту та контролю над валютним курсом, отже, і розтягування виконання вимог МВФ щодо бюджетного дефіциту, валютної політики та економічних реформ на триваліший час", - розмірковує експерт.

І.Уманський, посилаючись на власні джерела, констатує, що МВФ усе-таки налаштований на відновлення співробітництва з Україною. "Однак я сумніваюся, що фонд піде на якісь поступки. Більш того, вони вимагатимуть рішень та їхнього впровадження до того, як виноситимуть питання по Україні на раду директорів. Перспективи є, і вони досить непогані. Але це за умови повного та безумовного виконання положень проекту технічного меморандуму. Поки що до цього не дуже готові на печерських пагорбах", - резюмує екс-в.о. міністра фінансів.