Чи потрібний нам банк у смартфоні, або Уроки вірусу Petya.A - Макрорівень - dt.ua

Чи потрібний нам "банк у смартфоні", або Уроки вірусу Petya.A

15 вересня, 2017, 17:35 Роздрукувати Випуск №34, 16 вересня-22 вересня

Вірус Petya.A показав безпорадність українських регуляторів фінансового ринку перед обличчям серйозної кіберзагрози.

В очікуванні розв'язки епопеї з призначенням нового голови НБУ та на тлі сезонного зростання девальваційних очікувань практично непоміченою пройшла інформація від Deutsche Bank, голова якого Джон Крайан заявив про плани звільнити значну кількість співробітників із 100-тисячного штату компанії, які виконують переважно типову механічну роботу. Топ-менеджер прозоро натякнув, що їх на робочих місцях можуть замінити роботи, які успішно виконують такі обов'язки. 

У цьому контексті абсолютно іншого звучання набуває торішня аналітика Всесвітнього економічного форуму, відповідно до якої автоматизація, у тому числі й у банківському секторі, призведе до 2020-го до втрати 5 млн робочих місць: 7 млн традиційних вакансій зникнуть, а натомість виникнуть 2 млн інноваційних. З огляду на викладене, спробуємо розібратися, чи готові банківська система та ринок праці України, велику частину безробітних на якому нині становлять банківські співробітники, адекватно реагувати на сучасні технологічні виклики.

Банк майбутнього

Наближення дедлайну реструктуризації кредитного портфеля націоналізованого Приватбанку відсунуло в тінь досить цікаву ініціативу його кількох колишніх топ-менеджерів. Наприкінці травня ц.р. вони анонсували створення першої в Україні високотехнологічної банківської установи, яка дає змогу здійснювати операції з допомогою смартфону, на базі IT-компанії Fintech Band. Такий банк узагалі не матиме відділень, при цьому роздрібних клієнтів задумано обслуговувати шляхом співробітництва з діючими "Універсал Банком" і "Айбокс Банком". На нинішньому етапі розмір інвестицій у проект оцінюється приблизно у 2 млн дол. (імовірно, зароблених під час управління Приватбанком до його націоналізації). Варто визнати, IT-складова найбільшої банківської установи України була самодостатнім і висококонкурентним напрямом бізнесу, що чимало сприяло зростанню його позицій на ринку. Щоправда, не останню роль у такому успіху відіграли досить ліберальні підходи IT-банкірів до процедур ідентифікації клієнтів і хороший "апетит" до роботи з тіньовим сектором економіки. І можна зрозуміти бажання екс-менеджерів "найтехнологічнішого" дистанціюватися від класичного банкінгу, чреватого для них репутаційними ризиками з "минулого життя", перейшовши в досить прибуткову й менш регульовану сферу фінансового hi-tech.

Для розуміння подальших перспектив такої специфічної фінустанови на банківських просторах України, які постраждали від кризи та "очищення ринку", слід розібратися зі смисловим наповненням категорії "необанк" (в іншій інтерпретації mobile only bank)у міжнародній практиці. Під згаданим терміном слід розуміти банк, який не має власних відділень і надає послуги клієнтам, використовуючи сучасні інформаційні інтернет-технології. Такий досить специфічний спосіб надання банківських послуг переможно крокує світом, з огляду на показники розвитку суміжного ринку E-commerce.

За матеріалами дослідження аудиторської компанії Ernst&Young "FinTech Adoption Index 2017: The rapid emergence of FinTech" (червень 2017 р.), рівень проникнення фінтехпослуг у світі становить 33% (співвідношення числа користувачів інноваційних фінансових продуктів до загальної кількості інтернет-користувачів). А світові регулятори та експертне співтовариство одноголосно повторюють, що надто бурхливий розвиток fintech-стартапів стає джерелом значних ризиків (голова Банку Англії Марк Карні повідомив про це у Вісбадені (Німеччина) на конференції G20 у 2017-му). І навіть несе загрозу фінансовій стабільності (спільне дослідження World Economic Forum і консалтингової фірми Oliver Wyman у
2016-му). Проте цей ринок є досить перспективним і прибутковим (див. табл.).

Скандальний український досвід

Варто зазначити, що не тільки екс-менеджери "Привату", а й багато інших українських банкірів декларують бажання розвивати інноваційні проекти. От тільки їхня реалізація супроводжується шлейфом скандалів. Так, асоційований з екс-власником Укргазбанку В.Горбалем Іпобанк позиціонувався як інноваційна банківська установа з акцентом на передові IT-технології. Однак це не врятувало його від банкрутства у 2009–2010 рр., а пізніше в ЗМІ циркулювала інформація про використання цього банку-сателіта для виведення отриманих Укргазбанком від НБУ кредитів рефінансування.

Номінальний власник фінансового холдингу, який бурхливо зростав в посткризовий період на базі Фідобанку,
О.Адарич декларував намір створити "новий Amazon" (такий собі "симбіоз банківської торговельної точки, мобільного оператора та IT-компанії"). У підсумку його банківський бізнес закрився 2016-го, створивши неприємну ситуацію для учасників афілійованої системи електронних грошей MoneXy.

Платіжна система Easy Pay виступала стратегічним інвестором у "Банк Траст", маючи намір у партнерстві з ним розвивати інноваційні технології в платежах. На жаль, ця банківська установа, яка раніше спеціалізувалася на споживчому кредитуванні, стала неплатоспроможною у 2016 р.

Не менш цікава ситуація з партнерами першого вітчизняного "мобільного" банку: "Універсал Банком" та "Айбокс Банком". Відповідно до фінансової звітності "Айбокс Банку", у цій фінустанові, яка декларує прихильність високим технологіям, величина готівки 2016-го зросла більш як у 8 разів. Це відобразилося також у збільшенні її частки в чистих активах банку (за винятком резервів) із 2 до 13%. Погодьтеся, успіхи в інноваційному банкінгу погано співвідносяться зі збільшенням частки операцій з кешем. З іншого боку, "Айбокс Банк" має досить нетипову для українських банківських установ структуру доходів: його чисті комісійні доходи (за вирахуванням комісійних витрат) перевищують аналог для відсоткових надходжень. На перший погляд, цілком логічна ситуація, адже ІТ-банк в українських умовах одержує істотну частину доходів від розрахунково-касового обслуговування клієнтів (у 2015 р. такі доходи дійсно становили понад половину від комісійних доходів "Айбокс Банку"). Але 2016-го структура комісійних надходжень кардинально змінилася: багаторазове зростання доходів від наданих гарантій (перше місце в структурі комісійних доходів, 45% від їхнього обсягу), істотна частина надходжень від розрахунково-касового обслуговування (20% від згаданих доходів) і фактична поява значних доходів від інкасації (16% комісійних доходів, чудова матеріалізація зростання величини готівки в банку). У сухому залишку маємо типовий банк, заточений на обслуговування вузького корпоративного сегмента та специфічних фінансових потоків готівки. І, на жаль, офіційна фінансова звітність не дозволяє зробити однозначний висновок про інноваційність бізнес-моделі "Айбокс Банку".

"Універсал Банк", який має досить сильні позиції в роздробі, був придбаний у грецьких акціонерів відомим політиком і фінансистом С.Тігіпком наприкінці минулого року. Дуже цікавим для розуміння філософії підходів до розвитку своїх фінансових активів є виступ пана Тігіпка на початку березня 2017-го на форумі CIS Bankers. Там він, зокрема, заявив, що "гроші заробляються не на інноваціях, а на простих речах" (мабуть, при цьому малася на увазі в тому числі й активна скупівля всього, що погано лежить на ринку. — Ред.). І от перші підсумки атаки вірусу Petya.A свідчать про те, що Таскомбанк, дітище досвідченого фінансиста, опинився в списку найбільш постраждалих банківських установ. За інформацією ЗМІ, на ранок п'ятниці, 30 червня 2017-го, повноцінно не функціонували 2/3 мережі відділень цього банку (був доступний тільки "режим консультацій")...

Для спокою майбутніх клієнтів "мобільного банку" необхідно зазначити, що новопридбаний "Універсал Банк", за чутками, цілком гідно та з мінімальними втратами витримав вірусну атаку. А от пану Тігіпку (який, за словами очевидців, дуже болісно переніс цю неприємну ситуацію) доведеться, ймовірно, переглянути свою бізнес-філософію. Адже описаний кейс показав, що зароблені на "простих речах" гроші моментально згорають у топці створених складними інноваційними речами криз. І дуже не хотілося б, з огляду на нинішнє стрімке зростання активів Таскомбанку, щоб під загрозою ризику опинилися не тільки зароблені банкірами кошти, а й вклади пересічних українців.

Таким чином, доводиться констатувати, що, попри досить успішні приклади роботи окремих інноваційних бізнес-напрямів, українським банкірам не вдалося створити функціонуючу модель банку на основі високих технологій ("кейс Приватбанку" — предмет окремої дискусії). Необхідно зазначити, що навіть успішна реалізація проектів подібних необанків не вирішить проблеми надходження кредитних ресурсів в економіку. Адже подібні фінустанови орієнтовані на роздрібний банкінг. Однак і не враховувати технологічних змін, які кардинально змінюють ландшафт роботи банківських установ, було б тупиковим шляхом для вітчизняних фінансистів.

Регулятор, який не розуміє ризиків

Приємно зазначити, що Нацбанк демонструє бажання розвивати сучасні технології. Українське банківське співтовариство справді зацікавлене в успішній реалізації проектів Cashless Economy (скорочення використання готівкових коштів), Bank ID (удосконалення ідентифікації користувачів банківських та адміністративних послуг), удосконаленні інфраструктури ринку на базі платіжної системи "Простір". У своєму інтерв'ю в.о. голови Нацбанку Я.Смолій особливу увагу приділив проблематиці розвитку електронних грошей. Але от тільки, попри декларування постмайданним керівництвом НБУ відданості ідеї "економіки без готівки", кількість банкнот і монет в обігу останніми роками зростає: готівка в обігу поза банками (грошового агрегату М0) збільшилася з 237,8 млрд грн на початок 2014 р. до 307,8 млрд на кінець першої половини 2017-го. Особливо різке зростання готівки супроводжувало націоналізацію Приватбанку в грудні 2016 р.

На тлі далеких від бажаних реальних результатів впровадження інновацій слід зазначити, що в даній ситуації можна "доганяти вчорашній день". Технологія "блокчейн", на основі якої функціонують криптовалюти (найвідоміша — біткоїн), кардинально змінює порядок денний у фінансово-банківській сфері. Цей "Інтернет ХХІ століття" робить непотрібними ряд банківських процесів (наприклад, відпадає потреба в посередництві банків при здійсненні платежів). Кардинально трансформуються й функції банківських регуляторів, які обмежуються в інструментах впливу на ринок: більше стає нерегульованих сфер, змінюється парадигма монетарної політики через обмеження величини коштів в обігу (як актуально в контексті наших прихованих емісій імені "Нафтогазу"). Різко підвищується прозорість фінансових операцій, а от питання їхньої анонімності потребує детального опрацювання з метою запобігти ризикам у сфері фінмоніторінгу. Поведінка НБУ в цій ситуації подібна до поведінки інших регуляторів, які не до кінця розуміють ризики (і переваги) використання технології "блокчейн": спроба спочатку ігнорувати/не визнавати/забороняти, а надалі — декларування наміру створювати власні криптовалюти.

У цьому контексті варто прислухатися до слів голови правління "Сбербанка России" Г.Грефа, який нещодавно заявив, що "мобільні додатки — це вчорашній тренд (mobile died)". За його словами, "технології майбутнього — блокчейн, штучний інтелект, робототехніка та квантовий комп'ютер". Також Греф зробив акцент на важливості роботи з великими масивами даних (Big Data), у зв'язку з чим "найдефіцитніша професія в нашій країні — це data science" (наука про методи аналізу даних і вилучення з них цінної інформації, знань).

Тут одразу й пригадується аналітика зі звіту KPMG ("Setting course in a disrupted marketplace: The digitally-enabled bank of the future", квітень 2017 р.) про те, що з допомогою автоматизації та роботизації процесів одна така робоча одиниця може заміняти від трьох до п'яти співробітників на повній оплаті робочого дня. Напевно, банківський регулятор повинен враховувати цей світовий тренд і виявляти активність для коригування підготовки фахівців фінансово-банківського напряму у ВНЗ. Інакше існує ризик поповнення сьогоднішніми студентами армії безробітних, яка з початку кризи, за деякими оцінками, збільшилася на 106 тис. звільнених співробітників банків. Для вироблення таких сучасних вимог до банківських працівників Нацбанку дуже знадобився б власний Університет банківської справи, від фінансування якого керівництво регулятора "у запалі реформ" поспішно відмовилося. Це й призвело до фактичного поступового руйнування вишу, що покриває потреби не тільки столиці, а й передусім регіонів країни, у кваліфікованих банківських співробітниках.

Вищезгадана сфера роботи з великими масивами даних (Big Data) актуальна не тільки в комерційному секторі, де вона активно використовується для аналізу даних про споживачів і виявлення прихованих закономірностей у їхній поведінці. Такий напрям надто важливий для роботи регулятора банківського ринку. Адже робота з "великими даними" дає змогу виявляти потенційно підозрілі транзакції, реагувати на аномальне використання банківських рахунків і карт, виявляти підозрілу поведінку клієнтів на основі їхніх транзакцій, а також проводити максимально швидкі, регламентовані перевірки консолідованих даних. Автоматизація процедур у сфері здійснення банківського нагляду та протидії відмиванню грошей допомагає обмежити поле для суб'єктивних оцінок співробітників регулятора. Адже критерії підвищеного ризику банківських операцій у сфері фінмоніторінгу, установлені різноманітними листами НБУ, здатні заблокувати не тільки потенційно сумнівні, а й цілком прозорі операції клієнтів.

Підсумовуючи викладене, хотілося б згадати тезу, яка раніше регулярно озвучувалася ідеологом "реформ регулятора" екс-голови НБУ В.Рашкованом, про те, що "регулятор має заробляти для інформації". У світлі вищеописаної проблематики необхідно робити акцент не на заробітках, а на ефективному використанні інформації та сучасних IT-технологій для здійснення своїх безпосередніх регуляторних повноважень.

***

Банкіри та фінансисти з донецького регіону, які представляли попередню управлінську регуляторну верхівку країни, "славилися" активною роботою з тіньовим кешем і податковими "майданчиками". Їхні постмайданні змінники демонструють прихильність до інноваційних фінансових технологій. Пригадується, як голова НБУ В.Гонтарева в інтерв'ю "5 каналу" показувала свій гаманець, у якому не було готівки — одні пластикові картки. Але вірус Petya.A показав реальну безпорадність українських регуляторів фінансового ринку перед обличчям серйозної кіберзагрози; абсолютне нерозуміння їхнім керівництвом природи, величини, напрямів поширення нових і модифікованих ризиків. Загрузнувши в спекуляціях з ОВДП, операціях купівлі-продажу з дисконтом кредитів збанкрутілих банків, нинішні топ-представники банківської системи не розуміють природи та не усвідомлюють масштабів "промислової революції", яка розгортається зараз у світовій фінансово-банківській сфері. Ціна подібної "недалекоглядності" надзвичайно висока. Адже безнадійно відставши у впровадженні інновацій, у новому технологічному фінансовому укладі Україна навряд чи вирветься з глухої світової периферії. Але ж з урахуванням величезного інтелектуального потенціалу країна явно заслуговує на краще.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Ternarous Ternarous 19 вересня, 10:53 Бажано було би ближче до рядового споживача фінпослуг. У цьому напрямку актуальними видаються 3 питання. 1) Чому банки не надають файли з цифровим підписом, які могли б слугувати валідним юридичним документом? В законі це прямо передбачено. Але, наприклад, у Приват24, Ощадбанку, Південному (не знаю, як в інших) не можна отримати файли з цифровим підписом. Клієнт виконує операції з великими сумами, але в разі чого не зможе представити докази. Справедливості ради, зазначу, що "разі чого" не виникають, системи працюють бездоганно, як швейцарський годинник. Банки рекомендують прийти у відділення і взяти паперові копії договорів і виписки. Після виконання всіх операцій у веб-банкінгу! Навіщо ж він взагалі, якщо треба йти у відділення і оформляти папери? Це як в добу космічних подорожей радити добиратись до пункту Б на конячці. 2) Навіщо НБУ заборонив електронний продаж валют? Багато незручностей для клієнтів, а користі від цього ніякої. Хто хоче купити валюту, все одно сходить у відділення і купить. Варто було б також дозволити переказ валюти між банками через веб-банкінг. 3) Чому такі заплутані й громіздкі тарифи? Електронні фінпослуги призначені для масового споживача, чи варто змушувати кожного клієнта читати такі складні документи на класичному канцеляриті? Треба враховувати, що більшість клієнтів мають дуже низьку кваліфіквцію. Та ще й ніби навмисне банк ховає витрати. Наприклад, БІЗ -- чудовий банк, сам тримаю в ньому депозити, я хотів перейти на веб-банкінг, але, витративши значний час, з'ясував, що комісія за веб-банкінг 25 грн/міс. Це при тому, що веб-банкінг вигідний в першу чергу самому банку. Скупий два рази платить: через таку дріб'язкову скупість відважують клієнтів. Клієнт значною мірою істота ірраціональна, приймає рішення з того, що впадає в очі й діє на нерви, банк цього не враховує. згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво