«ТРАКАМИ» ПО ПРИКОРДОНСТАТУТУ

Безглузда випадковість — не більше. Саме так, схоже, було кваліфіковано в перші хвилини інцидент в Одеському морському порту, який трапився ввечері 6 серпня. Проте незабаром він — ніби бомба уповільненої дії — підірвав партнерські стосунки співробітників місцевого митного поста, транспортників і прикордонників. Своєрідним детонатором стала банальна вимога прикордонника, адресована водію одного з дев’яти автофургонів, завантажених біля причалу й готових вирушити за межі митної зони морвокзалу: «Документи, будь ласка, на вантаж і «митну очистку»! Шофер страшенно здивувався: «Та ти про що, зелений кашкет: які документи, яка очистка? Нам завантажили товар, ми й веземо — пропускай!» Проте «зелений кашкет» затявся — й валка машин біля теплохода- порома «Каледонія» СК «Укрферрі» застопорилася...

Причому, як виявилося, на кілька діб! Оскільки спроби прикордонників з’ясувати, чи розмитнено пропущений вантаж, у партнерів по митній зміні, очолюваній Сергієм Доладаренком, так само ганебно провалилися. «Не втручайтеся в чужі справи, — пролунала чи то порада, чи то роз’яснення, — тут ми господарі!» Лише наступне втручання групи співробітників УСБУ в області остудило запал «господарів». Трохи пізніше з’ясувалося: на 60-тонний вантаж — імпортний сурогатний продукт зі Стамбула, названий у просторіччі жувальною гумкою, — все-таки є документ, проте в ньому зазначено вагу вантажу... 150 кілограмів!

…Свідками чогось схожого довелося буквально днями стати й місцевим журналістам, з якими захотіли негайно зустрітися заступник глави Одеської облдержадміністрації Борис Буркинський разом з президентом судноплавної компанії «Укрферрі» Олександром Курляндом, начальником Одеського морпорту Миколою Павлюком і заступником командуючого Південним напрямком Прикордонних військ України Степаном Костяком. Обсяги морських перевезень і перевалок у портах, як з’ясувалося з натхненних розповідей транспортників, продовжують невпинно зростати. Попри навіть штучні затори, що почастішали останнім часом у вітчизняному транспортному конвеєрі. Виникають вони, за словами місцевої бізнес-еліти, переважно через надто принципові й непрофесійні дії контролюючих служб, зокрема прикордонної. Іноді таку пробку влаштують — порятунку нема!..

Шляхетним обуренням палали обличчя одеських транспортників, які організували своєрідний обмін думками на тему «Місце Одеського транспортного вузла в системі Євроазіатського транспортного коридору». Навіть недоречно, здавалося, цікавитися: а чи не викликано це, випадково, фактами контрабанди або корупції? Інших мучило нерозуміння: а чого це, власне, проблеми Одеського морпорту ув’язані в «систему Євроазіатського коридору»? Адже складовою частиною «коридору» місцевий порт ніколи не вважався. Що, зрештою, змушений був констатувати і його начальник Микола Павлюк, який, певно, напередодні зустрічі не зміг відмовитися від спокуси прилучитися до стратегічного міжнародного проекту. Щоб з його висоти (як з’ясувалося на прес-конференції) пристрасно викрити «порушення методів» контролю офіцерами прикордонного відділення «Чорномор’я», які несуть службу на КПП морвокзалу, й організувати їм привселюдну прочуханку.

Уже за півгодини спілкування з керівництвом транспортного вузла представники «четвертої влади» усвідомили: всю силу місцевого адмін- і бізнесресурсу вирішено кинути на те, щоб домогтися зміни прикордонного режиму в морських пунктах пропуску — на максимально ліберальний до морських перевізників, і зокрема суден СК «Укрферрі». Позаяк режим, що діяв попередніми місяцями, відверто підкреслювалося в прес-релізі, «дуже б’є по фінансових інтересах» людей, котрі працюють на Стамбульській судноплавній лінії.

Вируливши у такий спосіб з прокрустового ложа сусіднього «єврокоридору» на лінію «Стамбул— Одеса», організатори зустрічі розпочали максимально дохідливо (але й принципово!) розповідати про жахливі витівки місцевих прикордонників і есбеушників, котрі безцеремонно нехтують традиціями безхмарного й плідного співробітництва в ланцюзі судно—порт—митниця—прикордонпост. «Ми сьогодні говоримо, — знову й знову популярно роз’яснював М.Павлюк, — про принциповий підхід до питання ось цього вантажовласника, який загалом дає роботу всім, який дає можливість створювати робочі місця й, звісно, приносить відповідні доходи в бюджет. Отож, що робиться на цій лінії останнім часом. Крім того, що там організовано якийсь огляд, почали чомусь проводити огляд прикордонники. Зараз чомусь одержали право проводити його і співробітники СБУ. Причому вони всі, напевно, якесь право мали. Але я вважаю, що кожен має виконувати роботу таким чином, аби нікому не заважати й ні на кого не впливати...» А й справді: як не згадати, що сталося того самого вечора 6 серпня, коли якісь вимоги якихось погано вихованих прикордонників на Одеському морвокзалі чомусь підтримали якимось чином співробітники СБУ, котрі, напевно, мають на це якесь право?! А згадавши, можна сказати прямо: нічого доброго з цього не вийшло. Оскільки відразу ж після прибуття на борт т/х «Каледонія» співробітників відділу «К» УСБУ, як зафіксовано у відповідних документах, водії зупиненого каравану «траків» — у перекладі з сучасної морської на українську «великовантажних вантажівок» — почали швидко вистрибувати зі своїх кабін: ніякого, мовляв, стосунку до вантажів у кузовах не маємо і взагалі до нерозмитненого товару не причетні. Миттєво припинилося й вивантаження з трюмів «Каледонії» решти коробів із жувальною гумкою. Та й як було не заволати «полундра!», коли в судновому коносаменті такого найменування вантажу, як жувальна гумка, взагалі не було?!

З огляду на вищенаведене, важко що-небудь заперечити орга-нізаторам зустрічі з пресою, котрі означили тодішню ситуацію як «суцільний фарс-мажор: розклад зірвано, точної інформації немає, перелякані бізнесмени...» Проте не менше вражало інше. Як-от: позиція начальника морпорту М.Павлюка, який знає справжні причини цих та інших негарних обставин і фактів, розслідуваних співробітниками УСБУ в рамках порушеної кримінальної справи, відповідно до ознак статей 17 і 70 КК України. І проте патетично вигукує: «Треба ще розібратися, хто в цьому винен, хто створив ситуацію!»

Утім, не бракувало під час зустрічі з пресою й крутіших пасажів. Аж до міркувань про те, наскільки зручніше працювати морському прикордонному терміналу взагалі без прикордонників та інших контролюючих служб. Ну, а стосовно ставлення до об’єктів, які справді входять до «системи Європейсько-азіатського транспортного коридору», зокрема будівництва Южненського нафтотерміналу та вже прокладеного півторатисячокілометрового трубопроводу «Одеса—Броди—Гданьськ», — то це, на думку начальника Одеського морпорту, не що інше, як «викидання на вітер державних коштів». Чи варто казати, що в контексті цієї непохитної впевненості транспортників у правоті й непогрішності всі спроби заступника командуючого Південним напрямком Прикордонних військ С.Костяка пояснити дії прикордонників на території портів та інших об’єктів необхідністю дотримуватися вимог законів і військового статуту просто потонули в навалі нових претензій високого морського начальства?! А коли прес-конференція на тему «неправильного розуміння» прикордонною службою свого місця в «системі Євроазіатського коридору» досягла піку привселюдної «екзекуції», довелося самим журналістам натякнути організаторам зустрічі: а може, все-таки доцільніше не позбавляти органи представницької гілки влади й прокурорські структури зафіксованої за ними відомої прерогативи з розробки й прийняття нормативних актів, а також нагляду за неухильним їх дотриманням?..

Може, й розберуться. Адже зуміла нещодавно спеціальна комісія Генпрокуратури України на чолі з Максимом Ковальовим, яка виїжджала в Одеський та інші морпорти регіону після звернення прикордонників, відновити вже «прикриту» як непотрібну кримінальну справу за згаданим вище фактом контрабанди в особливо великих розмірах. Та й непогамовні фінансові запити занадто ділових людей у сусідніх портах трохи притлумила.

Ні, не порушували прикордонники статутних норм і посадових повноважень, як засвідчила генпрокурорська перевірка, ані в Одеському, ані в Южненському, ані в Іллічівському морпортах, сприяючи правоохоронним органам у викритті фактів контрабанди в особливо великих розмірах, корупції та інших правопорушень. Та й що, власне, може бути переконливіше, ніж оті самі непривабливі факти в діяльності деяких морських перевізників і автомобілістів, а також деяких співробітників морських митних пунктів, котрі сприяють їм? Ось, приміром, як діяла в ті ж літні дні в порту Південний зв’язка митників і автомобілістів, у кузови «траків»-автофургонів яких напередодні було перевантажено десятки тонн дорогих вантажів з борту теплохода «Гідрооптик». Спочатку три з чотирьох «траків» з вантажем співробітники митного поста під слушним приводом ставлять у спеціальну підконтрольну зону порту. А коли при виїзді з морпорту водія флагманського автофургону співробітники правоохоронних органів зупиняють для контролю, решту «траків» місцеві митники затримують на день-другий у спеціальній портовій зоні. Чим, зрозуміло, тимчасово блокують будь-який контроль. Проте відомо: і шила в мішку не сховаєш, не те що малий караван автофургонів. Щойно такий «трак» з «розірваного» каравану одного з наступних днів усе-таки вирулив за межі порту, відразу ж був підданий контролю ДАІ. Перевірка імпортного вантажу теж підтвердила: пред’явлені водієм документи не що інше як хороша підробка. У зв’язку з чим наступну велику партію товарів так само, як і в Одесі, а потім в Іллічівську, затримано й відправлено на відповідний склад. А за роз-критими фактами порушено кримінальні справи, відповідно до ознак статті 194 ч.2 КК України.

Саме такий поки що фактичний і незаперечний «сухий залишок» рішучих спроб потужного одеського владного та бізнесресурсу поставити якщо не під контроль, то бодай «на місце» зухвалих прикордонників, котрі вочевидь незадовільно реагують на публічні поради та зразково-показові «прочухани». Особливо зазначимо: поки що…