Юрій Луценко: «В окремих випадках ми стикаємося з фізичним опором підлеглих»

В ексклюзивному інтерв’ю «ДТ» Юрій Луценко розповів про призначення в системі МВС, плани щодо реформування системи й об’єктивні труднощі, з якими в достатку стикається «цивільний» міністр внутрішніх справ.

— Юрію Віталійовичу, наскільки ви вільні в кадрових призначеннях?

— Безумовно, будь-які кадрові призначення проходять узгодження в Раді національної безпеки й оборони, у Державному секретаріаті й у деяких випадках — у Кабінеті міністрів України.

— Президентом В.Ющенком вам було дано карт-бланш на внесення кадрових пропозицій. Яке відсоткове співвідношення запропонованих вами і призначених кандидатур?

— На даний момент у мене є лише дві відмови з Державного секретаріату. Це не стосується кандидатур, запропонованих мною на посаду начальника управління чи моїх заступників. Тут, як я вже зазначав, є радше моя проблема, котра полягає в тому, що я особисто знав лише трьох міліціонерів — свого дільничного, Савченка та його заступника. Тому, звісно, перш ніж приймати кадрові рішення, я раджуся й в апараті міністерства, і в апараті РНБО, і в апараті Державного секретаріату. Раджуся зі своїми знайомими з відповідних регіонів. Однак вирішальними тут є не всі перелічені мною чинники, а службові записки Департаменту внутрішньої безпеки. У багатьох випадках саме вони зупиняли або підтверджували ту чи іншу кандидатуру.

— Є серед уже призначених кандидатур жорстко нав’язані вам?

— Скажімо так, є жорстко рекомендовані.

Мій наказ номер один по міністерству стосувався створення Департаменту внутрішньої безпеки, якому я підпорядкував інспекцію з особового складу і колишній відділ внутрішньої безпеки, передав йому спецпідрозділ «Сокіл» УБОЗу.

— До речі, дуже спірне питання.

— Я поясню свою логіку. У руках міністра в цей перехідний період чищення кадрів (чищення не з погляду лояльності до міністра, а з погляду лояльності до закону) повинні перебувати контррозвідка — це й є зазначений департамент — і «караючий меч» — «Сокіл». Таке явище тимчасове. Згодом «Сокіл» повернеться на своє місце і боротиметься із зовнішньою злочинністю. Поки він чистить кадри міліції.

— Все одно незрозуміло, навіщо аналог СБУшної «Альфи», антитерористичний спецпідрозділ, створений для захоплення особливо небезпечних злочинців, звільнення заручників, до складу якого входять снайпери, підривники і гранатометники, потрібен внутрішній безпеці, завдання якої — збирати інформацію і передавати нагору?

— Я наведу лише один приклад. Начальник Управління МВС у Сумській області генерал Плеханов відмовлявся визнавати призначення виконуючим обов’язки полковника Гапинчука, у тому числі передавати йому справи, кабінет тощо. Тому спецпідрозділ «Сокіл» звільнив Управління внутрішніх справ і забезпечив виконання наказу міністерства, а потім і узгоджене з Президентом призначення полковника Гапинчука вже не як в.о., а як керівника.

Так, «Сокіл» створено для іншого, і він виконуватиме свої прямі функції. Нинішнє його завдання — тимчасове явище, і я зроблю все, щоб воно не перейшло в розряд постійних. Але сьогодні на цей підрозділ покладається функція радикального очищення міліцейських лав від корупціонерів.

— Тобто нинішня функція «Сокола» — наслідок того, що ви зіштовхуєтеся з реальним фізичним опором підлеглих, які відмовляються виконувати накази?

— Так, в окремих випадках ми стикаємося з опором такого роду, у ряді інших випадків ми відчуваємо прихований опір.

«Сокіл» з огляду на свій статус не був замішаний у протизаконних діях, пов’язаних із корупцією. Спецпідрозділ завжди був внутрішньою структурою, котра ніколи прямо не виходила на начальника управління чи заступника міністра. Тому саме цьому підрозділу буде значно легше боротися з тими, у кого дуже великі зірки на погонах.

— Призначення ваших заступників розчарувало багатьох. Очікували свіжих віянь, та й прем’єр-міністр Юлія Тимошенко говорила про переважне призначення до силових структур працівників «скривджених владою». Водночас ваших заступників до такої категорії ніяк не зарахуєш. Це люди, котрі десятки років працювали в системі, у яких чудово складалася професійна кар’єра...

— Мені часто дорікають, мовляв, хіба можливі реформи, якщо ти взяв такі старі кадри. Моя відповідь дуже проста. У наших опонентів може виникнути спокуса, умовно кажучи, класти щотижня по трупу на вулиці Банковій, аби заявити, мовляв, новий міністр внутрішніх справ у пориві революційних реформ занапастив професійне ядро МВС. Так от, у дві структури, котрі являють собою становий хребет міліції, я призначив людей, професіоналізм яких не викликає сумнівів. Це П.Коляда і Г.Москаль.

Відверто кажучи, з приводу призначення генерала Г.Москаля у мене виник конфлікт із багатьма політичними колами. Й є зауваження політиків, які вважають себе жертвами слідства генерала П.Коляди. Однак і перші, й другі визнають: ці генерали — профі. Ніхто не може заперечити мені, коли я кажу, що Москаль «пройшовся бульдозером» по злочинності Криму, Закарпаття і Дніпропетровська. І коли мені кажуть про його антиукраїнські настрої, то для роботи тут, у міністерстві, цей чинник не є визначальним. Оскільки я брав його на роботу як фахівця з оперроботи. Те ж стосується і П.Коляди. Можна казати що завгодно — він й літній, і не реформатор. Але він профі. Його визнають слідчі. Ці дві людини повинні зберегти систему, професійне ядро. Решта — громадська безпека, тили — буде під моїм патронатом.

— Хто очолить Управління по боротьбі з організованою злочинністю?

— Виконувач обов’язків — полковник С.Корнич.

— Котрий останнім часом займався забезпеченням безпеки банку Тігіпка?

— Цього я не знаю.

— Ви не цікавитеся такими питаннями?

— Звісно, внутрішня безпека про все мені доповідає. Я дослухаюся її висновків, але ніяких доказових негативів у його біографії немає. Крім того, у мене є дані про те, що рядовий склад УБОЗ не просто вважає його професіоналом, Корнич — один із їхніх героїв. Для мене це дуже важливо.

У мене також є інформація, що Корнич міг бути одним із учасників не зовсім порядних діянь УБОЗу 90-х років. Але жодних доказів мені не надано.

— Це не пов’язано з діяльністю сусіда С.Корнича по кабінету, нині покійного І.Гончарова, обвинувачуваного в створенні банди перевертнів?

— Про це мені відомо, але стосовно Корнича немає доведеного негативу. Корнич — одна з ключових постатей, і надалі я керуватимуся старим перевіреним правилом: «Практика — критерій істини». Практична діяльності УБОЗ і буде тим критерієм, який підтвердить або ні доцільність цього призначення.

— Тоді чому він в.о.?

— Я виконую вимоги законодавства й етики спілкування з народними депутатами і мушу узгодити кандидатуру з комітетом В.Стретовича.

— Відкликаний із Москви Євдокимов призначений на кримінальний блок?

— Спочатку його призначили на кримінальний блок фактично правою рукою мого заступника Москаля. Але днями я подав у РНБО пропозицію призначити Євдокимова на посаду керівника Дніпропетровської міліції. Дніпропетровськ, як і Запоріжжя, — зона підвищеної моєї уваги з огляду на яскраво виражені тенденції з переділу власності в цих областях.

— Як ви реагуєте на коментарі з приводу ваших призначень?

— Я перший міністр, який поставив комп’ютер у себе на робочому столі. Вивчаю сайти, друковані ЗМІ. І я звернув увагу: всі мої призначення починають критикувати, щойно звільняється попередник. Я сам був журналістом, знаю, як це робиться. І ставлюся до цього спокійно.

Щоправда, мене вкрай здивувала, наприклад, позиція рівненського губернатора. Я зателефонував йому і сказав, що до нього на представлення прийде начальник УВС. Заперечень не було. Але потім він звинуватив мене в призначенні на посаду людини, котра має спільні комерційні інтереси з моїм братом. Але річ у тім, що бізнес мого брата закінчився 1999 року, через три дні після початку акції «Україна без Кучми».

До речі, сьогодні я цілком щиро кажу всім товаришам генералам: коли вони хочуть займатися бізнесом — будь ласка. Але з тих, хто займатиметься бізнесом, у структурі не залишиться ніхто. Так, зарплати маленькі, робота важка. Моє завдання — захистити ваш тил, закрити вам спину, не допустити тиску з допомогою телефонного права, але ви знали, куди йшли, ви склали присягу, служите в тих умовах, що є, а ми постараємося зробити їх кращими.

Я робитиму все, щоб рядовий опер, слідчий, інспектор, їхні керівники одержували зарплату гідну настільки, наскільки це може дати сьогодні держава. Але я ніколи не змирюся з тим, що, посилаючись на відсутність грошей у ДАІ, беруть хабарі у водіїв.

У мене сьогодні потік відставок. Є такий настрій, мовляв, нехай покажуть, чого вони варті без нас. Існує спокуса одержати велику пенсію, а потім повернутися, коли неминуче впаде «режим червоного Луценка».

І ще з приводу кадрової політики. Я ініціював службове розслідування незаконних багаторазових позачергових присвоєнь звань за останній рік.

От, наприклад, 23-річний син колишнього черкаського губернатора має чин підполковника. З огляду на його унікальні здібності, підтверджені таким високим званням, йому запропоновано очолити міліцію в Тячівському районі Закарпатської області. Нехай покаже себе в ділі.

— Якщо казати про відродження довіри до міліції, наріжною є проблема реєстрації, вірніше, нереєстрації заяв громадян про скоєні стосовно них злочини. Проблема нерозривно пов’язана з проблемою міліцейської статистики. Що ви маєте намір зробити в цьому напрямі?

— Міліція відправляє нагору 84 форми звітності. Я дав команду скоротити цей обсяг максимум до півтора десятка.

Своїм наказом я запровадив інститут своїх представників при УВС — їх 27. Сподіваюся, це явище буде тимчасовим. Вони аналізуватимуть переатестацію особового складу. Передусім вивчатимуть питання, чи не були замішані працівники міліції у фальсифікації виборів. Чи не займалися приховуванням і кумівством. Насамперед розглядати всі скарги громадян стануть саме ці люди. Потім висновки робитиме департамент внутрішньої безпеки. Після того як місячна переатестація закінчиться, головним завданням цих людей буде, зокрема, відвідувати чергові частини, у тому числі після другої години ночі, й дивитися, приймають там заяви від людей чи вже розливають. Вони відстежуватимуть, як приймають заяви, що відбувається в чергових частинах, у «мавп’ятниках». Гадаю, інститут представників проіснує як мінімум півроку.

Я й сам здійснюватиму такі рейди, але, на жаль, міліція якимось чином блискавично дізнається про мою появу будь-де. Наприклад, я збирався їхати в редакцію газети. То оточили територію за три години до приїзду, не пропускали нікого, навіть машину головного редактора. До речі, я туди так і не поїхав, і цілий день намагаюся розібратися, хто ж віддав таку команду. Тож, гадаю, мої візити на місця не матимуть належного ефекту, якщо про них довідуватимуться завчасно.

— Як ви маєте намір боротися з катуваннями, широко застосовуваними працівниками правоохоронних органів?

— У боротьбі з катуваннями, як і зі здирствами, приховуванням злочинів є лише один шлях. Це публічні сигнали про те, що для нас не існує хибно уявлюваної честі мундира.

Дуже важливо, щоб у кожній області був покараний працівник міліції високого рангу, причетний до бандитизму, катувань, корупції. Ми намагатимемося перевірити всі заяви громадян. Напевно, ми не зможемо покарати всіх без винятку, причетних до таких злочинів. Але ми повинні дати чіткий сигнал тим, хто залишається в структурі, що надалі це буде неприпустимо.

— Ви вирішили позбутися низки не властивих міліції функцій, мабуть, не знаючи, про яку ціну питання йде мова?

— Не позбутися — реатестувати. По-людськи кажучи, ми просто знімаємо погони з тилу. Це одна з моїх ключових тез. Тил має обслуговувати міліцію, а не навпаки. Бо ті гроші й посади, що «крутяться» в тилу, принижують звичайного слідчого, опера і постового. Тил мусить бути тилом — і не більше того.

Та й, чесно кажучи, я із задоволенням розпрощався б із безліччю для когось апетитних, а мені зовсім не потрібних об’єктів, служб майна, і передав туди, де все це ефективно використають.

— Скорочення штатів буде колосальним?

— Ні. Але у нас міліції більш як 200 тисяч. Патрульних на вулицях — 15 тисяч із дефіцитом три тисячі. Працівників ДАІ — 20 тисяч, ВВІР — вісім, ЗМОП — чотири. Величезний УБОЗ (не маю права називати кількість) розкриває 2 із чимось відсотки від загальної кількості злочинів. Господарство громіздке, але, як на мене, сформоване під когось. Найбільша проблема — примудритися так їх переформатувати, щоб їх було менше, але щоб вони більше одержували за свою роботу.

У нас усього 14 тисяч дільничних. Та половина з них і поголовно всі дільничні в сільській місцевості не забезпечені транспортом. Водночас наш доблесний тил закупив тисячі машин. У тому числі 70 таких «украй необхідних» для міліції автомобілів, як «джипи». Можете уявити дільничного, котрий їздить на такій машині?

Крім того, я об’їхав наше господарство навколо, виявив 90 гектарів лісу з п’ятиповерховим мавзолеєм посередині, котрий не встиг добудувати Білоконь. Доведеться, як і зазначені автомобілі, виставляти цей будинок на аукціон, якщо знайдуться бажаючі в ньому оселитися. Все зайве буде реалізовано. І на ці гроші міліція житиме весь цей важкий рік, поки бюджет ще не збільшено.

До речі, я дуже вдячний міністру фінансів Пинзенику за розуміння того, що можна дуже жорстко вимагати від підлеглих боротися з корупцією, але необхідно забезпечити їм тил. Фактично він надав нам карт-бланш на будь-яку необхідну допомогу.

— Чергова заміна автомобільних номерів буде?

— Заміна номерів — це складне питання. Вона тягне за собою заміну всіх документів. Та й законодавчої можливості вилучати номери у мене немає. Мій кандидат на пост керівника департаменту ДАІ запропонував оригінальний хід. Провести відкриті аукціони з тим, щоб абсолютно дискредитувати всі «блатні» номери. Тобто ми продамо, наприклад, 100 тисяч номерів адміністрації Президента... Іншого способу відучити від «блатних» номерів не існує. Заберу я ці, з’являться інші.

— Ну, взагалі-то до вас це вже зробили і продали, і дискредитували значною мірою, щоправда, не на відкритих аукціонах. До речі, стосовно доходів, у вас самого тепер яка зарплата?

— Дуже велика — п’ять тисяч гривень. У парламенті було дві тисячі.

У моєї сім’ї є і квартира, і машина. Дачею ми не обтяжені, та й службова мені не потрібна. Крім охорони для моїх дітей, за яку я плачу сам, мені більше нічого не потрібно. Тільки б пройти цей рік живим.

— Як випливає з повідомлень інформагенцій, ви заявляли, що МВС і СБУ — одна команда. Це щось новеньке.

— Насправді я сказав, що я і Турчинов (глава СБУ. — «ДТ») — одна команда. І ми справді можемо зателефонувати одне одному з будь-якого приводу й, усупереч природному бажанню приховати минуле наших працівників, діяти в інтересах справи. Наприклад, він передав мені справу про незаконне прослуховування. Наші одразу стали тягнути час, щоб знищити ці записи.

Те ж стосується прокуратури. Вони прийшли вилучати матеріали з приводу стеження за Гонгадзе, я відразу викликав усіх підлеглих, хто був необхідний для цього, із ними особисто обійшов усі кабінети. Опечатав відповідні сейфи. У цьому сенсі ми — справді одна команда, котра має одну мету — очистити правоохоронні органи, довести головні наші справи до кінця.

До речі, що стосується розслідувань. Сьогодні ми досить близькі до завершення справи про інцидент біля ЦВК. Ми вже знаємо, хто з міліцейських чинів давав команду нападати на людей, народних депутатів, кандидата в президенти В.Ющенка. Нам відомі чимало ключових осіб у цій справі і ті, хто виконував указівки. Так от, генерал Т.Подашевська (керівник департаменту громадських зв’язків МВС. — «ДТ») за дві години до інциденту дала підлеглим вказівку встановити відеокамери навпроти того місця, де розвивалися події. Дії Подашевської — чіткий доказ того, що інцидент був запланований. Ніхто не збирається звалювати всю провину на неї, але вона мусить відповісти на запитання, хто наказав їй встановити камери.

Взагалі вважаю одним із найважливіших моментів своєї роботи не лише відкритість перед усім суспільством, але насамперед — перед працівниками правоохоронних органів. Я представляю нового керівника в Полтаві і кажу про те, що всім відомо: попри зміну начальника управління в Полтаві, гроші завжди йшли в Київ. І я знаю, скільки їх приготовлено тепер для призначення чергового керівника — три мільйони. Я сказав: більше цього не буде, віддайте ці гроші дітям або ветеранам. Вони просто шоковані: те, про що знають усі, вимовляється вголос.

Я приїжджаю в Закарпаття і кажу про те, що футболісти більше не керуватимуть міліцією. Йдеться не про київське «Динамо», а про їхній місцевий футбольний клуб.

Представляючи керівництво київської міліції, я сказав: я знаю про те, що генеральські погони коштували від 20 до 50 тисяч. Посада начальника РВВС у Київській області коштувала 50 тисяч на рік. Цього теж більше не буде.

— Ви впевнені, що нині посади справді не продаються?

— Я не можу бути впевненим у цьому, але у мене немає відчуття, що мене підставляють такими призначеннями.

Я дуже чітко пам’ятаю: жоден міністр внутрішніх справ після відставки не залишався в українській політиці. Мені 41 рік. І я або зроблю те, про що кажу з трибуни, або мені не буде місця в політиці. Я закінчу свою політичну кар’єру.

До речі:

На брифінгу, що відбувся в четвер, міністр внутрішніх справ Юрій Луценко доручив провести з 1 березня дострокову переатестацію всіх співробітників органів внутрішніх справ. Міністр відзначив: під час проведення переатестації громадяни, у котрих є претензії до роботи тих або інших працівників міліції, можуть звертатися з відповідними заявами.

Стосовно реформування органів внутрішніх справ Ю.Луценко повідомив, що збирається максимально розатестувати співробітників паспортних столів, медичних установ і прес-служб органів внутрішніх справ. Заплановано також реформування Державної автомобільної інспекції. Працівники ДАІ займатимуться охороною правопорядку разом із патрульно-постовою службою.

Ю.Луценко повідомив про свій намір домогтися того, аби працівники ДАІ одержали право вилучати водійські посвідчення в двох випадках: коли водій п’яний або причетний до дорожньо-транспортної події зі смертельним фіналом.

Міністр також сказав, що практично закінчив призначення керівників у регіональні управління органів внутрішніх справ і що призначені керівники мають протягом двох місяців показати результати роботи за чотирма напрямами. Серед головних напрямів Луценко назвав розслідування кримінальних справ із фальсифікацій на виборах президента, а також боротьбу з хабарництвом і корупцією в органах внутрішніх справ на всіх рівнях.

Ю.Луценко також закликав депутата Верховної Ради Нестора Шуфрича від фракції Соціал-демократичної партії (об’єднаної) переоформити права власності на належне йому майно, зареєстроване на матір. «Пан Шуфрич... повинен вчинити по-чоловічому й перереєструвати на себе всі фірми, які він юридично оформив на свою матір», — сказав Луценко. Сам міністр із засобів масової інформації дізнався про те, що Шуфрич обвинувачує міліцію в аморальності в зв’язку з викликом на допити його матері. Луценко зазначив: на Марію Шуфрич юридично оформлено дуже багато власності. Він процитував документ, підготовлений співробітниками Закарпатського управління по боротьбі з організованою злочинністю. Із документа випливає: співробітники міліції задокументували протиправну діяльність учасників організованої злочинної групи з корумпованими зв’язками з-посеред посадових осіб Ужгородського держлісгоспу управління лісового господарства Закарпатської області, котрі шляхом зловживань заволоділи об’єктами нерухомості вартістю 269 тис. гривень. Громадяни Костів, Коваль, Головчак, Дорошенко й Марія Петрівна Шуфрич проходять по цій справі.

