Юрій Луценко: «Ми не були готові до війни»

Завдання, поставлені перед МВС, реалізувати за три місяці дуже складно. На думку Ю.Луценка, одне з найголовніших завдань - деполітизація міліції - виконане. Втім, сьогодні знайдеться чимало охочих оскаржити це твердження. Що ж до інших першочергових завдань, поставлених перед МВС, то для повернення довіри народу та декриміналізації міліції тримісячного бліцкригу явно не досить. Тому визначальними в оцінці досягнень на цій ниві є тенденції, що накреслилися. Саме про них, а також про конкретні кримінальні справи наша розмова з міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком.

- Юрію Віталійовичу, складається враження, що, публікуючи списки свідків із порушених кримінальних справ, ви фактично розвантажуєте слідство, завалене роботою, оскільки даєте можливість попередженим громадянам вжити відповідних заходів. Те, що в ряді випадків противник, як ви висловилися, «залишає поле бою», звісно, показово, але чи відповідає це інтересам слідства?

- Тут можна міркувати по-різному. Ми, як завжди, були неготові до війни. Після перемоги революції ми чудово розуміли, з чим зіштовхнемося: з якою кількістю роботи, з якими фігурантами. Я повернувся з Казахстану і довідався, що Колесникова заарештовано. Це було зроблено за рішенням Генпрокуратури. Відтоді розпочався відлік гарячих днів для міліції. Напевно, для прокуратури теж, але я відповідаю за міліцію. Минуло два тижні, і нікого з інших фігурантів резонансних справ не було заарештовано. Таким чином, громадськість почала сумніватися, точніше - телебачення почало формувати стереотип, що нова влада бореться з Донбасом, а не зі злочинністю.

На рівні РНБОУ неодноразово збирали керівників правоохоронних органів, і я звертався до колег із проханням активізувати інші справи. За принципом опертя на власні сили ми скликали екстрену нараду Міністерства внутрішніх справ і після цього, може, навіть пожертвувавши рівнем охоплення, стали активізувати розслідування резонансних економічних злочинів. У результаті, як ви знаєте, виявилося, що справді «схід і захід разом», - з’явилися нові кримінальні справи по всій країні. Відтак, мені здається, навіть у найбільш скептично налаштованого опозиціонера немає підстав сумніватися в тому, що ми наводимо порядок скрізь. Незважаючи на те, хто порушує закон.

Відповідаючи на закиди нової опозиції стосовно того, чому представники нової влади не сидять, скажу, що здебільшого нова влада не краде. Ми керуємо не так, як наші попередники. Тому не слід педалювати тему відповідальності нової влади. Вочевидь, потрібно для початку відповісти за сотні мільйонів, розкрадених у попередні роки. Але якщо, попри всі сподівання, ці негідники пробралися в ряди нової влади, вони однак відповідатимуть за свої колишні злочини.

Я заявив, що в нас є претензії до чиновників, які чи то дивом збереглися на своїх місцях, як вінницький перший заступник обладміністрації, чи пробралися до влади, як новопризначений заступник кіровоградського губернатора.

У цілому за матеріалами міліції прокуратура вже порушила близько 300 резонансних кримінальних справ. У сфері економіки за 4 місяці розкрито 19 тисяч злочинів. Зокрема, у сфері приватизації - 1700, на об’єктах ПЕК - 1900, у сфері АПК - 2500. Втім, резонансними в нас чомусь вважаються справи, в яких фігурує голова облради, що купив сам у себе машину за бюджетні гроші. Звісно, це зловживання. Але я вважаю резонансними інші справи.

Наприклад, один із ГЗК через «Леман комодітіс» - фірму, яка безпосередньо асоціюється з паном Ахметовим, здійснював псевдоекспорт, завдавши шкоди на 50 млн. Я вважаю це серйозним резонансом. У Донецьку повинні знати, що ця фірма не є недоторканною. Я не обвинувачую пана Ахметова особисто, бо не вважаю, що він підписував платіжки сам. Але ця структура відповідатиме так само, як і всі інші.

Якщо структури Приватбанку, які займаються діяльністю в гірничо-рудній галузі, у графі «кілограми» записували «тонни», вони теж відповідатимуть.

Крім Б.Колесникова, є вже кілька справ з вимагання, що стосуються перших осіб областей. Конкретизувати їх я наразі не можу. Ми дуже серйозно розслідуємо факти, пов’язані з виплатою фіктивного ПДВ та незаконним використанням надр - від мінеральної води до нафти й газу. До речі, приємно повідомити, що в результаті діяльності нового начальника полтавського УВС у місцевій трубі вперше зафіксовано «плюс» у балансі. Раніше розкрадали від 2 до 4,5 тисячі тонн на місяць. Резонансними я вважаю також перевірки спиртзаводів.

- Цей напрям тепер буде одним із генеральних для МВС?

- Ми оголосили це одним із п’яти головних завдань, і я відповідаю за їх реалізацію.

- До речі, у питаннях, пов’язаних зі спиртом, вам дуже може знадобитися специфічний досвід новопризначеного заступника губернатора Одеської області Миколи Бондаренка. Наскільки відомо, одна з його судимостей була пов’язана саме з діяльністю такого роду. Ну, а якщо серйозно, ви що, не готуєте довідок на людей, котрих призначають на такі посади? Не дивитеся хоча б, погашена судимість чи ні? Скільки ж можна - на одні й ті самі граблі?

- У даному випадку я б пояснив це недосвідченістю служб. Бо під час призначення заступника губернатора області довідку щодо нього готували в тій-таки області. А виявилося, що він - житель іншої.

Що ж стосується МВС, то я надсилав у Раду нацбезпеки кілька листів із попередженнями щодо кандидатів на високі посади у виконавчій владі, які або є фігурантами оперативно-пошукових справ, або мають судимість. Кандидатури, щодо яких я мав зауваження, були відхилені.

- Тобто ви хочете сказати, що коли така інформація надходить, на неї звертають увагу?

- Так. І покровительством у цьому плані ніхто не займається. А помилки, звичайно, є.

- Повертаючись до справи Колесникова. Де нині пан Зарубенко? Чи відсторонений він від керівництва на Південно-Західній залізниці і чи пов’язано це з повідомленням про загрозу підриву дамби в контексті затримки Б.Колесникова?

- Пан Зарубенко в мене викликав цілком однозначні емоції після мого призначення сюди. У мене не було бажання бачити його керівником одного з міністерських підрозділів. Ми з ним жодного разу не спілкувалися, хоча він дуже цього хотів. Я вважав неприпустимим для себе спілкуватися з ним, знаючи про його вміння пропонувати різні комбінації в обмін на свою посаду. У кожному разі, про це я багато чув, коли працював журналістом. Я не вважав за потрібне з ним зустрічатися, щоб навіть нікому не дати приводу припустити можливість таких комбінацій. Однак він узяв на себе зобов’язання розкрити ряд кримінальних справ.

- Щодо плідної діяльності в Київській області пана Засухи?

- У нас у міністерстві прізвища не ходять, ішлося про низку кримінальних справ по Київській області.

- Тобто Зарубенко - це ваш, так би мовити, спецназ по Засусі?

- Може, він сам себе вважає таким, але в моєму кабінеті ніколи не звучало жодне прізвища в контексті команди «фас». Питання стосувалося грошей київського обласного автодору, ішлося про гроші, що використовувалися у сфері АПК, - бюджетні гроші на підтримку київського обласного АПК тощо. Все-таки через свого помічника я дав Зарубенку два місяці. Час минув, нічого, крім тріскотні в газетах, за цим не було. Крім того, до нас надійшла інформація, що компрометує його діяльність як керівника правоохоронної структури. У результаті Зарубенку було запропоновано написати рапорт про звільнення, на що він не погодився. У зв’язку з цим саме вчасно нагодилася згода парламенту і РНБОУ про реорганізацію транспортної міліції. У зв’язку з цим пан Зарубенко вже не начальник управління Південно-Західної залізниці. Тепер це відділення, і кілька днів тому туди призначили нову людину, а пан Зарубенко перебуває поза штатом.

- Все-таки це пов’язано з повідомленням щодо дамби?

- Передусім це пов’язано з тим, що, отримавши два місяці на розслідування ним самим порушених резонансних кримінальних справ, він не довів їх до кінця, хоча термін минув. Але паралельно ми справді отримали попередження СБУ про його можливу причетність до тих дзвінків. Чесно кажучи, мене це дивує. Правда, ще більше дивує увага, яку приділяли цій рядовій загалом події. Наприклад, якщо в Донецьку відстороняється один із новопризначених начальників райвідділу через причетність до справи Вередюка (обвинуваченого в убивстві журналіста І.Александрова), - це набагато серйозніше.

