ТРЕТЕЙСЬКИМ СУДАМ — БУТИ ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ МИНУЛОГО ЧЕТВЕРГА УХВАЛИЛА ЗАКОН ПРО ТРЕТЕЙСЬКІ СУДИ (АРБІТРАЖ)

Відповідно до закону, у третейський суд, за згодою сторін третейського розгляду, може бути переданий будь-який спір, що виникає в цивільних або господарських правовідносинах, окрім випадків, передбачених законом.

Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов’язковість якого видана Верховною Радою України, встановлено інший порядок організації, діяльності та вирішення спору третейським судом, аніж ті, які встановлює цей закон, у такому випадку застосовуються норми міжнародного договору.

Закон визначає, що третейський суд (арбітраж) — недержавний, незалежний орган, який створюється за згодою зацікавлених фізичних чи юридичних осіб у порядку, встановленому законом. Юридичні або фізичні особи мають право передати на розгляд такого суду будь-який спір, що виникає в цивільних або господарських правовідносинах.

Відповідно до закону, можуть створюватися і працювати постійно діючі третейські суди і третейські суди для вирішення конкретного спору (суди Adhoc). За сферою діяльності третейські суди поділяються на міжнародні та внутрішні. Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав, а також таких, що охороняються законом, інтересів сторін третейського розгляду шляхом вирішення справ відповідно до чинного законодавства.

Третейські суди в порядку, передбаченому законом, можуть вирішувати будь-які справи, за винятком, зокрема, справ про визнання недійсними нормативно-правових актів, справ у спорах, що виникають під час підписання, зміни, розірвання чи виконання господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб, справ, пов’язаних із державною таємницею, а також таких, що виникають із сімейних і трудових правовідносин.

Постійно діючі третейські суди можуть створюватися і діяти при зареєстрованих всеукраїнських громадських організаціях, всеукраїнських організаціях роботодавців, фондових і товарних біржах, торгово-промислових палатах, всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, центральній спілці споживчих товариств. Постійно діючі третейські суди не можуть створюватися і діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Сторони, які передали спір на рішення третейського суду, зобов’язані добровільно виконувати рішення третейського суду. Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає. Водночас рішення третейського суду може бути оскаржене стороною в компетентному суді, відповідно до встановленої законом підвідомчості й підсудності спорів.

Рішення третейського суду може бути оскаржене або скасоване лише у разі, коли справа, у якій ухвалено рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду, відповідно до закону, або рішення третейського суду, ухвалене в спорі, не передбачене третейською угодою, або цим рішенням вирішуються питання, що виходять за рамки третейської угоди.

Для представництва і захисту інтересів суддів постійно діючих третейських судів створюється орган третейського самоврядування.

Вищим органом третейського самоврядування є всеукраїнський з’їзд третейських суддів, що обирає третейську палату України.

Третейська палата є постійно діючим органом третейського самоврядування, який представляє і захищає соціальні та професійні права й інтереси третейських суддів і судів, проводить методичну видавничу діяльність, аналізує практику права застосування третейських судів.