Блокчейн і криптовалюти: можливості для української економіки

Безперечно, блокчейн - це одна з технологій майбутнього, нарівні зі штучним інтелектом, роботизацією та кібербезпекою. Україні як державі варто розвивати ці технології, аби залишатися конкурентоспроможною.

Розвиток нових технологій - це майбутнє і основа стратегічного планування розвитку економіки. Частина українців на індивідуальному рівні, на рівні компаній і проектів уже розвивають ці технології або користуються ними, але вочевидь їх використання та розвиток на рівні держави будуть ще більш корисними. Тим паче, що Україна вже входить до топ-15 країн, які мають найбільший потенціал для розвитку блокчейну, за даними дослідника Дона Тапскота, який презентував "карту блокчейну" на Давоському форумі. Насправді розвиток цієї технології - шанс для України, яким варто скористатися.

Київ уже посідає провідне місце серед світових столиць блокчейну та криптовалют. Майже щодня відбуваються конференції, зустрічі, лекції на тему блокчейну, трейдингу, майнінгу, економічних та юридичних аспектів розвитку цих технологій. Їх уже використовують такі, здавалося б, далекі від ІТ сфери, як мода та мистецтво. Як окремий бізнес, підростає напрямок організації заходів, що популяризують ці технології. Опосередковано збільшення кількості блокчейн-розробників, програмістів та інших ІТ-спеціалістів не лише у столиці, але й в Україні загалом сприяє зростанню інших сфер і галузей, які можуть використовувати сучасні технології у своїй діяльності. Наразі, крім традиційного аутсорсингу (коли українські спеціалісти працюють для проектів на інших ринках), зростає кількість замовлень від українських виробників, які бажають долучитися до провідних технологій.

Наприклад, український стартап-проект із кібербезпеки REMME зібрав понад 20 млн дол. інвестицій. Це позитивний приклад для інших вітчизняних компаній, адже команді REMME, як і деяким іншим українським проектам, удалося самостійно, без стороннього інвестора, зробити еволюційний стрибок. На жаль, не всі стартапи і проекти на це здатні. І тут держава могла б сприяти їх розвитку, приміром, надаючи мікрокредити підприємцям із перспективними ідеями. Оскільки йдеться про "інтелектуальне" виробництво, обсяг необхідних для його розвитку коштів суттєво нижчий, ніж у промислових підприємств. Невеликі безвідсоткові кредити розміром у 200 тис. грн могли б дати можливість підприємцям сконцентруватися на розвитку своїх проектів і в подальшому знаходити більші інвестиції. Не треба боятися того, що більшість проектів не досягне успіху, навіть якщо один із десяти стане комерційно успішним, його прибутки і загальний ефект для економіки перекриють інші витрати.

Втім, держава може допомогти, навіть якщо вирішить не інвестувати у розвиток нових технологій. Для цього їй потрібно принаймні не заважати розвитку українських крипто-стартапів, особливо на початковій стадії, і сприяти хоча б у підготовці кваліфікованих кадрів. Державні навчальні заклади вже мали би адаптувати свої навчальні програми під "індустрії майбутнього". І мова не лише про програмістів. Юристів, економістів і спеціалістів з міжнародних відносин завжди більше, ніж відповідних вакансій на ринку, та хоч як дивно, попит на юристів, які розумілися б на криптовалютах і блокчейні, зараз перевищує пропозицію в рази. Крім того, з'являються нові види спеціалізації - блокчейн піар-менеджер, лобіст технологічних компаній, крипто-журналіст. І якщо, наприклад, для деяких з них потрібні серйозні знання та досвід, то певним спеціальностям, зокрема, ком'юніті-менеджменту, баунті-менеджменту, контент-менеджменту, навчитися нескладно. Їх цілком можуть опанувати люди, що шукають роботу у центрах зайнятості, і зайняти ніші, в яких зараз кадрів бракує.

Більшість скептично налаштована щодо ІСО (Initial Coin Offering, первинне розміщення монет) - це новітнє "IPO" з тією відмінністю, що ІСО дає змогу залучати кошти невеликим компаніям, витрачаючи на це значно менші порівняно з IPO ресурси. Компанії, проводячи ІСО (або, як зараз частіше кажуть, токенів), фактично продають акції компанії, це ті самі інвестиції, які ми так наполегливо шукаємо. І цей напрям, попри весь скепсис, теж варто розвивати і регулювати. І якщо говорити про регуляцію ІСО, то треба в першу чергу думати не про оподаткування, а про те, щоб зробити токен акцією в юридичній площині. Або принаймні певний вид токена за умови, що технічно та економічно компанія-емітент відповідає всім вимогам. Потім варто спростити реєстрацію компаній в Україні, конвертацію гривні в криптовалюти і токени, створити мінімальну юридичну базу, яка дозволила б компаніям і проектам з усього світу вибирати українську юрисдикцію для себе, збирати легально кошти на свої рахунки, легко конвертувати зібрані кошти в гривні та долари, здійснювати платежі в криптовалютах. Як це зробити, це суто технічне питання, і вже можна скористатися досвідом Японії, Швейцарії, Сінгапуру.

Питання державного втручання завжди філософське, бо коли його немає - це погано, а коли його забагато - ще гірше. Але якщо вже держава бере участь в економічному житті, вона повинна займати технологічну позицію. Потрібно підтримувати інноваційність і дух підприємництва, а не бажання дорватися до бюджету і збагатитися на державних грошах. Майбутнє за блокчейном і криптовалютами - за державної підтримки чи без неї, відмінність лише в тому, що в першому випадку це буде швидше і продуктивніше.