Бюрократія 2.0 - Макрорівень - dt.ua

Бюрократія 2.0

25 березня, 2016, 20:00 Роздрукувати Випуск №11, 25 березня-1 квітня

Сьогодні, коли постало завдання поширити систему електронних послуг на всю Україну, ми опинилися перед складним вибором: і далі дотримуватися філософії розмаїття чи створювати єдину уніфіковану систему?

 

 

У сфері державних електронних послуг для громадян та бізнесу Україна поки що значно відстає від більшості розвинених країн. Втім, у суспільстві вже сформувався запит на оптимізацію адмінпослуг загалом та електронних, зокрема. Почали з'являтися волонтерські ініціативи, які допомагають органам місцевого самоврядування у частковій автоматизації надання послуг.

Завдяки підтримці керівників місцевих органів влади, волонтерів, а також донорській допомозі у таких областях, як Волинська, Харківська, Дніпропетровська, Львівська, Івано-Франківська, електронні портали і послуги розвиваються дуже активно. На сьогодні по всій країні вже створено понад 260 інформаційних систем, що надають електронні послуги різної якості. Тож загальний процес їх формування як на місцевому, так і на державному рівнях можна охарактеризувати як хаотичний та фрагментований. Сьогодні, коли постало завдання поширити систему електронних послуг на всю Україну, ми опинилися перед складним вибором: і далі дотримуватися філософії розмаїття чи створювати єдину уніфіковану систему?

Розмаїття чи уніфікація: світовий досвід електронних послуг для України

Пізній старт розвитку електронних послуг держави в Україні можна вважати її слабкістю. Втім, це дає змогу уникнути десятирічного досвіду помилок, запровадити вже випробувані сучасні моделі, що довели свою ефективність. Міжнародний досвід у цій царині значно різниться і певною мірою залежить не лише від культурних традицій (значний ступінь децентралізації влади в Швеції та директивна централізована модель у Південній Кореї), а також від часу, коли ці рішення впроваджувалися.

Так, країни, які почали впроваджувати електронні послуги раніше, не могли будувати інформаційні системи з істотною концентрацією обчислювальних потужностей. Тому в таких країнах системи мають ознаки розпорошеності інформаційних ресурсів, що вже сьогодні гостро ставить питання взаємодії або концентрації (Швеція, Норвегія, Німеччина). Ще в 90-х роках минулого століття Фінляндія, один із піонерів електронного урядування, обрала шлях розмаїття, що, як здавалося, відповідало духу децентралізації, але в 2000-х була змушена витратити 60 млн євро, аби створити єдину платформу для надання уніфікованих електронних сервісів своїм громадянам. Тож країни, що почали розвивати цей напрям пізніше, більше схиляються до систем, що задовольняють концепцію one-stop-shop (Естонія, Литва, Чехія, Катар та ін.) і мають централізовані архітектури.

Централізовані державні портали мають переваги не лише з точки зору зручності для громадян, а і з точки зору реалізації моделі проактивного підходу, рекомендованого ООН. Держава матиме змогу спілкуватися із громадянином напряму через його особистий кабінет, запрошуючи на вибори чи надсилаючи повідомлення про те, що збігає термін дії ліцензії. В рамках проекту ePUAP єдиний спосіб надання послуг сьогодні реалізовує і Польща.

Єдиний портал: сучасна модель електронних послуг для України

Спираючись на світовий досвід, при створенні концепції надання електронних послуг Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) узяло за основу модель, де держава є цілісним суб'єктом надання послуг, при якому максимально спрощуються процедури їх надання, а проміжні етапи — елімінуються. Єдиний портал надання адміністративних послуг повинен реалізувати саме той довгоочікуваний механізм "єдиного вікна", коли без черги, швидко і комфортно можна отримати послугу від представників держави.

Реалізація "електронного вікна" потребує більше синхронізованих зусиль органів влади на всіх рівнях, але вже сьогодні є багато прикладів реалізації таких проектів. У вересні МЕРТ запустило в тестовому режимі "Єдиний державний портал адміністративних послуг" www.poslugy.gov.ua, на якому накопичується інформація про послуги, що надаються, про їх вартість, способи отримання, форми заяв тощо. Інформація постійно оновлюється.

З березня цього року для представників бізнесу Міністерство економіки пропонує отримувати послуги з ліцензування, одержання дозволів, витягів та іншого електронним шляхом. На сьогодні автоматизовано 12 послуг регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Це і реєстрація зовнішньоекономічних контрактів на здійснення експортних операцій, і видача ліцензій на імпорт та експорт товарів, дозволу на реекспорт товарів та ін. Також спільно з Державним агентством з електронного урядування на портал уже інтегровано чотири послуги Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Вже з березня можна буде, зареєструвавшись на Єдиному порталі та створивши особистий кабінет, зареєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт.

До запуску цих послуг онлайн підприємцям доводилося приходити до міністерства мінімум двічі: подати документи та отримати ліцензію. Але частіше треба було прийти набагато більше разів і витратити інколи до кількох місяців. Часто бувало, що заявки були заповнені з помилками, про це повідомлялося листом, підприємець знову їх заповнював, потім виявлялося, що пакет неповний, відсутній якийсь документ. І так по колу, поки підприємцю посередники, консультанти або юридичні компанії не пропонували допомогти у вирішенні питання.

При використанні Єдиного державного порталу підприємцю не потрібні помічники чи посередники. Всю необхідну інформацію він зможе отримати на порталі, заповнити відповідні форми, додати необхідні документи і, застосувавши електронний цифровий підпис, відправити весь пакет онлайн. Це допоможе бізнесу зекономити до 500 млн грн на послугах "посередників".

Система змушує держслужбовця в перший же день перевірити комплектність документа та присвоює йому реєстраційний номер. У той же день підприємець отримає у свій особистий кабінет та на електронну адресу повідомлення, що документи прийнято в роботу та коли ліцензія буде готова, а також у разі потреби — про відсутність якогось документа. При коректних діях підприємця виключається можливість подачі неповного пакета документів. При заповненні форм система ставить питання і пропонує варіанти відповідей.

Раніше документи розглядалися послідовно кожним департаментом. Тепер їх розглядатимуть паралельно, що скоротить час надання послуги з 10–15 днів до двох-трьох. Також існує можливість взаємного контролю всередині системи. Уся інформація щодо проходження документів фіксується в системі, і в будь-який момент можна побачити, в якого виконавця перебувають документи і скільки часу.

Що далі

Централізована платформа надання електронних послуг держави в Україні на сьогодні є безальтернативним вибором. Втім, хоч як це парадоксально, її створення є необхідною умовою у майбутньому делегування, відповідно до світового досвіду та українського законодавства, частини сервісів. Зокрема, чи можна собі уявити реєстрацію нерухомості або місця проживання без впорядкованих державних інформаційних систем і реєстрів? Держава повинна спочатку скласти ці реєстри, впорядкувати інформацію (у випадку з реєстрацією місця проживання почати хоча б з переведення картотеки паспортів з паперових носіїв), а вже потім відкривати безпечний доступ до цієї інформації.

Загалом же Національний портал вирішує три основні завдання:

— упорядкування та автоматизація бізнес-процесів органів надання адміністративних послуг;

— виключення контакту з чиновниками і зменшення кількості відмов у наданні послуги;

— зменшення часу на отримання послуги у п'ять разів, максимальне спрощення та зручність цього процесу.

Втім, реалізація цих завдань сьогодні стикається із серйозними проблемами — неготовністю інформаційних систем інших органів влади, відсутністю законодавчого врегулювання ідентифікації (Bank ID, Mobile ID), крім електронного цифрового підпису, який популярний лише у юридичних осіб. Поки що нездоланною проблемою залишається відсутність механізмів і ресурсів для впровадження комплексних змін в Україні. Багато рішень є половинчастими, приймаються без комплексного загальнодержавного підходу та цілісного бачення реформи. Координація дій між різними державними органами залишається слабкою.

Тож на сьогодні Міністерство економічного розвитку і торгівлі працює над створенням загальнодержавної стратегії, яка визначить шлях розвитку адміністративних послуг з урахуванням ролі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), суб'єктів надання та портальних рішень електронних послуг з метою впорядкування підходів. Після прийняття стратегії розвитку електронних послуг має бути складений план дій з упорядкування законодавства в цій сфері. Ці зміни в законодавстві мають здійснюватися не послідовно, а паралельно з упровадженням послуг. Практичний досвід довів, що наступні кроки з упровадження електронних сервісів в Україні неможливі без політичної підтримки та необхідних змін у законодавстві.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №28, 20 липня-26 липня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво