Чи можна сидіти на двох зонах вільної торгівлі? - Макрорівень - dt.ua

Чи можна "сидіти" на двох зонах вільної торгівлі?

18 липня, 2014, 19:50 Роздрукувати Випуск №26, 18 липня-8 серпня

Росія  неодноразово заявляла , що перекриє торгівлю з Україною для захисту власного ринку від експорту європейської продукції під виглядом української. Насмілимося стверджувати, що проблема надумана, і це просто ще один привід притиснути Україну.

Зона вільної торгівлі (ЗВТ) — тип міжнародної інтеграції, за якого в країнах-учасниках скасовуються мита, податки й збори, а також кількісні обмеження у взаємній торгівлі відповідно до міжнародного договору. Як відомо, підписання 27 червня 2014 р. економічної частини Угоди про асоціацію України та Європейського Союзу (далі — Угода) в економіці означає насамперед поступове створення з ним зони вільної торгівлі взаємним відкриттям українського і європейського ринків. При цьому Угода не забороняє учасникам створювати митні союзи або зони вільної торгівлі (якщо вони не порушують договорів у рамках Угоди). Пізніше канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Угода про асоціацію Євросоюзу з Україною почне діяти не відразу, а лише після переговорів за участі Росії, що, за словами канцлера, допоможе знайти рішення для зняття російських побоювань у зв'язку з підписанням цього документа.

До підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС Росія неодноразово заявляла, що перекриє торгівлю з Україною для захисту власного ринку від експорту європейської продукції під виглядом української, а також порушить питання про виключення України із зони вільної торгівлі СНД.

Розпочався процес "захисту" й у Митному союзі. 30 червня на засіданні ради Євразійської економічної комісії Росія запропонувала Білорусі й Казахстану прийняти спільну резолюцію про новий режим для українських товарів, але пропозицію було відкинуто, оскільки шкода поки що тільки уявна, а не фактична. А якщо Білорусь і Казахстан не погодилися, то Росія відповідно до правил Митного союзу одержала право діяти в односторонньому порядку.

Для захисту свого ринку від українського імпорту Росія хоче використати додаток 6 до Договору про зону вільної торгівлі СНД. Він дозволяє скасувати преференції, якщо імпорт із країни — члена зони вільної торгівлі зростає так сильно, що завдає шкоди їхній економіці або якщо є така загроза. Замість нульового мита в цьому разі застосовуватиметься єдиний митний тариф за правилами СОТ, тобто ввізні мита для українських товарів можуть зрости з 0 до 7—8% — якою буде середньозважена ставка російського імпортного тарифу.

Насмілимося стверджувати, що проблема надумана, і це просто ще один привід притиснути Україну. По-перше, митний кордон не скасовується, походження товарів можна контролювати за сертифікатами походження, і двигун від вертольота Мі-8 можна відрізнити від двигуна "Єврокоптера", як і український сир від німецького чи швейцарського, а порушення — звичайна контрабанда й підробка документів.

По-друге, країна може одночасно перебувати відразу у двох зонах вільної торгівлі. Прикладів тому безліч. Так, якщо подивимося на карту зон вільної торгівлі у світі, то звернемо увагу на "смугасті" країни. Саме вони перебувають у двох зонах вільної торгівлі. Наприклад, Єгипет, разом із Лівією й Суданом, перебуває як в африканській зоні вільної торгівлі (African Free Trade Zone, AFTZ), так і у великій арабській зоні вільної торгівлі (Greater Arab Free Trade Area, GAFTA). Мексика є членом як Латиноамериканської асоціації інтеграції (The Latin American Integration Association/Associacao Latino-Americana de Integracao, LAIA/ALADI), так і Північноамериканської угоди про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA). Правда, спільний ринок у рамках LAIA фактично не працює, але юридичний факт є.

Індія й Бангладеш є членами як Азіатсько-Тихоокеанської торговельної угоди (Asia-Pacific Trade Agreement, APTA), так і Південно-Азіатської зони вільної торгівлі (South Asian Free Trade Area, SAFTA).

Так, Україна буде в Європі винятком (разом із Молдовою), але це не світовий виняток, як хоче подати Росія. Крім того, ще більшим "винятком" планують стати США: якщо в них буде зона вільної торгівлі з ЄС, то в них буде членство відразу в трьох (!) зонах вільної торгівлі (нині вони члени північноамериканської NAFTA разом із Канадою й Мексикою та Dominican Republic-Central American Free Trade Agreement, CAFTA-DR).

Ба більше, сама Росія незабаром перебуватиме одночасно у двох зонах вільної торгівлі разом із Казахстаном і Білоруссю (у планах — Вірменія й Киргизстан). Адже з 1 січня 2015 р. почне функціонувати Євразійський економічний союз, і ці країни будуть як у зоні вільної торгівлі СНД, так і в ЄврАзЕС, де взагалі спільний ринок.

І процес розуміння права України на дві зони вільної торгівлі вже пішов. У Мінекономрозвитку Росії вважають, що варіант, коли Україна буде присутньою у двох ЗВТ, цілком реальний. Глава Мінекономрозвитку Росії Олексій Улюкаєв вважає можливим спробувати поєднати присутність України в зонах вільної торгівлі й СНД, і ЄС, хоча це буде непросто.

Глава Мінекономрозвитку зазначив, що це дуже складне завдання. Він нагадав, що в цього питання є правовий бік — майже 400 угод, які зв'язують Україну й СНД, "з яких близько 40 — життєво важливі". "Не можна удавати, що цих угод немає або що їх можна порушувати, тому що порушення угод — це ризик. І політики не мають на себе таку відповідальність брати", — наголосив російський міністр.

Росія не звертає уваги на те, що всі російські компанії, які мають торговельні, економічні інтереси в Україні, одержать вигоди від тісніших відносин між Україною і Європейським Союзом. Адже європейський ринок — найбільший і найбагатший ринок у світі!

Залишається ще варіант, за якого українські експортери спробують увозити товари через Білорусь. Однак у таких випадках Росія захищатиме свій ринок і від поставок із країн — учасниць Митного союзу.

Крім того, Україна могла б мати зону вільної торгівлі з Європою й непрямим шляхом. Для цього ми маємо вступити в Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ, EFTA), у ній нині чотири країни (Ісландія, Норвегія, Швейцарія й Ліхтенштейн), що мають зону вільної торгівлі з ЄС. І кроки в цьому напрямі були. Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко чотири роки тому, 24 червня 2010 р., перебуваючи з робочим візитом в Ісландії, підписав Угоду про зону вільної торгівлі з Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ, набула чинності 1 червня 2012 р.). Але це була тільки угода про вільну торгівлю, а не членство в ЄАВТ.

До речі, аналогічні з українськими проблеми з Росією й у Молдови. Перший віце-прем'єр Росії Ігор Шувалов припускає, що Молдова може бути виключена з Договору про зону вільної торгівлі країн СНД. Таку заяву він зробив у понеділок, 7 липня 2014 р., на нараді в голови уряду РФ Медведєва. Російський віце-прем'єр зазначив, що стосовно Молдови можливе застосування положень статті 62 Віденської конвенції про право й міжнародні договори, що вказує на докорінну зміну обставин як підставу для припинення або призупинення дії договору. Також він повідомив, що рада Євразійського економічного союзу розгляне 16 липня ц.р. можливі захисні заходи відносно торговельних відносин із Молдовою. Як може велика Росія боятися маленьку Молдову? Це ж простий міжнародний шантаж...

P.S. Україна до 30 липня ц.р. очікує оцінок Російської Федерації щодо можливих ризиків імплементації Угоди про асоціацію між Україною і ЄС. Про це повідомив на брифінгу 15 липня в.о. директора департаменту інформаційної політики МЗС України Василь Зварич. До 1 вересня ці аргументи й оцінки відпрацюють на експертному рівні, й 12 вересня планується наступний раунд тристоронніх консультацій на міністерському рівні між Україною, Європейським Союзом і Російською Федерацією.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво