У пошуках виходу з лабіринту

Проблема надмірної завантаженості справами Верховного суду України може бути вирішена шляхом віднесення перегляду судових рішень у касаційному порядку до компетенції апеляційних судів. З такою пропозицією виступив правознавець, народний депутат України, член фракції БЮТ, голова комітету Верховної Ради з правової політики, суддя Верховного суду України Василь Онопенко. Він подав на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України (щодо забезпечення касаційного оскарження рішень суду)».

Проект пропонує встановити норму, відповідно до якої функції касаційного перегляду рішень судів покладалися б на спеціально створені при президіях апеляційних судів спеціальні судові колегії в кількості не менше п’яти суддів. Відповідно до документа, такий порядок має діяти тимчасово до того моменту, коли законодавчо буде визначено, яка ланка судової системи має здійснювати повноваження касаційної інстанції. Крім того, законопроект говорить, що справа не може бути переглянута як в апеляційному, так і в касаційному порядку в одному й тому самому апеляційному суді.

В.Онопенко запропонував систему перегляду судових рішень, прийнятих апеляційними судами різних областей. Зокрема, рішення суду Вінницької області в касаційному порядку мають переглядатися судом Львівської області. У свою чергу, рішення цього суду повинні переглядатися апеляційному судом Хмельницької області.

На думку В.Онопенка, такі заходи дозволять у кілька разів прискорити розгляд справ у касаційній інстанції. А це, у свою чергу, допоможе уникнути потенційних утрат Державного бюджету з рішень міжнародних судових установ, які можуть бути прийняті по скаргах на тяганину в розгляді справи з боку учасників судового процесу. За статистикою, у Верховному суді нині залишаються нерозглянутими 48 тис. справ, і їхня кількість продовжує динамічно збільшуватися. «Усі вільні приміщення вже заповнені сейфами зі справами, які доводиться розміщати в коридорах», — зазначає суддя. У результаті з моменту надходження касаційної скарги й до її розгляду проходить тривалий час, що викликає справедливі нарікання сторін. Вихід із цієї ситуації бачиться в тимчасовій передачі функцій касаційних інстанцій на рівень обласних судів.

Крім того, Верховна Рада має намір увести на десять років особливий порядок фінансування судової влади. За прийняття в першому читанні законопроекту №4189 «Про тимчасовий порядок фінансування судової влади в Україні» проголосували 278 депутатів при необхідних 226. У пояснювальній записці до документа сказано, що необхідність прийняття цього закону викликана незадовільним рівнем фінансування судової влади, що нерідко призводить до фактичного припинення нормальної судової діяльності.

Зокрема, під час підготовки законопроекту про держбюджет до уваги беруть тільки витрати на зарплату суддям і не враховують елементарні потреби в забезпеченні власне судової діяльності, захисту суддів і технічного забезпечення судів.

Законопроект передбачає особливу процедуру планування бюджетних асигнувань на фінансування судової влади (включає особливий порядок розгляду в Раді питання про фінансування судової влади з бюджету), специфічний порядок виділення, розподілу та використання бюджетних коштів, призначених для фінансування судової влади.

Законопроект передбачає виведення фінансування органів судової влади з-під казначейської системи обслуговування бюджетних коштів і надання органам судової влади права самостійно вирішувати питання про використання бюджетних коштів на свої потреби.

Закон про держбюджет на 2005 рік передбачає виділення судовій системі України 927,5 млн. гривень.

Верховна Рада має намір урегулювати касаційну перевірку вироків місцевих судів, вносячи зміни до розділу 31 Кримінально-процесуального кодексу.

За прийняття в першому читанні проекту закону №7088 про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу (щодо перегляду судових рішень) проголосували 236 депутатів при необхідних 226.

Проект також припускає можливість касаційного перегляду постанов місцевих судів зі справ про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, постанов, які перешкоджають подальшому веденню справи, а також рішень апеляційного суду, винесених щодо цих вироків і постанов. Під дію запропонованих змін не підпадають випадки, коли апеляційний суд скасував зазначене рішення, а справу направили на нове розслідування чи судовий розгляд.