У мене в кабінеті немає рентгена, щоб просвітити новопризначеного керівника. Таким «рентгеном» є департамент внутрішньої безпеки МВС, СБУ тощо. І якщо людина винна, вона відповідатиме, навіть якщо я вчора, не дай Боже, призначив її своїм заступником. Я ніколи нікого не покриватиму.

- Ваша точка зору щодо перспектив повноцінного розслідування справи про вбивство Гонгадзе?

- Справу Гонгадзе веде Генпрокуратура. Проте хочу сказати скептикам, котрі стверджують, що смерть Ю.Кравченка обірвала нитку, яка веде до замовників: живими залишається ще дуже багато свідків у цій справі. Частина їх перебуває сьогодні у Верховній Раді. Це люди, які були на той час у вищому керівництві правоохоронних структур. Деякі з них сьогодні вже на пенсії. Щоб відновити нитки, які ведуть до замовника, є достатньо свідків.

- А хто Юрія Кравченко вбив, не знаєте?

- Не знаю, слідство веде Генеральна прокуратура України. Я бачив лише матеріали первинного огляду місця події. Як у громадянина в мене є сумніви щодо цього самогубства, але не більше.

- Ви казали, що у вас є запитання до Л.Кучми…

- До Кучми є низка запитань. Розумієте, якщо пан Кучма запрошував мене до себе в кабінет як координатора акції «Україна без Кучми», то тепер я як вихована людина зобов’язаний запросити його до себе. А якщо серйозно, то, наприклад, якщо губернатор пише лист про бажання приватизувати стратегічний об’єкт у частині, яка перевищує дозволену законом, і Кучма накладає вказівну резолюцію на Фонд держмайна, то, безумовно, до нього будуть запитання. Вочевидь, запитання виникнуть і тоді, коли будемо оцінювати законність указу Президента Кучми, який надав право бакаївській «ДУСі» дерибанити найкращі об’єкти країни, загальна вартість яких сягає мільярда гривень.

- Ще в лютому ви висловлювали впевненість, що справу про отруєння Віктора Ющенка буде розкрито. Казали, що відомо, хто перевозив отруту через кордон, хто приніс її на місце скоєння злочину та хто підсипав, і що ці відомості не викликають сумнівів. То що?

- Каюся, це я сказав через 15 хвилин після мого призначення на посаду, все ще залишаючись журналістом і політиком. Я справді чув про результати розслідування справи на той момент. Сьогодні не можу додати з цього приводу жодного слова, слідство веде Генпрокуратура. Наскільки знаю від колег, слідство серйозно просунулося, але подробиці мені невідомі.

- Професіональні міліціонери завжди лукавлять, стверджуючи, що політична орієнтація фігурантів їх геть не цікавить. Що вони дивляться виключно на факт наявності-відсутності складу злочину. Сподіваюся, ви будете відвертішим. Сьогодні порушують дуже велику кількість кримінальних справ, за якими притягують чимало свідків із реальною перспективою стати обвинувачуваними. У цих справах фігурують люди, які стояли поруч із вами на Майдані? Свідки або підозрювані?

- Ті, хто стояв поруч зі мною, сьогодні займають посади в Кабінеті міністрів...

- А ті, хто був трохи далі?

- Не виключаю, що такі люди є.

- Добре, я конкретизую запитання. От, наприклад, значну підтримку помаранчевій революції надав мер Києва О.Омельченко.

Є багато публікацій з жорсткими відгуками стосовно реальної господарської діяльності столичної влади. А нам, жителям Києва, немає навіть необхідності читати про те, що можемо спостерігати щодня на власні очі. У Міністерства внутрішніх справ до Омельченка немає запитань?

- До мера Києва запитань немає. До служб міської адміністрації запитання є. Їх ставлять і вирішують у робочому порядку. У тому разі, якщо будуть підстави для притягнення до кримінальної відповідальності, відповідатимуть, як і всі.

- Порушено велику кількість кримінальних справ. Я пропоную для прикладу «препарувати» одну з них, порушену за модною нині статтею Кримінального кодексу про вимагання. Ця справа має безпосередній стосунок до дуже одіозної особи - громадянина Росії Максима Курочкіна. Цікавий епізод, пов’язаний із вимаганням на Окружній у Києві.

За заявою потерпілого міліція виїхала на захоплення здирників. Здирників (за деякою інформацією, охорону М.Курочкіна) затримують на місці скоєння злочину. Далі події розвиваються як у поганому сні. На місці події раптово з’являються представники іншого підрозділу міліції, «пакують» оперів, а самих здирників відпускають. Потерпілого, за заявою якого виїхали на захоплення здирників, новоприбулі міліціонери саджають у машину до М.Курочкіна, і той цілком недвозначно погрожує потерпілому у властивій йому дуже розкутій манері.

Злі язики стверджують, що найбезпосередніший стосунок до цього епізоду мають пан Гусаров, а також Житняк із Ситником - вихідці з УБОЗ, нині - керівні працівники внутрішньої безпеки Києва. Може, з цієї причини слідство сьогодні зайняте переважно з’ясовуванням того, чи дотримано всіх процесуальних тонкощів операми, які виїхали на затримання здирників за заявою потерпілого і запобігли скоєнню чергового злочину? Хоча з’ясувати це питання для слідчого елементарно просто. Як і те, за чиєю вказівкою міліція відпустила здирників із місця скоєння злочину, «упакувавши» замість них колег, які виконали свою роботу. Наскільки відомо, посадових осіб, які мають безпосередній стосунок до даного епізоду, навіть не допитано. Якщо слідство справді рухається вищевказаним чином, судових перспектив у справи просто немає. І гучними заявами про порушення кримінальної справи за статтею КК за вимагання все й закінчиться. Це - тільки один приклад. До речі, Курочкін, громадянин Росії, уже перебуваючи в Москві, був чомусь оголошений у... всеукраїнський розшук.

- Він справді був у Москві, але наїжджав в Україну. Є інформація, що вже після оголошення в розшук він тут бував. У всякому разі, пильність нашу він перевіряв. У списку пасажирів, які прибули з Англії чартерним рейсом, був зареєстрований громадянин на прізвище Курочкін із тими ж ініціалами, але - зовсім інша людина. Курочкін - тип досить нахабний, і я впевнений, що, навіть перебуваючи в розшуку, він намагатиметься проникнути на територію України - для куражу. Тому пильності ми не втрачаємо.

Усі справи стосовно Курочкіна знаходяться в прокуратурі. Але зв’язки його з колишнім керівництвом МВС аж до першої особи нам відомі. В оперативній інформації, одержуваній нами, прізвища Гусарова, Міленіна, інші імена з вищого керівництва МВС у цьому контексті звучать. Нині не можу стверджувати, що вони займалися злочинною діяльністю, зловживали службовими повноваженнями, але такі підозри у нас існують, справу розслідують і відповідну оцінку буде дано.

До речі, Курочкін - одне з перших прізвищ, які просто вразили мене, коли я побачив їх у списку осіб, що охороняються «Титаном». Усього я налічив сім чоловік, які ходили на допити до слідчих, перебуваючи під охороною нашого ж «Титану». Абсурдна ситуація. Було проведено серйозні зміни в керівництві Служби держохорони і фактично залишено державну охорону виключно державних діячів. Провели також серйозну ротацію працівників. Придворні охоронні структури, що мали статус держслужби охорони з правом носіння нарізної зброї, нещадно ротируються.

- Під час нашої попередньої розмови після вашого призначення на посаду ми говорили про ступінь незалежності міністра внутрішніх справ. Наскільки ви незалежні сьогодні?

- Гадаю, що тією ж мірою, як і тоді. Звісно, не буває незалежних міністрів. Але я не кривлю душею, коли кажу, що немає іншого політика, котрий суттєво впливає на Міністерство внутрішніх справ, окрім Президента, і ніхто, окрім законів і Конституції, не диктує нам свою волю.

- Хто відає у вас кадровими призначеннями?

- Безумовно, існують різні, скажімо так, групи інтересів і в областях, і в центральному апараті, але ця внутрішня конкуренція є складовою одного механізму. У нас були кризові моменти притирання, про котрі привселюдно зазвичай не говорять. Але на даний момент я можу констатувати, що команда з усіма своїми внутрішніми «вододілами» є єдиною командою, котра реалізує єдину політику.

А кадрами відаю я персонально. Жодне кадрове рішення не підписувалося ніким іншим. Безумовно, у службах, в областях, в апараті кожен намагається сформувати свою команду. Це природно для будь-якої держави й міністерства. Але останнє слово завжди залишається за міністром.

- Який вплив на діяльність МВС, у тому числі на кадрову політику, пана Порошенка?

- Формально він погоджує призначення на вищі керівні посади МВС, центрального апарату і начальників управлінь.

Неформально ми з ним радимося по ключових структурах міністерства, де я хотів би почути пораду. Наприклад, транспортна міліція, її керівництво і представники на місцях, підрозділи з боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, УБОЗ, УБЕЗ. Безумовно, я раджуся з Петром Олексійовичем. Але він не єдиний політик, якому я ставлю подібні запитання.

- І це саме - порада?

- Саме порада. До речі, щоб не було домислів, можу чітко сказати: призначення запропонованих ним кандидатур керівниками управлінь міліції в деяких областях виявилося дуже ефективним. З моєї точки зору, це відбулося завдяки тому, що прийшли вони переважно з податкової міліції, природно, уже знаючи, де шукати. Тому за ефективністю сьогодні вони на голову вищі від тих, хто прийшов із кримінальної міліції і поки тільки розгортає економічний фронт. Як приклад можу навести Одесу, Крим, Харків. Цими працівниками, призначеними за порадою пана Порошенка, я дуже задоволений.

- Кажучи про кадрові призначення, ви заявляли, що посади в міліції не продаються і що ви відповідаєте за свої слова. Сьогодні ви можете повторити те ж саме?

- Безумовно.

- У тому числі посади, наприклад, у МРЕВ, так?

- Так, одним із досягнень міністерства я вважаю те, що посади в міліції не продаються. Звісно, я не можу виключити, що на районному чи обласному рівні хтось комусь якось віддячив за це. Але я чистий перед своєю совістю і перед людьми в тому, що в цьому кабінеті хабарі не те що не проходили, але навіть не пропонувалися. Відповідно, я абсолютно вільний в оцінці профпридатності всіх керівників і будь-які подарунки від неефективного начальника не врятують його від зняття.

- Ну, пропозиції були. До речі, чому ви привселюдно повідомили про те, що вам пропонували мільйон за посаду замість того, щоб спробувати взяти на гарячому?

- Вважаю мою заяву непродуманою. Просто люди телефонували, виходили на мого помічника, пропонували зустрітися, обговорити ціну. І в Донецьку потрібно було дуже радикально пояснити настання нового порядку речей, тому я й озвучив дану інформацію і цифру. Напевно, це було не зовсім правильно з погляду керівника правоохоронного органу.

З другого боку, сьогодні можу розповісти про те, що нам надійшла конкретна пропозиція, озвучена одним із колишніх керівників однієї з центральноукраїнських областей, призначити його начальником облуправління, за що він пропонував три мільйони доларів. Того ж дня було заведено оперативно-пошукову справу в департаменті внутрішньої безпеки. Провести необхідні дії доручили людині, на яку вийшов із пропозицією згаданий персонаж. Однак клієнт на зв’язок більше не вийшов. Причому я глибоко впевнений у тому, що витікання сталося не з департаменту внутрішньої безпеки. Очевидно, підозри викликала та легкість, із якою було отримано згоду мого представника. Певне, претендент на посаду засумнівався в тому, що таке можливо.

- Керівник УБОЗ С.Корнич усе ще виконуючий обов’язки. У чому причина: він не виправдав ваших сподівань чи, може, така невизначеність є наслідком популістського загалом рішення про скорочення посад заступників міністра внутрішніх справ? Як мені здається, начальник УБОЗ має підпорядковуватися міністру, інакше про ефективність структури можна лише говорити...

- На сьогодні ситуація така. Фактично всіх в.о. в областях ми переводимо в розряд начальників УБОЗ. П’ятьох, які недавно прийшли на зміну, залишаємо в статусі в.о. Трьох звільняємо, будемо шукати їм заміну. Стосовно Корнича ситуація складніша. Я можу призначити його і начальником УБОЗ, і першим заступником лише за згодою профільного комітету Верховної Ради. Поки такого розгляду не було, і найближчим часом я збираюся обговорити питання з главою комітету В.Стретовичем.

