Закон про наклеп: вилучити ув’язнення — замало

Навіть якщо ув’язнення буде вилучено з закону про наклеп, кримінальна відповідальність за нього все одно є неприйнятною з погляду європейських стандартів. Так вважає адвокат Валентина Теличенко. «Бо навіть після сплати штрафу залишатиметься судимість... У такий спосіб легко усунути конкурента від участі у виборах. Іншими словами, якби стаття про наклеп уже діяла, не знадобилося б звинувачувати Юрія Луценка у святкуванні Дня міліції: його достатньо було б ув’язнити за наклеп на правлячих політиків. І так можна буде вчинити з кожним, хто заперечує «покращення вже сьогодні», - розповіла В.Теличенко «Українському тижню». На думку адвоката, запровадження кримінальної відповідальності за наклеп, а тим більше за нового кримінально-процесуального кодексу, буде надзвичайно небезпечним. «За заявою будь-якої особи, котра вважає, що в публікації журналіста Х міститься наклеп, слідчі органи можуть розпочати розслідування, відразу ж провести обшук у помешканні цього журналіста та в редакційному приміщенні, вилучити комп’ютери, фотоапаратуру і т.д. …Якщо в цивільно-правових відносинах журналіст Х може найняти фахівця, який ходитиме до суду і доводитиме його правоту, то за наявності кримінального провадження журналісти змушені будуть ходити на допити особисто. Все це разом здатне спочатку знищити медіаресурс, а вже потім суд може вирішити, що інформація насправді не була наклепом», - каже адвокат. За її словами, сьогодні, коли кримінальної відповідальності за наклеп немає, в Україні - «відносно прогресивне» законодавство щодо захисту прав людини в інформаційній сфері. Так, відповідно до статті 34 Конституції України, «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань». Також відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів.

Це відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 конвенції. «Проте український закон зобов’язує доводити правдивість інформації, яка не є оціночним судженням, тоді як європейський стандарт вимагає лише довести, що особа - а насамперед це стосується журналістів - вжила достатніх заходів, щоб перевірити інформацію, і вважала її правдивою та важливою для суспільства», - нагадала вона. «Ризик того, що карикатуру на політика чи оповіданнячко про Дона Вітторіо, лицаря Золотого Унітазу, та Інну Геббельсівну Богохульську суд визнає образою і призначить відшкодування моральної шкоди - надзвичайно висока», - вважає В.Теличенко.