Під час розслідування встановлено, що Головчак і Костів із ініціативи Дорошенка створили компанію «Мисливський клуб «Кремінка» із статутним фондом 20,5 тис. гривень, метою якого є утримання мисливських угідь і поліпшення флори та фауни. За інформацією міністра внутрішніх справ, лісництво з використанням підробних документів було передано на підставному аукціоні за заниженою ціною у власність «Кремінці».

Двоє із засновників клуба наприкінці 2004-го — початку 2005 року передали свої частки безплатно матері Шуфрича, і саме тому її викликають до міліції як свідка. Багато свідків дають показання за цією справою, і чимало з тих, на кого вони вказують, перебувають в офісі Шуфрича.

«Я даю тиждень Нестору Івановичу Шуфричу для того, щоб він її права оформив на себе... та відстояв справедливість цих дій особисто, а не перекладав відповідальність на матір і не ховався за її старими плечами», — сказав Ю.Луценко.

Стосовно іншого конфлікту, пов’язаного з народним депутатом, Міністерство внутрішніх справ визнало правомірними дії співробітників департаменту Державної автомобільної інспекції МВС у конфлікті з депутатом Верховної Ради Сергієм Головатим. Про це повідомило агентство «Українські новини» з посиланням на прес-службу департаменту ДАІ МВС.

Конфлікт стався вночі 20 лютого. Наряд дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Шевченківського райуправління міліції на вулиці Великий Васильківській звернув увагу на автомобіль Volkswagen Touareg сірого кольору, аналогічний якому розшукувався з 16 лютого як викрадений.

За даними прес-служби, водій Volkswagen проігнорував вимогу працівників ДАІ зупинитися, збільшив швидкість і продовжив рух.

Автомобіль зупинився на вулиці Жилянській, проте водій відмовився на прохання співробітників ДАІ показати документи на управління автомобілем, а замість цього пред’явив посвідчення помічника депутата Ради.

Свідки цього інциденту підтвердили нетактовну поведінку водія, образи на адресу працівників ДАІ, а також те, що за зовнішніми ознаками водій був у стані алкогольного сп’яніння. За даними прес-служби, за кермом автомобіля перебував громадянин Віктор Кононенко, а пасажиром був Головатий.

Прес-служба повідомила, що для документування правопорушень водія запросили до Голосіївського райуправління міліції, проте медичний огляд на предмет вживання ним спиртних напоїв провести не вдалося.

У свою чергу, в інтерв’ю газеті «Сегодня» Головатий заявив: співробітники ДАІ відмовилися показати свої посвідчення й отримали по рації команду затримати водія. С.Головатий сказав, що коли міліціонери посадили його водія в інший автомобіль, він спробував поїхати разом із ним, проте його не пустили та збили з ніг.

«Коли мене збили з ніг, то рукою даїшник мене тримав за кадик, мені й зараз трохи боляче ковтати. А ногою правоохоронець бив мене по ребрах», — заявив депутат. За словами Головатого, після цього на місце події приїхали заступник голови Служби безпеки України Василь Крутов і чотири співробітники апарату МВС.

У результаті розслідування МВС визнало правомірними дії інспекторів роти дорожньо-патрульної служби відділу ДАІ Шевченківського райуправління міліції прапорщика Сергія Нізенка та старшини Сергія Мисіка. Водночас МВС притягло до дисциплінарної відповідальності начальника управління ДАІ Головного управління МВС у Києві Олега Трохименка й помічника чергової частини ГУ МВС у Києві Миколи Зосименка.

МВС удалося до цієї міри стягнення за неналежну організацію збору інформації про подію й документування обставин правопорушення.