- Можуть бути проблеми?

- Очевидно, так. Бо на одному із засідань цього комітету ухвалено рішення про реформування структури УБОЗ на транспорті, що також вимагає узгодження в комітеті, а наступного дня було затримано Б.Колесникова. Щоб помститися, деякі депутати цього комітету відкликали свої підписи, таким чином, через відсутність кворуму рішення не прийняли. У зв’язку з цим я припускаю, що нова опозиція постарається насолити й мені, і Корничу, котрий був ключовою діючою особою в підготовці цієї справи й передачі її до Генпрокуратури.

- Ви обіцяли розібратися з валом позачергових звань - справою рук вашого попередника на посаді. Наскільки відомо, ухвалено відповідні рішення щодо трьох сотень чоловік. За певною інформацією, серед них досить багато співробітників ДАІ. Це так?

- Я скасував останні накази про дострокові присвоєння звань, якщо вони присвоювалися понад один раз, що не дозволено. Це стосувалося тільки старших офіцерів. Таких наказів були сотні. Але, чесно кажучи, ані на прізвища, ані на приналежність до служби я увагу не звертав. Ми скасували незаконно присвоєні звання, і мені здається, це нормально сприйнято навіть постраждалими.

- А як ваші справи з присвоєнням звань сьогодні? Чи правда, приміром, що вже зараз начальник департаменту оперативно-технічних заходів Гарматін, капітан запасу, котрий повернувся в стрій, став підполковником?

- Він прийшов із СБУ, і в зв’язку з цим його звання підняли. Бо обіймає він генеральську посаду. Я не бачу тут порушень, адже людина командує майорами, підполковниками. Це було в рамках можливого.

Разом із тим більшість начальників управлінь не мають генеральських звань. На нараді з підбиття підсумків 100 днів, навпаки, 11 начальників УВС отримали догани, у тому числі суворі. І сьогодні, хоча спочатку в мене й були наміри заохотити за хорошу роботу, я нікого не представив до генеральських звань. Сьогодні 10 начальників управлінь - генерали, 17 - полковники й підполковники. Генеральські звання присвоюватимуться лише за виняткові заслуги.

- Скоріш за все, давши згоду зайняти крісло міністра внутрішніх справ, ви не усвідомлювали, у що вплутуєтеся. Як ви почуваєтеся на посаді сьогодні?

- Був у мене в цьому кріслі момент, коли стало зовсім погано. Це був переломний момент у моєму становленні як міністра - тоді я чи справді став би ним, чи ні.

- Коли й чому це сталося, це було пов’язано з тиском на вас?

- Це було близько місяця тому та стало наслідком комплексу причин - і тиск, і безладдя, і саботаж, і підстави. Усе це накопичилося. Дикі фізичні навантаження плюс психологічна напруга.

Складно було впоратися із природним формуванням угруповань тут, усередині, і позиціонувати себе як міністра, котрий приймає остаточне рішення, обов’язкове для усіх. Нині, після переломного моменту, стало трішки легше. Хоча, я розумію, через місяць, коли я ще глибше занурюся в специфіку органів внутрішніх справ, переді мною постануть нові виклики - і політичного, і професійного характеру.

Отож, коли було зовсім погано, я поставив диск пісень «17 миттєвостей революції», супроводжуваних відеорядом Майдану. На третій пісні мене відпустило, а на п’ятій усе стало нормально, і я пішов в атаку, як завжди. Очі Майдану - це дуже сильний стимул. Для мене головне - пам’ятати очі людей, котрі стояли на Майдані. Це незабутній і дуже відповідальний спогад.

Ю.Луценко: «Багато дає спілкування з колегами з інших країн. Дуже багато чого я навчився в міністра внутрішніх справ Казахстану, у котрого є чимало хороших, грамотних ініціатив. Приміром, я вже організував спецпідрозділ «Сова». У його склад увійдуть відставні працівники міліції, які візьмуться за розслідування старих «висяків» - нерозкритих злочинів. Умови такі - розкриваєш злочин, доводиш його до суду, одержуєш дві, п’ять тисяч гривень. Вони залишаються пенсіонерами».

За чотири місяці лише в центральний апарат МВС надійшло близько 20 тисяч заяв. Тобто стільки ж, як за 11 торішніх місяців. Удвічі збільшилася кількість громадян, котрі звертаються до керівництва МВС на особистому прийомі. Що, поза сумнівом, засвідчує сплеск народних сподівань знайти, нарешті, в особі міліції захисника, а не виключно каральний орган. Уже найближчі місяці покажуть, чи судилося реалізуватися цим надіям. Коли виразніше проявиться тенденція, що свідчить про те, до яких результатів приводять ці звернення. І що реально в змозі зробити міліція, перед якою поставлено чітке завдання - повернутися обличчям до народу. Як відомо, ідучи назустріч людям, МВС навіть створило виїзну громадську приймальню. Вона працює неподалік від секретаріату Президента України.

Пожвавилося листування з громадянами через ЗМІ та інтернет-сайти.

Оптимістично припустимо, відродження довіри до міліції передусім засвідчує й такий факт: за звітний період удвічі збільшилася кількість скарг на дії працівників органів внутрішніх справ. По кожній із них, запевняють у МВС, забезпечується належне реагування. Видано навіть спеціальне розпорядження з удосконалення роботи із зверненнями громадян.

Виконуючи наказ Президента про деполітизацію й декриміналізацію міліції, здійснено цілковиту заміну керівництва МВС центрального й регіонального рівня.

За чотири місяці за виявленими фактами корупції в органах внутрішніх справ складено 161 протокол, 83 особи засуджено, матеріали стосовно 61 співробітника перебувають у провадженні.

Із загальної кількості виявлених порушників п’ята частина - представники керівного складу.

Пріоритетний напрям - боротьба з економічною злочинністю. Питома вага тяжких і особливо тяжких злочинів становить понад 50% . Порушено 320 кримінальних справ, збитки за якими перевищили мільйон гривень. Більш як у півтори тисячах справ суми завданих збитків перевищують 100 тисяч гривень.

За попередніми оцінками, не менш як 800 млн. гривень збитків завдали своєю «бурхливою» діяльністю посадові особи Держуправління справами й колишньої адміністрації Президента. За результатами перевірок діяльності Мінтрансу та його структурних підрозділів порушено 36 кримінальних справ за фактами розкрадань державних коштів і зловживань, пов’язаних із будівництвом автотраси «Київ-Одеса». Сума збитків також дорівнює 800 млн. гривень. При будівництві цього, із дозволу сказати, автобану, що так дорого обійшовся державі, широко застосовувалася одна з найпростіших і найефективніших схем розкрадань. Кошти перераховувалися за фіктивно виконані роботи. Фінансова допомога, отримана від залізниці та благодійних фондів, також присвоювалася конкретними особами. Загалом, усе так само, як і при реконструкції «Артеку».

Понад 40% виявлених економічних злочинів вчинено в сфері службової діяльності. Не залишилося осторонь від вказаної вище діяльності й саме МВС. Розслідуються кримінальні справи про зловживання колишніх посадових осіб управління капітального будівництва міністерства. Будували справді капітально, знаходячи кошти навіть на зведення стаєнь. Прибудовуваних до рекреаційно-оздоровчої бази для співробітників УБОЗ... у результаті спорудження якої вийшла чомусь чергова дача для незабутнього міністра внутрішніх справ М.Білоконя.

Порушено 25 кримінальних справ стосовно 34 посадових осіб обласних державних адміністрацій, шість - стосовно керівників облрад. У вчиненні службових злочинів обвинувачуються 77 посадових осіб районних державних адміністрацій, у тому числі - 30 голів.

Приносить свої плоди й боротьба ще на одному з пріоритетних напрямів. Це виявлення порушень виборчого законодавства під час проведення президентських виборів. У провадженні органів внутрішніх справ перебувало 84 такі кримінальні справи. По 31 із них тих, хто вчинив злочин, встановлено. Половину з цих справ уже передано до судів.

На цей рік МВС ставить перед собою п’ять стратегічних завдань:

- реформування міліції громадського порядку;

- забезпечення цілковитого контролю над оборотом спирту;

- подолання незаконного використання надр;

- наведення порядку з реєстрацією автотранспорту;

- притягнення до відповідальності за вчинення злочинів, пов’язаних із фальсифікацією виборів.